20 березня 2025 р. в читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами відбулися творчі читання "На сторожі духу нації", присвячені 95-ій річниці від дня народження української поетеси Ліни Костенко. Працівники бібліотеки спільно із факультетом філології і журналістики поринули в дивовижний світ поезії легендарної письменниці. Модераторами дійства були кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тетяна Скуратко та кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти Надія Сеньовська, які представили світлини відомої особистості, зокрема, провівши фанатський форум (цікаві факти з життя Ліни Костенко). Активно долучилися студенти, декламуючи поезію письменниці-шістедесятниці.
"Мудрість дарована багатством душі" –
до 95-річчя від дня народження Ліни Костенко
13 березня 2025 року в залі філологічної літератури і видань іноземними мовами відбулася літературна імпреза "Неначе ляля в льолі білій..." (українці у вишиванці – від Шевченка до немовляти). Учасниками дійства були студенти факультету філології і журналістики та працівники наукової бібліотеки, які долучилися до заходу розгорнутою виставкою. Організатори: кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тетяна Скуратко та кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти Надія Сеньовська.
Вони представили Т. Г. Шевченка в образі сучасної, цікавої та модерної особистості, яка йде в ногу з часом, а також, закликали усіх присутніх долучитися до акції "Одягни усіх новонароджених Тернополя у вишивану сорочку".
12 березня 2025 р. у залі філологічної літератури і видань іноземними мовами відбулось засідання філологічної комісії Тернопільського обласного осередку НТШ.
«Відчути на дотик епоху»
(до 65 -річчя від дня народження Юрія Андруховича)
Юрій Андрухович, мабуть, є одним із перших українських письменників, які просували нашу культуру й сприяли формуванню ідентичності ще з 90-х. Він є неспростовним доказом українськості, адже саме його "Рекреації", "Перверзії" та "Московіада" стали тими текстами, що описують болючі злами, які пережило наше суспільство.
Творчість Юрія Андруховича – це протест проти сірості, одноманітності, бездуховності сучасного життя. Якби він жив в епоху середньовіччя – то неодмінно би загинув у лицарському поході. Якби він жив у епоху давньоруську – то неодмінно би переконав князя Ігоря не йти у той фатальний похід, бо щастя треба шукати на своїй землі. Якби він жив у епоху Руїни, то став би славним лицарем, який би об'єднав приспані сили і очолив визвольний похід проти гнобителів.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Дмитро Павличко
«Український Гомер ХХ століття»
(120 років від дня народження Уласа Самчука (1905–1987),
письменника, публіциста, журналіста)
Уласа Самчука називають українським Гомером ХХ століття. Його твори – це як трансляція нелегкої долі українського народу – від жахіття Голодомору до образу молодого українця 20–30-х років минулого століття. Він зумів стати яскравим письменником, журналістом, публіцистом, навіть членом уряду УНР у вигнанні. Його ім’я ще при житті було відоме в письменницьких колах Європи та Америки, дивуючи силою свого таланту, який був настільки потужним, що квітнув попри несприятливі обставини.