"Мудрість дарована багатством душі" – 

до 95-річчя від дня народження Ліни Костенко

   13 березня 2025 року в залі філологічної літератури і видань іноземними мовами відбулася літературна імпреза "Неначе ляля в льолі білій..." (українці у вишиванці – від Шевченка до немовляти). Учасниками дійства були студенти факультету філології і журналістики та працівники наукової бібліотеки, які долучилися до заходу розгорнутою виставкою. Організатори: кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тетяна Скуратко та кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти Надія Сеньовська. 

   Вони представили Т. Г. Шевченка в образі сучасної, цікавої та модерної особистості, яка йде в ногу з часом, а також, закликали усіх присутніх долучитися до акції "Одягни усіх новонароджених Тернополя у вишивану сорочку".

   12 березня 2025 р. у залі філологічної літератури і видань іноземними мовами відбулось засідання філологічної комісії Тернопільського обласного осередку НТШ.

«Відчути на дотик епоху»

(до 65 -річчя від дня народження Юрія Андруховича)

    Юрій Андрухович, мабуть, є одним із перших українських письменників, які просували нашу культуру й сприяли формуванню ідентичності ще з 90-х. Він є неспростовним доказом українськості, адже саме його "Рекреації", "Перверзії" та "Московіада" стали тими текстами, що описують болючі злами, які пережило наше суспільство.

   Творчість Юрія Андруховича – це  протест проти  сірості, одноманітності,  бездуховності  сучасного  життя. Якби він жив  в епоху  середньовіччя – то неодмінно  би загинув  у  лицарському поході. Якби він жив  у епоху давньоруську – то  неодмінно  би переконав  князя Ігоря  не йти  у  той   фатальний  похід, бо щастя треба шукати  на своїй  землі. Якби  він жив  у  епоху Руїни, то  став  би славним  лицарем,  який  би об'єднав   приспані сили і очолив    визвольний  похід проти  гнобителів.

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
                                                                   Моря перелетиш і не впадеш,
                                                                   Допоки буде в серці рідна мова.
                                                                                          Дмитро Павличко

«Український Гомер ХХ століття»
(120 років від дня народження Уласа Самчука (1905–1987),
письменника, публіциста, журналіста)

   Уласа Самчука називають українським Гомером ХХ століття. Його твори – це як трансляція нелегкої долі українського народу – від жахіття Голодомору до образу молодого українця 20–30-х років минулого століття. Він зумів стати яскравим письменником, журналістом, публіцистом, навіть членом уряду УНР у вигнанні. Його ім’я ще при житті було відоме в письменницьких колах Європи та Америки, дивуючи силою свого таланту, який був настільки потужним, що квітнув попри несприятливі обставини.