Твір на тему: «Зображення велетенського соціального зрушення в долі народу (За романом М. Шолохова «Тихий Дон»)»

Навчальний рівень: 
«Тихий Дон» – величний роман-епопея, написаний Михайлом Шолоховим, який змальовує долю народу в період першої світової і громадянської війни. У ньому М. Шолохов по-новому, у повній відповідності з історичною правдою, втілює тему російського козацтва. Спираючись на суворо вивірений матеріал історії, письменник малює істинну картину донського життя, його еволюцію. Дійсність Росії надала в розпорядження автора конфлікти, котрих ще не знало людство. Старий світ повністю зруйнований революцією, йому на зміну йде нова соціальна система. Усе це й обумовило якісно нове рішення таких «вічних» питань, як співвідношення особистості й історії, війни і миру, особистості й маси та ряд інших. «Тихий Дон» називають трагедією-епопеєю. І не тільки тому, що в центрі поставлений трагедійний характер – Григорій Мелехов, але й тому, що роман від початку до кінця пронизують трагічні мотиви. Це і трагедія тих, хто не усвідомив змісту революції і виступив проти неї у ворожому таборі, і тих, хто був обманутий, трагедія багатьох козаків, утягнених у Вешенське повстання 1919 року, трагедія захисників революції, які гинуть за народну справу.
Глава сімейства Мелехових – Пантелій Прокопович належав до корінного козачого роду. Він усе життя вирізнявся неприборканою запальністю, шаленим темпераментом, був завзятий вершник, але під час дійсної служби, упавши з коня, скульгавів. Пантелій Прокопович стоїть на варті старих козачих звичаїв, виказуючи часом риси крутого характеру, деспотизму, не терпить непокірності. Він уміє дбайливо вести господарство, сам працює від зорі до зорі. На нього, а ще більшою мірою на його сина Григорія, падає відблиск благородної й гордої натури діда Прокопа, який кинув колись виклик патріархальним звичаям хутора Татарського. Революція і громадянська війна вносять круті зміни у сформований сімейно-побутовий уклад сім'ї Мелехових. Руйнуються звичні родинні зв'язки і водночас народжуються нові звичаї і мораль. Авторові «Тихого Дону» як нікому вдалося розкрити внутрішній світ людини з народу, відтворити російський національний характер епохи революційного розвалу.
З великою майстерністю М. Шолохов відтворює складний характер Григорія Мелехова, Він – обдарований син народу, чесна людина – ніколи не шукав власної вигоди, не піддавався спокусі наживи й кар'єри. Помиляючись, Григорій пролив чимало крові тих, хто утверджував нове життя на землі. Провина його очевидна. Він сам усвідомлює це. Проте до Григорія не можна підходити однозначно: ворог і тільки. З особливим заглибленням у психологічні тонкощі характеру М. Шолохов показав складний нелегкий життєвий шлях центрального героя. На початку епопеї це вісімнадцятилітній хлопець – веселий, сильний, гарний. Григорій – винятково вільна, чиста натура. Він є носієм споконвічної народної моралі, що проявляється в усіх сторонах життя – тут і кодекс козачої честі, і напружена селянська праця, і молодецтво в народних ігрищах і гулянках, і прилучення до багатого козачого фольклору, і перше кохання. Споконвічна козацька сміливість і відвага, благородство і великодушність стосовно переможених, зневага до слабодухих і боягузів – ці риси визначали поведінку Григорія у всіх життєвих обставинах. У тривожні дні революційних подій він робить чимало помилок. Мелехов мріє про такий устрій життя, при якому людині віддячувалося б мірою її розуму, праці й таланту. Але на шляху пошуків істини козак часом не в силах осягнути залізну логіку революції, її внутрішні закономірності. Григорій Мелехов – горда, волелюбна особистість і водночас філософ-правдошукач. Для нього велич і неминучість революції повинні бути виявлені й доведені всім наступним ходом життя.
Чарівний образ старої Іллівни, яка уособлює важку долю жінки-козачки, її високі моральні якості. Дружина Пантелія Мелехова – корінна козачка Верхнє-Донського краю. Життя з чоловіком було для неї несолодким, часом у запалі він тяжко бив її, вона рано постаріла, потовстішала, хворіла, проте до останнього дня залишалася турботливою і енергійною, справжньою господинею.
Із особливою силою постає в романі образ Наталі, жінки надзвичайної чистоти й чутливості – «її очі світилися сяючим трепетним теплом» . Маючи сильний характер, Наталя довго мучилася становищем нелюбої дружини і ще сподівалася на кращу долю. Але вона рішуче може постояти за себе і своїх дітей і владно заявити про своє право на яскраве, справжнє життя. Вона кляне Григорія і кохає його безмірно. Із небаченою глибиною в останні дні її життя розкриваються сила духу й чарівна моральна чистота цієї героїні. До неї прийшло її щастя. Сім'я відновлена, завдяки Наталі в ній запанували згода і любов. Вона народила двійню: сина і доньку. Наталя виявилася настільки ж люблячою, відданою і турботливою матір'ю, якою була й дружиною. Ця прекрасна жінка є втіленням драматичної долі сильної, гарної, беззавітно люблячої натури, вона може пожертвувати всім, навіть життям,в ім'я високого почуття.
У «Тихому Доні» показано найбільше соціальне зрушення в житті народу – революція, громадянська війна. Не тільки загибель козацтва як суспільної верстви зображена в книзі, велич М. Шолохова в тому, що він простежує життя всієї нації, загальнонародну долю. Зіткнулися два світи уявлень і вірувань, відбулися круті історичні розломи.
Епосі відповідають герої, які поєднали в собі корінні протиріччя її, утілили загальнонародні позитивні якості. Життя Григорія Мелехова є свідченням сили реалізму Шолохова, який доходить до глибин розуміння того, що доля кожної сім'ї залежить від долі й історії країни.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2003. – С. 872-875.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -