Твір на тему: «У пошуках ліків від осінньої хвороби... (За інтимною лірикою І. Франка)»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 
 
Осінній смуток огортає землю, тихо пливе з туманами, падає з пожовклим листям додолу. Смуток наповнює серце, відбивається в очах. Обличчя в людей похмурі, у кожного на душі якийсь біль, якась невесела таємниця. Восени всі чомусь згадують прожиті роки, невиправлені помилки, утрачене кохання. Я люблю осінь, але її невичерпна печаль тривожить мене, не дає спокою. У пошуках ліків від осінньої хвороби я перегортаю сторінки своїх улюблених книг. Аж ось під руку потрапляють вірші Івана Франка. Відразу в думках виникає стереотип: революційна поезія, наскрізь ідеологізована, отже, нічого близького для себе я не знайду. Але якщо книга в руках, то неможливо її не відкрити. Відкриваю, і несподівано, наче перше кохання, перед очима постають рядки:
Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
 Розвійтесь, як тихе зітхання!
 Незгоєні рани, невтишені жалі,
 Завмерлеє в серці кохання.
У кількох рядочках я відчула все: і осінь, і печаль, і власні біль і тугу за коханням. Ніколи не могла б подумати, що Франко написав щось і для мене. Приємно відчувати, що хтось відчував так, як і ти. Треба ще трохи почитати ці сповнені осінню вірші. Я співчуваю ліричному герою, котрий прощається зі своїм коханням, ні, не з коханням, а з коханою, яку продовжує ніжно любити.
Так, ти одна моя правдивая любов. 
Та, що не суждено в житті їй вдовольниться: 
Ти найтайніший той порив, що бурить кров. 
Підносить грудь, та ба – ніколи не сповниться.
Героєві важко забути всі чудові миті свого кохання, він продовжує оспівувати дівчину, до якої звернені його почуття. Наскільки я зрозуміла, вона гарна, чарівна, але не відповідає взаємністю поетові: уста в неї – «тиха молитва», очі темні, неначе ніч, а сяють вогнем, який «запалює серце пожаром», та серце самої дівчини – «колюче терня», а слова ріжуть, як бритва. Така роздвоєність бентежить героя, він з розпачем каже:
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
 Ти мої радощі, ти моє горе!
 Тебе видаючи, любити мушу,
 Тебе кохаючи, загублю душу.
Тут моє серце завмирає від напливу знайомих почуттів. Адже якби можна було закохуватись тільки у добрих, лагідних людей, у тих, хто заслуговує щирого кохання. Не знаю, на жаль чи на радість, але таке неможливо, і очі коханої людини можуть не світитися прихильністю. Ці очі можуть навіть з погордою подивитися на тебе або взагалі дивитися крізь тебе. І в тисячу разів гірше на серці, якщо кохання твоє не є таємницею. Про це говорить і поет:
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, 
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами 
І як літа вже за літами 
Свій біль, свій жаль, свої пісні 
У серці здавлюю на дні.
Та приховане почуття не щезає, воно виринає у голосі й погляді, у слові й посмішці, виливається на папір у вигляді віршів. Задля кохання достатньо лише однієї людини; відсутність взаємності ускладнює, але не вбиває почуття. Кохання стає невід'ємною часткою тебе, до нього потроху звикаєш, як до свого відображення в дзеркалі. І все ж таки це почуття кожен день нове, воно змінюється, наче погода за вікном: то яскраве і сонячне, то легке, немов вітер, то спокійне і печальне, як золота осінь. А по-справжньому одиноке кохання живе вночі, приходить у снах, розпалює жагу, обертається на вранішній сум. Здавалося б, не потрібні ці муки, але...
О, ні!
Являйся, зіронько, мені 
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити –
 Не жити.
А жити треба. Треба якось приборкати душевний щем, знайти сенс щоденного життя. Найкраще лікують від нещасного кохання час і праця, праця і час, напружений ритм життя день у день. Ні, таким чином кохання не щезає, але перетворюється на ніжну пісню, яка ледь-ледь бринить у твоєму мозку, не застилаючи красу довколишнього світу, а навпаки, прикрашаючи твоє життя, твої мрії і сподівання.
А ти йдеш з сівнею й тихо сієш 
В чорні скиби й незарослі рани 
Нове сім'я, новії надії, 
І вдихаєш дух життя рум'яний.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 412-414.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ