Конспект уроку-пошуку на тему: "Універсальність проблеми, піднятої Т.Г.Шевченком у поемі „Катерина”

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

О. І. Левченко,

учитель української мови

та літератури ЗОШ №1

(м.Коростень, Житомирська область)


Мета:

-         сприяти осмисленню трагізму долі покритки у 19 сторіччі. Засобами виразного читання справити потужне емоційно-естетичне враження,   допомогти осмислити й чуттєво осягнути такі поняття, як дівоча честь, відповідальність за материнство і батьківство, застерегти учнів від повторення аналогічних помилок;

-         розвивати вдумливе сприйняття художнього тексту, вміння співвідносити події твору з фактами тогочасної дійсності та сьогодення; вміння узагальнювати,  творчі здібності, сприяти розвитку усного зв’язного мовлення;

-          виховувати естетичні почуття, співчуття  до людей, з якими доля обійшлася жорстоко,  повагу до жінки-матері, материнства.

Обладнання:

-  схема умовних етапів трагічного шляху Катерини;

- виставка творів про Т.Г.Шевченка;

-  запис музики „Аве Маріє”;

- картина Шевченка „Катерина”;

- картина Рафаеля „Сікстинська Мадонна” та інші.

Епіграф:

 У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Т.Г.Шевченко

Хід уроку

1.  Оргмомент.

2.  Мотивація навчальної діяльності.

Подивіться уважно на цю репродукцію картини Рафаеля „Сікстинська Мадонна». Ви, звичайно, вже не раз її бачили, бо вона є чи не найвідомішою картиною у світі, і її репродукції постійно розповсюджуються мільйонними тиражами. Чому ця картина стала такою знаменитою? Чому мистецтвознавці всього світу ось уже кілька століть намагаються розгадати, в чому полягає її притягальна сила?

Слайд 1.

Ніби щойно відкрилася завіса, і до людей з небес повільно й врочисто сходить Божа Матір — Мадонна, несучи на руках свого сина. І святий Сікст, і свята Варвара, що зустрічають Мадонну, захоплені нею.

Мадонна несе свого сина людям. Це доля Матерів — у важких  муках народити дитину, вигодувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Ні, якийсь зв'язок між Матір'ю і сином збережеться. Син завжди пам'ятатиме про Матір, що дала йому життя. А Мати з тривогою стежитиме за сином, як він там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як вона його вчила...

Мистецтвознавці багато писали про погляд Сікстинської Мадонни. В погляді Мадонни — смислова безкінечність. У ньому — і любов до сина, і тривога за його майбутнє, і готовність все зрозуміти і все простити... Її син дивиться на світ з докором, з тривогою, ніби передчуває, що в цьому світі йому доведеться непросто.

Картина заворожує загальною людськістю свого змісту. Споглядаючи її, відчуваєш момент власного облагородження. В якусь мить відкривається вічна краса Материнства — краса народження і продовження життя, краса жертовної материнської любові.

Рафаель — геніальний художник, один із титанів духу епохи європейського Відродження. Найулюбленіша тема його живописної творчості, до якої він неодноразово звертався,— тема Мадонни.

Слайд 2,3.

Шевченко — геніальний поет, один із найвизначніших у світовій літературі титанів духу. І якщо взяти до уваги, що одна із кращих його поем «Марія» присвячена Богоматері, то тема Мадонни для нього теж була важливою, і в її трактуванні він піднявся до тих самих висот духовності, що й Рафаель. Це, наприклад, відзначив І. Франко, коли писав з приводу цієї поеми, що Шевченко «лишив нам такий високий пам'ятник своєї мислі свого слова, лишив нам такий ясний та пориваючий ідеал жінки і громадянки, якого не писав ні один інший поет у світі і котрого по ширині та висоті основної думки й перевищити неможливо...» До такого ідеалу, писав Іван Франко, «удається доходити людськості  тільки в великих  хвилях переломів всесвітньої боротьби добра зі злом...».

До такого образу своєї Мадонни Шевченко піднявся в останній, завершальний період творчості. А до того він зображав земних Мадонн — звичайних українських жінок-матерів. Але стривайте... Тут, мабуть, недоречним є слово «звичайних». В очах Шевченка жінка-мати ніколи не була звичайною. Образ жінки, що тримає на руках дитину, завжди хвилював і Шевченка. Він був переконаний, що

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Та чи завжди материнство приносить тільки радість?

Відповідь на це питання ми маємо з’ясувати на цьому уроці.

3.     Повідомлення теми й мети уроку.

Слайд 4-5

Але Шевченко мало показував нам щасливих Мадон. Значно частіше йому доводилось писати про матерів скривджених, ошуканих, глибоко  нещасних. Шевченко, як ніхто, розумів красу материнства. І тому йому було нестерпно, коли бачив скривджену матір.

4.     Виклад матеріалу.    

Одною з найбільших заслуг  Шевченка перед людством є возвеличення матері. «Катерина», «Наймичка», «Марія» - історія материнського щастя і материнського  горя.  Шевченківські героїні – сильні індивідуальності,  обдаровані зовнішньою і внутрішньою красою, справжні аристократки духу, дарма  що всі вони походять з найнижчих соціальних верств. Їхня трагедія в тому, що замість радості материнство приносить їм страждання. Найслабша Катерина – вона закінчує життя самогубством.

Слайд 6.

( Звіт групи дослідників «Багатогранність жіночого образу у «Кобзарі» Шевченка.)

Універсальність протистояння любові і ненависті підтверджується сотнями тисяч випадків, що трапляються в мистецтві та реальному житті, яке вирує навколо нас.

(Повідомлення учнів « Проблема покритки у світовій літературній скарбниці»)

Стислий варіант відповіді.

Тема ошуканої дівчини широко розроблялася . у світовій літературі впродовж багатьох століть (С. Річардсон «Кларіса»,. М. Карамзін «Бідна Ліза», Є. Баратинський «Еда», Г. Розен «Марина»). Часто до цієї теми зверталися корифеї українського театру — М. Старицький, М. Кропивницький тощо. Ми назвали лише кілька творів, у яких головною дійовою особою є покритка, а у скількох творах вона виступає епізодичним персонажем (Гі- де Мопассан «Життя», М. Стельмах «Правда і кривда» тощо). І це не випадково. Трагедія Катерини – це типова трагедія в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Тільки на Київщині в 1839 р. покінчили життя самогубством 37 збезчещених дівчат.

Слайд 7.

А що ж відбувається сьогодні. Поза шлюбом в Україні народжується 21.4% дітей, або кожна п’ята дитина. Нині, після ратифікації Верховною Радою Європейської конвенції про правовий статус дітей, яких народжено поза шлюбом, вони мають такі ж права на успадкування майна, як і діти, народжені в шлюбі.

Знедолена жінка стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Наприкінці 1838 року – початку 1839 року була написана поема «Катерина». Автор присвятив її В. Жуковському на пам'ять про викуп із кріпацтва. А через кілька років було написано картину «Катерина», де виявився ще один талант Шевченка, як не просто талановитого художника, а й глибокого психолога. Тому зараз ми маємо можливість зіставити бачення образу Катерини Шевченком - художником і Шевченком - письменником, дослідити роль художньої деталі.

(Звіт групи мистецтвознавців)

Слайд 8.

Відповідь учнів:

         Дуб ще з праслов'янських часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують вишивки на чоловічих весільних сорочках. Покровителем цього дерева був бог блискавки і грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед важливими родовими чи племінними справами язичники-чоловіки, просячи укріпити їх волю, тіло, дух, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком на зневагу до хлопця, який в даному випадку на краще і не заслуговує, з іншого боку — понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення націона­льного табу. Прямим підтвердженням сказаному є житнє колосся — символ сімейного щастя, благополуччя, яким мати і батько завжди благословляли молодят, коли ті йшли під вінець.

         Шевченко добре знався на усній народній творчості, українській обрядовості, тому таке трактування може мати реальне підґрунтя. Щодо курганів, то цей образ-символ дуже поширений у поезії Шевченка, варто згадати «Розриту могилу», «Темний льох» тощо. Автор однозначно  подає кургани (могили) як уособлення патріархальної традиції, яку потрібно свято плекати і передавати нащадкам. Напрошується така паралель: нехтування дівочою цнотою — зневажання родинних звичаїв — руйнування вікової культури – знищення традиції – крах нації. Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони – символ докору як москалеві, так і Катерині.

         Молоде життя головної героїні поеми «Катерина» обірвалося передчасно, що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточення. Чимало людей перечитувало Шевченкову «Катерину», і в душу кожного з них проникало співчуття до  цієї знедоленої жінки.

         - Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?

         - Які епізоди і чому найбільше вразили вас?

(Звіт групи акторів. Інсценізація уривків із твору, які найбільше вразили.)

Музика «Мамо…»

         Якщо згасає чиєсь життя, немов свічка, стає сумно, надто якщо це відбувається з волі самої людини. Та все має свій початок…

- Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу? 

-  Якщо на даній схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували цьому? (досліджуємо все з кінця).

Слайд 9

         7 — трагічна смерть Катерини; 6 — загибель останньої надії (Іван її зігнорував);  5 — поневіряння по світу, самотність і безпорадність;  4 — відречення батьків; 3 — осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх моральних традицій; 2 — позашлюбна вагітність; 1 — інтимні стосунки з москалем, що здавна уособлював інородця, загарбника, чужинця.

Як говорять, чужа душа – темний ліс.

Які почуття вирували у серцях наших героїв у поемі «Катерина», що вплинуло на їхні нелегкі рішення – це ми матимемо можливість з’ясувати у нашому невеличкому ток – шоу « Я так думаю…»

Пісня «Мамо»

Питання до матері:

1.   Що трапилося у Вашій родині?

2.    Чому  Ви так переживали. Адже Ваша донька була закоханою та щасливою?

3.     Які зміни відбулися в характері Вашої доньки?

4.     Як так сталося, що Ви наважилися вигнати свою рідну дитину з дому?

5.     Що вплинуло на Ваше рішення?

           Питання до Катерини.

1.     Розкажіть, чому вони не прислухалися до слів батьків, особливо до порад матері?

2.      Які почуття переповнювали Вас (що відчували), коли зрозуміли, що батьки назавжди вигонять Вас з дому?

3.     Коли вперше зрозуміли, що йдете проти норм народної моралі, що вчинили щось не так?

4.      Чому, залишаючи рідний дім та село, Ви берети з собою грудочку землі?

5.     Чому голос і руки тремтіли, коли          Ви просили милостиню, поневіряючись у мандрах?

6.      На що сподівалися, прагнучи зустрічі з Іваном?

7.     Що найбільше вразило у поведінці коханого під час останньої Вашої зустрічі?

8.      Що змусило Вас прийняти рішення покінчити з життям? Чи думали в ту хвилину про батьків та майбутнє свого сина?

Слайд 10.

Ми чекали зустрічі ще і з коханим Катерини Іваном, та він, як можна було сподіватися, не прийшов. Чому? Завадило сумління, вимушена мандрівка, чи це просто ще один прояв людської байдужості та безвідповідальності? Хто зна…

А тепер продовжимо… Хотілося б почути думки присутніх сьогодні в класі з приводу питань, що виникають у нас під час читання твору «Катерина» і провести дискусію, коли кожен має право обрати позицію: Так! НІ! Не знаю!..

1.    Чому, на Вашу думку, раніше звичаєві правила були такими жорстокими?

2.    Чи слід ці правила повернути в наше суспільство? Якщо так, то в якій мірі?

3.    Ваше ставлення до вчинку батьків Катерини – засуджуєте чи схвалюєте?

4.     Чи можна виправдати вчинок  Катерини?

5.     Чи страждає моральність нашого суспільства через відсутність таких вимог до поведінки молоді, які існували раніше?

6.      Чи можна назвати поему «Катерина» повчальним твором?  

Пісня «Мамо»

Слайд11

5.     Підсумок уроку

Слайди 12-21

Серед усіх людських чеснот є одна, неперевершена у своєму благородстві – уміння жертвувати собою. Найвища самопожертва – у материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов , а й всю себе, кожну часточку своєї сердечної теплоти.

Тож бажаємо всім присутнім вірності і щирості в коханні, радості бути батьками. І хотілося б закінчити сьогоднішній урок з вірою у те, що, як говорив Шевченко:

-              Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі…

6.         Домашнє завдання. Оцінювання.

Написати твір на тему “Мої роздуми після прочитання поеми  Шевченка “Катерина”

 

Коментарі

Дякую, дуже допомогло!!!

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -