«Патріарх українського мовознавства»

(120 років з дня народження Михайла Андрійовича Жовтобрюха,

українського мовознавця)

І в праці, і на відпочинку,

і в щасті, і в горі – завжди наше

життя пов'язане з мовою

/М. Жовтобрюх/

   Михайло Андрійович Жовтобрюх – відомий мовознавець, фахівець із фонетики, граматики й історії української мови, доктор філолологічних наук, професор, видатний український лінгвіст ХХ століття, унікальний гуманітарій-енциклопедист україніки і славістики, педагог-лінгводидакт і методист, автор підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лауреат академічної премії імені Івана Франка, український інтелігент за інтелектом і станом душі.

   Народився мовознавець 17 листопада 1905 року у селі Ручки на Полтавщині.

   Після закінчення Дніпропетровського інституту народної освіти, викладав у Запорізькому педінституті. У 1937–1941 і 1944–1948 рр. – доцент Київського педінституту. Згодом завідував мовознавчими кафедрами в педінститутах Тюмені, Бухари та Черкас. У 1959–1982 рр. – завідувач відділу теорії української літературної мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. Водночас (у 1960–1985 рр.) – професор Київського педінституту ім. О. М. Горького. Автор численних праць із проблем сучасної української мови (фонетика, словотвір, морфологія, синтаксис), історії української мови й українського мовознавства, стилістики, культури мови, соціолінгвістики, порівняльної граматики східнослов’янських мов. Вивчав мову творів Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка. За його редакцією видано «Словник мови Г. Квітки-Основʼяненка».

   Розкрив роль періодичної преси у становленні української літературної мови та її норм. Дав вичерпний діахронічний опис звукової системи української мови у єдності її фонетичного та фонематичного аспектів. Ініціатор і організатор написання академічної праці «Сучасна українська літературна мови» (у 5 кн., 1969–1973). Автор підручників для вищої школи, в яких відображував останні досягнення науково-теоретичної думки.

   Михайло Андрійович мав особливий талант поєднувати високу лінгвістичну науку з щоденними потребами національної освіти і виховання, бути доступним як для академіка, так і для вчителя, студента, учня. Він став наставником для багатьох українських мовознавців – Гриrорiя Удовиченка, Лариси Скрипник, Арнольда Грищенка, Івана Вихованця, Любові Мацько. Словом, усіх тих авторів підручників, за якими навчаються чи навчалися філологи.

Відділ комплектування фонду

та інформаційно-бібліографічної роботи

Бібліографічний огляд літератури

	Жовтобрюх М. А.  Елементи мовознавства та відомості з історії української мови / М. А. Жовтобрюх ; Народний комісаріат освіти УРСР. – Київ : Радянська школа, 1941. – 54 с.      У цьому нарисі в «стислій і популярній формі подаємо елементи мовознавства, що вивчаються в X класі середньої школи. Тут узагальнюються і поглиблюються мовні факти, які вивчали учні в попередніх класах, а також висвітлюється ряд нових питань, учням ще невідомих. Разом з тим у нарисі подається матеріал для історичних довідок, потрібний при повторенні курсу української мови в старших класах середньої школи.
	Жовтобрюх М. А.  Курс сучасної української літературної мови : підручник для філол. фак. пед. ін-тів. Ч. 1 / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – 4-те вид. – Київ : Вища школа, 1972. – 403 с.      Підручник складено за програмою «Сучасна українська літературна мова» для мовно-літературних факультетів педагогічних інститутів. Розділи «Вступ», «Лексика і фразеологія», «Фонетика», «Графіка і орфографія», вступну частину до розділу «Граматика», теми «Дієслово» і «Модальні слова» з розділу «Морфологія» написав М. А. Жовтобрюх. Теми «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Прислівник», «Категорія стану», «Прийменник», «Сполучник», «Частки», «Зв'язка» і «Вигуки» з розділу «Морфологія» написав Б. М. Кулик.
	Жовтобрюх М. А.  Мова української періодичної преси (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.) / М. А. Жовтобрюх. – Київ : Наукова думка, 1970. – 303 с.      Книга присвячена дослідженню ролі періодичної преси в історії української літературної мови в становленні її сучасних орфографічних, фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексичних норм у формуванні й розвитку української спеціальної термінології, а також у стилістичному збагаченні української літературної мови. У роботі аналізуються процеси взаємоконтактів української літературної мови з іншими мовами та як вони відбились у пресі.
	Жовтобрюх М. А.  Мова української преси : до середини дев'яностих років ХІХ ст. / М. А. Жовтобрюх ; відп. ред. І. К. Білодід. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1963. – 415 с.      У монографії висвітлюються питання розвитку мови української преси. Зокрема визначається роль періодичної преси в збагаченні й нормуванні української літературної мови – її лексичного складу, граматичної будови й орфографії, у створенні публіцистичного стилю.
	Жовтобрюх М. А.  Слово мовлене : українська літературна вимова / М. А. Жовтобрюх. – Київ : Знання, 1969. – 48 с. – (Серія V ; № 12)      Правильна літературна вимова (орфоепія) має велике суспільне значення. Єдність літературної вимови сприяє розвиткові мови – найважливішого засобу спілкування і єднання людей.    У брошурі в популярній формі розповідається, що таке орфоепія, та її роль у суспільстві, викладаються норми української літературної мови.
	Жовтобрюх М. А.  Сучасна українська літературна мова : Вступ. Лексика і фразеологія. Фонетика : посібник для студ.-заочн. / М. А. Жовтобрюх. – Київ : Рад. школа, 1961. – 132 с.      Праця призначена як посібник для студентів-заочників мовно-літературних факультетів педагогічних інститутів. У ній викладені за програмою вищої школи питання лексики, фразеології, фонетики, орфографії і орфоепії української мови. Теоретичні положення достатньо ілюструються фактичним матеріалом з різних джерел української літературної мови.
	Жовтобрюх М. А.  Українська літературна мова / М. А. Жовтобрюх ; відп. ред. Л. С. Паламарчук. – Київ : Наукова думка, 1984. – 256 с.      У монографії висвітлюються проблеми походження і формування сучасної української літературної мови, її комунікативні функції в соціалістичному суспільстві, фонетична система, лексичний склад, словотвірна і граматична будова, основні принципи культури усного і писемного літературного мовлення. Теоретичні висновки грунтуються на аналізі мови сучасної художньої, публіцистичної і наукової літератури та матеріалів усного літературного мовлення. Для мовознавців-дослідників, викладачів, студентів, учителів.
	Історична граматика української мови : навчальний посібник для студ. філол. фак. ун-тів і пед. ін-тів / М. А. Жовтобрюх, О. Т. Волох, С. П. Самійленко, І. І. Слинько ; за. ред. В. Г. Петік. – Київ : Вища школа, 1980. – 320 с.       У посібнику висвітлено основні питання методології та методики курсу історичної граматики української мови.    Показано місце української мови серед інших слов'янських мов, проаналізовано процес розвитку історичної фонетики, морфології та синтаксису від давньої доби до сучасного стану української мови.
	Степаненко М. І. Наукова спадщина мовознавця Михайла Жовтобрюха / М. І. Степаненко. – Полтава : ВАТ "Видавництво Полтава", 2007. – 432 с.      Михайла Андрійовича Жовтобрюха по праву вважають одним із найвидатніших українських мовознавців XX століття. У книзі "Наукова спадщина Михайла Жовтобрюха" розкрито нелегкий шлях профссора-лінгвіста, подано вибрані праці мовознавця Жовтобрюха, повний перелік досліджень і персоналія вченого, яку супроводжує міні-хрестоматія. До неї увійшли витяги з наукових розвідок, надрукованих у фахових виданнях, із статей, дописів, шо були вміщені в різних газетах і журналах (1955–2007 рр.). Про Михайла Андрійовича писали вчені-філологи, педагоги, журналісти, сількори.
	Степаненко М. І. Патріарх українського мовознавства (до 100-річчя від дня народження професора Михайла Жовтобрюха) / М. І. Степаненко. – Полтава : АСМІ, 2005. – 113 с.      Михайла Андрійовича Жовтобрюха справедливо вважають одним із найвиидатніших українських мовознавців XX століття. У 2005 році виповнюється 100 років від дня народження його. У книзі "Патріарх українського мовознавства" розкривається нелегкий шлях професора-лінгвіста, подається повний перелік праць і персоналія вченого, яку супроводжує мініхрестоматія. До неї увійшли витяги з наукових розвідок, надрукованих у фахових виданнях, із статей, дописів, що були вміщені в різних газетах і журналах (1955–2005 рр.).

Підготувала Н. В. Галіцька

Листопад 2025 р., 10 джерел