Твір на тему: «Квіти української лірики (За віршами О. Олеся)»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 
 
Олександр Олесь – псевдонім Олександра Івановича Кандиби. Перша поетична збірка цього автора вийшла ще з 1907 році. Літературна діяльність Олександра Олеся припала на складні часи: початок XX століття був для Російської імперії надскладним. Революційні події набували все більшої гостроти. Країну лихоманило. Олесь не лишився осторонь, живо відгукуючись на події сучасності.
Революція 1905 року, з якою пов'язували свої надії кращі представники демократичної інтелігенції, зазнала поразки. Поет написав із цього приводу поезію «Айстри» . Цей твір – алегоричне відтворення надій першої російської революції. Айстри є образом різноманітних сподівань, пов'язаних з революційними подіями:
І марили айстри в розкішнім півсні 
Про трави шовкові, про сонячні дні, – 
І в мріях ввижалась їм казка ясна, 
Де квіти не в'януть, де вічна весна...
Проте народ не був готовий одностайно підтримати пролетаріат великих промислових міст, а царат з шаленою жорстокістю придушив найменші прояви вільного волевиявлення громадян:
І вгледіли айстри, що навколо – тюрма... 
І вгледіли айстри, що жити дарма, 
– Схилились і вмерли...
Тяжко сумує поет за втраченою надією. Але надія все ж таки не вмирає.
Швидкоплинність часу подана з точки зору тлінності життя – це невичерпна тема світової літератури. Умирання квітів є своєрідним відтворенням людського цвітіння й смерті.
«Коли б я знав, що розлучусь з тобою...» – сповідальний вірш, у якому Олександр Олесь оспівує гірку долю емігранта. Поет змушений був емігрувати в 1919 році. Він жив у Чехословаччині, Угорщині, Австрії. «Гіркий хліб чужини, і важкі сходи чужого ланку» , – писав античний класик. «Отруєний журбою» поет блукає світом, і ці мандри тривають довгі роки. Чужина ставиться до емігранта з підозрою, а інколи – зі сміхом і глумом. Немає поруч рідних, обмаль читачів, заважають побутові труднощі – це лише частина проблем літератора-емігранта, і Олександр Олесь відчув їх на собі. Спогади про Україну напувають душу гіркими почуттями: поет навіть не зміг попрощатися з рідною землею. Вірш «Коли б я знав, що розлучусь з тобою...» дивно нагадує твір іншого класика нашої літератури – Тараса Григоровича Шевченка:
Та не однаково мені, 
Як Україну злії люди 
Присплять, лукаві, і в огні 
Ті, окраденую, збудять... 
Ох, не однаково мені!
Олександр Олесь написав:
Ні! не пішов би я з ганьбою 
Шукать ганьби на чужині...
 На хрест?! Однаково мені!
Так перегукуються два поети, один з яких був вигнанцем в імперії Російській, а другий змушений був кинути імперію більшовицьку.
Поезії Олександра Олеся вважаються одними з найбільш витончених у нашій літературі. Але поет не цурався «проклятих проблем» сучасності, власним життям доводячи істинність свого ліричного таланту.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 195-197.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ