Твір на тему: «Наташа Ростова на шляху до щастя»

Навчальний рівень: 
 
В уявленні Л. М. Толстого вище покликання і призначення жінки – це материнство. У його романі-епопеї «Війна і мир» ідеалом жіночності стає Наташа Ростова. Уперше ми бачимо її тринадцятирічною дівчинкою: «Чорноока, з великим ротом, некрасива, але жива дівчинка, зі своїми дитячими відкритими плічками, які вискочили з корсажа від швидкого бігу, зі своїми чорними кучерями, що збилися назад, тоненькими оголеними ручками і маленькими ніжками в мережаних панталончиках і відкритих черевичках, була в тому милому віці, коли дівчинка вже не дитина і ще не дівчина».
З найпершої зустрічі нам упадає в око її дитяча наївність, простота, надзвичайна чутливість – усе те, чим Наташа так відрізняється від оточуючих, те, що привабило в ній Денисова, Волконського, Курагіна, П'єра.
Пригадаємо епізод, в якому перед нами, як на долоні, розкривається душевне багатство Наташі, поетичність її натури: Соня! Соня! – почувся знову перший голос. – Ні, ти подивися, що за місяць! Ах, яка принадність! Ти йди сюди, душенько, голубонько, іди сюди. Ну, бачиш? Отож би сіла навколішки, от так, підхопила б себе під колінки і полетіла б. От так!» Усіх своїх домашніх Наташа оточує добротою і любов'ю, до кожного в неї є «свій ключик»: «У спілкуванні зі своєю матір'ю Наташа висловлювала зовнішню грубість манер, але такою була чуйною і ловкою, що як би вона не обхопила руками матір, вона завжди вміла це зробити так, щоб матері не було ні боляче, ні неприємно, ні незручно».
Пригадаємо її хвилювання перед своїм першим балом, її чистоту і відкритість, що відразу впадала в око всім гостям. На балу Наташа переповнена почуттями: тут і радість, і захоплення, і страх, і розпач, – і всі ці почуття можна прочитати на її обличчі, як у розкритій книзі: «Розпачливе... завмираюче обличчя Наташі впало в очі князеві Андрію... Він запропонував їй тур вальсу. Те завмираюче обличчя Наташі, готово на розпач і захоплення, раптом освітилося щасливою, вдячною дитячою посмішкою».
Міцний духовний зв'язок Наташі з народом: вона в захопленні від пісень дядька, що «співав так, як співає народ», із задоволенням танцює. «Де, як, коли всмоктала в себе з того російського повітря, яким вона дихала, – ця графинечка, вихована емігранткою-француженкою, – цей дух, звідкіля взяла вона прийоми... Вона вміла зрозуміти все те, що було і в Онисії, і в батькові Онисії, і в тітці, і в матері, і в усякій російській людині».
Любов до народу та Батьківщини не дозволяє їй байдуже поставитися до долі поранених: вона добивається того, що підводи віддають їм, і потім щиро радіє їхньому порятунку.
Кохає Наташа безкорисливо, усією душею, нічого не вимагаючи натомість. Князь Андрій звалює на плечі цієї дівчинки непосильну ношу, змушує її чекати цілий рік, він забуває, що вона дуже молода і недосвідчена. Тому в її захопленні Курагіним не можна звинувачувати тільки одну Наташу. Вона мучиться, боїться сама себе і не розуміє своїх почуттів. Наташа не спала всю ніч, її мучило нерозв'язане запитання, кого вона любила: Анатоля чи князя Андрія?
Описуючи сцену побачення героїні з помираючим Волконським, Л. Толстой показує силу її кохання: «Очі ці, налиті щасливими сльозами, боязко, співчутливо і радісно-любовно дивилися на нього. Худе і бліде обличчя Наташі з розпухлими губами було більш ніж негарним, воно було страшним. Але князь Андрій не бачив цього обличчя, він бачив сяючі очі, які були прекрасні».
Автор робить Наташу втіленням кохання, доказ чого ми бачимо в епілозі: змістом її життя стає любов до чоловіка і дітей, у цьому вона знайшла своє щастя. І хоча вона «сповніла і поширшала, так що важко було впізнати в цій сильній матері ту саму тонку, рухливу Наташу» , вона, як і раніше, гарна як турботлива мати і любляча дружина.
У наш час зустріти Наташу Ростову дуже важко, а може, навіть неможливо. Зараз стає все більше і більше жінок, які ставлять на перше місце кар'єру, а не сім'ю, забуваючи про те, що жінка – це насамперед мати, дружина, берегиня сімейного вогнища.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 611-613.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ