Твір на тему: «Палка любов до Батьківщини в поезії А. Малишка»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 
Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Вій багато працював, але не встигав висловити все, що бачив, відчував, мислив. Гарячі рядки Малишка міняться і живуть, як жарини у вогнищі.
Україна Малишка – насамперед люди. Батьківщина уособиться в образі матері («Материнська»), дядька («Дядько мій, Микита-чорнокнижник...»), кашовара («Кашовар»)... Малишко написати «лист до гречки», розмовляти з «хмариною в небі голубім», підслухати, як бусел «розмовляє про діток» . Палка любов до Батьківщини поєднана в нього з глибоким знанням її, тому Малишкові відкриваються найпотаємніші куточки і народної пам'яті, і людської душі, і незбагненної природи.
Разом з Україною горівши і не згорівши в полум'ї війни, Малишко створює вірші, в яких заклик до битви поєднується зі скорботою по знівеченій матері-землі.
І Дніпро заревів:
– Мною кривду стару не забуто,
 А нової наруги я вічно катам не прощу!
Незабутні слова вірша «Україно моя!» – це роздум над тим, що є для людини Батьківщина, зізнання в любові і присяга на вірність:
Україно моя, далі, грозами свіжо
пропахлі, 
Польова моя мрійнице. Крапля
у сонці з весла. 
Я віддам свою кров, свою силу і
ніжність до краплі. 
Щоб з пожару ти встала, тополею
в небо росла.
Горе й щастя держави складається з горя і щастя кожної людини, розуміє Малишко. Він створює проникнуті теплим співчуттям образи людей, чиє життя розтоптала війна.
Сповнений жалю голос поета наче плаче над матір'ю:
Не плачте, мамо, не треба, 
Вже не вернути сина. 
Он він лежить під тином. 
Скроня злегка у крові.
Немов усе життя, зґвалтоване катами, кричить у вірші:
– Ми знаємо, знаєм
 знаєм – кричать 
пеньки обгорілі із хати, з комори, з клуні 
в сльозах і в горі твоїм.
Віра у свій народ надає оптимістичної ноти найважкішим поезіям. А якою піднесеною радістю лунають рядки, сповнені віри в щастя, у розквіт звільненої України:
Вставай, моя рідна, розлуки доволі, 
Які ми з тобою ще будем багаті –
 Веселкою в небі, барвінком у полі, 
Розплатою-люттю при спаленій хаті.
Андрій Малишко ніколи не забував, через який жах пройшла Україна. Ледве не втративши її, він ще більше цінив кожен лист її тополь, кожну райдугу в її небі. Учить цінити Батьківщину нас, тих, хто читає його вірші.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 730-732.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ