Твір на тему: «Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 
 
Мабуть, не вимолила мати долі своєму синові, не змогла захистити свою розумну дитину від жорстокої дійсності. А може, це доля сама його вибрала, щоб провести на жертовний вогонь за страждання народу, за приниження, зневагу? І юнак сміливо став на цю стезю, бо інакше він не зміг би жити. Життєва доля Павла Грабовського – це типова доля тих сотень і тисяч борців за свободу, яких переслідував і гноїв у тюрмах царський уряд, а творчість його – приклад служіння трудовому народові. Висланий у 1888 році на п'ять років до Сибіру, поет більше ніколи не повернувся до рідного краю, його ж поезії стали маніфестом життя таких, як він. Позбавлений сім'ї, рідної України, поет свою музу присвячує борцям за долю народу. Поет у літературі бачить дійовий засіб виховання у народу духу революційної свідомості і протесту. Увагу письменника привертають не мальовничі краєвиди, не власні інтимні переживання, а «люд без житнього шматка».
Я не співець чудовної природи 
З холодною байдужістю її; 
З ума не йдуть знедолені народи,– 
Їм я віддав усі чуття мої...
Засуджуючи буржуазних естетів, Грабовський обстоював мистецтво ідейне, бойове. Стверджуючи, що життя – неминуча боротьба, поет закликає передових людей віддати всі сили «за окутий, пригноблений люд» . Саме такими закликами пройнята поезія «Уперед» .
Уперед проти хижих порядків! 
Гине войник чи здобич бере, 
Він стежки протира для нащадків,– 
Його діло ніколи не вмре!
Прообразами героїв-борців для Павла Грабовського були друзі по засланню, ті, що полум'яним словом будили народ і стали жертвами в цій боротьбі. Цикл поезій «До Н. К. С.» – це ніжна лірика захоплення жінкою-борцем, не схиляння перед «ясною красою» , а гірка скорбота за тим, що так рано обірвалося життя дорогої людини.
Зранку в холодну могилу 
Ти жертвою часу лягла, 
Без жалю загублено силу... 
А в мене пак гадка жила...
Поезія «До Б. С-го» – це заклик до дружби й братерства між народами. Продовжуючи традиції Тараса Шевченка, поет вірить у торжество дружби в сім'ї великих народів. Вірш присвячений полякові Броніславу Сєрошевському, товаришеві по засланню. Сини двох братніх народів зійшлися на шляху революційної боротьби проти самодержавства:
Міцно, браття, стиснім руки. 
Обіймімось гаряче: 
Вкупі рушмо проти муки... 
Що вражає боляче!
Героїка революційної боротьби відтворюється у Грабовського яскравими поетичними закликами: «Сміле слово – то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі» , «За щастя для людини, за світло в чорній млі» ...
Поет вражає силою ліричної агітації. Коли читаєш його поезії, дивуєшся: де брав цей слабосилий чоловік наснагу? Що запалювало його на боротьбу? І відповідь одна – любов до України, до народу. Так хай же ця безмежна, жертовна любов до рідного народу запалює нас, покоління нової України, на справи в ім'я процвітання нашої держави.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 432-433.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович