Твір на тему: «Фольклорні мотиви в поезії І. Франка» (І варіант)

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 
 
В пісні те лиш живе, що життя дало.
І. Франко
Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, котрий укритий білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась.
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Та це ж поезія зі збірки «Зів'яле листя» Івана Франка, який знав багато народних пісень! Збірка є чудовим зразком того, як поет, користуючись національною пісенною формою, створює власну оригінальну поезію, порушує проблеми загальнолюдського значення. У вірші «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» Франко скористався ритмікою поширеної в народі пісні «Ой ти, дівчино, горда та пишна...». Автор уживає епітети й порівняння, притаманні народній пісні. Дівчина порівнюється з ясною зорею, горіховим зерням. Очі коханої кращі від сонця, адже вони запалюють коханому серце пожаром, будять у ньому незгасиме почуття любові. Поет уживає пестливі слова, такі як: «устонька» , «серденько» . Я захоплююсь тим, як Франко вміє передати глибину почуттів людини, її душевні болі. Більшість віршів «другого жмутку» пов'язані з народною піснею.
У народних українських піснях червона калина – це символ ніжної й вродливої дівчини. А явір, дуб – гарного парубка, хоча у вірші «Червона калино, чого в лузі гнешся?» образ дуба виступає як символ ворожої сили.
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Тут Іван Франко скористався пісенними засобами, тобто засобом повторення зворотів. Поезія має алегоричний зміст, бо й між людьми груба сила нівечить людську красу, закриваючи дорогу до повноцінного життя.
Мені було боляче читати про страждання героя через неподілене кохання у поезії «Чого являєшся мені у сні?». В епітетах та порівняннях («немов криниці дно студене» , «мов зарево червоне» , «дива золотого» ) передано чарівність образу коханої і її стриманість у ставленні до ліричного героя.
А ось у вірші «Розвивайся ти, високий дубе...» дуб виступає паралеллю до образу народу, символізуючи могутні народні сили, що скуті путами неволі.
Розпадуться пута віковії,
Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
Україна встане.
Використавши традиційні народнопісенні форми, Франко створив веснянки, які наповнив почуттями волелюбності, величезною силою пробудження природи й душі:
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія.
В грудях сміливість до великого
 Бою за добро, щастя й волю всіх!
У фольклорі образ сіяча-хлібороба виступає як утілення працьовитості, душевного благородства, безкорисливої любові до людей. Сіяч-хлібороб у Франка – це борець за щастя народу.
«Веснянки» Каменяра давали натхнення багатьом українським письменникам і композиторам.
Для нас, молоді, вірші Івана Франка мають виховне і пізнавальне значення, тому що, читаючи їх, ми знайомимося з історією та традиціями наших предків, відчуваємо їхні пережиавання, торкаємось разом з поетом найпотаємніших струн людської душі, навчаючись співчувати й любити.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 416-418.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ