Твір на тему: «Чорнобильська мадонна» – поема, сповнена пекучим болем (За поемою І. Драча «Чорнобильська мадонна»)» II варіант

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 
Ось і здобули ми свою Хіросіму... Сумнівний здобуток. Опановуючи природу, людина забула, що вийти за межі її законів неможливо, як повернутися у власній шкірі. Ейфорія «мирного атома» шістдесятих років призвела до того, що люди спочили на лаврах, упевнені, що знають усе. А ще Франсіско Гойя попереджував, що «сон розуму народжує чудовиська» . Дочекалися – народив. Спотворена природа, перекручені дерева, звірі без очей, без хутра, отруєна вода... І найстрашніші чудовиська – люди, з яких вийнято душу, сумління, відповідальність.
Іван Драч був серед тих, чия поезія сміливо освоювала нову технологічну еру. Він оспівував учених, та вже тоді в «Оді совісті» передбачав, до чого може призвести бездумна гра з космічними силами. Він не був прихильником гонителів прогресу, сам писав:
В криниці пізнання не бачу я дна!
Та голос підношу за бомбардування
Ядра таємниці!
Але прозорливо попереджав, що вчений відповідає за наслідки свого відкриття. Пророцтвом лунають зараз рядки:
А в тиші стозвуків на всі голоси
Виють і виють атомні пси...
Коли в 1086 році сталася катастрофа на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, не всі спочатку зрозуміли, що це наш, місцевий апокаліпсис. Страшний суд настав, убиваючи винних і невинних, і зірка Полин впала на води. Іван Драч сприйняв це як власну біду. Із самого творця вилилася хроніка «Чорнобильської мадонни» , своєрідний репортаж із місця катастрофи, кожний рядок, кожне слово якого кричить байдужим: «Як ви змогли!» Сам поет каже, до ні слів, ні фарб у нього вже немає:
Я випалив до чорноти жури 
Свою прокляту одчайдушну душу 
І жестами, німий, возговорив... 
Хай жестами. Але сказати мушу.
Чорнобильський вибух розділив людей назавжди. По один бік – винуваті, по інший – жертви. Драч малює страшну фантасмагорію закутаних у целофан криниць та колодязів. Абсурд панує в головах, запитуючи із страшною посмішкою: аде узяти целофан, щоб закрити моря та річки? І чи поверне  запізніла суєта та спокута рідну домівку людям, життя загиблим, синів, що згоріли в саркофагу, матері, навіть іграшку та улюбленого собаку, що дитині не дозволили забрати із собою?
Через усю поему, міняючись, проходить мадонна. То невидима, босоніж іде вона до саркофагу до загиблого сина, то повертається й повертається до своєї хати, а там квітне сад, чекають кіт та корова, але
Було все мов на лезі,
 Якому все стинати –
 І квітку прямо в цезій 
Поцілувала Мати.
Та найжорстокіший, жахливий образ – Чорнобильської матері, збожеволілої мадонни, якій відмовлено у воскресінні сина і в народженні нового. Хитаючись, посивілою тінню вона Києвом, гойдаючи ляльку й питаючи, чи буде в неї дитина.
Предкам і в страшному сні не приснилась би ця мадонна, якій і в божевіллі немає спокою й забуття.
Поет у епілозі не криється з провиною:
А мені, мені, славослову,
Вас бо славив, дурний вертопрах,
Відібрало розбещену мову,
І німотствую геть у віках.
У його душі «не душа, а вина». Чи впізнають Чорнобильську мадонну ті, хто зробив її безплідною Богоматір'ю? Такого знущання й пекло не вигадає.
 
1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 806-808.
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович