Електронні ґаджети у школах: що на практиці?

Інтерактивна дошка, goodfood.com.auЗ кожним роком впровадження технологій для освіти тільки збільшується, і ставлення до них стає все більш позитивним. Думка, що технології та ґаджети заважають навчанню, ще притаманна деяким батькам, але ті, хто вирішив ризикнути та проекспериментувати із залученням в навчальний процес освітніх технологій та програм, задоволені.

Безумовно, не можна виключати, що для школярів молодших класів певні  пристрої можуть розцінюватися як пристрої для розваг — першокласникам важко не відволікатися, а використання у навчанні, скажімо, ноутбуків або планшетів навіть лише з освітнім ПО є недоцільним. Не зважаючи на це, функціонує дуже багато шкіл, де формуються так звані комп'ютерні класи, навчання у яких супроводжується обов'язковим використанням комп'ютерів. Основний мінус такої програми - вплив комп'ютерів на стан зору у малюків. Навіть дозоване використання комп'ютера у віці 6-8 років може вплинути негативно на стан очей учня. І якщо у дитини є схильність до короткозорості, такі сучасні заняття із комп'ютером обов'язково спровокують погіршення зору. Медики рекомендують берегти очі  школярів молодших класів, які достатньо й вдома отримують навантаження на очі, граючи на планшетах та дивлячись телевізор — ці електронні пристрої є майже у кожної сім'ї.

Правильніше використовувати у початкових класах інтерактивні дошки та проектори, адже наочний матеріал у цьому віці досить ефективний, а дошки із сенсорною панеллю сприяють заохоченню виконувати різноманітні вправи. Ноутбуки та інші портативні пристрої, мабуть, все ж таки стануть у нагоді більше для старшокласників. Адже виконувати завдання в електронному вигляді набагато краще, особливо коли багато предметів, а час на підготовку обмежений.

Втім, усі ґаджети, технології та електронні пристрої досить не дешеві, а далеко не кожна школа отримує достатньо коштів на відповідне технічне забезпечення. З якої причини бюджети багатьох шкіл мізерні — це окреме питання. Керівництво навчальних закладів вимушене звертатися до батьків, щоб ті за власні кошти допомагали школі, в якій навчаються їхні діти. У кращому випадку батьки особисто шукають та знайомляться із ринком, вибираючи кращу ціну, наприклад, на сайті price.ua. Використання запиту “купити телефон на дві сім-карти” у пошукових системах виявилось не продуктивним. Спеціалізовані сайти виконують задачі користувачів - шукають вже у відібраних онлайн-магазинах та пропонують товари у певних категоріях для зручного пошуку. Але ж такий карт-бланш дій може бути не у кожній школі. У певних навчальних закладах батькам пропонують якогось вже готового постачальника техніки, у якого нібито можна вигідно зробити закупівлю потрібного. Звісно ж, такі тендери мають “темну історію” й прискіпливі мами-татусі пізніше виявляють, що техніка якщо й не дорожча, проте значно застаріла, й ціна є часто неадекватною. Таких схем, на жаль, багато. Можливо, саме це і вносить певний вклад у негативне ставлення батьків до впровадження технологій та особливих програм у навчання.

Якби всім цим забезпечувала держава, все було б по-іншому. Сучасні батьки розуміють, що електронні пристрої можуть робити навчання значно цікавішим та ефективнішим — питання у тому, які самі будуть найкориснішими та чи готові самі школи брати на себе відповідальність, обираючи напрямок комп'ютеризації та впровадження сучасних технологій. Поки що немає підсумків навчання за допомогою електронних ґаджетів, але з часом ми оцінимо ефективність та глибину знань учнів, яких навчали за новими методиками. А це трапиться щонайменше через 5-6 років. Тому зараз нам залишається лише сподіватися, що планшети та комп'ютери дійсно допомагають.

Нові матеріали

МОН визначило роботу інституційного аудиту, який замінить атестацію шкіл
Підстави для першочергового зарахування в 1-й клас
Уряд виділив 1 млрд грн на інтернетизацію та комп'ютеризацію українських шкіл
В Києві та Харкові відкриють два бізнес-інкубатори
Служба в резерві, або Як можна вчитися в університеті та служити в армії одночасно
Методична розробка «Продуктивність праці та шляхи її підвищення на промисловому підприємстві»
Методична розробка уроку за професійним спрямуванням «Bakery products and Confectionery»
Методична розробка "Компаративний аналіз на уроках зарубіжної літератури як  засіб  розвитку полікультурної компетенції учнів"
Методична розробка "Можливості використання електронних презентацій PowerPoint для характеристики напрямів і стилів світової літератури"
"Навчаючись на філфаці, я зрозуміла, що слухати аудіокнигу в маршрутці приємніше, ніж музику", - Ірина Павко про навчання в ТНПУ ім.В.Гнатюка

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович