Конспект позакласного заходу з ІКТ-супроводом на тему: «Нестор Літописець – автор «Повісті минулих літ», співець історії Київської Русі…»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Дуняшенко Наталія Василівна, вчитель української мови та літератури гімназії № 9 м. Кропивницького Кіровоградської областіДуняшенко Наталія Василівна,
вчитель української мови та літератури
гімназії № 9
м. Кропивницького
Кіровоградської області

Мета: дати біографічні відомості про літописця Нестора, допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство та значення давньоукраїнської оригінальної літератури;

розвивати навички виразного читання, вибіркового читання, аналізу творів давньої літератури, вміння визначати головне серед поданої інформації, вміння сприймати матеріал на слух, розвивати увагу, пам’ять, образне та логічне мислення;   

сприяти вихованню почуття патріотизму (народ – земля – родина – віра), любові до літератури, необхідність у постійному спілкуванні з книгою, поваги до історії рідного народу, до духовних надбань наших предків.

Обладнання: видання літописів, ілюстрації, фото-, відео матеріали про Києво-Печерську лавру, мудрі вислови Нестора Літописця, словник літературних термінів.

Форма проведення: круглий стіл

Перебіг круглого столу:

Ведуча:  Сьогодні, як і кожного року 9 листопада (28 жовтня з старим стилем), у нашій країні відзначається Свято слов’янської писемності. Але не всім відомо, що в українських церквах відбувається відправа пам’яті преподобного Нестора-літописця Печерського. Під час служби співають: “Дивні часи й роки Церкви, життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовником їх був ти, славний Несторе! Вихваляємо тебе серед отців, співаючи – благословенний Бог отців наших”.

Хто такий Нестор, за що його прославляють, що таке літописи і яке їхнє значення для розвитку української художньої літератури, – дізнаємося на нашому заході.

Ведуча:  6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця".

Із прийняттям християнства в Київській Русі храми та монастирі стали головними осередками розвитку освіти, науки, мистецтва. Найбільшим культурним центром у той час стала Києво-Печерська лавра.

Відео: Заочна екскурсія до Києво-Печерської лаври

youtube.com/watch?v=3Z3amgMGjYg

Відео: «Нестор Летописець»

youtube.com/watch?v=fZHdU-xgMEg

Перший дослідник (повідомлення-дослідження)

«Повість минулих літ»

Найвидатнішою пам’яткою, пов’язаною з ім’ям преподобного Нестора, слід визнати «Повість минулих літ». Це найдавніший відомий нам вітчизняний літописний звід, створений на початку XII століття. На жаль, первісний текст «Повісті…» до нас не дійшов. Нам відомі лише друга і третя її редакції, які є результатом пізнішого опрацювання. Друга редакція збереглася у складі Лаврентіївсього літопису, а третя — в складі Іпатіївського.

Ім’я преподобного Нестора як автора літопису згадано вже в першому реченні Повісті за Іпатським списком: «Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала». Однак в Лаврентіївському списку ім’я Нестора не згадується. Згадки про те, що саме преподобний Нестор був автором Повісті, є і в Печерському Патерику. В збереженому тут Посланні преподобного Полікарпа Печерського до Акіндіна згадується «блаженний Нестор», який «написав літопис». Аналогічна згадка міститься і в оповіді про преподобного Никиту Затворника. Послання преподобного Полікарпа датується XIII століттям та є важливим свідченням того, що вже в той час в Печерському монастирі Нестора пам’ятали, перш за все, як літописця.

Другий дослідник  

Традиція вважати «Повість минулих літ» в її повному обсязі авторським твором преподобного Нестора зберігалася до XVIII століття. Однак вже на початку XIX століття наукове вивчення «Повісті…»  у порівнянні з «Читанням про Бориса і Гліба» та «Житієм преподобного Феодосія» спричинило сумніви у тому, що всі ці пам’ятки написані однією людиною. Перш за все, стало очевидним, що ті біографічні відомості про автора «Повісті…», які ми знаходимо в літописі, не узгоджуються з біографічними відомостями про преподобного Нестора, що залишилися в його агіографічних творах. Наведемо кілька класичних прикладів.

В «Повісті…», у статті під 1051 роком, вміщено розповідь про заснування Печерського монастиря. Автор тут пише про себе: «Коли Феодосій жив у монастирі… приймаючи всякого приходящого до нього, — до нього ж і я прийшов, мізерний і недостойний раб. І прийняв він мене, коли мені було сімнадцять літ од рождення мойого». Однак, як ми вже згадували, в «Житії преподобного Феодосія» Нестор каже, що прийшов до Печерського монастиря за часів ігуменства святого Стефана, тобто після смерті Феодосія. Під 1097 роком у «Повісті…»  вміщено розповідь про осліплення у Володимирі князя Василька. При цьому автор пише, що сам перебував із князем у Володимирі і вів переговори з Давидом Ігоровичем. Крім того, в цій статті автор вказує і своє ім’я — Василь.

Третій дослідник  

Існують помітні розбіжності між змістом «Повісті…»  та агіографічними текстами преподобного Нестора. Наприклад, в «Читанні про Бориса і Гліба» преподобний Нестор пише, що Руська земля не бачила апостолів, а в «Повісті минулих літ» знаходимо відому оповідь про мандрівку до Києва святого апостола Андрія. Не узгоджуються між собою і відомості про вбивство Бориса і Гліба.

В результаті вже на початку XIX століття дослідники почали вагатися у справедливості ототожнення автора «Читання про Бориса і Гліба» та «Житія преподобного Феодосія»  з автором «Повісті минулих літ». Так, Роман Федорович Тимківський вже 1815 року звернув увагу на протиріччя між текстом літопису та двома житіями, написаними преподобним Нестором. Він вважав, що Нестор був лише автором літопису, а вказані агіографічні твори написані іншим автором.

Однак дослідники наступних років скоріше схилялися до того, що преподобний Нестор є лише автором «Читання» та «Житія», а літопис йому не належить. Цікаво, що серед послідовних захисників такої точки зору були і відомі церковні історики. Зокрема, професор Московської духовної академії Петро Симонович Казанський в своїх публікаціях навів вагомі аргументи проти того, що преподобний Нестор був автором літопису. Його висновок був досить категоричним: «Летопись, известная под именем Нестора, не может быть приписана Нестору, писавшему Житие Феодосия Печерского». Принципово заперечував приналежність «Повісті минулих літ» преподобному Нестору і інший відомий вихованець Московської духовної академії — академік Євгеній Євсигнійович Голубинський. В своїй «Історії Руської Церкви» він писав, що ототожнення Нестора з невідомим автором літопису (який, вірогідно, був його сучасником) відбулось у Печерському монастирі. Саме тут склалося передання, яке зафіксував преподобний Полікарп в Патерику Печерському в XIII столітті. Висновок Голубинського був не менш категоричним: «Не может подлежать никакому сомнению, что преп. Нестор не есть автор нашей первоначальной летописи». На думку Голубинського, преподобний Нестор в його агіографічних творах та автор літопису «сами о себе дают такие показания, из которых так же ясно, что они суть разные лица, как ясно то, что дважды два есть четыре».

До суто історичних аргументів згодом додалися і аргументи філологів, які зафіксували чимало розбіжностей в лексиці «Читання про Бориса і Гліба» та «Житія преподобного Феодосія» з одного боку та «Повісті минулих літ» з іншого.

Таким чином, у XIX столітті серед дослідників досить широко розповсюдилась точка зору, що автор «Читання про Бориса і Гліба» та «Житія преподобного Феодосія» не міг бути автором «Повісті минулих літ». Однак разом з тим стало очевидно, що «Повість минулих літ» не можна розглядати як монолітний твір, написаний однією людиною. Виявилося, що початковий давньоруський літопис фактично є збіркою матеріалів різного походження. Професор Дмитро Іванович Абрамович образно називав «Повість минулих літ» «історичною хрестоматією». Повість формувалась протягом кількох десятиліть (а можливо, і більше ста років). Між іншим, вона увібрала в себе і літопис Печерського монастиря, створений безпосередньо преподобним Нестором. До складу цього Печерського літопису, на думку Абрамовича, входили сказання про те, чому монастир зветься Печерським, про перших печерських чорноризців, про перенесення мощів преподобного Феодосія та інші, менш значні записи.

Четвертий дослідник   

На початку XX століття кілька авторитетних дослідників виступили захисниками традиційного погляду на преподобного Нестора не тільки як на агіографа, але й як на літописця. Зокрема, академік Олексій Олександрович Шахматов 1908 року в своїй ґрунтовній праці «Разыскания о древнейших русских летописных сводах» намагався довести, що преподобний Нестор був і агіографом, і літописцем. При цьому Шахматов побудував свою теорію ґенези давньоруських літописів, яка суттєво скорегувала попередні погляди на обсяг та характер літературної діяльності преподобного Нестора.

За Шахматовим, давньоруське літописання було започатковано за часів Ярослава Мудрого, близько 1039 року. Саме тоді з’явився найдавніший літописний звід. 1073 року він був відредагований ігуменом Печерського монастиря преподобним Никоном з додатками «незначительных вставок». За Шахматовим, це і був перший літописний звід. Його було продовжено статтею про кончину преподобного Феодосія та щорічними записами, доведеними до 1093 року. Близько 1095 року в Печерському монастирі було створено другий звід, який потім ліг в основу «Повісті минулих літ». В своїй першій редакції «Повість…», ймовірно, доходила до 1113 року, завершуючись повідомленням про смерть князя Святополка. Саме ця редакція і належала преподобному Нестору. За Шахматовим, перша («несторівська») редакція «Повісті…» була створена в 1110–1112 роках. Однак після смерті Святополка літописання було передане з Печерської обителі до Видубицького монастиря, де 1116 року ігумен Сильвестр переробив останні статті «Повісті…». 1118 року на доручення новгородського князя Мстислава Володимировича було створено третю редакцію пам’ятки. Хоча дослідники XX століття знайшли чимало слабких місць в гіпотезі Шахматова, все ж запропонована ним схема розвитку руського літописання в XI — на початку XII століття закріпилася в науці.

Виходячи з цієї схеми, Шахматов переконливо довів, що Нестор був не автором, а редактором «Повісті минулих літ». Він лише опрацював літописний звід, що вже існував, та додав до нього ґрунтовний вступ, що внесло до літопису чітку історіософську концепцію. І ця концепція цілком співпадає з ідеями, викладеними Нестором в «Читанні про Бориса і Гліба».

В передмові до літопису, яка, на думку більшості дослідників, є, безумовно, авторським твором преподобного Нестора, ми бачимо розвиток тих ідей, які присутні в «Читанні». Повість починається з розповіді про всесвітній потоп та розподіл землі між синами Ноя. Кожен з братів отримує свій уділ та зобов’язується не порушувати його кордонів. І всякий, хто порушує межу свого уділу та йде війною на брата, тим самим порушує принцип, закладений ще в біблійні часи з Божественної санкції. Це і є ідейне підґрунтя, виходячи з якого автор літопису засуджує князівські чвари.

Академік Шахматов датував «Читання про Бориса і Гліба» та «Житіє преподобного Феодосія» 80-ми роками XI століття, а редагування Нестором літописного зводу відносив, як сказано, до 1110–1112 років. Таким чином, написання агіографічних пам’яток було відділене від роботи над літописом не менш як двома десятиліттями. Цим, на думку Шахматова, і слід пояснювати розбіжності в трактуванні схожих сюжетів у вказаних пам’ятках.

Праця академіка Шахматова суттєво вплинула на подальшу історіографію. Незважаючи на те що і сьогодні ми не маємо надійних доказів того, що Нестор-агіограф і Нестор-літописець — це одна й та сама особа, все ж переважна більшість дослідників вважає саме преподобного  Нестора автором «Повісті минулих літ».

Захист творчих проектів:

Перший учень: Презентація: «Повість минулих літ»

Другий учень: Презентація: «Мудрі вислови Нестора Літописця»

Прочитайте спроектовані на екран мудрі вислови Нестора Літописця. Оберіть один, який найяскравіше характеризує автора, один, який найближчий вашій душі.

Мудрі вислови Нестора Літописця

  • Любов страху не має.
  • Ті, що шукають премудрість, – знайдуть.
  • Від гріховного кореня поганий плід буває.
  • Як ви інших учите, коли самі відкинуті Богом?
  • Людина, покуштувавши спочатку солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
  • Коли Земля їм – мати, то отець їм – Небо.
  • Сріблом і золотом не знайду дружини, а з дружиною здобуду і срібло, і золото.
  • Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, – це джерела мудрості.
  • Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони – узда для тіла й душі.
  • З книжних слів набираємося мудрості й стриманості.
  • Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами.

Третій учень: Презентація: «Нестор Літописець - іконограф»

Четвертий учень: Презентація: «Вшанування пам’яті »

Збереження пам’яті

-   золота монета (вартість 7528 гривень, 15.5г., кількість - 5 000шт.);

-  відзнака "Орден преподобного Нестора Літописця" має три ступені . Це відзнака Української Православної Церкви для нагородження єпископату, духовенства, мирян, державних діячів, журналістів, письменників, поетів та освітян за особистий внесок у видавничу, церковно-літературну та письменницьку діяльність, а також за поширення світлих ідеалів Православ'я в суспільно-політичному житті України;

-    пам’ятник. Розташований у сквері, неподалік від Києво-Печерської лаври. Встановлений у 1988 році. Автори — скульптор Фрідріх Согоян, архітектор Микола Кислий. Загальна висота становить 2,75 м.

Відео: «Преподобный Нестор летописец»

youtube.com/watch?v=M8Hw5Sleqvw

Ведуча:

Історія безпомилково розставляє свої оцінки, а особливо духовна. Преподобний Нестор належать до найосвіченіших людей Київської Русі кінця ХІ – початку ХП ст. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії, літератури, досконало володів грецькою мовою.

Завдяки Нестору нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати й надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини. Безцінність написаного літописцем вимірюється не тільки втіленим у слові й збереженим для нс часом, а й подвижницькими діяннями, що викарбувалися в його непорочній душі нетлінним золотом чернечого досвіду…

Бібліографія:

1. Галіцина, Л. Про Нестора-літописця [Текст] : [до дня української писемності та мови] / Л. Галіцина // Управління освітою. — 2012. — № 21. — С. 3.

2.  Денисенко, А. Нестор-літописець [Текст] / А. Денисенко // Київська старовина. — 1993. — № 1. — С. 36–38.

3.  Колесник, М. П. Історичне товариство Нестора Літописця та його вклад у розвиток історичної науки в Україні [Текст] / М. П. Колесник // Український історичний журнал. — 1995. — № 5. — С. 28–37.

4.  Котляр, М. Нестор Літописець: Життя і діяльність високовченого ченця Києво-Печерського монастиря [Текст] / М. Котляр // Історія України. — 1997. — № 41. — С. 1–2.

5.  Нестор Літописець [Текст] // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2011. — № 31. — С. 37–38.

6.  Преподобний Нестор [Текст] : про Нестора Літописця // Позакласний час.—2008. —
№ 10. — С. 130.

7.  Про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця [Текст] : постанова Верховної Ради України від 7 вересня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 51. — С. 584.

Інтернет-ресурси:

          i-kiev.com/articles/nestor.php

Презентація. Повість минулих літ
Завантажити презентацію
Презентація. Повість минулих літ

Презентація. Нестор Літописець - іконограф
Завантажити презентацію. 

Презентація. Нестор Літописець - іконограф

Презентація. Мудрі вислови Нестора Літописця

Завантажити презентацію. 

Презентація. Мудрі вислови Нестора Літописця

Презентація. Вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця

Завантажити презентацію.

Конспект позакласного заходу з ІКТ-супроводом на тему: «Нестор Літописець – автор «Повісті минулих літ», співець історії Київської Русі…»

 

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.