Конспект уроку на тему: «Тема війни в європейській поезії»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Охтирько А.В., вчитель Комишуватської ЗОШ І-ІІІ ступенівОхтирько А.В.,
вчитель Комишуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів

смт Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область

Мета: ознайомити учнів із долею і віршами поетів, що написані в роки Другої світової війни;

удосконалювати навички учнів із текстологічного аналізу поетичного твору, зіставлення поетичних творів на одну тему, перекладів різних авторів; удосконалювати навички виразного читання, зв'язного усного мовлення;

допомогти усвідомити велич подвигу у ІІ світовій війні,зіставити подій ІІ світової війни з подіями сьогодення в Україні, зокрема на Донбасі;

виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу, хто сьогодні на передовій.

Тип уроку: комбінований

XIД УРОКУ

І. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Вже багато років минуло з дня закінчення Другої світової війни, яка принесла людству чисельні жертви і руйнування. Війна… страшне слово… Хоч би скільки книжок було написано про Другу світову війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна буде стверджувати, що вже досить сказано. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу у цій страшній битві.

Асоціативна розминка.

- Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?

( Пісня «Океану Ельзи» - «Коли настане день закінчиться війна…», яке супроводжується відео  з фільму «Летять журавлі»)

- Що вам відомо про Другу світову війну?

- Яка роль українського народу у цій війні?

ІІІ. Оголошення мети й завдань уроку

Слово вчителя

Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище, а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей. Це не просто — говорити про війну, що йде по землі, що перевіряє кожного на міцність: чи встоїть, чи витримає, чи захистить Вітчизну? Але набагато складніше — говорити про людину, яка протистоїть цій війні. Упродовж цього й наступних уроків ми познайомимося з різними творами про ті події, написані різними авторами, в різних жанрах, у різні часи. Ми спробуємо, читаючи, обговорюючи, пережити події та випробування, а головне — спробуємо зрозуміти, що допомагає зберегти в людині людське, допомагає подолати війну.

ІV. Сприйняття й усвідомлення нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

      1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлися до Польщі. На цей час Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії, однак досі не зустрічала серйозного опору. У перший рік війни перед німцями постало завдання: захопити військово-транзитний склад на півострові в Гданській бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1-го по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3,5 тисячам німецьких солдатів, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня, з 18:05 по 18:45, 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб у це місце! В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

 2. Розвиток усного зв'язного мовлення

Виразне читання вірша К. Галчинського «Пісня про солдатів з Вестерплятте» підготовленим учнем, на екрані фото оборони Вестерплятте

ПІСНЯ ПРО СОЛДАТІВ З ВЕСТЕРПЛЯТТЕ

Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.

(А літо було гарне того року)

І так співали: «То пусте

Що нам боліли рани —

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.

(А на землі того року було стільки вересу).

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте».

І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну —

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.

І спів лунав такий: «Аби

Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою — то ми,

Солдати з Вестерплятте».

(Переклад О. Карпенко)

3. Бесіда

- Яким настроєм наповнив вас вірш?

- Від чийого імені веде розповідь ліричний герой? («Ми»)

- Які мовні засоби використовує автор? (антитеза: «вітри зими – теплі дні «боліли рани – весела путь», повторення фрази «Солдати з Вестерплятте»)

- Про які події сучасності нагадують перші рядки вірша?( про загибель «Небесної сотні»)

Учитель читає вірш Л.Максимлюк, на екрані кадри події на Майдані 2014 року.

А сотню вже зустріли небеса

Летіли легко, хоч Майдан ридав

І з кров’ю перемішана сльоза

А батько сина все не відпускав

Й заплакав Бог, побачивши загін

Спереду –сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла

4. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях К. Галчинського

У автора цієї поезії було два імені, одне вигадане, жартівливе — Ільдефонс,і дане при народженні — Константи. Він з’явився на світ у Варшаві, в сім’ї залізничника, 23 січня 1905 року. Батька його звали Константи, а матір Ванда. Константи Галчинський пройшов через всі кола пекла 1939 року. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня,— «Пісня про солдатів Вестерплятте» і «Сон солдата» — дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім на поета чекає шестирічне табірне життя. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка... Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Нідерландів. У літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають і видають том його віршів. 1946 року Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом з родиною оселяється в Кракові. Злигодні воєнних років підірвали здоров'я Ґалчинського: інфаркти 1940 і 1952 pp. він переміг, а третій виявився фатальним 6 грудня 1953 p. поета не стало.

 5. Виразне читання вірша К. Галчинського «Лист з полону» підготовленим учнем.

 ЛИСТ З ПОЛОНУ

Кохана моя, кохана!

Ти спиш уже? На добраніч!

В пітьмі я твій образ бачу,

А ніч весняна, духмяна!

Єдина у цілім світі,

Ім’я твоє хай святиться!

Вода ти для мене влітку,

А взимку — моя рукавиця.

Ти щастя моє весняне,

Осіннє, зимове, літнє...

Скажи мені: «На добраніч!»,

Прийди уві сні, кохана!

За що мені все це щастя

З тобою в раю у Бога?..

Світліше за сонце ясне,

Ти — пісня моєї дороги.

(Переклад О. Ніколенко)

 Бесіда за змістом вірша

  • Яке враження справив на вас цей вірш?
  • Яка тема цього вірша? (Тема кохання до дружини під час війни).
  • Які художні засоби використовує автор?
  • Що допомагає герою у вирі війни?

6. Слово вчителя.

 Галчинський – зелений паросток польської поезії. Його творчість ще мало відома в Україні, відкриття його багатопланової творчості попереду. Сьогодні з його творчості ми дізналися про долю маленької людини у вирі великої війни.

 7.  Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях  А. Марґул-Шпербера

Про цього поета в літературній енциклопедії сказано лаконічно: «Альфред Марґул-Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина) — румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник Першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, 1924 року повернувся в Європу, потім на батьківщину». Німецькомовний поет Румунії був... євреєм. Як псевдонім він додав до свого простого прізвища Шпербер ім’я матері Марґула і став Марґул-Шпербером.  Прийшли 1930-ті рр., його друзі один за одним опинилися в місцях, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. У чистоті німецької мови із Марґул-Шпербером мало хто міг зрівнятися, але ж він усе одно був євреєм... Лише завдяки друзям поета не чіпали. До кінця війни східноєвропейський єврей Марґул-Шпербер жив приватними уроками німецької мови. Видатний німецький поет Буковини і всієї Румунії, Альфред Марґул-Шпербер прожив довге життя, бачив багато різних політичних режимів. Незважаючи на своє єврейське походження, він навіть за фашистських часів був затребуваним завдяки винятковій освіченості, хоча й не поділяв нацистських поглядів. Згодом навіть ім’я рідного Бухенланда — Буковини нагадуватиме йому про нацистські злочини.

 Виразне читання вірша А. Марґул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» підготовленим учнем.

ПРО НАЗВУ КОНЦТАБОРУ БУХЕНВАЛЬД

Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут — навіки мовкли голоси...

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені...

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер —

Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

(Переклад П. Рихла)

 8. Бесіда

- Яка тема цього вірша? (Тема нацистські злочини проти людства).

- Що затьмарює дитячі спогади, звичні для поета «Букові ліси»?

- Який жахливий образ спадає поетові на думку, коли він бачить хмарки над лісом?

 9. Слово вчителя

Друга світова війна стала глибоким потрясінням для європейської свідомості. Висока культура і нице варварство здавалось несумісним… « як, - запитував швейцарський письменник М.Фріш, - люди, котрінасолоджувались музикою Баха і Генделя, могли розстрілювати немовлят?»

Понад 70 років гудуть дзвони Бухенвальда над колишнім табором смерті, нагадуючи про тисячі людських жертв, що пішли з життя через димарі печей, гудуть, щоб не забували!

Учитель демонструє відео музейного комплексу «Бухенвальд»

Бесіда

- Що об’єднує цих поетів?

- Чи потрібно писати про війну?

- Українські поети про війну  -

Учні читають вірші

В.Симоненка «Пам'ять»

О.Гончара «Танкіст»

В.Сосюри «Я знову плачу мимоволі…»

Л.Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі…»                                          

 V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивний прийом «Моя трибуна»

  • Що нового я дізнався на цьому уроці про поезію Другої світовоївійни?
  • Який із поетичних творів справив на вас найбільше враження? Чому?
  • Чому війна може навчити людину?

 Слово вчителя. Сьогодні відбуваються бойові дії на території нашої країни, за 20 км від нас з вами. Сьогодні відомі й невідомі поети пишуть про війну. Учитель читає вірш Тетяни Власової «Я не кіборг – я вчитель історії…»

 «Я не кіборг – я вчитель історії.

багато читав про війни.

Тут таких, як я, – тисяч сто.

І їм Дуже хочеться бути вільними».

«Я приїхав туди, де ціляться,

Хоч ніхто мене не просив.

Я не кіборг – я хлопець із Вінниці.

В мене скоро народиться син».

«Кажуть, кожен тут буде, і був, і є,

Хоч соромляться – всі герої.

Я ж не кіборг – удома я був водієм

І ніколи не чистив зброю».

«Ми за тих, хто далеко десь там, внизу

Божеволіє від напруги.

Я не кіборг – я плачу, коли несу

Покалічене тіло друга».

Що нам культи осіб і чужих богів?

Вся країна із дня у день

Щиро молиться не за кіборгів –

За звичайних своїх людей.

Ми повинні любити і шанувати Україну, робити багато-багато добрих справ, щоб наша Батьківщина була щасливою. І завжди пам’ятати про ІІ світову війну, про подвиг, який здійснив наш народ, захищаючи неньку-Україну, про подвиг інших воїнів і нашого народу сьогодні.

 Звучить пісня О.Рожка, ветерана чотирьох воєн, десантника, воїна АТО «В той день, коли закінчиться війна», що супроводжується відео воєнних подій на Донбасі сьогодні.

Метод «Мікрофон» - передаючи квітку маку, учні продовжують речення «Коли закінчиться війна, я…»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Любіть Україну, і якщо любите по-справжньому, то захищайте її словом, молитвою, піснею, патріотизмом.

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Нові матеріали

Використання заводських матеріалів в курсовому проектуванні з дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства». Методична розробка
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич обговорила перспективи вищої освіти з тернопільськими педагогами
У МОН визначились з кандидатурою освітнього омбудсмена
За перший тиждень вступної кампанії абітурієнти створили майже 120 000 електронних кабінетів
Документи про середню освіту є дійсними без печатки школи, - роз'яснення МОН
Обсяги державного замовлення на підготовку фахівців у 2019 р.
Автору підручника з історії України рекомендували замінити термін російсько-українська війна на "гражданский конфликт"
Лілію Гриневич не пустили в школу
Кабмін спростив процедуру проведення дослідів для вишів та наукових установ
Хто має право на пільговий вступ у заклади вищої освіти

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович