Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Опубліковано Редактор чт, 06/05/2014 - 09:51
Охтирько А.В.,
вчитель Комишуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів
смт Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область
Мета: ознайомити учнів із долею і віршами поетів, що написані в роки Другої світової війни;
удосконалювати навички учнів із текстологічного аналізу поетичного твору, зіставлення поетичних творів на одну тему, перекладів різних авторів; удосконалювати навички виразного читання, зв'язного усного мовлення;
допомогти усвідомити велич подвигу у ІІ світовій війні,зіставити подій ІІ світової війни з подіями сьогодення в Україні, зокрема на Донбасі;
виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу, хто сьогодні на передовій.
Тип уроку: комбінований
XIД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Вже багато років минуло з дня закінчення Другої світової війни, яка принесла людству чисельні жертви і руйнування. Війна… страшне слово… Хоч би скільки книжок було написано про Другу світову війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна буде стверджувати, що вже досить сказано. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу у цій страшній битві.
Асоціативна розминка.
- Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?
( Пісня «Океану Ельзи» - «Коли настане день закінчиться війна…», яке супроводжується відео з фільму «Летять журавлі»)
- Що вам відомо про Другу світову війну?
- Яка роль українського народу у цій війні?
ІІІ. Оголошення мети й завдань уроку
Слово вчителя
Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище, а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей. Це не просто — говорити про війну, що йде по землі, що перевіряє кожного на міцність: чи встоїть, чи витримає, чи захистить Вітчизну? Але набагато складніше — говорити про людину, яка протистоїть цій війні. Упродовж цього й наступних уроків ми познайомимося з різними творами про ті події, написані різними авторами, в різних жанрах, у різні часи. Ми спробуємо, читаючи, обговорюючи, пережити події та випробування, а головне — спробуємо зрозуміти, що допомагає зберегти в людині людське, допомагає подолати війну.
ІV. Сприйняття й усвідомлення нового навчального матеріалу
1. Слово вчителя
1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлися до Польщі. На цей час Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії, однак досі не зустрічала серйозного опору. У перший рік війни перед німцями постало завдання: захопити військово-транзитний склад на півострові в Гданській бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1-го по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3,5 тисячам німецьких солдатів, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня, з 18:05 по 18:45, 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб у це місце! В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.
2. Розвиток усного зв'язного мовлення
Виразне читання вірша К. Галчинського «Пісня про солдатів з Вестерплятте» підготовленим учнем, на екрані фото оборони Вестерплятте
ПІСНЯ ПРО СОЛДАТІВ З ВЕСТЕРПЛЯТТЕ
Коли вже дні спинили плин
І випало вмирати,
До неба лавами пішли
Солдати з Вестерплятте.
(А літо було гарне того року)
І так співали: «То пусте
Що нам боліли рани —
Зате ж весела путь веде
На осяйні поляни.
(А на землі того року було стільки вересу).
Стояли в Гданську ми, як мур,
Не брали нас гармати.
Тепер ми в хмарах після бур,
Солдати з Вестерплятте».
І ті, чий слух сяга зірок,
Зір плине в даль бездонну —
Почули в небі рівний крок
Морського батальйону.
І спів лунав такий: «Аби
Не згаять час чудесний,
Ми грітись будем в теплі дні
На вересі небеснім.
Коли ж подмуть вітри зими
І стане сніг кружляти
Понад Варшавою — то ми,
Солдати з Вестерплятте».
(Переклад О. Карпенко)
3. Бесіда
- Яким настроєм наповнив вас вірш?
- Від чийого імені веде розповідь ліричний герой? («Ми»)
- Які мовні засоби використовує автор? (антитеза: «вітри зими – теплі дні «боліли рани – весела путь», повторення фрази «Солдати з Вестерплятте»)
- Про які події сучасності нагадують перші рядки вірша?( про загибель «Небесної сотні»)
Учитель читає вірш Л.Максимлюк, на екрані кадри події на Майдані 2014 року.
А сотню вже зустріли небеса
Летіли легко, хоч Майдан ридав
І з кров’ю перемішана сльоза
А батько сина все не відпускав
Й заплакав Бог, побачивши загін
Спереду –сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла
4. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях К. Галчинського
У автора цієї поезії було два імені, одне вигадане, жартівливе — Ільдефонс,і дане при народженні — Константи. Він з’явився на світ у Варшаві, в сім’ї залізничника, 23 січня 1905 року. Батька його звали Константи, а матір Ванда. Константи Галчинський пройшов через всі кола пекла 1939 року. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня,— «Пісня про солдатів Вестерплятте» і «Сон солдата» — дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім на поета чекає шестирічне табірне життя. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка... Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Нідерландів. У літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають і видають том його віршів. 1946 року Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом з родиною оселяється в Кракові. Злигодні воєнних років підірвали здоров'я Ґалчинського: інфаркти 1940 і 1952 pp. він переміг, а третій виявився фатальним 6 грудня 1953 p. поета не стало.
5. Виразне читання вірша К. Галчинського «Лист з полону» підготовленим учнем.
ЛИСТ З ПОЛОНУ
Кохана моя, кохана!
Ти спиш уже? На добраніч!
В пітьмі я твій образ бачу,
А ніч весняна, духмяна!
Єдина у цілім світі,
Ім’я твоє хай святиться!
Вода ти для мене влітку,
А взимку — моя рукавиця.
Ти щастя моє весняне,
Осіннє, зимове, літнє...
Скажи мені: «На добраніч!»,
Прийди уві сні, кохана!
За що мені все це щастя
З тобою в раю у Бога?..
Світліше за сонце ясне,
Ти — пісня моєї дороги.
(Переклад О. Ніколенко)
Бесіда за змістом вірша
6. Слово вчителя.
Галчинський – зелений паросток польської поезії. Його творчість ще мало відома в Україні, відкриття його багатопланової творчості попереду. Сьогодні з його творчості ми дізналися про долю маленької людини у вирі великої війни.
7. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях А. Марґул-Шпербера
Про цього поета в літературній енциклопедії сказано лаконічно: «Альфред Марґул-Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина) — румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник Першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, 1924 року повернувся в Європу, потім на батьківщину». Німецькомовний поет Румунії був... євреєм. Як псевдонім він додав до свого простого прізвища Шпербер ім’я матері Марґула і став Марґул-Шпербером. Прийшли 1930-ті рр., його друзі один за одним опинилися в місцях, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. У чистоті німецької мови із Марґул-Шпербером мало хто міг зрівнятися, але ж він усе одно був євреєм... Лише завдяки друзям поета не чіпали. До кінця війни східноєвропейський єврей Марґул-Шпербер жив приватними уроками німецької мови. Видатний німецький поет Буковини і всієї Румунії, Альфред Марґул-Шпербер прожив довге життя, бачив багато різних політичних режимів. Незважаючи на своє єврейське походження, він навіть за фашистських часів був затребуваним завдяки винятковій освіченості, хоча й не поділяв нацистських поглядів. Згодом навіть ім’я рідного Бухенланда — Буковини нагадуватиме йому про нацистські злочини.
Виразне читання вірша А. Марґул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» підготовленим учнем.
ПРО НАЗВУ КОНЦТАБОРУ БУХЕНВАЛЬД
Як близько звідси Веймар гомонів!
А тут — навіки мовкли голоси...
Мене проймає невимовний гнів,
Бо й край мій зветься: Букові ліси.
Давно було це: килим з ніжних трав,
Ліс буковий, так пам’ятний мені...
Хлопчиськом на поляні я лежав,
Пливли біляві хмари в вишині.
О лютий час, що сон дитячий стер
І кожен спомин взяв у колію!..
Коли я чую слово це тепер —
Не можу юність згадувать свою.
Бо в спомини мої вповза кошмар,
Який виймає серце із грудей:
А чи оте біляве пасмо хмар
Було не димом спалених людей?
(Переклад П. Рихла)
8. Бесіда
- Яка тема цього вірша? (Тема нацистські злочини проти людства).
- Що затьмарює дитячі спогади, звичні для поета «Букові ліси»?
- Який жахливий образ спадає поетові на думку, коли він бачить хмарки над лісом?
9. Слово вчителя
Друга світова війна стала глибоким потрясінням для європейської свідомості. Висока культура і нице варварство здавалось несумісним… « як, - запитував швейцарський письменник М.Фріш, - люди, котрінасолоджувались музикою Баха і Генделя, могли розстрілювати немовлят?»
Понад 70 років гудуть дзвони Бухенвальда над колишнім табором смерті, нагадуючи про тисячі людських жертв, що пішли з життя через димарі печей, гудуть, щоб не забували!
Учитель демонструє відео музейного комплексу «Бухенвальд»
Бесіда
- Що об’єднує цих поетів?
- Чи потрібно писати про війну?
- Українські поети про війну -
Учні читають вірші
В.Симоненка «Пам'ять»
О.Гончара «Танкіст»
В.Сосюри «Я знову плачу мимоволі…»
Л.Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі…»
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивний прийом «Моя трибуна»
Слово вчителя. Сьогодні відбуваються бойові дії на території нашої країни, за 20 км від нас з вами. Сьогодні відомі й невідомі поети пишуть про війну. Учитель читає вірш Тетяни Власової «Я не кіборг – я вчитель історії…»
«Я не кіборг – я вчитель історії.
багато читав про війни.
Тут таких, як я, – тисяч сто.
І їм Дуже хочеться бути вільними».
«Я приїхав туди, де ціляться,
Хоч ніхто мене не просив.
Я не кіборг – я хлопець із Вінниці.
В мене скоро народиться син».
«Кажуть, кожен тут буде, і був, і є,
Хоч соромляться – всі герої.
Я ж не кіборг – удома я був водієм
І ніколи не чистив зброю».
«Ми за тих, хто далеко десь там, внизу
Божеволіє від напруги.
Я не кіборг – я плачу, коли несу
Покалічене тіло друга».
Що нам культи осіб і чужих богів?
Вся країна із дня у день
Щиро молиться не за кіборгів –
За звичайних своїх людей.
Ми повинні любити і шанувати Україну, робити багато-багато добрих справ, щоб наша Батьківщина була щасливою. І завжди пам’ятати про ІІ світову війну, про подвиг, який здійснив наш народ, захищаючи неньку-Україну, про подвиг інших воїнів і нашого народу сьогодні.
Звучить пісня О.Рожка, ветерана чотирьох воєн, десантника, воїна АТО «В той день, коли закінчиться війна», що супроводжується відео воєнних подій на Донбасі сьогодні.
Метод «Мікрофон» - передаючи квітку маку, учні продовжують речення «Коли закінчиться війна, я…»
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Любіть Україну, і якщо любите по-справжньому, то захищайте її словом, молитвою, піснею, патріотизмом.
До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.
Правила сайту:
Освітній портал "Академія": новини освіти, база даних ВНЗ, онлайн-курси для підготовки до ЗНО, база репетиторів, бібліотека підручників, зразки творів медалістів.
Theme Originally Created by Devsaran