Педагогічна рада. Проектна технологія: суть, досвід, використання, перспективи

Навчальний рівень: 

Галинський Сергій Федорович,

заступник директора з методичної роботи

Колосівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Веселинівської селищної ради

Миколаївської  області


Мета: розглянути основні особливості проектних технологій, їхню класифікацію з метою подальшого застосування проектних технологій в навчально-виховному процесі, подати методику проектної технології; налаштувати педагогів на доцільне використання новітніх технологій в навчальній діяльності; активізувати наукове мислення. 

Завдання :

- визначити значення проекту як методу навчальної діяльності; 

- з'ясувати алгоритм дій вчителя та учнів на певних етапах проекту;

- виробити компетентності вчителів, володіння якими є необхідною умовою при застосування інноваційних технологій; 

- створити модель навчального проекту. 

Форма проведення: науково-практична конференція.

Дата проведення:

Епіграф: «Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею.»(Ціцерон) 

Порядок денний

1.      Про хід виконання рішень попередньої педагогічної ради.

2.      Стан викладання української мови в 1-4 класах.

3.      Проектна технологія: суть, досвід, використання, перспективи

План проведення

Вступне слово заступника директора з НВР.  Сьогодні розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнило шкільне життя, що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації, не «працювати за …», не мати своєї концепції.. 
Освітянська преса майже на кожній сторінці підносить «інноваційний дух» вчительства словами «інновація», «інноваційний розвиток», «проект», «модель», повідомляє про те, як педагогічні колективи сміливо впроваджують сучасні інноваційні технології, експериментують для поліпшення навчально-виховного процесу. 

1.      Методичний практикум

Проект як засіб методичної роботи.

                                                              Заступник директора

2.      Науково-практична конференція «Проектна технологія: суть, досвід, використання, перспективи»

І група вчителів «Теоретики»( вчителі МО суспільно-гуманітарного циклу)

Мета: аналізуючи засоби масової інформації та власний педагогічний досвід провести паралель між перевагами та недоліками застосування проектної технології в навчально-виховному процесі.

Завдання: 1. Запропонуйте переваги застосування проектної технології в навчально-виховному процесі.

2. Запропонуйте недоліки застосування проектної технології в навчально-виховному процесі.

ІІ група вчителів «Науковці» (вчителі МО початкових класів)

Мета: на основі аналізу літератури та ЗМІ, створити власний педагогічний міні-проект «Особливості організаційного моменту та мотивацій навчальної діяльності школярів»

Завдання. 1. Створіть педагогічний міні-проект «Особливості організаційного моменту та мотивацій навчальної діяльності школярів».

 

ІІІ група вчителів «Практики»( вчителі МО природничо-математичного циклу)

Мета: аналізуючи власний педагогічний досвід, продемонструвати особливості проведення уроків міні-проектів.

Завдання. 1. Використовуючи роботи учнів,  продемонструвати особливості проведення уроків міні-проектів.

ІІІ група вчителів «Аналітики» (заступник директора з навчальної роботи, директор школи )

Мета: проаналізувати матеріали науковців та практиків.

Завдання. Розробити практичні  рекомендації використання  проектів.

3.      Підсумок педагогічної ради

Інновації є об’єктивним процесом еволюції освіти.  Жодна інноваційна технологія не є універсальною. Запровадження будь-якої інновації потребує змін - матеріально-технічних, психологічних.  Запровадження інновацій потребує програмного і методичного забезпечення, знання методики інновацій.  Інноваційні технології потребують зміни всього життя класу, а також багато часу для підготовки як учнів, так і педагога.  Починати впроваджувати новітні технології потрібно поступово, адже до них треба звикнути. Краще старанно підготувати кілька занять у навчальному році, ніж часто їх проводити нашвидкуруч.  Використання педагогічних інновацій не самоцій. Це лише засіб досягнення навчальної мети. Кожен учитель – творець власної технології. 
4. Вироблення проекту рішення педагогічної ради.

Додаток

Проектна технологія: суть, досвід використання, перспектива

Проектну систему навчання розробили в 20-ті рр. XX ст. американський педагог Дж, Дьюї та його послідовник В. Кілпатрик. Проектна технологія потребує використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Отже, суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме: розв'язання однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних знань – від теорії до  практики.                                       

Отже, проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.

Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоби досягти такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат.

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо. Результати виконаних проектів мають бути відчутними: теоретична проблема вимагає конкретного її вирішення, практична — конкретного результату, готового для впровадження. Тому метод проектів сприяє створенню соціально значущих ситуацій, а згідно з концепцією Л. Виготського, психологічний розвиток дитини визначається соціальною ситуацією, тобто її статусом у суспільстві, системою взаємовідносин із дорослими і ровесниками. При цьому соціальна ситуація розвитку не створюється ззовні, а складається в процесі живого спілкування між дитиною та її оточенням.

Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів.

Уміння використовувати метод проектів — це показник високої кваліфікації, прогресивності професійної діяльності учителя, спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення при цьому набуває уміння організувати спільну діяльність з учнями.

Аналізуючи структуру спільної діяльності, О. Венгер виділяє основні її компоненти: предмет, зміст і функції учасників спільної діяльності, а також функціонування (індивідуальний внесок учасника в спільну діяльність). Цікавим є зауваження, що дії учасників спільної діяльності можуть бути як сумісні, так і несумісні. Сумісною він називає дію, мета якої для всіх учасників спільної діяльності співпадає, але при цьому кожний учасник може мати власні задачі, умови їх вирішення, що визначатимуть ті операції, які кожний виконує.

Основні вимоги щодо використання методу проектів:

  • формулювання значущої у дослідницькому і творчому аспектах проблеми (задачі),  вирішення якої потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку;
  • практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
  • самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
  • структуризація змістовної частини проекту із визначенням результатів окремих етапів;
  • використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій:   обговорення   методів   дослідження,   способів   оформлення кінцевих результатів,   збір,    систематизація,    аналіз   отриманих   даних,    підбиття підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем для дослідження.

Вибір тематики проектів може бути різним. В одних випадках учителі визначають тематику з урахуванням навчальної ситуації з конкретного предмета, в інших, особливо в проектах для позаурочної діяльності, тематика пропонується самими учнями і цілком відповідає їхнім інтересам: пізнавальним, творчим, прикладним. Слід прагнути до того, щоб теми проектів відображали необхідність вирішення конкретних практичних задач, актуальних для повсякденного життя, що потребують від учнів знань з різних предметів, творчого мислення, дослідницьких навичок.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна запропонувати таку типологію проектів:

Педагогічна рада. Проектна технологія: суть, досвід, використання, перспективи

Дослідницькі проекти виконуються за логікою і структурою наукового дослідження. Творчі проекти відрізняє від інших відповідне оформлення результатів: такі проекти не мають детальної структури спільної діяльності учасників, вона тільки намічається, а згодом розвивається, підкоряючись вимогам кінцевого результату, логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

У рольових, ігрових проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, які імітують соціальні, ділові відносини, що ускладнюються тими ситуаціями, які вигадують учасники проекту. Ступінь творчості тут дуже високий, але провідним видом залишається рольова чи ігрова діяльність.

Інформаційні проекти спрямовані на збір даних про якийсь об'єкт або явище, вони передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі і стають їх органічною частиною, модулем.

Практичні (практико зорієнтовані) проекти відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності його учасників, який враховує їхні соціальні інтереси. Такий проект потребує ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чітких висновків, участі в оформленні результатів кінцевого продукту Особливого значення набуває координація і коригування роботи над проектом: обговорення ходу його виконання та спільних або індивідуальних дій, організація презентації, аналіз отриманих результатів і можливих способів їхнього впровадження в практику, а також зовнішня оцінка проекту.

За кількістю учасників можна виділити такі проекти:

-   особистісні (одноосібні або за участю двох партнерів, які знаходяться в
різних школах, регіонах, країнах);

-   парні (між парами учасників);

-   групові (між групами учасників).

В останньому випадку дуже важливо правильно, з методичної точки зору, організовувати групову діяльність учасників проекту: як у групі своїх учнів, так і в об'єднаній групі з різних шкіл, країн і т. д.

За тривалістю виконання проекти можуть бути:

-   короткостроковими (для вирішення невеликої проблеми або частини більш
складної проблеми), які можуть бути розроблені на декількох уроках за
програмою одного предмета чи як міждисциплінарні;

-   середньої тривалості (від тижня до місяця);

-   довгостроковими (від місяця до декількох місяців).

Як правило, робота над короткостроковими проектами проводиться на уроках з конкретного предмета. Що стосується проектів середньої і довгої тривалості, то вони – звичайні чи телекомунікаційні, внутрішні чи міжнародні – є міждисциплінарними і спрямовані на вирішення масштабної проблеми чи декількох взаємозалежних проблем. Такі проекти зазвичай проводяться в позаурочний час, хоча частину роботи над ними можна виконувати і на уроках.

На практиці найчастіше приходиться мати справу зі змішаними типами проектів. Кожен тип проекту характеризується тим чи іншим видом координації, термінами виконання, етапами, кількістю учасників. Тому, розробляючи проект, необхідно враховувати його ознаки і характерні риси.

Реалізація методу проектів на практиці обов'язково веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється також психологічний клімат у класі, тому що вчителю приходиться переорієнтовувати репродуктивну навчальну діяльність учнів на різноманітні види самостійної діяльності: дослідницьку, пошукову, творчу.

Окремо варто наголосити на важливості зовнішньої оцінки всіх проектів, оскільки тільки в такий спосіб може відслідковуватися їхня ефективність, недоліки, необхідність своєчасної корекції. Характер зовнішньої оцінки великою мірою залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

  • значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність тематики дослідження;
  • коректність використання методів дослідження та обробки отриманих результатів;
  • активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;
  • колективний характер прийнятих рішень;
  • характер піклування і взаємодопомоги між учасниками проекту;
  • необхідна і достатня глибина занурення у проблему, використання знань з інших галузей;
  • доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки;
  •  естетика оформлення результатів проекту;
  • уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і доказовість відповідей кожного члена групи.

Вимоги до структурування проекту:

-     починати завжди необхідно з вибору теми проекту, його типу, а також
кількості учасників;

-     учитель необхідно продумати можливі варіанти проблем, доцільні для
дослідження у межах визначеної тематики;

-   коректність використання методів дослідження та обробки отриманих
результатів;

-   активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних
можливостей;

-   колективний характер прийнятих рішень;

-   характер піклування і взаємодопомоги між учасниками проекту;

-   необхідна і достатня глибина занурення у проблему, використання знань з
інших галузей;

-   доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки;

-   естетика оформлення результатів проекту;

- уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і доказовість
відповідей кожного члена групи.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

-   необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки
навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення
нових пізнавальних і практичних задач;

-   актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в
різноманітних   групах,   виконувати   соціальні   ролі   (лідера,   виконавця,
посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;

-   необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему,
знайомства з різними культурами;

- значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

У підлітковому віці змістом провідної діяльності стає створення системи соціальних взаємовідносин підлітка з іншими людьми: раніше така система була відсутня, був лише жорсткий зв'язок дитини з конкретним соціальним інститутом. Дорослий тепер втрачає функцію вчителя, який має повний авторитет, і, бажаючи того або (що частіше) не бажаючи, набуває функцію старшого партнера, яка вже підлягає оцінці. Відповідно, дитина набуває функцію молодшого партнера. Головну роль у діяльності підлітка відіграє нове психологічне утворення — самосвідомість, що відображає загальне положення дитини у системі соціальних відносин. Вона служить основою і дозволяє підлітку самостійно та свідомо (хоча і не завжди розумно) обирати діяльність, у якій підліток готовий брати участь і виконувати у ній свою функцію.

Отже, однією з форм творчої діяльності підлітка морже бути метод проектів. Якщо учень бере участь у розробці та реалізації різних проектів, він здобуває навички й уміння, які істотно підвищують його адаптованість до сучасного життя.

Література

1.Браташ Н. Метод проектів у програмі сприяння науковій творчості учнів //Завуч. – 2004. - № 34 (220).- с.2-5.

2. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти//Завуч. – 2003. - №29(179). – с.8

3. Метод проектів //Завуч. – 2003. - №32. – с. 15-18.

4. Метод проектів у дії //Завуч. – 2005. - №11 (231). – с 11-14.

5. Освітні технології:Навч.-метод.посіб./О.М. Пєхота, А.З. Кікненко., О.М. Любарська та ін.// Рідна школа. – 2004. - №1. – с.42-44.

6. Что такое проект: Типологія проектов//Відкритий урок. – 2004. - №5-6. – с.10-17.

Презентація: "Методика використання міні-проектів"

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Національний фармацевтичний університет у м.Харкові

ФАРМАЦІЯ СЬОГОДЕННЯ – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД МАЙБУТНІМ
Ректор університету
Черних В. П. Черних
Валентин Петрович –