Інтегрована година спілкування « Було спочатку слово…» (до Дня рідної мови – 21 лютого)

Навчальний рівень: 

Чернік Ірина Петрівна, Навчально-виховний комплекс «Ліцей із загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів»Чернік Ірина Петрівна,
Навчально-виховний комплекс «Ліцей із загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів»
Костянтинівської міської ради Донецької області

 

Мета: поглибити знання учнів з виникнення писемності та мови, ознайомити з окремими        етапами її розвитку; розвивати полікультурну компетентність; виховувати інтерес  до інших мов; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; сприяти інтелектуальному й творчому розвитку учнів; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

Форма проведення: мовна  подорож для учнів 5 класів

Підготовчо – організаційна робота:

Прикрашається зала, де буде відбуватися година спілкування ( наявна мультимедійна дошка); учні готують костюми представників країн, що будуть задіяні у міні-виставі. Учителі - предметники готують завдання для мовного змагання серед учнів - глядачів.

Перебіг години спілкування:

І. Організаційно - мотиваційний етап:

1. Слово вчителя:

Хтось із великих людей сказав :»Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвісти держави, володарі,на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки. Гори перетворюються на купи каміння, а написане слово залишається. Це одне з найбільших див нашого світу. І як бринить, співає, чарує наша мова… хіба не завдяки мові наша пісня мандрує світом, викликає захоплення у знавців чи просто таких слухачів як ми..

( звучить попурі українських пісень у виконанні учнів 6 класів)

Ось бачите – в кожній ноті звучить чисте, як роса, рідне слово. Але чи завжди мова була такою, як ми її чуємо? Як зуміли люди залишити нашому поколінню слова? Як зуміли записати? Як ви думаєте?

2. Ознайомлення з видом заходу, умовами проведення:

Допоможе нам сьогодні це розгадати наша віртуальна подорож, тільки проводити її будемо не ми, учителі, а королева всіх наук Граматика, бо їй відомо все.

(виходить Граматика з правописом у руках, указкою, на якій наклеєні літери)

Граматика: Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А тут? Мовчазні учні походжають широкими коридорами – і ні з ким не сперечається, не розповідає про вчорашні пригоди... Стоїть мертва тиша. Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите в клас, сідаєте за парту. А що далі? Підручника у вас немає, бо немає писемної мови. Учитель мовчить. Чи змогли б ви в таких умовах стати фармацевтом, акушером, медсестрою?Отже, мова — найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це «найбільше і найдорожче добро, кожного. Але звідки вона? Якого племені чи народу?

Але що це я говорю сама? Скористаюсь своїм годинником. Наприклад, Стародавній Єгипет..

(виходить учениця в костюмі єгиптянки)

Єгиптянка: У сиву давнину навіть проводилися жорстокі експерименти. Так історик Геродот (VІ-V ст. до н.е.) розповідає, що єгипетський фараон Псамметих наказав тримати новонароджених дітей без спілкування з людьми, їм давали їжу, але з ними не розмовляли: фараон хотів дізнатися, яким буде перше слово, що вони вимовлять і дочекався. Це було щось схоже на «бекос» (діти пробелькотіли його, побачивши хліб). Фригійською мовою це буцімто означало «Хліб». Фараон зробив висновок, що найдавнішою мовою є фригійська, а за нею з'явилась єгипетська.

Інтегрований  година спілкування  « Було спочатку слово…» (до Дня рідної мови – 21 лютого)

 Ієрогліфи Єгипту, знаки; людей, що зображують, і фантастичні суті, небесні тіла й зброю, будівлі й птахів, музичні інструменти й частини людського тіла, довгий час здавалися таємницею, у яку ніколи не вдасться проникнути. Значення багатьох єгипетських слів, особливо назв рослин, тварин, каменів, ліків і т.п., визначені поки лише приблизно. Крім звичайного листа, у Єгипті вживався ще й особливий тайнопис, «щоб непосвячені, будучи цікаві, не могли нічого зрозуміти в цих книгах». І хоча ми можемо читати єгипетські тексти, але вимовити вголос їх неможливо – це ж буде суцільний потік приголосних звуків!

Граматика: А Стародавній Вавілон?  У ньому навіть не було папірусу, паперу. Зате було багато глини…

(виходить учениця в костюмі вавилонянки)

Вавилонянка: Поки глина сира та м'яка, на ній гострою палич­кою досить легко видавлювати на­писи, але криві лінії провести складно. Тому і наші ієрогліфи невдовзі перетворилися на прямі рисочки, схожі на клинці. Пізніше вавилонську писемність так і на­звуть — клинопис. Читати й писати вміли тільки ті, хто дов­го вчився.

Граматика. На іншому кінці світу — в Америці — в індіанців теж були свої ієрогліфи, хоча дов­гий час вони використовували складні вузликові послання.

Індіанець. Читати вузликове послання було дуже важко. Для цього треба було знати значення сотень вузликів. Але ще важче було його створити. Такі листи треба було виконувати дуже ретельно. Зав'яжеш вузлик трішечки не так — і лист утратить зміст.

Граматика. Та найскладніша писемність — у Китаї.

( виходить учениця в костюмі китаянки)

Китаянка. В китайської писемності дуже давня історія. Слова китайсь­кої мови творилися з кількох уже існуючих слів, тому до первісного ієрогліфа додавалися нові склади-позначки. Писали звичайно тушшю, на тонкому папері, який уміли робити з давніх-давен. Це потребувало часу та вміння.

Інтегрований  година спілкування  « Було спочатку слово…» (до Дня рідної мови – 21 лютого)

                               (зображення проектується на екрані)

Граматика: А давайте послухаємо, як звучить китайська мова? Може вона нагадає нам щось?

(звучить уривок з китайської вистави, відео проектується на екран)

Граматика:

 Бачите, скільки багато видів письма та як звучить китайська мова. А ось про наші букви ми ще не говорили. Понад тисячу років тому їх створив болгарський священик, вчений Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. Назвали вони письмо – кирилицею. Літери нашого письма – глаголицею. Букви були схожі, химерно закручені, було багато зайвого. Тому відбувалось багато перетворень, але пройшовши такий довгий шлях, перед нами постає власне письмо, а кожна букви багато значить.

І перевірити це нам допоможуть вже більш досвічені учні 7-х класів.

Ведучий: Давайте з'ясуємо, чи так добре ви розумієтесь на буквах?

(учні задають глядачам цікаві питання з мови за курс 5 класу)

1.  Які алфавіти складаються із шести літер? (азбука, абетка)

2.  У якому вигуку є 100 однакових звуків? (стоп)

3. За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат? (залп)

4.  Від яких двох букв стає жарко, гаряче? (пече)

5.  Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (зараз)

6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (сир —• рис)

7.  Що знаходиться всередині школи? (о)

8.  Що стоїть між підлогою і стелею? (і)

9.  Чим закінчується і зима, і весна? (а)

10.  Чим закінчується і вечір, і ніч? (приголосним)

11.  Як написати слово «робота» п'ятьма літерами? А чотирма? (праця, труд)

12.  Що треба зробити, щоб «майка» злетіла? (чайка)

13. Яка тваринка ховається сама в себе? (нірка)

14.  Які два займенники, написані поруч, псують дорогу? (ями)

 

Ведуча:                   Як веселонька блискуча,
                               Переливна, миготюча,
                               
По моїй країні милій

Мова дивная дзвенить,
В казці, в пісні легкокрилій,
В юних спогадах ідилій,
Мов струмочок, стугонить.
Сонцем ясним, холодочком,
Камінцями, корінцями
Поміж ніжних пишних трав
Ллється, котиться струмочком
І в своїм огнистім плесі,
Ніби в світлім піднебессі,
Одбиває, одпливає
Міліонами прояв.
Знову мову колискову
Вчує страдник і бідар,
Як до неї шану має,
Як повік її приймає
За найвищий божий дар.

Ведучий: А чи така ж мелодійна та прекрасна може бути інша мова? Скажіть, яку мову ви чуєте зараз?

(звучить англійська мова в записі)

Ведуча: Нашим глядачам пропонуємо стати справжніми дослідниками, виконавши завдання королеви Граматики.

Граматика: Зараз перевіримо вашу уважність, я називаю слова, а ви – зайве з кожної групи.

1.  apple, ball, orange, cake.

2.  bedroom, living-room, sofa, dining-room

3.  swing, bed, roundabout, slide.

4.  sofa, chair, table, balloon.

5. girl, one, four, three.

6. kite, bike, car, skateboard.

7.   hall, bathroom, TV, kitchen

8.  circle, square, roundabout, triangle

9.  pencil, book, pen, nest

10.  slide, door, wall, floor

А чи зможете ви відгадати мої загадки?

It has got small eyes and a small nose/ it has got a long pink tail and short legs. It is white and grey. What is it? ( a mouse )

It has got a long tail and small ears. It has big eyes and a small pink nose. It can be white or grey, brown or black. What is it ? ( a cat )

Граматика: Дуже добре, молодці! Володіння різними мовами – це наше майбутнє!                   Мова — краса спілкування.

Мова — як сонце ясне.
Мова — то предків надбання.
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона — як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть.
Без мови немає країни,
Мову, як матір, любіть!

Дуже хочу, щоб ви вчилися та розуміли один одного, бо без володіння мовами – важко. Стосується це і сьогодення , на жаль, не рідко в нашому житті трапляються такі ситуації, як і в гуморесці П.Глазового.

(виразне читання учнем гуморески П.Глазового «Кухлик»)

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші — не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: —
Покажіть Кухлик той, що з краю.
 Продавщиця: — Што? Чево?
Я не понимаю.
—  Кухлик, люба, покажіть, Той, що з боку смужка.
—   Да какой же кухлик здесь.
—   Если зто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
—  На Вкраїні живете Й не знаєте мови...
—  Продавщиця теж була Гостра та бідова.
— У меня єсть свой язык
Ни к чему мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
—  Цим пишатися не слід,
 Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
І не знає мови.

Граматика: Боляче сьогодні чути, як дехто каже: «Яка різниця, яким язиком   

говориш?» Тоді чому ми так здивуємося, коли англієць не буде знати англійської, француз не вмітиме говорити рідною мовою. Ви десь бачили таких іноземців?

(сценка «У вагоні»)

Оповідач. Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році у купе вагона 1-го класу швидкого поїзда: «Львів—Відень» їхали чотири пасажири: англієць, італієць, німець та українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем, тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща, котрій із них належить світове майбутнє.

 Першим заговорив англієць:

— Англія — країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова — це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській  належить світове майбутнє.

—  Ні в якім разі, — гордовито промовив німець. Німецька мова — це мова двох великих імперій: Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи  Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому,  німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:

— Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Італійська мова має бути провідною у світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

—  Я також міг би сказати, що моя мова — це мова і незрівнянного сміхотворця Івана Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличке  оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

— Ні, ні, ні! Це неможливо, — відповіли в один голос англієць, німець, італієць.

— Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, — звернувся він до німця.

— Хай буде буква «П», — сказав той.

—   Добре.

—    Оповідання називається «Перший поцілунок».

Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення «Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, — погостюєте, повеселитесь».

Петро Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони -  приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича із панночкою — премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна зіграла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку.  Прийшла пора — попросили пообідати.

Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків...

Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів...

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

Оповідач. У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.

—  А коли б я назвав іншу букву? — вигукнув він. — Наприклад, букву «С».

— Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться на «С».

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

—  Геніально! Незрівнянно! — закричали англієць та італієць.

Оповідач. Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби.

Учитель: Ось так! Тож і я хочу подарувати вам власну поезію українською мовою. (читання поезії)

(перегляд відеоролика на мультимедійному екрані про значущість мови )

Дякуємо вам за увагу, до наступних зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -