Твір на тему: "Yaroslav the Wise" / Ярослав Мудрий

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 
Yaroslav the Wise
Yaroslav (Yaroslav the Wise), 978-1054, grand duke of Kyiv (1019-54); son of Volodymyr I. Designated by his father to rule in Novgorod, he became grand duke of Kyiv after defeating his older brother Sviatopolk, who succeeded Volodymyr I.
A shrewd statesman, he consolidated the power and prestige of Kyivan Rus. He regained W Galicia from the Poles (who had obtained it in return for supporting Sviatopolk), crushed (1036) the Pechenegs (nomadic invaders), and suppressed rebellions by Lithuanian and Finnish tribes. In 1043, he organised the last Russian campaign against Constantinople.
At home he encouraged learning, codified laws, erected magnificent buildings and churches, including the famous Cathedral of St. Sophia, and founded (1039) a patriarchate in Kyiv. Yaroslav was in close contact with European dynasties; his daughters were married to Harold III of Norway, Andrew I of Hungary, and Henry I of France.
Before his death Yaroslav divided his kingdom among his heirs, designating the oldest, Iziaslav, as grand duke of Kyiv. The others were told to obey Iziaslav as they had their father, but civil war ensued.
 
Ярослав Мудрий
Ярослав (Ярослав Мудрий), 978-1054, великий князь Київський (1019-54), син Володимира І. Призначений своїм батьком правити в Новгороді, він став Київським князем, одержавши перемогу над своїм старшим братом, Святополком, спадкоємцем Володимира І.
Будучи проникливим державним діячем, він зміцнив могутність і престиж Київської Русі. Він відвоював Західну Галичину в поляків (які одержали її за підтримку Святополка), розгромив (1036) печенігів (войовничих кочовників) і придушив повстання литовських і фінських племен. У 1043 р. він організував останню російську антитурецьку кампанію.
Його внутрішню політику характеризує підтримка освіти, складання зводів законів, спорудження величних будинків і церков, включаючи відомий Софіївський собор, і заснування (1039) патріархату в Києві. Ярослав тісно контактував з європейськими династіями; його дочки були одружені з Гарольдом III у Норвегії, Андрієм І в Угорщині і Генріхом І у Франції.
Перед смертю Ярослав розділив державу між трьома спадкоємцями, призначивши старшого, Ізяслава, великим князем Київським. Іншим було наказано підкорятися Ізяславу, як вони підкорялися своєму батьку, але це стало причиною громадянської війни.
 
Yaroslav the Wise
Yaroslav the Wise, born in 978, died on February, 20, 1054, in Kyiv. Grand Prince of Kyiv from 1019; son of Grand Prince Volodymyr the Great, father of seven princes, including Iziaslav, Svia- toslav II, and Vsevolod Yaroslavovych. During his fathers reign Yaroslav gov¬erned the lands of Rostov (from ca 988) and Novgorod (from 1010).
While ruling Novgorod, which became his main power base, he rebelled against his father by refusing to pay the yearly tribute. After his father's death Yaroslav waged war against his brother Sviatopolk I for the Kyiv throne. He defeated Sviatopolk and gained the Kyiv throne.
To retain his authority in northern Rus, in 1021, Yaroslav fought and defeated his cousin Briachyslav Iziaslavych of Polatsk. In 1030, Yaroslav conquered lands between Lake Peipus and the Baltic Sea.
After Mstyslav's death in 1036, Yaroslav annexed his lands and became the ruler of Kyiv Rus except the Polotsk land. In 1043, however, his military expedition against Constantinople, ended in disastrous defeat.
To defend his state from the attacks of nomadic tribes, Yaroslav fortified the southern frontier by building along the Ros, the Trubizh, and the Sula the towns of Korsun, Kaniv, Pereiaslav, Lubny, and Lukoml and lines of ramparts, castles, and outposts. In 1037, he routed an army of Pechenigs that had attacked Kyiv, and initiated construction of the St. Sophia Cathedral to commemorate his victory.
During Yaroslav's reign the cities of Kyiv, Novgorod, Chernihiv, Pereiaslav, Volodymyr-Volynskyi, and Turiv were considerably transformed. Over 400 churches were built in Kyiv alone, which was turned thereby into an architectural rival of Constantinople. Yaroslav's walled inner city in Kyiv covered an area of nearly 60 ha. It was entered through the Golden, Polish, and Jewish Gates, and the St. Sophia Cathedral stood in the center, encircled by large palaces.
To strengthen his power and provide order in social and legal relations in his realm, Yaroslav arranged for the compilation of a book of laws called "Pravda Yaroslavova" (Yaroslav's Justice). During his rule Christianity spread and grew stronger in Rus and the organizational and hierarchical structure of the Rus church was established. The Rus church was autonomous, and, in 1051, Yaroslav initiated the sobor of bishops that chose Ilarion as metropolitan of Kyiv. The first monasteries in Rus were formally established during Yaroslav's reign. He founded a primary school and library at the St. Sophia Cathedral and sponsored the translation of Greek and other texts into Church Slavonic, the copying of many books, and the compilation of a chronicle (1037-9).
Yaroslav strengthened the international role of Kyiv Rus through dynastic unions. As a European power Kyiv Rus reached its zenith tinder his rule. To ensure the unity of his state, Yaroslav introduced primogeniture, according to which his eldest living son, Iziaslav of Turiv, was to succeed him as grand prince and ruler of the Kyiv and Novgorod lands; Sviatoslav would rule the Chernihiv land to Murom, and Tmutorokan; Vsevolod, the Pereiaslav and Rostov lands; Ihor the Volodymyr-Volynskyi land; and Viacheslav, the Smolensk land. As a result, Kyiv Rus would never again be united.
Yaroslav was buried in the St. Sophia Cathedral, where his marble sarcophagus has been preserved.
 
Ярослав Мудрий
Ярослав Мудрий народився в 978 р., помер 20 лютого 1054 р. в Києві. Великий князь Києва з 1019 р.; син Великого Князя Володимира Великого, батько семи князів, зокрема Ізяслава, Святослава II і Всеволода Ярославовича. Протягом царювання його батька Ярослав управляв землями Ростова (з приблизно 988 р.) і Новгорода (з 1010 р.).
При правлінні Новгородом, який став головним оплотом його управління, він повстав проти свого батька, відмовляючи заплатити щорічну дань. Після смерті батька Ярослав вів війну проти свого брата Святополка І за київський трон. Він завдав поразки Святополку і отримав київський трон.
Щоб зберегти свої повноваження в північній Русі, у 1021 р. Ярослав бився і завдав поразки своєму двоюрідному братові Брячиславу Ізяславовичу Полоцькому. У 1030 р. Ярослав завоював землі між Чудським озером і Балтійським морем.
Після смерті Мстислава в 1036 р., Ярослав анексував свої землі і став правителем Київської Русі окрім Полоцька. У 1043 р., проте, його військова експедиція проти Константинополя закінчилася тяжкою поразкою.
Щоб захистити свою державу від нападів кочових племен, Ярослав укріплював південну межу, будуючи уздовж Росі, Трубіжа і Сули міста Корсунь, Канів, Переяслав, Лубни, і Лукомль і лінії твердинь, замків і застав. У 1037 р. він переміг армію печенігів, яка напала на Київ, і ініціював будівництво Софіївського собору, щоб святкувати свою перемогу.
Протягом панування Ярослава міста Київ, Новгород, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів були значно перетворені. Понад 400 церков будувалося в Києві, який був перетворений таким чином на архітектурного конкурента Константино¬поля. Ярослав обгородив внутрішнє місто в Києві, яке займало територію приблизно 60 га. У нього можна було увійти через Золоті, Польські, Єврейські ворота, а Софіївський собор стояв у центрі, оточений великими палацами.
Щоб підсилити свою владу й забезпечити замовлення в соціальних і законних відносинах в його князівстві, Ярослав організував утворення книги законів під назвою "Правда Ярославова". Протягом його правління розповсюдження християнства росло на Русі, і була встановлена організаційна і ієрархічна структура Руської церкви. Руська церква була автономна, і в 1051 р. Ярослав ініціював собор єпископів, що вибрали Іларіона митрополитом Києва. Перші монастирі на Русі були формально встановлені протягом царювання Ярослава. Він заснував початкову школу й бібліотеку в Софіївському соборі і спонсорував переклад грецьких та інших текстів на церков но-слов'янську, копіювання багатьтьох книг і компіляцію хронік (1037-9).
Ярослав підсилив міжнародну роль Київської Русі через династичні об'єднання. Київська Русь як європейська сила досягла зеніту своєї влади. Щоб гарантувати єдність своєї держави, Ярослав увів первородство, згідно з яким його старший живий син, Ізяслав Турів, мав стати великим князем і правителем Києва і Новгородських земель; Святослав управляв би Черніговом, Муромом і Тмутараканню; Всеволод – Пере- ясловом і Ростовськими землями; Ігор – Володимиром-Волинським; і В'ячеслав – Смоленською землею. У результаті Київська Русь ніколи більше не об'єдналися б.
Ярослав був похований в Софіївському соборі, де був збережений його мармуровий саркофаг.
Волкова О.Ю., Погожих Г.М. Усі розмовні теми. English. - Х.: Торсінг плюс, 2013. - 608 с.

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.