Твір на тему: "More on American Literature" / Більше про американську літературу

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

While one can describe general tendencies of American fiction the individual authors are more difficult to characterize. For instance, Ralph Ellison and James Baldwin are clearly black writers; but their knowledge of the dominant literary tradition has certainly influenced their style. Ellisons "Invisible Man" has many stylistic connections with "Moby Dick" and "Huckleberry Finn", two classic 19th century novels. And Baldwin's "Another Country" is more concerned with black-white relationships than with the direct image of black life in America. Another example is that of Flannery O'Connor, who has been called a Southern writer and has been grouped with other so-called Southern writers like Truman Capote and Eudora Welty. Yet Flannery O'Connor's style is so unlike that of the other Southern writers that it is harder to see the similarities than the differences.
Our short review of contemporary American fiction has completely ignored a number of other writers who deserve to be mentioned. Many of these writers tend to write from an ironic or satiric point of view. At one extreme we find the writers of "black". Two leading stylists of this genre are Kurt Vonne-gut, Jr., and J. P. Donleavy. Each has created characters who are neither admirable nor heroic and who constantly go from one problem to another. In Vonnegufs "Slaughterhouse Five" a style that approaches fantasy and science fiction combines with a bitter commentary on the immorality of war. In "The Ginger Man" Donleavy's hero is an alcoholic who takes advantage of other people and then moves on to his next misadventure. This ironic style is also used to create grotesque characters, people who are outsiders and whose fate is to remain isolated from the rest of the human community.
There seems to be a common feeling among most of these writers that American life has no subject suitable to epic writing. Heroism seems to have disappeared as a legitimate possibility for contemporary man.
The movement toward a fiction of minority groups is a logical development given the skeptical outlook of most of these writers. By exploring the different aspects of minority group life in America many writers seem to be searching for the positive characteristics of American life that have become hard to find since the end of the Second World War. Contemporary fiction reflects the fact that the pressure to conform in America has made the average American uninteresting and easy to mock. But the members of minority groups remain outside the framework and thus become, without necessarily wanting to, social outcasts.
The future of American fiction is difficult to predict, but if the influence of daily events continues to affect what writers choose to write about, we may see develop a stronger movement towards what Norman Mailer and James Baldwin have attempted: the joining of fiction and non-fiction in a style that takes advantage of the imaginative possibilities of the novel and the critical possibilities of the essay.

Більше про американську літературу

Кожен може описати загальні тенденції американської белетристики, індивідуальних авторів важче схарактеризувати. Наприклад, Ральф Еллісон і Джеймс Бальдвін – виключно автори для чорних; але їх знання домінуючої літературної традиції звичайно вплинули на їх стиль. «Невидимка» Елісона має багато стилістичних зв'язків з «Мобі Діком» і «Гекльберрі Фінном», двох класичних романів XIX ст. І «Інша Країна» Болдуіна більше торкається проблеми взаємин білих і чорношкірих, ніж прямого зображення життя чорних в Америці. Інший приклад – Фланнері О'Коннор, який був названий Південним автором і групувався з іншими так званими південними авторами, такими, як Трумен Капоте і Еудора Велті. Усе ж таки стиль Фланнері О'Коннора настільки відрізняється від інших південних авторів, що важче бачити схожості, ніж відмінності.
Наш короткий огляд сучасної американської белетристики цілком нехтував рядом інших авторів, які заслуговують на згадку про них. Багато хто з цих авторів прагне писати з іронічної або сатиричної точки зору. З одного боку ми знаходимо авторів «чорної» комедії. Два лідируючі стилісти цього жанру – Курт Фонн-Гут Молодший і Дж. П. Дон-ліві. Кожен створив героїв, ні чудових, ні героїчних, і хто постійно йде від однієї проблеми до іншої. У «Бійні п'ять» Воннегута стиль – поєднання наукової фантастики із запеклим коментарем про аморальність війни. У «Рудому чоловікові» герой Донліві, алкоголік – який скористується іншими людьми, а потім іде далі, до свого наступного нещастя. Цей іронічний стиль також використовується, щоб створити гротескові символи, людей, які є аутсайдерами і чия доля – залишитися ізольованим від решти частини людського суспільства.
Здається, є загальне відчуття серед більшості цих авторів, що американське життя не має ніякої теми для написання оповіді. Здається, героїзм зник як законна можливість для сучасної людини.
Рух у напрямку белетристики для меншин – логічний розвиток, що отримав скептичну перспективу для більшості цих авторів. Досліджуючи різні аспекти життя груп меншин в Америці, багато авторів, здається, шукають позитивні характеристики американського життя, що стало важко знайти починаючи з кінця Другої світової війни. Сучасна белетристика відображає факт, що тиск, спрямований на відповідність канонам в Америці зробив середнього американця нецікавим і легким до насмішки. Але члени меншин залишаються за межами структури і тому стають соціальними вигнанцями.
Майбутнє американської белетристики важко передбачити, але якщо вплив щоденних подій продовжує впливати на те, що автори хочуть написати, ми можемо дивитися на розвиток руху в напрямку до Нормана Маклера і Джеймса Болдуїна, які поєднали белетристику й наукову літературу, яка користувалась образними можливостями роману і критичними можливостями есе.

Волкова О.Ю., Погожих Г.М. Усі розмовні теми. English. - Х.: Торсінг плюс, 2013. - 608 с.

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.