Конспект уроку на тему: «Орфоепія. Письмова робота. Диктант із тестовими завданнями»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

 

Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 10 класу.

 

Тема заняття: «Орфоепія. Письмова робота. Диктант із тестовими завданнями».

Мета заняття:

Дидактична: Провести перевірку знань та умінь студентів нового набору, визначити рівень знань, спроектувати подальшу роботу зі студентами, щоб удосконалювати їх правописні вміння та навички

Виховна: Виховувати пошану до оточуючих, уміння слухати та сприймати почути і відтворювати його на письмі

Розвиваюча: Розвивати увагу, кмітливість, пам’ять

Вид заняття: Практичне заняття

Форма проведення заняття: Написання диктанту, робота з тестовими завданнями

Методичне забезпечення: Збірник диктантів, тестів

Література

1.     Обов’язкова:       Зубков М. Збірник диктантів для випускників та абітурієнтів з української мови.  - Харків: СПДФО Співак Т.К., 2007

2.     Тести.  Українська  мова.   5-12   класи/ За ред.   д.філол.н.   проф. Гуйванюк Н.В. - К.: Академія, 2009

3.     Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994

4.     Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.                     

5.     Додаткова: Збірник диктантів.-Д.,1999.

6.     Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998.

7.     Орфографічний словник української мови. - К., 1999.

Технічні засоби навчання: комп’ютер

Епіграф : "Мова наша, мова -

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова."

Ю.Рибчинський

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент

1.1 Привітання студентів. Перекличка.

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2.   Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

3.   Мотивація навчання (пригадуємо вивчене на попередньому занятті, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)

1) Що є предметом вивчення орфоепії?

2) Які орфоепічні норми вам відомі?

3) Яке значення мають орфоепічні норми?        

4)  3 яких причин вони можуть порушуватись?

5)  Які норми характерні для вимови голосних звуків?

6)  Якими нормами визначається вимова приголосних?

4.   Актуалізація опорних знань – виконання вправ

НАВЧАЛЬНИЙ   ДИКТАНТ

Виділити слова з ненаголошеними голосними.

Відомо, що мова кожного народу - явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово - це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути в світ природи, у саму себе.

Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом - вони витвір світового колективного людського розуму.

5.   Коментар відповідей та робіт  студентів

6.  Виконання практичної роботи – диктант обирається відповідно до спеціальності, групи (заздалегідь слід звернути увагу на середній бал абітурієнтів).

Українська національна ідея

Спільна свідомість українського народу, хоч повільно, та все ж формується на наших очах силою обставин його територіаль­ної, економічної, мовної і культурної зібраності. Йдучи назу­стріч одна одній, шануючи одна одну, переймаючи одна від од­ної регіональні традиції патріотичного змісту, усі України, від Закарпатської до Слобожанської, обов'язково зійдуться в укра­їнській ідеї і об'єднаються в нерозривній єдності нашого народу.

   Це - альфа й омега української ідеї: створити націю, об'єднану не лише історичною пам'яттю, мовою, культурою, а й залучен­ням кожного громадянина до реалізації своїх здібностей, до конкретної праці на будівництві демократичного суспільства і національної держави.

Зберегти й зміцнити почуттям батьківщини свою державу - це завдання нашої інтелектуальної і політичної еліти, зрештою, завдання нашого народу, якщо він хоче бути нацією, успішно конкурувати з могутніми сусідами в усіх сферах життя. Тільки українська держава, у якій домінуватиме національна ідея, дасть нашому народові світлу будущину і невмирущість. Тільки за умови тривалого, необриваного існування української держави неподільність України та її суверенітету стане моральним законом і незаперечною істиною для наших громадян і для всього світу. (162 слова.)

За Д.Павличком

Любов до отчого краю

З чого починається любов до отчого краю?.. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.

Гречка біліє м'яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкнулася осінь своїм умілим квачиком і не визолотила його. А навколо гречки вже все покошено, і блідо-жовті присадкуваті ожереди двома велетенськими крижинами застигли на стерні. Добрий од неї йде дух, хлібний, дух достиглого збіжжя...

Ген по згірку темно-зелено причаївся гайок, а самий верх згірка вільний од дерев, там, либонь, щось було засіяно, а те­пер скошено, й стерня ясна, свіжа, немов ще чистішою здається вона від синього неба, що прихилилося до неї своїми широкими грудьми.

На все це дивишся, усе це вбираєш у себе, сповнюєшся висо­кістю простору, що облягає тебе, і відчуваєш, що ти не в силі не любити цей рідний куток землі, що ця любов стоїть клубком у твоєму горлі й ти не годен той клубок проковтнути.

Звідки й коли приходить ця любов до рідної чорної землі? (166 слів.)

За Є.Гуцалом

Вишня

Вишня росла під вікном, відколи я пам'ятаю себе, і була мені вічна, як світ. Хочу тепер пригадати, коли перший раз побачив її, і думаю: це те ж саме, що пробувати знайти в пам'яті святу мить, коли тобі вперше всміхнулася мама. Вишня завше була коло хати й виросла в моїй душі як образ  рідного дому. Тому нам ніколи навіть не спадало на думку спитати мами, звідки взялася під вікном ця вишня й чому зрослася двома стовбурами, що обнялися гнучким станом. Ми любили її за це дивне плетиво, бо так легше було видряпатися аж на са­мий вершечок, де вишні червоніли найшвидше.

Та і як було не любити нашу вишню! Вона стояла за вікном, як людина: у травні простягала через відчинені вікна квітучі віти-руки в білих сорочках; у липні подавала нам у цих руках червоні вишні, і їх можна було нарвати просто з хати, ставши на підвіконня; у грози й у зимову пору стукала в шибки, шукаючи захистку; у сонячні дні дарувала затінок, а в місячні ночі розповідала дивну казку... (167слів.)

За Я. Гояном

Хліб

Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення, яке потрачене нею і на саму людину. І в чи не найго­ловнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правіч­ні заслуги в долі людства. У зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої енергії, добра, безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.

Усе в нас від нього, від хліба.

А втім, і самі ми, кожен із нас - дитина своїх батьків, свого народу й хліба.

Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи до­брою новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушнику. Короваєм благословляли молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім.

Уся історія нашого народу пов'язана з історією хліба, з мис­тецтвом його вирощувати, розчиняти тісто, пекти, з ґречним, вихованим ще з дитинства вмінням його їсти. Цілий цикл, у якому є свої таємниці, досвід, розрахунок, цикл, за яким мож­на вимірювати літа людського життя. (160 слів.)

За В. Яворівським

Береза

Береза, за народними віруваннями, - одне з найдавніших дерев, з яких починалося створення світу. Колись її вважали оберегом від злих духів і нещастя, тому часто садили біля хати, щоб милувала око і захищала садибу. Наші предки вірили, що береза - це дерево русалок, які полюбляють на ній гойдатися, тому на русальний тиждень березу прикрашали шматочками полотна, стрічками, вінками, різними дарами.

У давні часи кору берези - берест - широко використовували для виготовлення берестяних грамот. На ньому діти вчилися виводити букви, дорослі писали листи, побутові тексти тимчасового значення. Для цього берест знімали, так щоб не пошкодити самого дерева. Ті місця березового стовбура, з яких знято тонкий шар кори, мають властивість заростати новою корою. Також з бересту виготовляли посуд. І досі на Поліссі роблять берестяні кошики та великі миски з цього матеріалу.

Вважають, що від слова «береза» утворилася назва місяця - «березень». Це час, коли з берези тече сік - лікувальний весняний напій.

Завдяки своїй білій корі та ніжному листячку береза стала в українців символом чистоти, дівочої ніжності й вірності. (162 слова.)

За М. Соловйовою

Слово

Людина опоетизовує найдорожче, увічнює його в слові. Вона хоче словом сказати всьому світові про свої найглибші почуття і зоряні мрії. Людина вибудувала з минулого в прийдешнє золотий міст, яким спішать у серця посланці людяності й любові - вику­пані в пелюстках квіту і в пробудженнях росяного ранку слова.

Українська мова витворила багато пестливих слів, якими опоетизовано світ. Напевне, найбільше таких пестливих слів у своїй високості, людинолюбності, у красі - про матір. Перше слово, з якого розпочинається наше пізнання краси світу, його сонячності.

У кожної людини стає мати початком життєвого шляху, по­чатком доброти й совісті, єдиною сповіддю і покликом до діянь на щастя людині. Мати народила нас, навчила говорити й за­палила в серці вічне світло пісні.

Завжди серце лине до матері, до рідного дому, яблунь і вишень у цвіту, журливої річечки, запашного лугу, першої стежини, яка кличе на батьківські пороги. Скільки б років не мали, ми завжди звертаємося до джерел дитинства, до материнської любові й лас­ки, до материнського тепла, черпаємо в них наснагу й щастя. (161 слово.)

 За І. Вихованцем

Троянда

 Троянда - цариця квітів! Нікого не дивує таке означення, бо вона й справді прекрасна. Серед багатьох народів світу побутує безліч легенд і оповідей про цю квітку. Антична міфологія пов'язує появу троянди з народженням богині мудрості Афіни. У Греції продавати троянди й плести з них вінки вважалося за почесні заняття. Запрошені на обід гості вдягали на себе тро­яндові вінки. Трояндами встеляли дорогу переможним воїнам.

У Єгипті за часу володарювання Клеопатри троянди вирощу­валися в надзвичайно великій кількості. Між довгими рядами пальм яскравим полум'ям палахкотіли клумби з червоними, малиновими, вогнисто-оранжевими квітками троянд.

Римляни присвячували троянду богині кохання Венері. Якось вона, мовить легенда, гуляла в олімпському саду. Замислившись, богиня зупинилася біля єдиної в Едемі троянди і кінчиком свого пальця необачно торкнула одну з гілочок. На пальці червоніла крапелька крові. Не встигла богиня роздивитися її, як крапелька скотилася додолу і, упавши на землю, пе­ретворилася на запашну червону троянду.

Батьківщиною ж троянд є Схід. У казково розкішних садах повсюдно пахтіли троянди. Уздовж доріжок вузенькими ариками струмувала трояндова вода. (161 слово.)   

За С.Приходьком

Дитинство

Відколи пам'ятаю себе, найбільшим бажанням моїм було якнайшвидше про все на світі дізнатися. Непокоїла мене не­вгамовна жага до всього незнаного, невідомого, до всього ча­рівного у своїй недосяжності. Так жадібно мріялося про далекі країни, позначені на глобусі та географічних мапах, так хоті­лось обійти, об'їздити, облітати, обдивитися навколишній світ. Розповіді про невідомі краї породжували в уяві такі мандрівки, такі неймовірні пригоди в дивовижних умовах, які могли тіль­ки з'явитись у сні.

Повірте, я всі ті дива бачив, бо сам туди літав у снах... Вільно пролітав над чарівними краями, над горами, долинами, річка­ми; в одну мить перелітав з холодної півночі до гарячих тропі­ків, де зустрічався з дикими народами... Відчуття було справді казкове. Мене й донині не залишає моє казкове вміння літати. І все бачити в кольорі, мов живе.

З глибокою пошаною згадую своїх батьків головним чином тому, що вони достойно виховували своїх дітей у любові і від­даності своїй Вітчизні Україні. У нашій сім'ї завжди лунала українська мова, у хаті мали чимало українських книжок, ди­тинство проходило в атмосфері народних пісень і казок. (167 слів.)

За В. Соколом

Барвінок

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалося, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене моро­зом. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким і лагідним, то барвінок зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою бла­киттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивилися довірливо.

Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт. Вона ніколи не могла примиритися з тим, що квітку зривають. Хоч би яка квітка була - чи чорнобривці, чи ружі, чи звичайнісінькі калачики, чи настурції, чи лісові дзвоники, чи ромен. Тим більше її гнівало, коли хтось необережно зривав цибулю зі стрілкою, яка могла б дати насіння, коли хтось виривав усю стеблину кропу, замість нащипати листя. Тоді баба чорнішала, погляд ставав лихий.

Навіть на Спаса, коли, здається, з квітами просинаєшся, з квітами сідаєш за стіл, з квітами їси яблука та груші, з квітами свіжовипечений хліб умочаєш у мед, навіть на Спаса баба, не могла відцуратись од святого ставлення до цвіту.  (162 слова.)      

За Є. Гуцалом

7.   Закріплення знань студентів: виконання тестових завдань за варіантами

ВАРІАНТ 1

1. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові

А п'ять

Б синє

В доля

Г любов

2. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові

А танцюрист

Б переїзд

В суниця

Г плюс

3. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові

А єдність

Б улюблениця

В праця

Г підтюпцем

4. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в слові

А марш

Б танго

В джаз

Г вальс

5. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку

А надія, нафта, орден, ґедзь

Б млин, зірка, роз'їзд, дерево

В ґедзь, огляд, родина, змагання

Г належний, легкий, орел, девіз

6. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку

А джерельний, ґазда, в'юнець, гриб

Б жанр, забіг, лід, джміль

В регіон, неділя, мова, колеж

Г добро, лимон, рейс, недорогий

7.Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку

А сипучість, частка, пакуночок, точиться

Б пахуче, пошта, спочити, гас

В скупість, чисто, кицька, скотитися

Г стиха, ступити, скоїтися, сутеніти

8. Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А воля, діяльний, листя

Б зм'якшиться, цвях, європеєць

В в'ється, погода, латаття

Г дзвінок, хвиля, свято

9.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А заєць, якийсь, подорожжю, колосся

Б земля, обеззброєний, бездощів'я, порядок

В щавель, ательє, боєць, п'ять

Г скотитися, бездолля, азалія, безкраїй

10.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А пісня, свято, якорець, заява

Б щедрість, ясність, звільнення, амбіція

В щось, їдальня, ємність, відзвук

Г щебінь, юність, ґудзик, очищений

11. Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А вищість, відсіювання, зраджений, Євробачення

Б воїнський, італієць, розжувати, лоджія

В подвоєння, лояльний, надзвуковий, омріяний

Г гущавінь, озброєння, осяяння, виявлення

12. Той самий голосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку

А коток, молодий, котушка, море

Б пиріг, дистанція, читати, клинок

В зупинити, балерина, лимон, кричи

Г медовий, дешевий, великий, перший

ВАРІАНТ 2

1. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові

А свято

Б пюре

В ательє

Г цвях

2. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові

А питання

Б узвишшя

В правиця

Г суєта

3. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові

А поліпшення

Б в'ються

В салют

Г ключі

4. Усі приголосні звуки тільки глухі в слові

А театр

Б палац

В В гараж

Г хата

5. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку

А мармур, небо, зразок, зрання

Б зуб, лайнер, магазин, немовля

В лебідь, мрія, завтра, вдалий

Г медаль, лагідний, ціль, гаразд

6. Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку

А фікус, папуга, цукати, тьохкати

Б капуста, пакетик, сахатися, ціпочок

В ситечко, тапочки, пайок, часопис

Г тактика, щастити, сестриця, цятка

7.Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку

А стаття, хисткий, пастух, сполох

Б хитатися, посуха, печиво, ціпок

В поспіх, щука, пшеничка, птиця

Г щастя, посошок, посушити, цукати

8.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А ячмінь, джем, бездіяльний

Б щирість, п'ять, вугілля

В безкультур'я, ходжу, бездоріжжя

Г скоїтись, слюсар, таємниць

9.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А сіється, приладдя, походжати, всюди

Б зоря, єдність, дзюркіт, осяйність

В щабель, якість, підживлення, збіжжя

Г їдуть, пряжа, повістю, львів'янин

10.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку

А якийсь, буряк, життєстійкість, тьмяніє

Б з'являється, ялтинський, воджу, щільно

В дзвякає, діяння, сіється, воля

Г щипання, яворець, єднання, їстоньки

11. Той самий голосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку

А  сестра, озеро, пшениця, вечеря

Б кишеня, стежина, кисіль, вимпел

В город, дорогий, голубка, загоїти

Г зерна, весла, очерет, клен

12. Той самий голосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку

А кожух, розумний, погруддя, ношу

Б  межа, зелений, враження, весело

В кричи, завмирати, криво, дитячий

Г обачний, побачити, колос, голубка

Відповіді

Варіант 1

Варіант 2

10В

11Б

12А

Г9

10Г

11А

12А

       

8.   Коментар роботи студентів

 

9. Підсумок заняття: фронтальне опитування за написаними тестами

 

10. Домашнє завдання: повторити вивчене в школі про м’який знак та апостроф

 

Муравльова Оксана Володимирівна

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Ректор університету
Крижанівський
Євстахій Іванович –