Конспект уроку на тему "Культура середньовічної Європи. Освіта і наука"

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Яцко Ірина Миколаївна, учитель історії Кегичівського ліцею, Кегичівської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

Мета: Проаналізувати розвиток науки і освіти в період Середньовіччя; з’ясувати вплив церкви на розвиток науки і освіти; звернути увагу на діяльність видатних вчених Середньовіччя та їхній внесок у розвиток світової культури; поглиблювати вміння працювати самостійно та за методом «навчаючи-вчуся», вчитися висловлювати власну думку з обговорюваних питань.

Обладнання: карта Європи, картки з текстами

Тип уроку: комбінований з елементами лабораторно-практичної роботи.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Тестові завдання; оберіть одну правильну відповідь.

1. Ініціатором першого хрестового походу був:

А) Урбан ІІ

Б) Григорій VII

В) Інокентій ІІІ

2. Мусульман в Європі називали:

А) саладинами

Б) сарацинами

В) вольденсами.

3. Метою першого хрестового походу було:

А) завоювання Константинополя;

Б) завоювання Антіохії;

В) завоювання Єрусалима.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Біля витоків середньовічної культури.

Учитель: Перехід Західної Європи до Середньовіччя супроводжувався безперервними війнами. В їхньому полум'ї гинули цілі народи і виникали нові держави. У протистоянні зійшлися два різних світи - античний і варварський. Перший переживав занепад, але все ще залишався світом великих міст, досконалих законів, дивовижних храмів, бездоганних доріг, розвинених ремесел і торгівлі, чудових літератури і мистецтва. Зовсім інакше виглядав суворий і сповнений небезпеки світ завойовників-варварів. Сільські мешканці, варвари вклонялися силам природи, цінували войовничість і відвагу, зневажали зручності мирного життя. Їхнє ставлення до античної культури було суперечливим. Частина сприймала римські звичаї, решта - дивилась на них вороже. Проте у будь-якому випадку велич і розкіш Римської імперії викликали захоплення у всіх варварів.

 Обидва світи зустрілися не лише для битв і руйнувань, а й для мирного, хоча і дуже непростого, спілкування. У його перебігу відбулося поєднання високих досягнень Античності з духовним життям варварського світу — народилась середньовічна культура.

Силою, що здійснювала це злиття, стало християнство. Все існування середньовічної людини було просякнуте християнською релігією. Через церкву християнство давало людині знання про навколишній світ - про його початок розвиток і кінець. Воно ж визначало місце самої людини в цьому світі, створювало норми її поведінки. Церква заклала духовний ґрунт для спільного існування римлян і варварів та згуртувала середньовічне суспільство.

На межі V-VI ст. перший центр культурного піднесення виник у Остготському королівстві.

Найяскравішим діячем «Остготського відродження» був напрочуд освічений для свого часу філософ, письменник, перекладач грецьких авторів Северин Боецій. Його підручниками з музики та математики в європейських школах користувалися майже тисячу років.

Потім культурне життя надовго майже завмерло. Воно жевріло переважно в монастирях з їхніми прекрасними бібліотеками та скрипторіями. Середньовічна книга була не лише скарбницею знань, а й витвором мистецтва. Її прикрашали кольоровими заголовними літерами, коштовним камінням та металом, барвистими мініатюрами.

Учні , ознайомившись с текстом підручника (§15, стор.156), виконують практичну роботу на тему:  «Каролінгське відродження»; мета: з’ясувати характерні риси даного явища.

2. Поява шкіл. Університети.

Учитель:  культурні цінності старовини гинули не лише від варварських вторгнень. Не менш руйнівним виявилося і вороже ставлення до античного спадку з боку церкви. Через те, що антична культура була язичницькою, церква вела проти неї відкриту війну. Папа Григорій І не тільки забороняв читати книги давніх авторів, а й вивчати математику, яку звинувачував у зв'язках з чаклунством. Особливо скрутні часи переживала на світанку Середньовіччя освіта. Навіть серед знаті важко було розшукати грамотних людей. Більшість рицарів замість підпису ставили звичайний хрест. До кінця життя так і не навчився вільно і добре писати Карл Великий.

Проте церква не могла повністю відмовитися від античної культури. Латину використовували у богослужінні та у написанні богослужбових книг, античні знання з астрономії - для обчислення християнських свят. Церква пристосувала до нових умов і давньоримську систему освіти - «сім вільних мистецтв». Вони поділялися на два рівні - тривіум і квадривіум і становили основу  знань упродовж усього Середньовіччя. Першими відчинили свої двері монастирські та церковні школи. Навчання починали з тривіуму, або предметів про слово, - граматики риторики і діалектики. Граматика давала знання латини. Діти вчили алфавіт, зубрили визначення, знайомилися  з творами латинських авторів. Граматика вважалася найважчою частиною навчання. Її навіть зображували у вигляді цариці з ножем для підчищення  помилок у правій руці  і з батогом для биття - у лівій. Адже вбивати шкільні знання за допомогою різок було звичайною справою. Діалектикою тоді називали  вміння розмірковувати, будувати докази і вести науковий спір - диспут. Риторика навчала правильно і красномовно висловлювати свою думку. Подолавши тривіум, учень починав вивчати квадривіум, або предмети про числа, - арифметику, геометрію, астрономію і музику. Уроки арифметики знайомили з діями додавання та віднімання. Множенням та діленням займалися менше: їх ускладнювало римське написання цифр. Геометрія давала загальні визначення (прямокутник,трикутник), а також включала знання з географії. Розвиток міст дав поштовх відкриттю світських шкіл, де учнів готували до занять торгівлею та ремеслом, а викладання поступово переходило на національні мови. У процесі централізації європейських держав зростала потреба в освічених юристах, лікарях,  учителях. З іншого боку, все більше людей прагнули здобути знання, тому що вони відкривали можливості для кар'єри. Настав час утворення університетів.

Учитель нагадує алгоритм роботи в групі.

Учні об’єднанні в дві експертні групи отримують картки з текстами

Прочитайте тексти і виконайте завдання.

Перші університети

У XII ст. в Європі з'явилися перші вищі школи - університети. Заняття там велися латинською мовою. Студенти однієї національності об'єднувались у земляцтво або «націю». Викладачі створювали об'єднання відповідно до предметів - факультети, очолювані деканами. Усі разом - і викладачі, і студенти - обирали главу університету - ректора (прави­теля). Студенти слухали і записували лекції - викладення навчального матеріалу, що читали професори. Лекції обговорювалися на диспутах. Це були змагання в знаннях. Іноді вони закінчувалися бійками між учасниками.

Дайте визначення:

•      Університ- __________________________________________

•      декан-_______________________________________________

•      лекція -______________________________________________

•       диспут -_____________________________________________

•      факультет-___________________________________________

Уважно прочитайте текст.

З історії Паризького університету

Одного разу французький король Карл VII спробував обкласти податком викладацький склад університету. Магіст­ри застрайкували, і королю довелося поступитися... У 1440 р. на території університету, порушуючи право недоторканності, поліцейські заарештували двох магістрів. Гнів сту­дентів і викладачів був такий великий, що сержанти в самих сорочках, з запаленими смолоскипами в руках просили в них прощення.

Людині, яка пригрозила пальцем ректорові університету, відрубали кисть руки...

Які проблеми виникали у взаємовідносинах між університетом і королем?

Поміркуйте, чому королю довелося поступитися?

Спікери груп, використовуючи метод «Навчаючи – вчуся» виступають з повідомленнями.

1. Стан наукових знань в середні віки.

Учитель звертає увагу на те, що середньовічне суспільство було дуже марновірним. Це наклало свій відбиток і на науку. Учитель зачитує уривок з твору Альберта Великого (ХІІІст.) «Про властивості сущого»

 З твору Альберта Великого (XIII ст.)

«Про властивості сущого» [19, С. 282-283]

...Роза — п'ятнадцята трава. Візьми  грам гірчиці на ніжку миші, повісь все це на дерево, і воно не даватиме плодів. І якщо все згадане покласти біля  сіті, то до неї зберуться риби.

...Якщо хочеш додати мудрості й уникнути дурості, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, облямований у золото; він виганяє дурість і приносить мудрість.

… Пугач птах досить відомий. Чудові властивості цього птаха. Бо, якщо її серце й праву ногу покласти над сплячим, негайно він тобі розкаже все, що не запитаєш у нього...

..Кріт — тварина досить відома. У цієї тварини є дивна властивість, як кажуть філософи. Якщо загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти до рота коня, то він втече від страху...

Запитання та завдання до тексту

1)    Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.

2)                                    Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.

3)                                    Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?

4)                                    Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?

Учитель: Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.

Головною метою тогочасних алхіміків була отримати особливий мінерал — філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філософський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав властивість перетворювати будь-які метали на золото.

Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.

Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експе­риментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицини, історії, природознавства.

     Учні виконують лабораторну роботу за історичним документом (підручник, стор.162. З творів Роджера Бекона)

IV. Закріплення знань.

За допомогою методу «мікрофон» учні дають визначення термінів: вагант, університет, алхімія, диспут, «Каролінгське відродження».

V. Оцінювання знань учнів.

VI. Домашнє завдання.

1.      Опрацювати §15

2.      Усно підготувати відповідь на запитання: «Спільне та відмінне в освіті Середньовіччя та сьогодення».

3.      Окремі учні отримують випереджуючі завдання підготувати повідомлення про Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарку, Джованні Бокаччо, Мазаччо, Донателло, Сандро Боттічелі.

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Ректор університету
Крижанівський
Євстахій Іванович –