Конспект уроку на тему: "Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни"

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Прийдун Степан

МЕТА:

навчальна: узагальнити та систематизувати набуті знання про міжнародні відносини 1930-х рр., зокрема про зовнішньополітичні пріоритети великих держав світу, особливості дипломатичних відносин в зазначений час та передумови Другої світової війни.

розвиваюча: розвивати в учнів навички роботи в групах, уміння аналізувати і узагальнювати матеріал, висловлювати та обґрунтовувати свою думку;

виховна: сприяти формуванню ставлення до війни та агресії як до неприпустимого шляху розв’язання конфліктів, акцентувати увагу на дипломатичних засобах вирішення міжнародних конфліктів.

ТИП УРОКУ: узагальнення та систематизації знань.

ОБЛАДНАННЯ: підручник (Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914 – 1939. – Київ: Генеза, 2002. – 288 с.), карта Європи і світу напередодні Другої світової війни, картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Дайте визначення понять:

Аншлюс – приєднання Австрії до Німеччини (Третього Рейху) 11–13 березня 1938 року.

Анексія (лат. annexio – приєднання) – це насильницьке захоплення державою всієї або частини території іншої держави або народу і включення її до свого складу.

Гонка озброєнь – політичне протистояння двох або декількох держав (а частіше – цілих військових блоків) за перевагу в області збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін накопичує величезні запаси зброї, намагаючись встановити паритет з супротивником або обігнати його.

Імперіалізм (від лат. imperare – правити) – державна політика, спрямована на завоювання територій, колоній, або встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами.

Мілітаризм (фр. militarisme, від лат. militaris – військовий) – державна ідеологія, спрямована на виправдання політики всесвітнього нарощування військової могутності держави і яка водночас допускає використання військової сили при розв’язанні міжнародних і внутрішніх конфліктів.

Політика «умиротворення» – політика, заснована на поступках і потураннях агресору. Полягає у врегулюванні штучно розпалюваних державою-агресором міжнародних конфліктів та їх вирішення за допомогою здачі стороні-агресору, другорядних і малозначущих, з точки зору авторів цієї доктрини, позицій і питань.

Технічний прогрес – це поступальний рух техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об’єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Шовінізм (фр. chauvinisme, в англ. версії – джингоїзм) — найодіозніша форма націоналізму, пропагування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті.

2. З якими міжнародними подіями повязані запропоновані карикатури.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ.

ЗАВДАННЯ 1

На основі наведених документів та тексту підручника заповніть таблицю:

«Цілі провідних країн Європи напередодні Другої світової війни»

Країни

Зовнішньополітичні пріорітети

США

 

Велика Британія

 

Франція

 

Німеччина

 

Італія

 

СРСР

 

Японія

 


Документи, необхідні для виконання завдання:

Документ 1. З виступу Гітлера на секретній нараді 5 листопада 1937 р.

Для Німеччини  питання стоїть так: де можна отримати максимальний виграш ціною найменших утрат? Німецькі політики повинні рахуватися з наявністю заклятих ворогів: Англії та Франції, для яких потужний німецький колос у самому центрі Європи – як сіль в оці. Обидві ці держави виступили проти подальшого посилення Німеччини як в Європі, так і поза нею.

Документ 2. В. Черчілль, 7 лютого 1934 p.:

«А що, якщо після того, як ми урівняємо французьку армію з німецькою і скоротимо її до розмірів останньої, після того, як ми доб'ємося рівності для Німеччини і ці переміни спричинять відповідну реакцію в Європі, що, якщо Німеччина заявить нам тоді: «Як ви можете тримати велику країну з 70-мільйонним населенням у такому становищі, за якого вона позбавлена права мати військово-морський флот, рівний по силі найкрупнішим флотам світу?»

Документ 3. Молотов, народний комісар закордонних справ СРСР:

«Немає необхідності доводити, що зовнішня політика Радянського Союзу докорінно миролюбна й спрямована проти агресії... В єдиному фронті миролюбних держав, що насправді протистоять агресії, Радянському Союзу не може не належати місце в передових рядах».

Документ 4. Г.-А. Якобсен, німецький історик:

 «...Радянське керівництво проводило подвійну політику і при цьому остаточні рішення залежали від того, яка сторона запропонує більше. Берлін відреагував позитивніше. А ось у Лондоні вагалися».

Документ 5. В. Черчілль:

«Найважливіший факт полягав у тому, що німці випередили нас як в авіації, так і у військовому виробництві... Ми лише могли з допомогою надзвичайного напруження сил, котре вивело б нас із рівноваги, поліпшити становище, але цілком його виправити ми вже були нездатні».

ЗАВДАННЯ 2

1 група

Проаналізуйте статистичні дані. З чим, на вашу думку, пов’язана така різниця у кількості збройних сил? Як це відповідало Версальському мирному договору?

Чисельність призовників, які призивалися на службу в Франції та Німеччині у 1934 -  1939 рр.

Рік

Франція

Німеччина

1934

279 000

596 000

1935

184 000

464 000

1936

165 000

351 000

1937

171 000

314 000

1938

197 000

326 000

1939

218 000

485 000

2 група

Розгляньте таблицю. Зробіть короткі висновки про готовність країн до війни. Як, на вашу, думку Німеччині вдалось досягнути такого результату?

Показник

Велика Британія та Франція

Німеччина

Виробництво електроенергії, млрд кВ / год

48,8

66

Видобуток кам’яного вугілля, млн т.

244,8

251,6

Виплавлення чавуну, млн т.

15,3

17,5

Виплавлення сталі, млн т.

21,3

22,5

Виплавлення алюмінію, млн т.

77,9

199,5

Видобуток нафти, млн т.

 

 

Загальне завдання для груп

На основі зроблених висновків висловіть свою думку: «Чи можна стверджувати, що краща військово-технічна, економічна, мобілізаційна готовність є запорукою перемоги у війні?».

ЗАВДАННЯ 3

Виправте помилки в тексті:

1 група

Мюнхенська угода 1938 р.

ü Судетська область передавалась Угорщині.

ü Передання мало бути здійснено впродовж 1-10 жовтня 1939 р.

ü Чехо-Словаччині заборонялося руйнувати споруди на території, що передавалися Італії.

ü Територія Судетської області займалася угорськими військами.

ü Не пізніше жовтня 1939 р. міжнародна комісія з представників країн, що підписали договір, а також США повинна була провести в ряді районів плебісцит. До закінчення плебісциту там передбачалося розмістити американські військові частини.

ü Райони Польщі, де німці становили незаперечну більшість, передавалися Німеччині без плебісциту.

2 група

Таємний додатковий протокол договору СРСР та Німеччини.

1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Швеція, Норвегія, Латвія, Литва), північний кордон Латвії одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

2. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Південний Буг, Дністра і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Угорської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку.

3. Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Галичині. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.

ЗАВДАННЯ 4

1 група.

1. У звязку з якою подією та в якому році лідер нацистської Німеччини зазначив:

«Я знав, що французи не чинитимуть опору, а англійці й пальцем не поворухнуть. Нам навіть не довелось видавати боєприпаси…»

 (Приєднання Рейнської демілітаризованої області, 1936 р.)

2. Хто є автором цих слів:

«Моїм непорушним рішенням є розгром Чехословаччини за допомогою зброї, дії повинні розпочатися слід за викликом, який в очах світової спільноти міг би надати моральне виправдання військовим заходам..»

 (Адольф Гітлер).

2       Група

1.     Про яку міжнародну подію У. Черчилль так висловився:

«Англія мусила вибирати між вій­ною й ганьбою. Британські міністри обрали ганьбу, щоб потім одержати війну».

 (Мюнхенську угоду 1938 р.)

2.     З якого міжнародного договору наведено нижче рядки?

«…відповідно влади Високих Сторін, що домовляються, вживатимуть у межах чинного законодавства суворих заходів проти осіб, які прямо чи опосередковану, в середині чи за кордоном перебувають на службі комуністичного «Інтернаціоналу» або служб його підривної діяльності…»

 (Додатковий протокол Антикомінтернівського пакту).

ЗАВДАННЯ 5

На основі тексту підручника та інших джерел запишіть у зошит передумови Другої світової війни.

Чим передумови відрізняються від причин? Обгрунтуйте свій вибір, чому саме ці події, на вашу думку стали передумовами Другої світової війни?

ІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель разом з учнями підводять підсумки про особливості міжнародних відносин 1930-х рр. та про політичні цілі великих країн у майбутньому світовому конфлікті.

ІV. ПОСТАНОВКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте текст Мюнхенської угоди та Таємного додаткового протоколу, порівняйте їх,  який з цих міжнародних договорів був вигіднішим для Гітлера та розв’язував йому руки? Свої міркування викладіть в короткому есе на тему «Мюнхенська угода та пакт Молотова-Ріббентропа – пролог Другої світової війни». 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Національний фармацевтичний університет у м.Харкові

ФАРМАЦІЯ СЬОГОДЕННЯ – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД МАЙБУТНІМ
Ректор університету
Черних В. П. Черних
Валентин Петрович –