Конспект уроку на тему: "Прийменник як службова частина мови".

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Черняєва Світлана Володимирівна,

вчитель української мови й літератури

Коростенської міської гімназії,

вища кваліфікаційна категорія


 

Мета: поглибити знання семикласників про службові частини мови; формувати вміння визначати самостійні та службові частини мови, ознайомити з граматичними ознаками прийменників, розвивати вміння їх розпізнавати й використовувати як засіб зв’язку слів у словосполученні; виховувати любов до природи, її багатств.

Обладнання: інтерактивна дошка, мультимедійна презентація (таблиці, схеми, ілюстрації).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (урок з мультимедійною підтримкою).

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань.

1.     Бесіда.

-         Над яким розділом мовознавства працюємо?

2.     Слово вчителя.

                                 Морфологічна казка

На безмежних просторах планети Українська Мова процвітала велика й багата країна Морфологія. Складалася вона з  князівств. Багаті й знатні об’єдналися у Самостійні Частини Мови. Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко й чітко перелічити все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працелюбністю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його заміняв, а тому що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці. Вирувало життя у князівствах.

         Скромні й сором'язливі теж об'єднались у групу - Службові Частини Мови. Вони допомагали Самостійним.

І тільки Вигук не захотів пристати до жодної з груп, аби не втратити своєї волі.

/З інтернету: / uroki.net/docukr/docukr24.htm /

Отже, ми пригадали, що частини мови поділяються на самостійні та службові.

-         Чим же відрізняються самостійні частини мови від службових?

/таблиця/

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

-         На сьогоднішньому уроці ми розпочнемо вивчати службові частини мови.

         Я така частина мови,

         Що належить до службових.

         Поруч я з іменником.

         Звуть мене … /прийменником/

Отже, тема нашого уроку «Прийменник як службова частина мови».

-         Які ж завдання ми повинні вирішити на уроці?

  • з’ясувати, яка частина мови називається прийменником;
  • вчитися знаходити його в реченні, відрізняти від інших службових частин мови;
  • правильно поєднувати з іншими словами.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

1.    Мовне дослідження.

-         Прочитайте речення, скажіть, чого йому бракує? Відновіть речення, визначте функцію слів, які ви вставили.

Весна зіткала вчора гобелен

___ лузі   –  __  трав, __ квітів, __ верболозів.

-         Що таке гобелен?

/ За тлумачним словником, це килим із художньо витканою картиною, зображенням.  Декоративна тканина./

-         Як називаються слова, що ви їх вставили? Яку функцію вони виконують? Запишіть відновлене речення.

2.    Пояснення вчителя.

Прийменник – незмінна службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. Найчастіше прийменники вживаються разом із іменниками, можуть також вживатися із займенниками та числівниками.

Прийменники самі членами речення не виступають, а підкреслюються разом із тим членом, з яким пов'язаний за змістом.

-         Давайте підкреслимо члени речення у записаному реченні.

Весна зіткала вчора гобелен у  лузі – з трав, із квітів, з верболозів.

-         На що вказують прийменники з іменниками?

/зіткала (де?) у лузі – місце дії;

гобелен (який?) з трав, із квітів, з верболозів  - ознака предмета./

3.    Робота з підручником (Рідна мова. 7 клас. За ред. О. Глазової).

-         Ознайомтеся із теоретичним матеріалом на стор. 235 і скажіть, на які ще значення можуть вказувати прийменники, вжиті разом з іменниками, займенниками, числівниками?

4.    Синтаксичне конструювання.

-         Запишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Визначте, на які відношення вказують прийменники у словосполученнях, з’ясуйте, з яким відмінком іменника вжиті прийменники:

  • Погодився з радістю  /спосіб дії, О.в./;
  • Боровся за правду /мета, Зн.в./;
  • Келихи з кришталю /ознака, Р.в./;
  • Підійшли до річки /місце, М.в./.

5.    Робота із таблицею.

 

-         Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників. Уживання прийменників з певними відмінками в українській мові закріплене традиційно.

-         Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника. А от із давальним відмінком прийменники вживаються найменше.

6.    Робота над культурою мовлення. Рубрика «Говоримо правильно».

 

Не правильно

Правильно

Знати по газетах

По цілих днях

Добрий по натурі

По напрямку до лісу

Знати з газет

Цілими днями

Добрий за вдачею, доброї вдачі

У напрямі до лісу

7.            Гра «Редактор».

-         Відредагуйте словосполучення і речення.

Ходити по хатам; зошит по українській мові, знання по фізиці; діяти по правилах. Моя сестра по фаху лікар. Я ходив в магазин. Учень пропустив три дні по хворобі. Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

1.                Поетична хвилинка.

Виразне читання поезії напам’ять.

*****

 

Весна зіткала вчора гобелен

у лузі – з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер, і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози.

Не відпочивши, вдосвіта весна

сьогодні знов за голубим верстатом –

в святому невдоволенні вона

свій гобелен взялася переткати.

І спалахнула полум’ям трава,

і заряхтіли, як веселка, квіти,

і сонця вогнеуста голова

пророком проповідувала в світі!

Навівши скрізь на гобелені лад,

весна під зорями поклалась спати,

бо завтра знов за голубий верстат,

щоб гобелен свій ще раз переткати.

Є. Гуцало

-  Надворі весна. Вона все більше завойовує простір і час. I як би зима не намагалась протистояти, оповиваючи землю снiгом, але нiяк їй не встояти блаженнiй порi вiдродження нiжних чарiв весни, оновленню природи. Ранньою весною, щойно прокинеться земля, з'являються перші квіти.

Однією з перших розцвітає конвалія.

2.     Робота з текстом.

·       Виразне читання тексту.

                                               Конвалії

Конвалії – ніжні, з витонченим ароматом, весняні квіти, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах та байраках. Це дивовижні, природою викохані квіти.

Скільки казок, легенд пов’язано з цією чудовою рослиною!  Коли Білосніжка рятувалася від лихої мачухи, вона ненароком розгубила своє намисто, і воно перетворилося на запашні квітки, котрі слугували ліхтариками для гномів.

Із української легенди, що народилася серед давніх волинських пущ, дізнаємося, що конвалії - то щасливий сміх Мавки, який чарівним перлиновим сяйвом спадав на лісові трави. У поетичних творах квіти конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ніжністю, вірністю, коханням.

·       Об’єднавшись у 3 групи, виписати словосполучення з прийменниками, вказавши відмінок, з яким вжиті.

(1 група – 1 абзац, 2 група – 2 абзац, 3 група – 3абзац.)

·       Бесіда за текстом.

-  Які ще первоцвіти вам відомі?

- Більшість весняних первоцвітів занесені до Червоної Книги   України. Як ви вважаєте, чому?

- Як ми повинні ставитися до перших весняних квітів?

3.       Творче завдання.

- Я пропоную вам переглянути презентацію «Весна малює квіти» і скласти речення про весняні квіти та їх охорону, використовуючи прийменники.

(Музичний супровід А.Вівальді.)

/Учні зачитують речення, вказують, які прийменники використали./

4.       Тестові завдання з самоперевіркою.

1. Прийменник вжито в реченні:

а) Між листом зашелестів густий, рівний дощ.

б) Що багатша думка, то багатша мова.

в) Червоний місяць аж горить…

2.  Прийменник з відмінковими формами іменника виражає умовні відношення у реченні:

а) Перед вікном шумлять, шумлять тополі.

б) При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.

в) У степу запахло розворушеною землею.

3. Установіть відповідність між відмінком і словосполученням, у якому прийменник з іменником ужито в такому відмінку:

а) кошик з грибами;                           1. знахідний відмінок;

б) рости під березою;                       2.  орудний відмінок;

в) мокрий від роси;                           3. родовий відмінок.

г) під'їхати під хату.

4. Згрупуйте прийменники в синонімічні ряди:

а) крім, окрім;                 1.навколо;

б) для, задля;                   2. опріч;

в) кругом, навкруг.          3. заради.

Довідка: синоніми – близькі за значенням слова.

V. Підсумок уроку. Виставлення оцінок.

- Яку частину мови називаємо прийменником?

- З якими частинами мови вживаються прийменники?

·       Рефлексія.

- Кожен учень на уроці досяг певного результату. Я пропоную вам заповнити таблицю результативності уроку.

Знаю!

Умію!

Необхідно попрацювати над…

 

 

 

VІ. Домашнє завдання.

1 рівень.

-         Стор. 235-236 /вивчити теоретичний матеріал/;

-         Впр. 448.

2 рівень.

-         Скласти твір-мініатюру «У весняному лісі», використовуючи прийменники.

 

 

Коментарі

супер

Дуже цікавий, унаочнений, послідовний конспект! Дякую!

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.