Тематичний день «День сміху»

Навчальний рівень: 

Гордієнко Світлана Василівна,
завідувач центру розвитку дитини «Сонечко»
(м. Малин, Житомирська область)


Основні завдання:

-   створювати веселий, емоційний настрій у дітей, бажання розважатися;

-   вчити керувати своїми емоціями, використовуючи вербальні і невербальні засоби виразності;

-   виховувати почуття дружби, колективізму, власної значимості.

І половина дня

Бесіда про історію виникнення свята – Дня сміху.

Мета: розширити кругозір дітей, налаштувати на веселий настрій, позитивні взаємини.

Вихователь звертає увагу на прикрашання групи, пояснює значення цих символів, і чому саме сьогодні вони з’явилися у групі.

Вправа «Передай веселунчика»

Мета: вчити зображувати веселий  настрій за допомогою міміки, жестів, рухів.

Ранкова гімнастика « В цирку»

Розвага «Свято гуморини»

Діти заходять  до зали під муз. фонограму «Веселий нянь»

Ведуча: Діти, ви помітили, якими цікавими, незвичайними картинками сьогодні прикрашено нашу залу? Вони вам подобаються? Чим саме?  А який настрій вони у вас викликають?  Дивлячись на них, вам хочеться сміятися? Подумайте, як би ви їх назвали одним словом? (Сміхунці, веселунчики, посміхайлики, смайлики). Отже, можна сказати, що це – символи сміху, хорошого настрою.  Запам’ятайте, діти,  що сміх і хороший настрій – це наше здоров’я.

А прикрашено  наш зал  смайликами тому, що сьогодні 1 квітня – Міжнародний день міху або гумору. І в нашому садочку  ми також будемо жартувати та веселитися. Хочете?

 -  Олі, Саші, Вови, Інни! Розпочинаємо гуморини.

Гумор – це, звичайно, сміх. Жарт веселий для всіх, всіх!

 В нашому садочку  є справжні артисти гумору. Не вірите? Зараз ви в цьому переконаєтеся 

Діти грають на нетрадиційних інструментах і співають пісню «Веселий старичок».

Ведуча: Сподобався вам, діти, цей симпатичний старичок? Це і був перший жартівливий номер наших гуморин.  А ви знаєте, що це таке небилиці? (Жартівливі, неправдиві історії ).

Увага на ширму. Зараз одну таку смішну історію вам покажуть Петрушки.

Звучить весела музика.

 Лялькова вистава «Веселі небилиці»

- Го - го! Здоров, Никодим!

- Привіт, Трохим!

-  А звідки це ти йдеш?

- З кудикіної гори.

- А розкажи-но як у вас там, Никодиме, поживають?

- На ноги сокиру одягають, чоботом траву косять, в решеті воду носять.

 - Наші сани їдуть самі, а коні наші  з вусами, біжать до нірки за  мишками.

 - О! Та це ж кішки! Комара тобі в ніжки.

  - Наші кішки літають кругом, сідають разом.

  Прилетіли до двору, завели розмову. - Кар! Кар!

 - Ха! Та це ж ворони. Мухомор тобі червоний!

  А в тої ворони вуха, щоб лазити по городу брюхом.

  Скік да скок через місток, білий хвостик скік-скок.

- Ге - ге! Та це ж зайчатко, в ніс тобі жолудятко.

 - Нашого зайця всі звірі бояться.

  А цієї зими наше зайченятко схватило баранця і занесло до себе в хатку.

 - Та це ж, мабуть, вовк. На тобі по лобі  - шпок.

   А хіба ти не чув, що вовки з рогами?

   Вовк трусить бородою, пообідав він травою.

 - Ай, ну ! Та це ж козлище, стусанів тобі тища.

  - Наш козел у воду зайшов хвостом матляє нас до себе не пускає.

  - Та це ж риба налим.

  -  Ні, не налим. Ми про налима не так говоримо.

  - А як?

  - Налим, Никодим, гордиться собою носить шапку боброву.

   Ні перед ким її не знімає  і жартів теж не сприймає.

    А ти розумієш жарти?

-  А то! Ледве  із сміху не луснув. Га-Га-га. Ну бувай, Никодиме, час мені іти у своїх справах. Ох, і вміє ж Никодим  небилиці плести. Буду аж до вечора сміятися

- Діти! А ви розумієте жарти?

- Молодці! Недаремне ж бо в народі кажуть: «Хто веселу вдачу має, той все життя в здоров’ї перебуває». Піду іще когось розсмішу, бо сьогодні ж 1 квітня – брехня всесвітня.

Ведуча: : Діти, повеселив вас жартівливий Никодим своїми небилицями?

А  ви чули про таке, щоб риба танцювала з раком? Давайте подивимось, можливо, і таке буває?

Танець - гра «Танцювала риба з раком». 

Ведуча: Отак, діти! Переконалися - всякі чудеса на світі бувають.

Чути крик -шум. В зал під музику на самокаті в’їжджає  клоун Льолік.

Клоун: Ей, ану розбігайтеся, дорогу мені! (Під’їжджає до ведучого і падає).

Як завжди!

Ведуча: З’явився, не забарився. Льоліку, ти чому запізнився?

Клоун: Провозився з цим колесом (показує на самокат).

 Колесо спустило, переставляв друге.

Ведуча: Який же ти не розумний! Нащо тобі було його міняти? Просто            колесо  треба було накачати насосом.

Клоун: Точно! А я не здогадався?

Ведуча: Ну вже досить. Привітайся з публікою.

Клоун: Не бачу ніякого  бублика.

Ведуча: Не бублика, а публіка. Привітайся з дітьми.

Клоун: О! Це я з радістю. Привіт всім! А побитися зі мною не хочете?

Ведуча: Льолік! Ти що говориш?

Клоун: А що я такого сказав? Добрий день, глядачі. Позмагаєтеся зі мною.

Ведуча: А мені почулося щось інше! Пробач, а що треба робити?

Клоун: Давайте пограємося в смішну гру.

Музична гра «Гра з клоуном»

Клоун: Бачу ви вмієте весело гратися, а чи вмієте ви жартувати?

Ведуча: Звичайно! Ти зараз  побачиш справжніх артистів гумористів. Сміхопанорама для всіх присутніх, запрошуйте аплодисментами.

Смішинки

Ведуча:  Ну, що? Сподобались тобі наші гумористи?

Льоліку, наші діти іще хочуть з тобою  погратися. Згода?

Гра «Злови хвіст»

Ведуча:  Льоліку, а фокуси ти вмієш показувати?

Клоун: Аякже! Фокуси – це моя фішка.

Показ фокусів: «Смертельний номер із змійкою», «Чарівна вода», «Хустинка-невидимка»

Після показу клоун під музику сідає на самокат і покидає залу.

Ведуча. А де ж це Грицько, щось його не видно? Мабуть, знову спить? Ану, виходь, Грицю, нехай на тебе всі подивляться.

Виходять діти, звертаються до Гриця:

1 дитина: Грицю, спалось не погано, вночі приснилася сметана.

 Та тут тобі, немов, на зло – у нього ложки не було.

2 дитина:  А вдруге з ложкою ліг рано, так не приснилася сметана.

 Пісня - гра «Грицю, Грицю, до роботи» 

 Ведуча: Смієтеся! Признайтеся, діти, а чи не буваєте ви іноді такими лінивими Грицьками? Ой, виганяйте такого Грицька від себе, а то люди будуть із вас сміятися.

  Що ж це за свято без жартівливих танців? І це ми вміємо. До вашої уваги – «Жартівливий танок»

 Ведуча: Чудове свято, дітвора? Нас жде іще усіх весела гра. Давайте пограємося.

 Ігри: «Три ноги», «Пінгвіни»

Ведуча: А ще серед нас я бачу он Василько є! Він, напевне, дуже хоче погратися? Ми йому будемо показувати завдання, а він їх буде відгадувати. Виходь, Василю,  та покажи який ти кмітливий.

Гра «Василю, відгадай яка робота в нас?»

Ведуча: Видно, що Василь вміє працювати і від роботи не втікає. Про такого кажуть – роботящий. Сподобався вам цей хлопець?

 Що ж, багато жартів і сміху пролунало сьогодні. Як ви себе почуваєте?

 Добре, коли сміються, а не сумують і не плачуть. Сміх – це ліки. Отож, мої дорогенькі, смійтеся на здоров’я!

 Нехай дотепний гумор і жарти завжди ідуть поруч із вами, будьте в гуморі кожного дня – і тоді вам не потрібні будуть ліки.

І  нехай пісня «Посмішка» композитора В.Шаїнського стане хорошим правилом вашого життя.

Всі діти разом виконують пісню «Улыбка».

Ведуча: А зараз я пропоную танцювальну дискотеку для всіх присутніх у цьому залі.

 Під музичну фонограму діти виконують танець «Рам за – за».

Прогулянка

Спостереження за хмаринками.

Мета: вчити дітей фантазувати, розглядаючи хмаринки на небі (на що схожі, куди пливуть, придумувати їм назви). Розвивати знання про залежність кольору неба, форми хмар від погоди (уточнити, коли хмаринки веселі, а коли сумні).

Гра за методом ТРВЗ (каталога і асоціацій) «Хмаринки і клоун».

Мета: вчити визначати стан живого об’єкта (веселий, смішний, дорослий тощо) та переносити ці особливості на неживий предмет. Розвивати уяву, фантазію, мислення.

Дидактична гра: «Веселі клоуни»

Мета: розвивати уяву, емоційно-вольові процеси, викликати у малят веселий настрій.

 Хід гри. Дітям потрібно вибрати «веселого клоуна» (ведучого), який намагається розсмішити «несміян». Дітям необхідно пояснити, що необхідно використовувати міміку, жести, інтонацію, розповіді, тощо.

Рухлива гра: «Спіймай дракончика»

Мета: розвивати біг у різних напрямках, вчити діяти за сигналом.

Українська народна гра: «Іде, іде дід, дід»

Мета: продовжувати знайомити з українським народним фольклором. Вчити узгоджувати рухи із словами тексту.  Виховувати інтерес до народних ігор, бажання гратися разом з товаришами.

Бесіда: «Ох і Ах – горе чи радість» . Заучування прислів’я «Сміх – це здоров’я».

ІІ половина дня.

СДД:

1.     «Сміхопанорама» - розповідь смішних історій із власного життя.

2.     Розгляд коміксів. Складання розповідей за їх змістом.

3.     Створення журналу «Веселі картинки».

Ознайомлення та заучування прислів’їв

- Жарт місце має.

- З жарту і біда часом буває.

- Кому смішки, а кому нітрішки.

- Жартуй, глечику, доки не луснув.

- Умій жартувати, та знай, коли перестати.

- Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

Смішинки:

1. Після обіду мати йде на кухню. Дочка вслід гукає:

- Мамо, я не хочу, щоб ти і в день народження мила посуд. Залиш на завтра.

2. – Ти глянь на свій одяг! Скільки я тобі казала: не перескакуй через калюжу!

- А я й не перескочив, мамо!

3. Якщо комар сяде на кропиву, то хто кого вжалить: кропива комара чи комар кропиву?

4. Запитав у Зіни Гліб:

- А звідкіль береться хліб?

Розвела руками Зіна:

- Звідкіля ж? Із магазину. (Євген Бандуренко).

5. – Ніколи не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні, - сказала мама синові.

- Добре, мамочко, - весело відповів хлопчик і побіг до сусідньої кімнати.

- Що ти збираєшся робити?

- Хочу з’їсти завтрашню порцію халви.

6. – Тату, що це за пташка?

- Не знаю.

- Чого ж ти не спитав, як маленький був?

7. Дядько: «Івасику, ти не повинен так плакати…»

Івасик: «Ви, дядьку, плачте по-своєму, а я буду плакати по-своєму».

8. – Васильку, негарно показувати пальцем.

- А чого ж тоді цей палець вказівний?

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.