Конспект уроку з елементами корпоративного аналізу на тему «Друга світова війна, початок війни. Події 1939року»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Мета: засвоїти причини початку Другої світової війни; розвивати вміння корпоративного аналізу документальних джерел; виховувати потребу в усвідомленому ставленні до життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами корпоративного аналізу.

ХІД УРОКУ:

I.         Організація класу.

II.        Актуалізація опорних знань.

III.      Пошук відповіді на проблемне запитання:

Чи міг світ уникнути Другої світової війни ?

· Підготовка класу до уроку.

· Скажіть, будь ласка, яку тему ми розглядали на конкретному уроці? («Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни».) Давайте пригадаємо найважливіші моменти цього періоду світової історії.

· Прочитайте свідчення 1 (підручник «Всесвітня історія» П. Полянського, с. 254). Які суспільно-політичні настрої американського суспільства відбиває це свідчення? Який закон прийняв американський Конгрес на підтвердження таких настроїв?

· Чим ви можете пояснити загострення англо-німецьких відносин у другій половині 30-х рр. ? Чи поділяєте ви думки з цього приводу Г. Фон Дірксена  (свідчення 3, с. 255, там само).

· На підставі статистичних даних про співвідношення кількості німецьких та французьких призовників (свідчення 5, с. 257, там само, табл. 1) зробіть висновок про основну, на думку французьких політиків, небезпеку для Франції.

· Які акції Німеччини свідчили про її відмову від дотримання статей Версальського договору й чому Захід не вжив відповідних заходів щодо Гітлера?

· Прочитайте свідчення 7 і 8 (с. 260, там само). Яке І з них є найнеупередженішим? Аргументуйте ваш вибір.

· Які, на вашу думку, цілі переслідувала Японія, вторгаючись у Північно-Східний Китай?

· Доберіть факти, які б свідчили, про підготовку Німеччини до війни. Як ви ставитеся до викладених у свідченні 2 (с. 265, там само) думок Черчилля?

· Б. Муссоліні називав дії Італії в Ефіопії «найвеличнішою перемогою». Чи вважаєте ви правомірною таку оцінку італо-ефіопської війни? Чому міжнародне співтовариство зайняло позицію стороннього спостерігача?

· Що об'єднувало учасників «вісі» Берлін — Рим — Токіо, і чим був антикомінтернівський напрям цього союзу — пропагандистським кроком чи метою діяльності?

· Чим, на вашу думку, був аншлюс Австрії: «родинною німецькою справою», як його називав А. Гітлер, чи інтервенцією?

· Британський міністр С. Гор у період загострення «судейської проблеми» заявив: «Потрібно кинути собаці якусь кістку, щоб вона на певний час перестала гавкати». Що, на вашу думку, мав на увазі англійський політик?

· На основі свідчень 2 і 3 (с. 278, там само) з'ясуйте, чим нацистські керівники виправдовували територіальні претензії до Литви і Польщі. Якими, на вашу думку, були справжні мотиви такої їхньої політики?

· Чому, на вашу думку, в серпні 1939р. Сталін обрав своїм союзником Гітлера, а не Англію та Францію?

Учитель. Отже, ми бачимо, що світ невпинно наближався до розв'язання нової війни, яка відразу повинна була перерости у світову. Давайте спробуємо визначити її причини. Що ви можете сказати стосовно цього?

Можливі відповіді:

· Недосконалість та суперечливість Версальсько-Вашингтонської системи договорів, її закономірний крах.

· Прагнення фашистських режимів Німеччини й Італії та мілітаристського режиму Японії до панування над світом.

· Ідеологічне протиборство ліберальної демократії і тоталітаризму.

· Утворення двох ворогуючих воєнно-політичних угруповань держав і гонка озброєнь у Європі в 30-і рр.

· Політика «умиротворення» агресора, вершиною чого стала мюнхенська змова лідерів Англії та Франції з фашистськими лідерами Німеччини та Італії.

· Фактична відмова керівництва СРСР від створення системи колективної безпеки в Європі, яка стала б на заваді фашистській агресії.

Учитель. Сьогодні ми продовжимо розгляд світової історії кінця 30-х років і ознайомимося з темою «Друга світова війна. Початок війни» (тема має бути записана на дошці).

Метою нашого уроку буде розгляд подій, з яких почалася Друга світова війна, вчитиметесь працювати у підгрупах, аналізуючи документальні джерела, шукаючи відповіді на проблемні запитання, головним з яких буде: «Чи міг світ уникнути цієї війни, чи була ця війна невідворотною?».

Важлива ця тема тому, що проблеми війни і миру й досі залишаються актуальними для нашої цивілізації. У сучасному світі продовжує литися людська кров у різних війнах і воєнних зіткненнях. Подивіться, будь ласка, на карту і позначте, де сьогодні відбуваються локальні військові конфлікти (Чечня, Палестина — Ізраїль, Ірак, Афганістан, Північна Ірландія та ін.).

Працюватимете сьогодні у підгрупах, керівниками їх призначаються...

При оцінюванні роботи підгруп будуть враховані: аргументованість відповідей і тверджень, уміння мислити логічно, формувати свою думку, культура мови.

Учитель. У Другу світову війну було втягнуто 61 країну світу, де проживало загалом 80 % населення Землі. Воєнні дії відбувались в Європі, Азії, Африці, на всіх океанах планети. Чисельність армій, що воювали, досягла 110 млн. Друга світова війна відрізнялася від Першої і характером бойових дій. Якщо Перша світова війна була переважно позиційною, то Друга внаслідок розвитку військової техніки була насамперед маневровою, бойові дії динамічнішими, географічний розмах ширшим, а кількість її жертв досягла 60 млн.

У другій світовій війні можна виділити п'ять періодів (учні стежать за опорними схемами, які є в них на партах):

1.         Перший (вересень 1939 р. — червень 1941 р.): початок війни; «дивна війна» і напад німецьких військ на країни Західної Європи; вторгнення СРСР у Польщу; радянсько-фінська війна.

2.         Другий ( червень 1941 р. — листопад 1942 р.): напад Німеччини на СРСР; розширення масштабів війни; провал гітлерівського плану блискавичної війни (бліцкригу).

3.         Третій ( листопад 1942 р. — грудень 1943 р.): перелом у ході війни, крах наступальної стратегії країн фашистського блоку.

4.         Четвертий ( січень 1944 р. — травень 1945 р.): відкриття другого фронту в Північній Франції; окупація Німеччини військами країн антигітлерівської коаліції та її капітуляція.

5.         П'ятий (травень — вересень 1945 р.): розгром імператорської Японії, визволення Азії, закінчення Другої світової війни.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. Пов'язані договорами про взаємодопомогу з Польщею Англія і Франція 3 вересня 1939 р. оголосили війну Німеччині.

У нас є повідомлення про тогочасні події.

Повідомлення: «Початок Другої світової війни»

Німецький генеральний штаб, враховуючи небезпеку війни на два фронти, застосував проти Польщі так званий «Білий план», або «Вайс», розрахований на бліцкриг (блискавичну війну). Цей план враховував дуже несприятливе стратегічне розташування Польщі, яка містилась на рівнині і була відкрита з трьох сторін для німецького нападу (подивіться, будь ласка, на карту атласу, с.12). Стратегічний задум зводився до того, що на крайніх флангах створювалися два сильні угруповання: група армій «Південь» і група армій «Північ», їхнім завданням було завдати одночасно глибокий охоплюючий удар загальним напрямком західніше Варшави. Після зустрічі обох армій усі польські війська мали, опинившись в оточенні, бути знищеними.

1 вересня 1939 р. о 4.45 німецька авіація завдала ударів по польській території, а німецький лінкор « Шлезвіг Гольштейн», який заздалегідь прибув до польського уз¬бережжя, відкрив вогонь по півострову Вестерплятте. Сухопутні сили вермахту перейшли кордон і вдерлися до Польщі, з заходу — із Східної Німеччини, з півночі — із Східної Пруссії і з півдня -— із Словаччини.

Учитель. Отже, війна розпочалась. Першими прийняли на себе удар агресора героїчні захисники Вестерплятте в районі Гданського порту. Сім днів польські солдати на чолі з майором Сухарським тримали оборону півострова, але сили були нерівні. Всіх 182 учасників оборони, які загинули і тих, хто залишився живим, було нагороджено найвищою військовою відзнакою Польщі — орденом «Віртуті Мілітарі».

Хоча плани Вермахту не були реалізовані повністю, вже 16 вересня столицю Польщі Варшаву було оточено. Оборонялася вона до 21 вересня.

Якою була реакція великих держав на розпочату війну?

Про реакцію західних держав ми вже говорили: 3 вересня уряд Великобританії, маючи зобов'язання перед Польщею, оголосив війну Німеччині, а шістьма годинами пізніше те саме зробила й Франція. Разом із Великобританією війну Німеччині оголосили її домініони і колонії: Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка, Канада, Індія. Таким чином, цей військовий конфлікт перетворився на війну світового характеру. На превеликий жаль, Лондон і Париж не втрачали надії, що все ще може закінчитися «новим Мюнхеном». Британські і французькі лідери вирішували завдання, як би відвести від себе загрозу німецької агресії і розрядити енергію нацизму в експансії на Схід, тобто проти СРСР. Щоб досягти цього, їм не потрібно було втягуватись у воєнний конфлікт з Німеччиною саме зараз. Тому всю осінь і зиму 1939—1940 рр. британсько-французькі і німецькі війська простояли один проти одного без жодних ознак активності, що дістало в історії назву «дивна, сидяча, або іграшкова війна».

Давайте послухаємо оцінку експертів, як вони оцінюють таку політику Великобританії та Франції.

· Такою політикою Лондон і Париж ще раз засвідчили, що вони згодні забезпечувати свою безпеку будь-якими засобами, навіть за рахунок інших держав і світового порядку в цілому. Проте час покаже, що така політика обернеться для народів цих країн великою трагедією, але це буде вже в 40-х рр.

· На нашу думку, уряди Франції і Англії повинні були допомогти Польщі, вдаривши у спину Німеччині, цим би вони поставили Гітлера в ситуацію, якої він не хотів і не витримав би, а саме — війни на два фронти.

· На нашу думку, у формуванні політичної лінії Заходу вирішальним був усе ж таки ідеологічний підхід: дочекатися сутички між двома тоталітарними режимами — нацистської Німеччини і Радянського Союзу, тобто політичні амбіції затьмарили здоровий глузд.

Учитель. Таким чином, можемо зробити висновок, що, на відміну від Першої світової війни» Друга світова війна, крім політичних та економічних розбіжностей, була викликана ще й ідеологічним протиборством між лібералізмом, фашизмом і комунізмом.

Учитель. А тепер розглянемо реакцію на війну інших держав. Деякі європейські країни, а також США відразу заявили про своє невтручання у війну.

Після початку німецько-польської війни радянський уряд також заявив про нейтралітет СРСР. З дипломатичних джерел відомо, що Німеччина : неодноразово наполягала на вступі СРСР у війну проти Польщі для захоплення радянської сфери впливу, передбаченої Пактом Ріббентропа-Молотова. Але Сталін вичікував найсприятливішого моменту, і коли західні країни вже оголосили війну Німеччині, коли Гітлер став ворогом усього цивілізованого світу, коли польська армія була практично розгромлена військами Вермахту, а польський уряд втік до Лондона, тоді Сталін віддав наказ радянським військам перейти радянсько-польський кордон. Сталося це 17 вересня 1939 р. Радянські й німецькі війська в Польщі повинна була розмежувати лінія по ріках Нарва, Вісла, Сян (робота з картою).

28 вересня 1939 р. у Москві було підписано ще один радянсько-німецький договір, але тепер уже «Про дружбу і кордон». Договір зафіксував поділ  Польщі: землі з чисто польським населенням залишалися в складі Німеччини, території з переважно українським і білоруським населенням переходили до СРСР. До радянської «сфери інтересів» відходила також Литва.

Декілька свідчень про дружні стосунки між двома диктаторами зачитують учні.

До дня Вашого шести десятиріччя прошу Вас прийняти мої щирі вітання. З цим пов’язую свої найкращі побажання, бажаю дорого здоров’я Вам особисто, а також щасливого майбутнього народам дружнього Радянського Союзу.

Адольф Гітлер

Дякую Вам за привітання. Дружба народів Німеччини і Радянського Союзу, яка скріплена кров’ю, має бути довгостроковою і міцною.

Іосиф Сталін 

Учитель. Як наші експерти ставляться до налагодження дружніх відносин між Німеччиною і Радянським Союзом уже після того, як у світі розпочалася війна?

· На нашу думку, цей договір засвідчував єдність поглядів двох диктаторів, які об'єднались у боротьбі проти спільного ворога — країн Заходу.

· Мені здається, що це був тимчасовий союз між : країнами, які рано чи пізно повинні були вступити в боротьбу між собою, оскільки обидві претендували на світове панування, а до того часу були вимушені робити один одному «реверанси».

· Цей договір остаточно закріпив четвертий в історії Польщі розділ її території сусідніми державами, але і тепер уже в XX ст., що стало ще однією сумною сторінкою її історії.

Учитель. Отже, позицію Німеччини і СРСР щодо Польщі можна висловити так: такої держави і більше не існує і не повинно існувати.

2 жовтня 1939 р. останні частини польської армії склали зброю, так і не дочекавшись допомоги від Франції і Британії. Польська армія втратила 66 тис.  убитими і 134 тис. пораненими. Втрати нацистської армії становили 10,6 тис. вбитими і 30,3 тис. пораненими.

Розправившись із Польщею, Німеччина почала зосереджувати війська на своїх західних кордонах для наступу проти армій англо-французької коаліції.

Здавалося б, що в Польщі Гітлеру вдалося все: бліцкриг успішно завершився; зі Сталіним є домовленість; західні країни, обдурені нацистською пропагандою, очікували фашистського просування на Схід. Але чи все так безхмарно було для Німеччини? Давайте послухаємо наших експертів.

· 3 погляду великої стратегії операція в Польщі — повний провал Гітлера та його генералів. Це перший акт самогубства гітлерівської Німеччини: вступила у війну, маючи одного супротивника — Польщу, а через місяць яскраво завершила її, маючи ворогами Британію, Францію, Індію, Австралію, Нову Зеландію ПАР, Канаду і потенційно — США, війну проти яких бліцкригом виграти неможливо, а інших варіантів у Гітлера не було...

· Внаслідок бліцкригу в Польщі у Гітлера з'явився спільний кордон з «нейтральним» Радянським Союзом, а в ситуації війни проти всіх Гітлеру краще було б мати кордон із Польщею, аніж із СРСР. Від товариша Сталіна можна було чекати чого завгодно.

· Польща так і не була розгромлена. Відразу після падіння уряду у Варшаві було створено Польський уряд у Лондоні. На окупованій території виникла підпільна держава і відродилися збройні сили. За найобережнішими підрахунками, Армія Крайова нараховувала 350 тис. вояків, крім того, поляки воювали проти Гітлера на всіх фронтах: у Британії, Франції, Італії, Африці, Голландії і Радянському Союзі. Починаючи з 1939 р., чисельність польських формувань, що воювали проти Гітлера, постійно перебувала на рівні 1 млн. осіб. Бліцкриг почався в 1939 р. у Польщі, а завершився в 1945 р. штурмом Берліна, в якому брали участь 1-а і 2-га армії Війська Польського.

Спасибі нашим експертам, а ми спробуємо з'ясувати, хто ж виграв у цій жахливій політичній грі, яка розгорнулась у серпні — жовтні 1939 р.?

· Якщо говорити про здобутки Німеччини, то наведені вище приклади спростовують сам факт перемоги Гітлера, хоча й досягнення певних цілей незаперечні, як висловився міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп з приводу зникнення Польщі: «...Несправедливість Версаля усунена».

· Якщо говорити про становище Британії і насамперед Франції, то воно може розцінюватися тільки як програш. Після розправи над Польщею нацистська Німеччина почала концентрувати свої збройні сили на західному напрямку з метою поставити на коліна свого давнього ворога — Францію. Не уникла втрат і Британія: протягом 1939 р. гітлерівські підводні човни потопили 222 британських судна.

· 3 огляду на все це можна зробити висновок, що початок Другої світової війни пройшов за сценарієм Сталіна, так, як було вигідно саме радянському керівництву: пожежа світової війни в Європі почалась, а без неї надії на світову революцію примарні; війна розпочалась саме таким чином, що тепер увесь світ з надією дивитиметься на СРСР як на єдину силу, здатну приборкати нацистських агресорів.

Учитель. Дякуємо аналітикам. З їхніх слів ми зрозуміли, що вересень — жовтень 1939 р. були тільки прелюдією тих страшних випробувань, які чекали на людство в наступні роки.

Жуков Є. Напередодні катастроф: Конспект уроку з елементами  корпоративного аналізу на тему: «Друга світова війна, початок війни. Події 1939року». Всесвітня історія. 10 клас. [Текст] / Є. Жуков // Історія в школах України. — 2004. —№ 9-10. — С. 21- 23.

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.