Твір на тему: "Bohdan Khmelnytsky" / Богдан Хмельницький / Богдан Хмельницкий

Тип матеріалу: 
Предмет: 

Bohdan Khmelnytsky

Khmelnytsky, Bohdan (Fedir) Zihovii, born ca 1595-1596, died 6 August, 1657 in Chyhyryn. Hetman of the Zaporizhian Host from 1648 to 1657, founder of the Hetman state (1648-1782). By birth he belonged to the Ukrainian nobility and bore the Massalski, and later the Abdank, coat of arms. His father, M. Khmelnytsky, served as an officer under the Polish hetman S. Zolkiewski and his mother, according to some sources, was of Cossack descent. Little is known about Khmelnytsky's education. Apparently, he received his elementary schooling in Ukrainian and his secondary and higher education in Polish at a Jesuit college, possibly in Jaroslaw, but more probably in Lviv. He completed his schooling before 1620 and acquired a broad knowledge of world history and fluency in Polish and Latin. Later he acquired a knowledge of Turkish, Tatar, and French. The Battle of Cecora (1620), in which he lost his father and was captured by the Turks, was his first military action. After spending two years in Istanbul, he was ransomed by his mother and returned to Ukraine.

There is no reliable information about Khmelnytsky's activities from 1622 to 1637. Only one fact is certain – that in the 1620s he joined the Cossacks. Sometime between 1625 and 1627 he married Hanna Somko, a Cossack's daughter from Pereiaslav, and settled on his patrimonial estate in Subotiv near Chyhyryn. By 1637 he attained the high office of military chancellor. By the Ordinance of 1638 the Polish king revoked the autonomy of the Zaporizhian Host and placed the registered Cossacks under the direct authority of the Polish military command in Ukraine. The office of military chancellor was abolished and Khmelnytsky was demoted to a captain of Chyhyryn regiment. In the fall of 1638 he visited Warsaw with a Cossack delegation to petition King Wladyslaw IV Vasa to restore the former Cossack privileges.

In the next few years Khmelnytsky devoted his attention mostly to his estates in the Chygyryn region, but in 1645 he served, with a detachment of 2.000-2.500 Cossacks in France, and probably took part in the siege of Dunkirk. By this time his reputation for leadership was such that King Wladyslaw, in putting together a coalition of Poland, Venice, and other states against Turkey, turned to him to obtain the support of the Zaporizhian Cossacks. These events contributed to his reputation in Ukraine, Poland, and abroad, and provided him with wide military and political contacts.

Khmelnytsky, however, had been regarded with suspicion for many years by the Polish magnates in Ukraine who were politically opposed to King Wladyslaw. In spite of the fact that Khmelnytsky received a royal title to Subotiv in 1646, the Chygyryn assistant vicegerent Czaplinski raided the estate, seized movable property, and disrupted the manor. Khmelnytsky's small son was severely beaten at the marketplace in Chygyryn. Under these conditions of violence and terror Khmelnytsky's wife died in 1647. At the end of December 1647 Khmelnytsky departed for Zaporizhia with a small (300-500-man) detachment. There he was elected hetman. This event marked the beginning of a new Cossack uprising, which quickly turned into a national revolution.

The great uprising of 1648 was one of the most cataclysmic events in Ukrainian history. It is difficult to find an uprising of comparable magnitude in the history of early modern Europe. A crucial element in the revolt was the leadership of Hetman B. Khmelnytsky, whose excep­tional organizational, military, and political talents to a large extent accounted for its success.

Khmelnytsky was married three times. His first wife, who was the mother of all his children, died prematurely. His second wife, Matrona, whom he married in 1649, was the former wife of his enemy D. Czaplinski. In 1651 while Khmelnytsky was away on a military campaign, she was executed for conspiracy and adultery by his son Tymish. In the summer of 1651 Khmelnytsky married Hanna Zolotarenko, a Cossack woman from Korsun and the widow of Col Pylyp (Pylypets). Surviving him by many years, she entered a monastery in 1671 and adopted the religious name of Anastasiia. Khmelnytsky had two sons and four daughters.

Khmelnytsky was buried on August 25, 1657, in St Elijah's Church in Subotiv, which he himself had built. His greatest achievement in the process of national revolution was the Cossack Hetman state of the Zaporizhian Host (1648-1782). His statesmanship was demonstrated in all areas of state-building – in the military, administration, finance, economics, and culture.

Богдан Хмельницький

Хмельницький, Богдан (Федір) Зіновій, народився приблизно в 1595-1596 р., помер 6 серпня 1657 р. в Чигирині. Гетьман Запорозької Січі з 1648 до 1657 р., засновник Гетьманської держави (1648-1782). Рід його належав до українських дворян Масальських, а пізніше до Абданкського гербу. Його батько М. Хмельницький служив офіцером під польським гетьманом С. Золкевським, і його мати, згідно з деякими джерелами, була козацького походження. Мало відомо про освіту Хмельницького. Очевидно, він отримав свою початкову освіту українською мовою, а його середню і вищу освіту польською мовою в Єзуїтській колегії, можливо в Ярославлі, але вірогідніше у Львові. Він завершив своє навчання близько 1620 р. і придбав знання з всесвітньої історії і вільно розмовляв польською та латиною. Пізніше він вивчив турецьку, татарську і французьку мови. Битва при Шишорах (1620), в якій він втратив свого батька і був захоплений турками, була його першою військовою дією. Після двох років у Стамбулі, мати його викупила і повернула в Україну.

Немає практично ніякої інформації про діяльність Хмельницького з 1622 до 1637 р. Тільки один факт точний – в 1620-х рр. він приєднався до козаків. Десь між 1625 і 1627 р. він одружився з Ганною Сомко, дочкою козака з Переяслава, і оселився у його родовому маєтку в Суботові біля Чигирина. До 1637 р. він досяг високого положення військового казначея. Указом 1638 р. польський король відмінив автономію Запорозької Січі і розмістив козаків під прямим командуванням польського війська в Україні. Положення про військового казначея було відмінено і Хмельницького було знижено в ранзі до капітана Чигиринського полку. Восени 1638 він відвідав Варшаву з козацькою делегацією, щоб подати Королеві Владиславу IV Вазі петицію про відновлення колишніх козацьких привілеїв.

Наступні кілька років Хмельницький здебільшого присвятив увагу своїм маєткам в районі Чигирина, але в 1645 р. він служив з загоном 2000-2500 козаків у Франції, і, ймовірно, взяв участь в облозі Дункірку. Тим часом його репутація як лідера була такою, що король Владислав, в коаліції з Польщею, Венецією, і іншими державами проти Туреччини, прийшов до нього, щоб отримати підтримку запорозьких козаків. Ці події сприяли укріпленню його репутації в Україні, Польщі і за кордоном і забезпечили його широкими військовими і політичними контактами.

Проте, протягом багатьох років польські магнати в Україні, які політично опонували королю Владиславу, ставилися до Хмельницького з підозрою. Не дивлячись на те, що Хмельницький у 1646 р. отримав королівське право на Суботів, Чигиринський намісник Чаплинський зробив набіг на маєток, захопив рухоме майно і зруйнував маєток. Маленький син Хмельницького був жорстоко побитий на ринку в Чигирині. За цих умов насильства і терору в 1647 р. дружина Хмельницького померла. У кінці грудня 1647 р. Хмельницький від'їхав до Запоріжжя з маленьким (300-500 чоловік) загоном. Там він був вибраним гетьманом. Ця подія позначила початок нового козацького повстання, яке швидко перетворилось на національну революцію.

Велике повстання 1648р. було однією з найбільш катастрофічних подій в українській історії. Важко знайти повстання такої ж величини, в ранній історії сучасної Європи. Вирішальним моментом в повстанні було керівництво гетьмана Б. Хмельницького, чиї виняткові організаційні, військові і політичні таланти у значній мірі вплинули на його успіх.

Хмельницький був одружений тричі. Його перша дружина, яка була матір'ю всіх його дітей, померла передчасно. Його друга дружина, Матрона, на якій він оженився в 1649 р., була колишньою дружиною його ворога Д. Чаплинського. У 1651 р., поки Хмельницький був на військовій кампанії, вона займалася вихованням його сина Тимоша. Улітку 1651 р. Хмельницький оженився з Ганною Золотаренко, козацькою жінкою з Корсуня і вдовою полковника Пилипця. Витримуючи його багато років, вона пішла в монастир у 1671 р. і прийняла релігійне ім'я Анастасія. У Хмельницького було два сина і чотири дочки.

Хмельницький був похований 25 серпня 1657 р. в Церкві Святого Іллі в Суботові, яку він сам збудував. Його найбільшим досягненням у процесі національної революції була козацька Гетьманська держава Запорозької Січі (1648-1782). Його мистецтво управляти державою було продемонстроване у всіх областях створення держави – у війську, управлінні, фінансах, економіці й культурі.

Волкова О.Ю., Погожих Г.М. Усі розмовні теми. English.- Х.: Торсінг плюс, 2013. - 608 с.

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.