Твір на тему: "Struggling for Independence" / Боротьба за незалежність / Борьба за независимость

Тип матеріалу: 
Предмет: 

Struggling for Independence

Haidamaka uprising (Haidamachchyna) – eighteenth-century popular rebellions against the social, national, and religious oppression of the Polish regime in Right-Bank Ukraine.

As the abuse of power by Polish magnates and nobles and in Ukraine increased, disaffection among the common people grew; serfs, other peasants, impoverished Cossacks, artisans, burghers, and agricultural colonists fled from their oppressors into the steppes or forests. There they formed bands of haidamakas, which moved swiftly from one area to another to attack their enemy and disappeared again into the wilds. Zaporizhian Cossacks played leading roles as organizers of the rebel bands, which plundered and burned towns and nobles' estates, killing Roman Catholic and Uniate clerics, nobles and their agents. The Poles reacted by further repressing the peasantry. Haidamakas who were captured were tortured and cruelly executed. Yet the haidamakas' call for a free land, for the abolition of serfdom, and for the free exercise of the Orthodox faith found sympathy among the peasantry and many Orthodox monks, who often provided them with shelters, supplies, and hiding places.

The first general insurrection broke out in 1734 during the war for the Polish throne after the death of Augustus II. The haidamakas captured several towns, including Vinnytsia, Brody, and Zbarazh, and penetrated as far as Kamianets-Podilskyi and Lviv. The uprising was crushed by the intervention of Russian troops.

Hie second major uprising broke out in 1750. Having organized themselves on the territory of the Zaporizhian Cossacks, the haidamakas captured Uman, Vinnytsia, Chygyryn, and other towns before uprising was suppressed by the Polish forces. Failure of the revolt can be attributed to the lack of coordination among the various haidamaka detachments, of a general plan of action, and of a common leader.

The largest and bloodiest haidamaka uprising, known as the Koliivshchyna, broke out in 1768 in the Kyiv and Bratslav regions and spread to Podilia, Volhynia, and even Subcarpathia. The main leaders of the uprising were the Zaporizhian Cossack M. Zalizniak and the captain of the Uman Cossack militia, I. Gonta. Many towns were captured by the rebels, and their Polish and Jewish inhabitants were slaughtered. The Poles managed to crush the uprising only with the help of Russian troops.

After 1768 haidamaka uprising in Right-Bank Ukraine declined. Such later revolts as that led by U. Karmahuk, however, were not unlike the earlier pies. The haidamakas and their uprisings have been preserved in the collective memory in the form of legends and folksongs.

Боротьба за незалежність

Повстання гайдамаків (Гайдамаччина) – народне повстання вісімнад­цятого сторіччя проти соціального, національного, і релігійного утиску польського режиму в Правобережній Україні.

Оскільки зловживання владою польськими магнатами і знаттю в Україні зросло, незадоволеність серед простолюддя також зросло; кріпосні, інші селяни, обіднілі козаки, ремісники, міщани і сільськогосподарські колоністи втекли від своїх гнобителів в степи або ліси. Там вони сформували угруповання гайдамаків, які швидко рухалися від однієї області до іншої, щоб напасти на ворога і знову зникнути в нетрях. Козаки Запоріжжя грали ролі як організатори бунтівних груп, які грабували і палили міста і маєтки знаті, убивавши католицьких і уніатських церковнослужителів, знать і їх представників. Поляки відреагували подальшим придушенням селянства. Захоплені гайдамаки були катовані і жорстоко страчені. Все ж таки гайдамаки закликали до вільної землі, відміни кріпацтва і до вільного сповідування православної віри, знайшли співчуття серед селянства і багатьох православних ченців, які часто забезпечували їх притулком і схованками.

Перше загальне повстання вибухнуло в 1734 р. на час війни за польський трон після смерті Августа II. Гайдамаки захопили декілька міст, зокрема Вінницю, Броди і Збараж, і проникли аж до Кам'янця-Подольського і Львова. Повстання було придушене втручанням російських солдатів.

Друге головне повстання вибухнуло в 1750 р. Організувавшись на території козацької Запорозької Січі, гайдамаки захопили Умань, Вінницю, Чигирин, а інші міста перед повстанням були пригнічені Польськими силами. Невдача повстання може бути приписана відсутності взаємодії серед різних загонів гайдамаків, загального плану дії і загального керівника.

Найбільше і найкривавіше повстання гайдамаків, відоме як Коліївщина, вибухнуло в 1768 р. в Києві і регіонах Брацлава і розповсюдилося на Поділлі, Волині і навіть Закар­патті. Головним лідером повстання був козак-запорожець М. Залізняк і капітан уманських козаків-повстанців І. Гонта. Бунтівники захопили багато міст, і їх польські та єврейські мешканці підпали під різанину. Поляки зуміли придушити повстання тільки за допомогою російських солдатів.

Після 1768 р. повстання гайдамаків в Правобережній Україні, було придушене. Такі пізніші повстання, як під проводом У. Кармалюка, не відрізнялися від тих, що були раніше. Гайдамаки і їх повстання збереглись в народній пам'яті у формі легенд і народних пісень.

Волкова О.Ю., Погожих Г.М. Усі розмовні теми. English.- Х.: Торсінг плюс, 2013. - 608 с.
 

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.