Впровадження проблемного навчання на уроках біології з метою розкриття творчої особистості учня

Предмет: 
Навчальний рівень: 

Васечко Юлія Анатоліївна,

викладач біології


Державного навчального закладу

Запорізьке вище професійне училище "Моторобудівник"

(м. Запоріжжя)

 

Проблемне навчання — це один із типів розвивального навчання, характерна особливість якого полягає в зближенні психології мислення учнів із психологією навчання. Воно передбачає дослідницьку діяльність учня, яка зумовлена проблемною ситуацією й спонукає його формулювати гіпотези й перевіряти їх у ході розумових і практичних операцій. Проблемне  навчання  полягає  в  організації вчителем самостійної пошукової діяльності учнів, у ході якої вони відкривають і засвоюють нові для себе  знання  і  вміння  (факти,  закономірності, поняття,  принципи,  теорії,  правила, алгоритми, методи),  розвивають  загальні  здібності, дослідницькі і творчі нахили.

Надзвичайно важливі точні й правильні постановка завдання, формулювання запитання. Від цього залежить успішність їх виконання. Проблемні запитання мають характерний стиль:

1)       Чому..., хоча..? Наприклад: «Чому вдихання чистого кисню шкідливе, 

хоча кисень життєвонеобхідний для організму?»; « Чому зуби бобра не 

сточуються, не зменшуються в розмірі, хоча він усе життя гризе деревину?»

2)       Чому..., незважаючи на..? Наприклад: «Чому кров в артеріях не повертається назад, незважаючи на відсутність перешкод?»

3)       Якщо..., то чому..? Наприклад: «Якщо біль неприємність  для людини, то 

чому його називають захисною реакцією організму?»

4)       Якщо..., то чи можна..? Наприклад: «Якщо в організм людини потрапив 

білий фосфор, то чи можна їй дати молоко як протиотруту?»

Однак важлива не лише форма проблемних запитань, а й правильна їх постановка.

Наприклад: «Якщо качконіс належить до ссавців, то чому він несе яйця?» Зазвичай діти відповідають, що йому так хочеться або через свою будову. Запитання слід сформулювати так: «Якщо качконіс несе яйця, то чому він належить до класу ссавців?» Тепер учні шукатимуть ті ознаки, за якими качконоса віднесено до класу ссавців, а не до класу птахів.

У  процесі  реалізації  технології  проблемного навчання вчитель повинен набути досвіду, що дає змогу йому:  уміти  ставити  перед  класом  навчальні завдання у зрозумілій для дітей формі, ­виконувати  функцію координатора  і партнера, допомагати окремим учням і групам, ­намагатися  зіткнути  учнів  з  проблемою  і процесом її глибокого дослідження, стимулювати творче мислення за допомогою запитань, ­  виявляти  терпимість  до  помилок  учнів  у процесі пошуку власного рішення.

Мислення розвивається тоді, коли учень зустрічає труднощі і самостійно їх долає, у думці оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ для вивчення проблеми. Доцільно завжди залишати щось недоведене, щоб дитині захотілося повернутися до того, що вона дізналася. Недоговорене – це ніби приманка для мислення школяра. Відповісти на проблемні запитання неможливо без залучення набутих знань, і чим більше фактів аналізується, порівнюється, тим глибше усвідомлюється кожне запитання як проблема. Створюючи проблемну ситуацію, викладач збуджує найважливішу рушійну силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями.

 

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.