Бойко Наталія Василівна, 

1.Вступ

Перед учнями репродукції двох відомих картин: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна і «Буря» І. Айвазовського.

В якості розумової розминки пропонується знайти риси відмінності двох геніальних картин. Керуючи аналізом, вчитель веде відповіді від примітивних (на одній зображені люди, на іншій море)  до ерудованих (різні жанри) і аналітичних ( на одній трагедія, на іншій патріотизм).  Вчитель повідомляє інформацію про те, що обидві картини мають однакову ціну: застраховані на 500 000 грн.  і оцінені «чорним» ринком в 2 000 000 грн. учням пропонується дати відповідь, чому настільки різні картини мають однакову ціну. В ході відповідей вчитель акцентує увагу на те, що обидві картини приносять однакове духовне задоволення.

Вчитель повідомляє, що полотно «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпін писав 11 років (1880 – 1891), а картина  І. Айвазовського «Буря» створена за … 14 днів! Учням пропонується оголосити, які почуття відчули вони, дізнавшись про це. Серед відповідей обов`язково промелькне думка про несправедливість. Не дозволяючи суперечливих думок, вчитель оголошує тему «Справедливі ціни».

Можна запропонувати учням самостійно обрати знак, який вони поставлять в кінці словосполучення «справедливі ціни»: ! або ? Це дозволить проілюструвати палітру думок класу про справедливість цін – від оптимізму (такі ціни існують) до песимізму (такого не буває).

2. Рівноважна ціна

Вчитель демонструє різні предмети: ліхтарик, шахи, мазь від комарів, диск, пляшка мінеральної води.

Учням пропонується оцінити ці товари виходячи з їхньої уяви про їх цінність. Дані необхідно занести в таблицю, в 1-шу колонку. Бажано обмежити фантазію учнів ціною від 30 до 70 грн. і дати всім товарам різні ціни (як, наприклад, в таблиці).

Після виконання завдань йде обговорення в ході якого вирішуються питання:

1. Чому корисність предметів у всіх різна? ( У відповідності до потреб кожного.
2. У кого  ціни найбільш реальні?  (У кожного по своєму, тому що кожний вибирав відповідно до своїх потреб)
3. Який механізм закладений в основу ціноутворення №1? (Суб`єктивні поняття про корисність кожного блага.)
4. Як можна назвати ціну №1? (Суб`єктивна, індивідуальна ціна.)

Вчитель оголошує ціни №2, тобто ціни за якими були придбані ці товари в магазині. Краще, якщо це буде одна ціна (приклад в таблиці, колонка №2).

Після запису даних йде обговорення питань:

1. На основі чого визначали ціни реалізації? (На основі витрат, собівартості.)
2. Який механізм лежить в основі ціноутворення №2? (Собівартість виробництва блага.)
3. Як можна назвати ціну №2? (Ціна виробничих витрат.)
4. Яка з цін, №1 чи №2, реальніша? (Це запитання може викликати корисну дискусію. В ході дискусії важливо підвести учнів до розуміння того, що диктат цін споживача призведе до руйнування виробництва, а диктат цін виробника до банкрутства ринку збуту. Ці два механізми руйнівні для обох сторін ринку.)
5. Який механізм ціноутворення ви можете запропонувати? (явний шлях компромісу, тобто рівноважних цін.)

Вчитель пропонує заповнити колонку №3 таблиці по принципу компромісу, або рівноваги. В ході обговорення підтверджується думка про справедливість рівноважної ціни, так як споживач і виробник знаходяться в однаковому виграші.

Гра «Корабельна аварія»

Вчитель пропонує оцінити ці самі предмети в умовах надзвичайної ситуації. Уявіть, що ваш корабель потрапляє в  аварію під час переходу Атлантичного океану. В сотнях миль від берегу. Вам вдалося спустити на воду рятувальну шлюпку. В аварійному запасі предмети: ліхтарик, шахи, мазь від комарів, диск, пляшка мінеральної води.

Корабель кожної хвилини може піти на дно, ваша задача – передати ці предмети на рятувальну шлюпку в відповідному порядку: 1 – найважливіший, 2 – менш важливий і до 5 – найменш потрібного, іншими словами: скласти ієрархію, визначивши місце кожної речі.

Дані необхідно занести в колонку І таблиці.

Після заповнення колонки йде обговорення питань:

1. Чи змінилась ваша думка про цінність речей? (В більшості учнів ієрархія цін зміниться.)
2. В чому різниця механізму ціноутворення №1 і І ? (Обидва базуються на індивідуальному виборі, на суб`єктивній уяві корисності, але якщо №1 розглядав блага абстрактно, то І – в конкретній ситуації корабельної аварії.)
3. Як можна назвати ціну І? (Суб`єктивною, конкретною ціною.)
4. Яка ціна більш справедлива - №1 чи І? (Більш реальним є механізм суб`єктивного конкретного ціноутворення, тому що він оцінює конкретну корисність речі.)

Вчитель пропонує продовжити гру. Необхідно розділитися на дві групи і прийти до єдиної оцінки предметів в ситуації корабельної аварії. Дані необхідно занести в колонку ІІ таблиці тільки тоді коли всі учасники команди прийдуть до згоди.

Після заповнення колонки йде обговорення питань:

1. Яка з цін – І чи ІІ справедливіше? (Думки повинні розійтися. З однієї сторони, відомо, що «одна голова добре, а дві краще», з іншої сторони, рішення більшості не завжди наймудріше. Але перевагою колективного рішення в ситуації корабельної аварії являється механізм згоди, колективної відповідальності за спасіння. Нерідко згода важливіша чіткості рішень. Тому що мобілізує колектив.)

2. Як можна назвати ціну ІІ? (Колективна ціна.)

Вчитель оголошує рішення комп`ютера в ситуації корабельної аварії. На основі інформації про 100  катастроф і аналізу 100 різних предметів комп`ютер визначив важливість запропонованих предметів так:

1. диск – сонячний зайчик від диску помітний до 7 км. Це дає шанс подати сигнал рятувальним літакам, які почнуть пошуки місця аварії;
2. пляшка з водою – дозволить витримати спеку в океані до двох діб, що збільшить шанси на спасіння;
3. шахи – дозволяють зняти стрес, відволікти гравців і заспокоїти інших. Психологи стверджують, що психологічна стійкість в таких ситуаціях важливіша ніж фізіологічний комфорт. Ті, хто врятувався на «Титаніку» згадують благотворну роль оркестру, який грав на палубі, заспокоюючи паніку;
4. ліхтарик – досить безкорисна річ, тому що світло його розсіюється в 10 м, а батарейка сяде через 8 годин;
5. мазь від комарів – абсолютно непотрібна річ, тому що в океані немає комах.

Після занесення науково - обґрунтованих даних в таблицю можна підрахувати індивідуальну і колективну помилку рішень. Команду з найменшою помилкою оголошують переможцем. Учня з найменшою помилкою нагороджують.