Чим дивували китайці, що знають про Україну та яка насправді освіта й зарплата в Китаї: доцент тернопільського педагогічного університету про найцікавіше

Начальник відділу у справах молоді ТНПУ ім.В.Гнатюка, доцент Брославський Володимир ЛюбомировичНа Міжнародному семінарі для ректорів університетів-2018, який проходив з 4 до 24 липня 2018 року у м.Шеньян провінції Ляонін КНР за сприяння Міністерства комерції КНР, Україну представляли лише три заклади вищої освіти, один з яких – ТНПУ ім.В.Гнатюка.

На важливу освітню подію університет делегував  начальника відділу у справах молоді, доцента Брославського Володимира Любомировича.

Варто відзначити, що цьогоріч у червні на Міжнародному культурно-освітньому форумі «Шовковий шлях 2018: Україна-Китай» ТНПУ ім.В.Гнатюка вже підписав Меморандуми про співпрацю з 11 китайськими університетами.

Чим дивували китайці, що знають про Україну та яка насправді освіта й зарплата освітян Китаю: погляд зсередини.

Для чого уряду КНР подібні освітні заходи? Мета форуму?

Брославський В.: Впродовж останніх років в українському суспільстві сформувався комплекс стереотипів про Китай: найбільший виробник товарів у світі; китайські товари не дорогі та низької якості; низька якість китайських товарів зумовлена низькою кваліфікацією та низькою заробітною платою. Цей список можна продовжувати.

Уряд КНР взяв курс на зміну стереотипів про Китай та формування позитивного іміджу країни. Тому вже декілька років на замовлення Міністерства комерції КНР проводяться заходи, які дають можливість представникам різних країн побачити сучасний Китай.

Хто ще з українських ВНЗ увійшов в українську делегацію?

Брославський В.: У нашій делегації були представлені 3 університети: з Тернополя, Ніжина та Києва.

Вища освіта Китаю. Чим запам’яталися та дивували заклади вищої освіти?

Брославський В.: Організатором нашого семінару виступив Шеньянський педагогічний університет, розташований у провінції Ляонін (Манджурія).

Попри значну кількість студентів (24 тис.), потужну наукову та матеріально-технічну базу університет належить до університетів ІІ категорії і має провінційне фінансування.

Також ми відвідали філіал Далянського політехнічного університету в місті Паньцзинь, Північно-східний університет (належить до університетів І категорії), Східно-китайський педагогічний університет.

Усі університети вражали своєю матеріально-технічною базою, адже для них є нормальним закупити обладнання для лабораторій за 5 чи 10 млн доларів чи продати старий кампус і за 8 місяців на «рисовому полі» збудувати новий кампус та почати навчання.

Зустріч з ректором Шеньянського педагогічного університету

Школи Китаю. Особливості середньої освіти.

Брославський В.: В місті Дава нам показали експериментальну школу на 3 тис. учнів. Попри її потужне матеріально-технічне забезпечення, ми були вражені й кількістю учнів у класі. Адже для китайської школи нормальним є урок, коли вчитель займається з класом 50 учнів. Звичайно, у приватних школах кількість учнів менша.

Слід відзначити, що навчання у старшій школі (10–12 класи) та у вищих навчальних закладах Китаю не є обов’язковим. Більше того, воно є платним. Попри такі умови більшість китайських учнів продовжують навчання у старших класах та університетах. Сучасне китайське суспільство дає хороші можливості для самореалізації та досягнення високого соціального статусу. Але для цього необхідна якісна освіта. Китайська молодь, яка не бажає працювати на низькооплачуваній роботі, посилено вчиться. Учні, як правило, займаються по 10-12 год.

Урок каліграфії в експериментальній школі міста Дава

Тренажерний зал у експериментальній школі міста Дава

Студентські гуртожитки, або Де живуть студенти китайських вишів?

Брославський В.: Усі студенти зобов’язані проживати на території кампусу. Це, а також потужний розвиток вищої освіти Китаю, змушує університети відкривати філіали в інших містах або будувати нове студмістечко. Першим в Китаї продав свою нерухомість і побудував новий кампус за межами міста саме Шеньянський педагогічний університет. До речі чисельність жителів міста Шеньян понад 8 млн. осіб.

Фінансування навчальних закладів Китаю.

Брославський В.: Фінансування навчальних закладів Китаю залежить від їхнього підпорядкування. Найкраще фінансуються університети І категорії, які підпорядковуються безпосередньо уряду Китаю. Університети ІІ категорії фінансуються за рахунок бюджету провінції. Університети ІІІ категорії утримуються за кошти місцевої громади.

Зарплати китайських освітян.

Брославський В.: Зарплата викладачів залежить від місця їх праці та може сягати декількох тисяч доларів США. Найвища в університетах І категорії. Як казали самі китайські викладачі, для них зараз дуже хороші часи. Китайський уряд взяв курс на максимальний розвиток вищої освіти й стимулює переїзд на викладання в китайських ВНЗ світил науки. Так, якщо в китайському університеті впродовж 3 років погоджується викладати академік наук, він має право на 100 тис. доларів допомоги для влаштування в Китаї та ще зарплату по 100 тис. доларів на рік.

Які екскурсії, окрім освітніх закладів, влаштовував Китай своїм гостям?

Брославський В.: Щоб у нас склалося комплексне враження про Китай, нам влаштували автобусний тур провінцією Ляонін. За нашими підрахунками, ми проїхали різними китайськими дорогами (автобам, польові дороги між рисовими полями) понад 700 кілометрів.

З 13 до 18 липня організатори семінару влаштували нам ознайомчий тур містами: Шанхай, Сучжоу та Ханчжоу.

Програма семінару була побудова таким чином, щоб ми мали можливість оглянути Шеньянський педагогічний університет, поспілкуватися з керівництвом інститутів, прослухати курс лекцій про освітні традиції Китаю та нові тенденції розвитку китайської освіти, познайомитися з китайською культурою.

Біля пам'ятника Конфуцію

Чи вдалось налагодити співпрацю з китайськими університетами?

Брославський В.: Так, звісно. Університети Китаю зацікавлені у співпраці з Україною. Вони готові приймати наших студентів, реалізовувати програми обміну студентами, їм цікаві спільні наукові дослідження. Тому зараз активно обговорюємо можливості співпраці ТНПУ з провідними педагогічними вишами Китаю, готуємо відповідні документи.

Китайські «делікатеси» припали до смаку? Ваші враження від поїздки. 

Брославський В.: Ця поїздка зруйнувала наші стереотипи про Китай: від освітніх до гастрономічних. Адже у нас вважають, що китайці їдять всяких смажених комах та іншу екзотичну їжу. Зараз смажені комахи та інші "делікатеси" – це страви для туристів.

Смажені скорпіони - типова страва для туристів

Спілкувалася Надія Раківська

 

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович