Кам’янець-Подільський – столиця Української Народної Республіки

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Березовська Тетяна Ігорівна, викладач соціально-економічних дисциплін Борщівського агротехнічного коледжу м. Борщів, Тернопільська областьБерезовська Тетяна Ігорівна,
викладач соціально-економічних дисциплін
Борщівського агротехнічного коледжу
м. Борщів, Тернопільська область

Вивчаючи та аналізуючи історію нашої держави, дуже часто складається враження, що наш край завжди перебував в тіні, розділяючи долю історичної провінції. Але насправді це не так. Прикладом, коли історія буквально творилася на очах наших краян, були зокрема славні події сторічної давнини, події Української революції 1917-1920 років.

У листопаді 1918 р. відбулися революції в Австро-Угорщині та Німеччині, які сприяли поваленню монархій Габсбургів та Гогенцолернів. 
Суперечки почалися під час підготовки в листопаді – грудні 1918 року повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. За два три місяці Винниченко оповідав, що коли він закликав Петлюру прийняти участь у повстанні проти гетьмана, то Петлюра вагався, а потім, не повідомивши Винниченка, сам поїхав у Білу Церкву до галицьких січових стрільців і став на чолі їх, об’явивши себе отаманом всього республіканського війська.

15 листопада 1918 року в Білій Церкві, Симон Петлюра оголосив про початок повстання проти гетьмана, що був підтримуваний Німеччиною,  яке завершилося тим, що 14 грудня Павло Скоропадський зрікся влади. А Симон Петлюра вийде з Української соціал-демократичної робітничої партії й із 11 лютого 1919-го очолить Директорію. 

Директорія УНР  – найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.

Дрібязковість й інтриги між тодішніми українськими лідерами згодом стануть однією з головних причин поразки УНР. Але того морозного дня, 22 січня 1919 року, коли проголошували Акт Злуки, Винниченко й Петлюра на Софіївському майдані ще стояли поруч. Навіть прибули туди в одному авто. 

Підготовкою свята займався міністр освіти, а за сумісництвом ректор універсиету в Камянці – Подільському Іван Огієнко. Для цих цілей він отримав із державної скарбниці УНР 100 тис. крб. Для прикладу: передплата щоденної газети «Нова Рада», що виходила в Києві, і з 1 березня 1919-го на місяць коштувала 20 крб.

Директорія була урядом соціалістичного спрямування. Прийшовши до влади, вона розгорнула активну державотворчу діяльність.
Була, зокрема, відновлена назва держави УНР (замість Українська Держава при Гетьманаті), визначені органи влади (вища влада належить Директорії, законодавча – Трудовому конгресу, виконавча – Раді народних міністрів, ухвалено новий земельний закон про передачу поміщицької землі селянам без викупу, 22 січня 1919 р. проголошено Злуку УНР із ЗУНР. 

На початку квітня 1919 року Армія УНР під натиском Червоної армії постійно відходила на захід. У кінці травня частина армії перейшла на територію Румунії, інша частина перетнула річку Збруч та опинилась на території Західно-Української Народної Республіки. ЗУНР перебувала в стані війни з Польщею. Загальна ситуація для Української Народної Республіки була дуже складною.

В квітні 1919 року на Правобережжі були розгромлені війська Директорії, і станом на весну 1919 року на території України (крім Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянську владу.
Зміцнілі польські війська за підтримки переможниці Антанти окупували майже всю Східну Галичину. Відчайдушний контрнаступ – Чортківська офензива – лише ненадовго виправив ситуацію. Врешті уряд і армія ЗУНР були змушені перетнути Збруч і об’єднатися із силами Директорії на Поділлі.

Територія теперішнього Борщівського району стала тим форпостом, з якого починалося  відновлення влади УНР на Поділлі із столицею в Кам’янці-Подільському.
 30 травня 1919 року 16-й Загін українських військ зосередився в районі Скали. На відтинку від с. Кудринці до Дністра зайняли вихідну до наступу позицію сотні повітових комендантів.

Ввечері 31 травня 1919 року, згідно з наказом, українське військо зосередився в невеликому селі Гуків з вигідними позиціями до наступу на Оринін. А окремі його підрозділи розтягнулися вздовж Збруча аж до с.Залуччя. 2 червня український піхотний полк Синьої дивізії , після гарматного бою, зайняв село с. Довжок і Підзамче, а до вечора перемогою українських вояків  закінчився бій за Кам’янець-Подільський. Місто чекало на прибуття Уряду УНР. 

В Україні є безліч міст і навіть сіл зі столичним минулим.  Але з усіх тимчасових столиць Кам'янець пробув у цьому статусі довше за всіх. Місто було обрано запасним плацдармом непросто. Ще з кінця лютого 1919 року тут працювало Міністерство народної освіти УНР, членом ради якого був засновник і перший ректор Кам’янець-Подільського державного університету (нині національний університет ім..І.Огієнка) Іван Іванович Огієнко . Михайло Грушевський виступав тут з лекціями і редагував газету Життя Поділля. 11 березня, тікаючи від більшовиків, на Поділля прибули й інші міністерства.

Тісно пов’язана з Кам’янцем діяльність Симона Петлюри, Головного отамана війська Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР (після травня 1919 року).
Після боїв із червоними українські частини 30 серпня 1919-го здобули Київ. Петлюра увесь час перебував із військом і лише ввечері того дня відбув до Камянця-Подільського. Нібито «у державних справах». Насправді ж, згадував його адютант сотник Олександр Доценко, головний отаман відїхав, щоб уникнути закидів « у схильності до парадів» і помпезних урочистостей.

Під час перебування в Кам’янці Петлюра інтенсивно  займався налагодженням міжнародних відносин. Він сподівався на зміну поглядів керівництва Антанти щодо України, враховуючи об'єднання сил і контроль над значною частиною території. У зверненні «До населення всієї Соборної України» він виклав основні принципи уряду УНР: передача землі селянам, восьмигодинний робочий день, загальні рівні вибори державної ради. У відповідь повстанці Чернігівщини та Полтавщини надіслали Петлюрі листа отамана Ангела про підтримку УНР.
Міністерство фінансів УНР розмістили в банку біля Новопланівського мосту. У 1918-1920 роках влада в Кам'янці змінювалася 12 разів, але ця будівля завжди залишалася банком – можливо, через вириті в скельній породі банківські сховища.

22 жовтня урочисто відкрито Кам'янець-Подільський народний український університет. Туди приймали всіх охочих, іспитів не було. Єдині умови – наявність в абітурієнта хоча б початкової освіти та вік старше 15 років. Навчання коштувало 50 крб на місяць і велося українською мовою, комплекс українознавчих дисциплін був обов'язковим для всіх факультетів. Студентом університету став Павло Губенко (Остап Вишня), тут він написав 20 фейлетонів.

7 листопада більшовики почали третій похід на Україну, відкинувши наші війська на лінію Козятин – Бердичів – Житомир. Українські армії опинилися перед небезпекою повного оточення з одного боку більшовиками, з іншого – денікінцями, а з-за Збручу – ще й польською армією.
Крах був неминучим. Того ж дня в Кам'янець прийшла звістка про перехід небоєспроможної УГА на бік Денікіна. 9 листопада Петлюра запропонував віддати ще не захоплену ворогами територію УНР під військовий контроль Польщі. 15 листопада уряд востаннє зібрався в Кам'янці.

На наступний день Петлюра прийняв Огієнка, сказавши на прощання: «Не знаю, що буде далі. Полякам не вірю, з ними угоди немає, не дають. Бережіть Україну як зможете». Огієнко був призначений головноуповноваженим уряду УНР і перебував на цій посаді до 8 липня 1920 року.

Кам'янець-Подільський узимку і навесні 1920 року хоча і був формально окупований поляками, залишався по суті нейтральним містом. Навколо нього стояли чотири ворожі армії: польська, денікінська, більшовицька й румунська. Завдяки цій унікальній ситуації в Кам'янці напівлегально розміщувався український 1-й рекрутський полк і зберігалася українська влада. На базі полку Павло Шандрук навесні сформував боєздатне з'єднання, яке пізніше влилося в Залізну дивізію як Перша Стрілецька бригада.
25 квітня збройні сили УНР і Польщі перейшли в наступ на Червону армію, а 7 травня зайняли Київ. Але в червні більшовики, перегрупувавши і зміцнивши свої сили, потіснили армію УНР до Дністра, а поляків – майже до Варшави. 1 травня в Кам'янці Петлюра прийняв міністрів та делегації від партій і студентів, а в кінці місяця сюди знову прибув уряд і міністерства УНР.

Знову столиця? Так, але ненадовго: 7 липня Петлюра підписав наказ про військову облогу Кам'янця-Подільського та околиць, а 9 липня уряд УНР виїхав до Станіславова (нині – Івано-Франківськ). У середині липня Кам'янець знову опинився в руках більшовиків.
Востаннє Петлюра прибуде в тимчасову столицю 30 вересня. Третя спроба закріпитися триватиме до 14 листопада 1920 року, коли Директорія та уряд УНР назавжди залишать Кам'янець-Подільський.

Історія чи не кожної країни повниться суперечливими постатями, однак мало хто вмів би конкурувати з Симоном Петлюрою, який привертає увагу своєю неодинарністю та вийнятковістю, він не лише видатний редактор і патріот, - він революційний вождь українського народу. 

Весь час зміряють український дух – влучають в тіло. Спостерігаємо фатальні речі, де в травні суцільні вбивства: перепоховали Т .Шевченка, помер І. Франко, в травні знайшли повішеним Міхновського, в травні помер Білозір, в травні розстріляли Коновальця, розстріляли Петлюру. Запресувати український дух, запресувати прагнення національно-української держави не можливо….

Ще мить тому—весна і цвіт, 
Чужинний май в співучім сонці. 
…І вже щось чорне криє світ, 
І де ж ви, друзі, оборонці? 
Наївний рух крилатих рук— 
Ні, свисту куль не заперечить!
І тіло падає на брук, 
І ось тріпочуть груди й плечі, 
І очі гасить смертна мла… 
Сім хижих куль. 
Сім стрілів зла. 
Зміряли в дух—влучили в тіло:
Знялись над мертвим тілом крила,
І дійсність легко попливла, 
Як марний, як минулий вияв,-- 
Бо за повіками тремтів 
Співучий степ, пшеничний спів, 
Полтава, прапори і Київ.

Наталя Лівицька-Холодна. Письменниця, поетеса, перекладач. Дочка Президента УНР в екзилі Андрія Лівицького.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Нові матеріали

Для вчителів підготували 16 навчальних модулів з формування громадянської компетентності
Особливості нарахування доплат та надбавок науково-педагогічним працівникам
Для повноцінної роботи ДСЯО у 2019 р. необхідно 126 млн грн
Територія вільних людей, або Як тернопільський фестиваль "Файне місто" став найяскравішою музичною платформою країни
Понад 100 тисяч людей пройшли онлайн-курс для вчителів початкової школи
МОН України просить учнів завчасно оформити ID-картки для реєстрації на ЗНО та вступу до вишів
Вдвічі більше українських ЗВО отримають безкоштовний доступ до баз Scopus та Web of Science
Конспект уроку на тему: «Сотня. Усна та письмова нумерація чисел у межах 1000». Самостійна робота
Невикористана щорічна відпустка = грошова компенсація
МОН перевірить, як використовують 46,8 мільйона гривень на кабінети української мови для шкіл національних меншин

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович