Конспект уроку на тему: «Леся Українка.  Життя поетеси, її мужність і сила духу. Тема гармонійного єднання людини з природою в поезії «Дявня весна»»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Ткаченко Ірина Павлівна,
вчитель української мови та літератури
Юрківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Звенигородської районної ради Черкаської області

 Мета: ознайомити  учнів  із  життям  і  творчістю поетеси, допомогти  усвідомити  велич  її  життєвого  подвигу; розвивати  навички  сприйняття  і  засвоєння  знань, виділення  головного, висловлення  власної  думки; виховувати  стійкість  у  життєвих  труднощах, цілеспрямованість, принциповість, прагнення  до  самоосвіти.

Хід  уроку

 І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної  діяльності  школярів

Готуючись до уроку, я натрапила на цікавий проект Білоцерківського Інтернет-телебачення , він має назву «Знавці історій». (перегляд відео)

Обговорення фактів, які подаються у відео, з демонстрацією портретів (Додаток 1)

ІІІ. Оголошення  теми  і  мети уроку

Слово  вчителя.

У звичайному  житті  вона – слабосила  дівчина. У  літературі – титан  духу, «дочка  Прометея». Хто  ж  вона, Лариса Петрівна  Косач, знана  у  всьому  світі  як  Леся  Українка? Чому  всіх  і  досі  хвилює  її  творчість, є  актуальною  в  наші  дні? Де  черпала  сили  ця хвороблива, слабка  фізично  і  незламна  духом  жінка? Яким  було  її  життя? Саме  про  це  ми  і  говоритимемо  на  сьогоднішньому  уроці.

ІІІ. Сприйняття  і засвоєння  учнями  навчального  матеріалу.

Перегляд документального фільму про Лесю Украінку

 Іван  Франко писав  у  статті  про Лесю Українку: «Від  часу  Шевченкового «Поховайте  та  вставайте, кайдани  порвіте»  Україна  не  чула  такого  сильного, гарячого  та  поетичного  слова, як  із  уст  сеї  слабосилої, хворої  дівчини». І  ще: «Її  поезія – то  огнисте  оскарження  того  гніту  сваволі, під  яким  стогне  Україна».

Сама  поетеса  говорила:                       
Хто  вам  сказав, що  я  слабка,
Що  я  корюся  долі?
Хіба  тремтить  моя  рука?
Чи  пісня  й  думка  кволі?

Леся Уклаїнка цілком і повністю  усвідомлювала  високу  місію митця – давати  надію  зневіреним, підтримувати  в  них  силу  духу, кликати  до гідного  людини  життя:

Я  на  гору  круту, крем’яную
Буду  камінь  важкий  піднімать.
І, несучи  вагу  ту  страшную,
Буду  пісню  веселу  співать.

Незвичайна, особлива  жінка  Леся Українка  мала  різнобічну  художню  обдарованість, неабияку  уяву.

Сьогодні  про  життєвий  подвиг  Лесі Українки  пам’ятають  не  лише  в  Україні, а  й  далеко  за  її  межами. Створено  музеї, які  розповідають  про  життя  і  творчість  поетеси, споруджено пам’ятники, які  нагадують  нащадкам  про  силу  волі  і  прагнення  до  боротьби  великої  доньки  українського  народу.

А ми з вами віртуально  відвідаємо літературно мемуріальний музей Лесі Українки у селі Колодяжному (відео «Колодяжненьський музей)

Весна – найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою – власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списики зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи.

Весна для Лесі Українки – це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.

Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом її поезії «Давня весна».

2. Ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки «Давня весна»

2.1. Виразне читання твору. (ВІДЕО)

2.2. Тема: Відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.

2.3. Ідея: Возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.

2.4. Основна думка: Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала.

2.5. Жанр: Пейзажна лірика.

2.6.Композиція.
Експозиція: «була весна...».

Зав'язка: Хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни. 

Кульмінація: Радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.

Розв'язка: Вдячність поетеси весні за її дарунок.

Художні засоби у творі.

Метафори: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «весна... дарунки всім несе», «заглянули від яблуні гілки», «замиготіло листячко зелене», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук... прислав», «весна дала», «весна... за вікном цвіла».

Порівняння: «летіла хутко, мов стокрила».

Риторичні оклики: «За нею вслід співучії пташки!», «Зелений шум, веселая луна!», «Ні, не забула!».

2.7. Обговорення ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

• Як у вашій свідомості асоціюється прихід весни?

• Що відбувається в природі навесні?

• Яким чином лірична героїня твору ставиться до приходу весни?

• Посилаючись на текст твору, опишіть красуню-весну. («Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки») Чи можна зо допомогою цього опису визначення ставлення поетеси до весни?

• Які зміни відбуваються в природі навесні? (Все ожило, усе загомоніло — Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бумніло, А я лежала хвора й самотна)

• Дослідіть, яким чином самотність і хворобливість ліричної героїні поезії контрастує з яскравістю і шумом весняної пори?

• Чому поетеса висловлює обурення весні? (Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна) Чим вони виправдані?

• У зв'язку з чим лірична героїня змінила своє ставлення до красу-ні-весни?

• Якими звуками переповнена дана поезія? (Приплинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав А з ним прилинули пісні пташині І любий гай свій відгук з ним прислав)

• Як ця поезія пов'язана з життям її авторки?

• Чи полюбляєте ви подарунки? Які саме? Чим весна обдарувала героїню твору?

• Чому поетеса згадує про давню весну?

• За що героїня поезії вдячна весні?

Бажаю вам, щоб у серці завжди була весна, незважаючи на погану погоду, та всі негаразди. Натхнення вам і бадьорості.

ІV. Закріплення  знань, умінь  та  навичок

Антонімічна хвилинка.

Поясніть значення антонімів в житті Лесі Українки (записано на дошці):

сильна – слабка     (дух – фізичний стан);

жінка – чоловік     (стать – голос поезії).

V.  Підведення  підсумків. (Рефлексія)

1. Незакінчене  речення.

Я  зрозумів (зрозуміла), що  Леся  Українка…

VI.    Оцінювання

VII.   Домашнє  завдання.

1. Розповідати  про Лесю Українку

2. Читати та вміти аналізувати поезію опрацьовану на уроці

Додаток 1

Вінсент  ван Гог

Вінсент  ван Гог  (*30 березня 1853 — † 29 липня 1890) — нідерландський художник, постімпресіоніст.

Марина Іванівна Цвєтаєва

Марина Іванівна Цвєтаєва (26 вересня(8 жовтня) 1892[7], Москва - 31 серпня 1941, Елабуга) – російська поетеса Срібного століття, прозаїк, перекладачка.

Валенти́на Володи́мирівна Терешко́ва

Валенти́на Володи́мирівна Терешко́ва

(6 березня 1937, Масленниково, Тутаєвський район, Ярославська область, РРФСР) — російський радянський космонавт. Льотчик-космонавт СРСР (1963). Герой Радянського Союзу (1963). Перша у світі жінка-космонавт. 
У загоні космонавтів від 1962 року.
16—19 червня 1963 року здійснила політ у космос на кораблі «Восток-6». Тривалість польоту становила 2 доби 22 години 50 хвилин. У цей час на орбіті перебував космічний корабель «Восток-5», який пілотував космонавт Валерій Биковський. Під час першого оберту, коли «Восток-6» пройшов за 5 км від «Востока-5» — найближче за весь політ — між кораблями було встановлено прямий радіозв'язок. Політ В. Терешкова перенесла досить важко. За свідченнями доктора медичних наук В.І. Яздовського, який у той період відповідав за медичне забезпечення космічної програми, «Терешкова переговори з наземними станціями вела мляво. Вона різко обмежила свої рухи. Сиділа майже нерухомо. У неї були явні зсуви у стані здоров'я вегетативного характеру». Це стало однією з причин того, що наступний політ жінки в космос відбувся тільки через 19 років.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Національний фармацевтичний університет у м.Харкові

ФАРМАЦІЯ СЬОГОДЕННЯ – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД МАЙБУТНІМ
Ректор університету
Черних В. П. Черних
Валентин Петрович –