Конспект уроку на тему: «Володимир Винниченко. «Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька». Презентація

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Андросенко Наталія Анатоліївна, учитель української мови та літератури Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10  Роменської міської ради Сумської областіАндросенко Наталія Анатоліївна,
учитель української мови та літератури
Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10
 Роменської міської ради Сумської області

Мета:

дидактична: ознайомити учнів із цікавою сторінкою життя письменника В. Винниченка; учити виразно та вдумливо читати найбільш вражаючі епізоди з твору «Федько-халамидник»,  аналізувати  його  зміст;  розпочати  роботу щодо  характеристики  образу  Федька;

розвиваюча: розвивати  логічне мислення  учнів,  культуру  зв’язного  мовлення,  пам’ять, увагу,  спостережливість,  уміння  грамотно  висловлювати власні думки, почуття, робити висновки;

виховна: виховувати почуття пошани до творчості В. Винниченка,  української  класики;  прищеплювати учням риси щедрості на добро, порядність, чесність, повагу до людини.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.
Обладнання: презентація.
Структура уроку
І. Організаційний момент
1.1. Психологічна настанова (1 хв)
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
2.1. Відгадування ребуса (1 хв)
2.2. Брейнстормінг (2 хв)
ІІІ.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку, мотивація навчальної діяльності
3.1. Коментар учителя (1хв)
3.2. Робота в зошитах (1 хв)
IV. Засвоєння нового матеріалу й формування знань, умінь та навичок
4.1. Робота з портретом (2 хв)
4.2. Розповідь учителя про письменника (4 хв)
4.3. Пояснення учнями кроссенса (3 хв)
4.4. Розповідь учителя про історію написання твору (2 хв)
4.5. Робота з теоретико-літературним поняттям (1 хв)
4.6. Робота із заголовком. Розшифровка QR коду (1 хв)
4.7. Вправа «Порушена послідовність» (2 хв)
4.8. Бесіда за змістом твору. Складання плану (16 хв)
4.9. Визначення теми та основної думки твору. Робота в зошиті. (3 хв)
V. Підсумок уроку
5.1. Підсумкова бесіда (2 хв)
5.2. Заключне слово вчителя (2 хв)
VІ. Оголошення й коментар домашнього завдання (1 хв)

Хід уроку

І. Організаційний момент

1.1. Психологічна настанова (слайд 1)

– Доброго дня! Рада вас бачити. (слайд 2) Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя.

– Зобразіть на обличчі позитивну емоцію, «подаруйте» її своєму товаришеві.

– Тепер розпочнемо плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

2.1. Відгадування ребуса (слайд 3)

Для початку відгадайте ребус. (Оповідання)

2.2. Брейнстормінг (слайд 4)

– Дайте визначення оповіданню як літературному жанру. (Оповідання -невеликий прозовий твір, у якому зображується коротка в часі подія чи події з життя головного героя; ці події показані лише в кількох епізодах.)

Наведіть приклади відомих вам оповідань.

– Які оповідання про дітей ви вже вивчали в 5-му класі? Чим вони вам запам’яталися?

– Чим твори про дітей близькі вам? Власні думки вмотивуйте.

– Чи вважаєте ви себе дорослими в порівнянні з минулим роком? Які зміни ви помітили у власному становленні як особистості?

– Які риси характеру в людині ви поважаєте, а які засуджуєте?

ІІІ.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку, мотивація навчальної діяльності

3.1. Коментар учителя (слайд 5)

- На сьогоднішньому уроці  ми з вами ознайомимось із цікавими сторінками життя письменника В. Винниченка, будемо виразно та вдумливо читати найцікавіші епізоди з твору «Федько-халамидник»,  аналізувати  його  зміст та розпочнемо  роботу щодо  характеристики  образу  Федька.

3.2. Робота в зошитах

- Запишіть тему уроку: «Володимир Винниченко. «Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька».

IV. Засвоєння нового матеріалу й формування знань, умінь та навичок

4.1. Робота з портретом (слайд 6)

– Уважно подивіться на портрет письменника. Що привертає увагу?

– Якою людиною він міг бути?

Опишіть портрет.

– Його високе, світле чоло, глибокий, розумний, проникливий погляд — весь обрис свідчить про титанічну натуру, сповнену сталевої міці, сили волі, завзяття, грандіозної енергії та витримки, але водночас добру й душевну людину. Чарівна посмішка й ласкавий погляд темно-голубих очей, отінених чорними віями, роблять його кремезну постать симпатичною й навівають довір’я до нього.

– У спогадах матері письменника є чимало деталей, які повторюють історію Федька-халамидника: «Сусідських дітей тримав трохи... в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й упертий... Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, збитошним, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем». 

4.2. Розповідь учителя про письменника (слайд 7)

Про себе Володимир Винниченко зазначав: «Я виріс у тих степах, з тими волами, шуліками, задуманими могилами. Вечорами я слухав, як співали журавлі біля криниць у ярах, а удень ширина степів навівала сум безкрайності. У тих теплих степах вироблялася кров моя й душа моя». (слайд 8)

Володимир Кирилович Винниченко не тільки відомий український письменник, а й політичний діяч, яскравий драматург. Вистави за його творами мали неабиякий успіх у театрах Берліна, Праги, Риму, Москви. П'єси «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня» та інші збирають до сьогодні чимало глядачів. Володимир Винниченко ще й талановитий художник. Його 74 оригінальні малярські роботи та 4 альбоми з малюнками аквареллю, вуглиною нещодавно повернулися в Україну.                                

Народився Володимир Винниченко 27 липня 1880 року в Херсонській  губернії  Єлисаветградського  повіту  (тепер  Кіровоградська  область). Батько, Кирило Васильович, безземельний селянин, був наймитом при економії поміщика Бодіско. Мати, Докія Павленко, від першого шлюбу вже мала трьох дітей — Андрія, Василя, Марію. Предки письменника були з кріпаків, потрапили на Херсонщину з Полтавщини (пан поміняв їх на собак). Батько пас панських овець, чумакував. Родина була велика. Мали власний будиночок, двір і садок, коника Мальчика, собак Жульку й Кадона.

Як і всі діти, Володя любив гратися в ґудзики, цурки, запускати змія, голубів. А найулюбленіше місце дитячих розваг – річка Інгул. Улітку – купалися, узимку – каталися на ковзанах. Пригод з непосидючим хлопчиком траплялося багато. Якось переплив широкий ставок разом з дорослими, ледь не втопився – урятували. Одного разу мчав на коні попереду табуна. Кінь, злякавшись, скинув малого вершника, лише щасливий випадок уберіг хлопця від смерті. Іншого разу подорожував по льоду річкою кілометрів сорок. Сусідські діти побоювалися його. Був дуже сильний для свого віку, вольовий, але й упертий. Володя виділявся серед своїх ровесників надзвичайною кмітливістю, прекрасною пам’яттю, дуже рано сам навчився читати. Був гордим, незалежним правдолюбцем. А ще любив свіже повітря, рух.

Навчався спочатку в народній школі, учився легко, з інтересом, тому батьки вирішили віддати сина до Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії. Володимир вчиться на кошти брата, але закінчити навчання не пощастило. Національний одяг, українська мова, незалежна поведінка, екстравагантні вчинки стали причиною того, що з першого за знаннями учня він перетворюється на «жахливу дитину». Усе це, помножене ще й на індивідуальну вдачу майбутнього письменника, стало причиною ненависті його до будь-яких форм приниження та гноблення.  У гімназії хлопцеві не раз казали: «Мы тебя учим не на свинопаса, а на чиновника». Ця зверхність вражала й ображала хлопця, і він кинув свій юнацький виклик: на випускний іспит одягнув солом’яного бриля, вишиту сорочку, а на руку взяв кирею…Через конфлікт з адміністрацією Володимир залишає гімназію, а згодом екстерном складає іспити в Златопільській гімназії (Кіровоградщина).     У 14-літньому віці написав свій перший літературний твір. То була поема про Запорозьку Січ, за яку автор, як він сам згадував, «дістав перше політичне ув’язнення в гімназії (тиждень темного карцеру)».Під впливом Шевченкового «Кобзаря» юнак пробує сили в красному письменстві.                                 У 1900 році вступає на правничий (юридичний) факультет Київського університету. Проте вже з другого курсу його виключили. Студент виявився бунтарем,  одразу поринув у активне політичне життя київської молоді, став одним з лідерів Революційної української партії. Окрім того, від самого початку своєї появи в Києві Володимир увійшов  до  кола  місцевої  української  інтелігенції,  яку  влада  завжди тримала «на прицілі». Передовсім, варто згадати ім’я відомого мецената й громадського діяча Євгена Чикаленка, який став для Винниченка літературним  «хрещеним  батьком»,  оскільки  завдяки  його  наполяганню  на  сторінках  журналу  «Киевская  старина»  було  надруковано (1902 р.) перше оповідання молодого прозаїка «Сила і краса» (пізніше назва — «Краса і сила»), яке принесло авторові справжню славу. У будинку Чикаленка влаштовувалися  літературні  вечори,  на  які  приходив і Винниченко. Серед його знайомих тієї пори були Борис Грінченко, Леся Українка, родина Юркевичів, Старицькі, Лисенки.     

Володимир Винниченко як дитячий письменник «починається» з оповідання «Кумедія з Костем» (1909 р.). Літературна спадщина прозаїка налічує більше ста оповідань, чотирнадцять романів, двадцять три п'єси. У творчості В. Винниченка особливе місце посідають оповідання для дітей. «Кумедія з Костем», «Бабусин подарунок», «Федько-халамидник» — ці та інші твори, попри весь трагізм зображеного, правдиво відтворюють картини життя, близькі та зрозумілі сучасному юному читачеві.                                                   23 вересня 1920 р. Винниченко залишає рідну землю назавжди. Політична  «кар’єра»  закінчилася  повним  крахом  —  тяжкими  й  гіркими  роками еміграції, перебуванням у фашистському концтаборі (за членство в комуністичній партії Франції та відмову служити «новому режиму»), хворобами, напівголодним і напівзлиденним існуванням та передчасною смертю.                                                                                                                                                     6 березня 1951 року письменник помер у своєму «Закутку» (назва садиби) у селі Мужен біля Канн (Франція).

4.3. Пояснення учнями кроссенса (слайд 9)

– Ви дізналися цікаві сторінки з життя й творчості Володимира Винниченка. Розкажіть про головне з біографії письменника, використовуючи кроссенс.

4.4. Розповідь учителя про історію написання твору (слайд 10)

– Оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» уперше опубліковано в «Літературно-науковому віснику». Улюбленець кількох поколінь юних читачів — і то не лише українських, оскільки оповідання перекладалося й на інші мови, — Федько впевнено зайняв місце поруч з Томом Сойєром, Гаврошем, П’ятнадцятирічним капітаном. Перше знайомство читачів з цим відчайдухом відбулося ще 1912 року, коли оповідання про нього  з’явилося  друком  на  сторінках  київської  газети  «Рада».  Винниченкові тоді було тридцять два роки й мешкав він далеко від України — у  Франції.  Як  літературний  персонаж  Федько-халамидник  має  французьку «прописку». Оповідання «Федько-халамидник» є твором автобіографічним.  Збереглися  записані  дружиною  Винниченка  спогади його матері, у яких є деталі, які знаходимо в оповіданні. Наприклад, згадки про те, як Володимир тримав сусідських дітей «трохи в терорі» (порівняйте із забавами Федька, який вдає із себе Солов’я-Розбійника). Федьків батько — працівник друкарні — у родині Винниченків друкарем  був  старший  брат  Володимира...  Та  й  довкілля,  змальоване  письменником, дуже нагадує Єлисаветград часів його дитинства. Проте найголовніше, мабуть, те, що своєму героєві В. Винниченко віддав чимало власних рис... За одне з видань оповідання на початку 20-х років авторський гонорар було направлено на користь дитячих притулків.

4.5. Робота з теоретико-літературним поняттям (слайд 11)

– Для того, щоб розпочати роботу над твором, жанр якого в сучасному літературознавстві визначають як соціально-побутове оповідання, ми маємо з’ясувати, що називається епічним твором.     

Епічний твір — твір, у якому письменник у розповідно-описовій формі змальовує події, людей та їх вчинки. Здебільшого такі твори пишуться прозою (казка, оповідання, повість, новела, роман).

– Запишіть у зошити й запам’ятайте.

4.6. Робота із заголовком. Розшифровка QR коду (слайд 12)

– Чому оповідання має назву «Федько-халамидник»? (Федько – головний герой оповідання)

– Хто такий «халамидник»? Дізнайтеся синоніми до слова «халамидник», прочитавши QR код.

(Бешкетник, пустун, шибеник, шалапут, паливода, палисвіт, шибайголова, ланець, урвитель)

4.7. Вправа «Порушена послідовність» (слайд 13)

– Удома ви прочитали оповідання «Федько-халамидник». Ваше завдання правильно назвати порядок подій у творі.

4.8. Бесіда за змістом твору. Складання плану (слайд 14-15)

– Які епізоди вас найбільше вразили? Зачитайте їх.

– Назвіть головних героїв твору.(Федько, Спірка, Стьопка)

– Сюжет розповідного твору складається з експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації та розв’язки. Визначимо у творі ці елементи та складемо план до оповідання.  

Експозиція: знайомство з Федьком, його розбишацькою поведінкою, характером; взаємостосунки халамидника з іншими хлопцями.                                             - Розкажіть  про родини  головних героїв твору. Знайдіть цитати в тексті. (Родина Федька: «Мати лає, грозиться…Приходить тато з роботи. Він стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло». Родина Толі: «А найбільше Федькові доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. …Мати його жінка чуйна і теж делікатна, трохи не вмлівала, бачачи таким свого Толю».)            

– Як ми можемо назвати 1-ий пункт плану до оповідання? (1. Знайомство з Федьком та його друзями.) Запишіть у зошит.                                                  

– Які події ми можемо віднести до зав’язки твору? (Дитячі пустощі.)           

– Дорослі не доглядали за дітьми, саме тому вони самостійно придумували розваги. Чим займалися діти у вільний час? (Запускали змія, ліпили хатки з піску, гуляли під дощем, ходили до річки). Зачитайте з тексту відповідні цитати.

– Чи страждали діти від вчинків Федька? Чому? (Так, тому що він був сильнішим, наполегливим, авторитетним). Зачитайте з тексту відповідні цитати.

– Чому Толя прийшов додому «задрипаний, подраний, з розбитим носом»? (Його спокусив Федько.)                                                                           

– За що били Федька? (Через нього Толя порвав штанці, коли лазив за горобцями.)             

– Як ви вважаєте, чи справедливо покарано Федька?                                        

 – Яким чином і коли знову Федько спокушає Толю? (Під час зливи Федько, Стьопка та Спірка покликали до себе Толю.) Як описує автор природу в цей час? Зачитайте. Яка роль опису?

– Хлопці бродять по калюжах. Які наслідки такого походу? Знайдіть у тексті підтвердження своєї думки.             

– Як ми можемо назвати 2-ий пункт плану до оповідання? (2. Дитячі пустощі.) Запишіть у зошит.                                                                                

– Які події ми можемо віднести до розвитку дії? (Пригоди на річці.) 

– Про що розповідає Федько хлопцям? (Про льодохід.)                                    

– Чому Федько вирішив не йти до школи?(Він хотів подивитися на кригу на річці.)  

– Як ви вважаєте, що спонукає Толю прийти до річки? (Інтерес, прагнення побачити, що ж відбувається на річці.)

– З ким Федько зустрічається вранці біля річки? Знайдіть цитату в тексті.

– Чому і на що побилися об заклад Федько та Толя? (Толя спонукав Федька перейти на іншу сторону річки. Якщо Федько перейде, то Толя віддасть йому ножика, що з костяною ручкою, а якщо ні, то Федько віддасть Толі свого чижика.) Знайдіть цитату. 

 – Чому Толя погоджується битися об заклад, адже чижика йому не хотілося? (Йому хотілося впевнитися, що Федько не зможе перейти річку, адже думав так: «Він пострибає і, розуміється, злякається й почне плакати, а всі потім будуть з його сміятися.») 

– Як ми можемо назвати 3-й пункт плану до оповідання? (3. Пригоди на річці.) Запишіть у зошит.

– Поміркуйте, чи безпечно виходити на весняний лід. Чому?(Лід утрачає свою міцність і стає небезпечним для тих, хто хоче ходити по ньому.)

– Як  Федько долав перешкоди на льоду? Знайдіть цитату.

– Що стало кульмінацією твору? (Сцена, у якій після пригоди на річці, коли Федько врятував Толю, батьки тяжко карають ні в чому не винного «халамидника». Толя хоче перекласти свою провину на Федька — і той ще раз рятує його.)  

– Як ви вважаєте, які почуття підштовхнули Толю перейти річку? Що завадило йому це зробити? (Толя хотів довести, що він не гірший за Федька, але йому завадило почуття страху та відсутність спритності перейти річку.)         

– Чому карають Федька? Як ви вважаєте, чому Федько признається в тому, що це він пхнув Толю на кригу?                                                               

– Як ми можемо назвати 4-й пункт плану до оповідання? (4. Порятунок Толі.) Запишіть у зошит.                                                                                  

– Чим же закінчилась історія Федька-халамидника? (Він помирає.)

– Як на цю подію реагують Спірка та Стьопка? А Толик? Зачитайте.            

– Смерть Федька стає розв’язкою твору. Як ми можемо назвати останній пункт плану? (Смерть Федька.)

План оповідання (слайд 16)

1.Знайомство з Федьком та його друзями.

2. Дитячі пустощі.

3. Пригоди на річці.

4. Порятунок Толі.

5. Смерть Федька.

4.9 Визначення теми та основної думки твору. Робота в зошиті.

- Пригадайте зміст твору та сформулюйте тему.(Трагічна доля дітей у несправедливому світі.)                                                                                                  - - Яка основна думка твору? (Возвеличення чесності, незрадливості, почуття власної гідності, винахідливості (Федько) і водночас засудження бешкетливості, схильності  до  нерозважливих  вчинків,  показної  вихованості,  манірності, лицемірства, егоїзму (Толя).

- Запишіть у зошит.

V. Підсумок уроку

5.1. Підсумкова бесіда

До якого жанру можемо віднести твір? Доведіть свою думку.

Чому твір «Федько-халамидник» В. Винниченка вважається автобіографічним? (Своєму героєві віддав чимало власних рис)

 Що найбільше цінував батько у своєму синові Федькові? (Відвертість, правду)

Чи сподобався вам твір?

5.2. Заключне слово вчителя

- Отже, серед чеснот, якими визначається цінність людини, одне з перших місць посідають її моральні якості: доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість сміливість тощо. І справді, чи не найбільше диво в людині – її духовність,  багатий внутрішній світ.

VІ. Оголошення та коментар домашнього завдання (слайд 17)

  • Опрацювати статтю в підручнику с. 78-80. Дати відповіді на питання с. 98.
  • Дібрати матеріал для характеристики образу Федька.

​​​​​​​Презентація до уроку
Завантажити

Презентація до уроку «Володимир Винниченко. «Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька»

Презентація до уроку «Володимир Винниченко. «Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька»

Презентація до уроку «Володимир Винниченко. «Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька»

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -