Конспект уроку на тему: «Козацько - селянські повстання 20- 30 рр. XVII ст». Презентація

Навчальний рівень: 

Гіренко Наталія Вячеславівна, вчитель історії Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 60Гіренко Наталія Вячеславівна,
вчитель історії
Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 60

 

 

Мета:

  • визначати причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань;
  • розповідати про перебіг козацьких виступів проти польської влади;
  • пояснювати, у чому виявлявся національно-визвольний характер козацьких рухів;
  • характеризувати результати та історичне значення козацько-польських збройних конфліктів і повстань; продовжувати вдосконалювати набуті вміння і навички;
  • виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

Основні поняття й терміни: Куруківська угода, «Тарасова ніч», «Ординація Війська Запорозького».

Основні дати: 1625 р. — виступ гетьмана Марка Жмайла проти польської влади; 1630 р. — повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила); 1635 р. — зруйнування Козацької фортеці Іваном Сулимою; 1637—1638pp. — козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні; 1638 р. — прийняття «Ординації Війська Запорозького».

Навчально – методичне забезпечення:

1. Атлас з історії України. 8 клас.- К.: ІПТ, 2015.

2. Карти « Українське козацтво у XVI – на поч. XVIІ ст.» , « Козацьке повстання під проводом М. Жмайла», « Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича та Івана Сулими», « Козацьке повстання 1637-38 рр.»

2. Дидактичні набори: завдання для індивідуальної роботи;

3. Текст історичної пісні « Про Сулиму, Павлюка, ще й Яцька Остряницю; поема Т. Шевченка « Тарасова ніч»;

4. Портрети ватажків козацько – селянських повстань др.. чверті XVIІ ст...

5. Картки - смайлики  різного  кольору:  червоний,  жовтий,  синій.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок

Вид уроку: інтегрований.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

  • називати причини козацько-селянських повстань 20-30-х років XVII століття;
  • показувати на мапі основні місця головних подій козацьких повстань  20-30-х pp. XVII ст..;
  • на основі аналізу писемних та художніх джерел встановлювати історичні факти та характеризувати становище українського козацтва у період, що вивчається;
  •  визначати історичне значення повстань, їхні наслідки;
  • застосовувати на практиці картографічні вміння: знаходити і показувати місця вирішальних битв, міста , в яких укладали найвідоміші угоди, маршрути пересування козацьких та польських військ, місце розташування фортеці Кодак тощо;

 «Ці люди виросли в труді, як скіфи;

 загартовані всілякими злигоднями, як гуни;

 здатні до війни, як готи,

засмаглі на сонці, як індійці,

 і жорстокі, як сармати,

леви у переслідуванні ворога,

схожі на турків за підступністю,

 подібні до скіфів за люттю,

 вони християни за віросповіданням».

Французький історик де Бартенон, 1608 р. ( Сл. 1)

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ ( 1 хв.)

Доброго дня, вітаю Вас!

  Коли ви заходили, то кожен з вас обрав картку певного кольору. Психологи доводять, що червоний колір означає оптимізм, гарний настрій; жовтий колір – пізнання  істини; синій колір  - душевний підйом. З таким настроєм ви сьогодні прийшли на  урок.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ( 5 хв)

Дидактична гра «Віднови втрачене». Учитель пропонує учням речення, у яких пропущено термін, прізвище або дату тощо.

1. Перша згадка про українських козаків подана у «Хроніці Польщі» Мартина Бєльського під ... р.

2. Першою Січчю вважають фортецю, що була зведена на о. ... князем ... .

3. Центром реєстрового козацтва було місто ... .

4. Перше козацьке повстання кінця XVI ст. відбулося під керівництвом ... .

5. «Добою героїчних походів» в історії козаччини називають період ... .

6. У битві під Хотином ... року польсько-козацьке військо здобуло перемогу над ... .

7. 1616 року запорожці захопили найбільший невільничий ринок у м.....

8. У боротьбі проти турків та татар особливо уславився запорозький ватажок ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ( 4 хв)

Дослідження та аналіз візуальних джерел . Відповіді на запитання до нього.

Учитель пропонує учням опрацювати документи, фото та аудіо матеріал, які допоможуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище українських земель на напр. XVI - початку XVII ст.  та зрозуміти причини тих подій, які ми будемо вивчати протягом уроку.

Робота з історичною піснею « Зажурилась Україна…» ( Сл. 2)

Документ 1 ( Сл.3)

 «На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи. (Бойко О. Д. Історія України. - К.: Академія, 2002. - С. 140–141)

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVII ст.

2. Чому в даний період зростало невдоволення козацтва?

Документ 2 ( Сл.4 )

 «Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. Селяни примушені віддавати своєму панові все, що той хоче: тому не дивно, що ці нещасні, поневолені, поставлені в такі тяжкі умови, не можуть ніколи нічого зберегти. ... Поміщики їхні мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а навіть і над їхнім життям. Така велика свобода польської шляхти (вона живе як в раю, а селяни — як у чистилищі). (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58)

Завдання

1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських селян та міщан на початку XVII ст.

2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем?

Отримавши відповіді, вчитель формулює уточнювальні завдання.

  • Згадайте, які документи узаконили кріпацьке становище населення України?
  • Крім економічного та соціального гніту, яких ще утисків зазнавали українці?

Прийом історичного передбачення. Виходячи з того, що польський гніт у всіх сферах життя ставав дедалі відчутнішим і нестерпнішим, спробуйте передбачити, якою мала бути реакція селян і козаків на погіршення свого становища. (соціально-економічне і політичне становище України на початку XVII ст. ускладнюється, зростає невдоволення українського населення, і це все впливає на розгортання національно-визвольного руху) ".(Сл. 5)

Учитель резюмує, що учні абсолютно правильно зорієнтувалися у розвитку подій. Адже друга чверть XVII ст.і справді стала періодом активізації національно – визвольної боротьби українського народу. Саме на нього припадають наймасовіші і найвагоміші козацько – селянські повстання. які стали реакцією селян та козаків на суттєве погіршення свого становища..

 Тема нашого уроку: " Козацько-селянські повстання 20-30-х pp. XVII ст ".(Сл. 6)

  Отже мета уроку (мета з’являється на екрані".(Сл. 7)

  • визначати причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань;
  • розповідати про перебіг козацьких виступів проти польської влади;
  • характеризувати результати та історичне значення козацько-польських збройних конфліктів і повстань;

 виховувати почуття поваги до історичного минулого України".(Сл. 8)

ІV. Вивчення нового матеріалу ( 25 хв)

Повідомлення плану уроку.

1. Чим закінчився польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року

Розповідь учителя, супроводжувана роботою з картою та складанням схеми. Щоб у черговий раз приборкати свавільних українців, які масово вливалися у лави козаків, прагнучи запровадити власне самоврядування, уряд Речі Посполитої почав підготовку до нового карального походу. У вересні 1625 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський з 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров'я. Проти нього виступили козаки, очолювані Марком Жмайлом - козацьким гетьманом.

Робота з настінною картою, електронною мапою та атласом, відмітки в атласі ( Сл. 9). Уважно розгляньте мапу чи атлас, виконайте завдання.

  • Знайдіть на мапі м. Бар та визначте напрямок руху війська С. Конецпольського.
  • Звідки вийшли козаки?(базавлуцька січ)

    Марко Жмайло спромігся згуртувати навколо себе 20 тис. козаків. На південь від Таборища вони влаштували укріплений табір. Сили були нерівними. Наслідки бою можна було передбачити, хоча поляки так і не змогли здобути укріплених позицій запорожців.

  • Де вперше відбула зустріч поляків із козацькими загонами? (біля Канева)
  • У якому місці відбулася вирішальна битва?( біля Курукова озера)

Зрештою, справу вирішив не бій, а суперечності серед козаків. Помірковані запорожці під проводом Михайла Дорошенка вступили в переговори з поляками, які зазнавши великих втрат самі були зацікавлені у цих перемовинах.

Отже, в обох учасників битви були причини піти на компроміс, результатом якого стало підписання Куруківської угоди. З її змістом ви можете ознайомитися в уривку з історичного джерела.

Конспект уроку на тему: «Козацько - селянські повстання 20- 30 рр. XVII ст». Презентація

  • реєстр збільшувався з 3 до 6 тисяч.
  • Решта, живучи по волостях, мусять йти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному війську
  • Козацькі полки: Біла Церква, Канів, Київ, Корсунь, Переяслав, Черкаси.
  • підвищувалася річна платня реєстровцям за службу до 60 тисяч злотих
  • оголошувалася амністія учасникам повстання.

Самостійна робота з документом та заповнення схеми

Із Куруківської угоди, укладеної між польським гетьманом великим коронним С. Конецпольським і гетьманом М. Дорошенком. 5 листопада 1625 р.

«Ми вважаємо справедливим, щоб військо запорозьке... мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними його королівської милості.

Протягом 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 000 із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві.

Для війська запорозького ми призначаємо платню на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати в місті його королівської милості Києві...

Із числа 6 000 козаків 1 000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу... Решта, живучи по волостях, мусять йти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному війську... »

Узагальнююча бесіда за запитаннями з формулювання проміжних висновків.

- Чи сприяла вона встановленню порозуміння між козаками? ( Ні)

- Якою могла бути реакція рядових козаків на підписану угоду? ( незадоволення, бажання продовжити боротьбу, щоб досягти своїх цілей)

- До чого це могло привести? ( до нового повстання)

2. Яку подію називають « Тарасовою ніччю»

Коментар учителя. І воно не змусило довго себе чекати. Куруківська угода лише посилила суперечності між козаками: тими, хто увійшов до реєстру, і тими, хто до нього не потрапив. Останні обравши своїм нереєстровим гетьманом Тараса Федоровича, більше відомого як Трясило, на поч.. 1630 р. розпочали під його проводом нове повстання, до якого приєдналися селяни та мешканці міст.

Ця історична подія не могла пройти повз увагу видатного українського поета Т. Шевченка, який часто у літературній творчості звертався до історії народу. Він присвятив Тарасові Трясилу та його виступу твір « Тарасова Ніч» ( Сл. 10)

Слухання та коментування літературного твору. Учитель пропонує уважно прослухати її та прокоментувати уривок із поеми « Тарасова ніч», які моменти, наведені в уривку, відображають безпосередньо події « Тарасової ночі» Учні читають уривок із поеми, та роблять помітки  (Дод. А)

Відповіді

1. Напад здійснений вночі: «лягло сонце за горою…»

2. У нападі брала участь велика кількість козаків, вони оточили польське військо: « козаки як та хмара…»

3. У битві була використана артилерія: « ревнула гармата»

4. Козацький напад застав поляків зненацька і не дав змоги втекти: « прокинулись ляшки…»( Сл. 11, вигляд фортеці Кодак)

Розповідь вчителя. І знову успішні дії повстанців змусили С. Конецпольського розпочати мирні перемовини, в ході яких 29 травня 1630 р. було підписано Переяславську угоду.

Робота з візуальним джерелом ( перегляд уривку відео з історії України; Т. Трясило)). Коментування умов Переяславської угоди. ( Сл. 12 показати на карті основні битви і Сулими також)

Завершуючи розгляд питання, вчитель підсумовує інформацію: повстання під проводом Тараса Федоровича було першим збройним виступом козаків, що мали національно – визвольну спрямованість

 3. Повстання Івана Сулими 1635 року ( Сл. 13)

Метод «Три речення». Робота з  літературним твором. Учні читають уривок із української народної пісні «ПРО СУЛИМУ, ПАВЛЮКА ЩЕ Й ПРО ЯЦЬКА ОСТРЯНИЦЮ» і роблять помітки щодо причин, основних подій та наслідків ( виділяють на своєму фрагменті олівцями різних кольорів та літерами). Учитель пропонує заслухати декількох учнів прокоментувати повстання Івана Сулими , для цього потрібно передати його зміст трьома реченнями. (Дод. Б).

Робота з мапою. Встановіть, де розташована фортеця ( біля першого порогу Дніпра, неподалік гирла р. Самара)

Робота з візуальним джерелом ( перегляд уривку відео з історії України; І. Сулима). Передивившись фрагмент відео діти аналізують джерела:

  •  Чи є розходження в джерелах? Які?
  • Який з джерел надає найбільш повну інформацію про події?

1. Постанова « Про припинення козацького свавілля» фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами

2. 1635 р. спорудження на Дніпрі фортеці Кодак, інженер Г. де Боплан

3. Захоплення фортеці загонами І. Сулими і знищення її гарнізонів.

- Чи співпадає уривок відео та літературного твору?

4. Козацьке повстання 1637-1638 pp. Прийняття «Ординації Війська Запорозького» ( Сл. 14)

Розповідь учителя, робота з картою та таблицею

Повернувсь Павлюк додому,
У Січ Низовую,
Та й задумав Павлюк знову
Бить шляхту гнилую.
Знайшов Павлюк побратима —
Орла Остряницю,
Що не раз пускав із ляхів
Шляхетську кровицю.

Новим великим виступом стало повстання 1637-1638 pp., очолюване Павлом Бутом (Навлюком), Яковом Остряпином (Остряницею) і Дмитром Гунею. Поштовхом до повстання стала чергова «чистка» козацтва, здійснена польським гетьманом Миколою Потоцьким, унаслідок якої в реєстрі залишалися лише ті, за кого ручалися старости. У битвах під Кумейками (біля Черкас) і Боровицею (біля Чигирина) козаки зазнали поразки. Почалися переговори, у яких посередником виступив польський комісар Адам Кисіль. Він переконав реєстровців погодитися на умови поляків, запевняючи, що Павлюк не буде покараний. Проте його було страчено. Дмитру Гуні вдалося пробитися на Запоріжжя. Козаки змушені були дати розписку про свою покору.

Було складено «Ординацію Війська Запорозького», за яким:

• реєстр обмежили до 6 000;

• козакам заборонялося оселятися в містах, окрім прикордонних — Черкасах, Чигирині, Корсуні;

• козаків позбавили права обирати старшину.

Десятирічний період після придушення козацько-селянських повстань (1638-1648) поляки назвали добою «золотого спокою» на українських землях. Щоправда, спокій був примарним і нетривалим, бо насувалася грізна хмара Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ( 5 хв)

Дидактична гра "Четвертий зайвий"( Сл. 15)

  • Визначте тематику запропонованих назв, термінів, імен.
  • Визначте « зайву» назву, термін або ім’я.

Куруківська угода

Ординація

Конецпольський

Жмайло

Кодак

1624

Гійом де Боплан

Іван Сулима

Шляхта

Старшина

Козак

Реєстр

1630

Тарас Трясило

Переяславська угода

Куруківська угода

ординація

Кумейки

1638

Дмитро Гуня

Учитель показує на моніторі слайд  з  датами, іменами, термінами, що вивчалися на сьогоднішньому уроці, при цьому свідомо записує одну, яка не стосується даної теми. Учні повинні зазначити чому саме вона.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ ( 4 хв)

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

У чому полягало значення козацько-селянських повстань 20-30-х pp. XVIIст.?( Сл. 16)

1. Козацтво рішуче боролося проти спроб польської влади повністю підпорядкувати його;

2. Повстання були протестом проти заходів польського уряду з ліквідації козацтва і встановлення контролю над Півднем України;

3. Повстання охопило значну територію України  і становили велику загрозу панування Речі Посполитої;

4. Козацтво перетворилося на велику силу, яка здатна була очолити боротьбу за національне визволення.

5. Повстання сприяєш формуванню національної свідомості українського народу, розумінню необхідності боротьби за національне визволення.

6. Висунуті гасла захисту православ'я, звільнення селян від панів і всієї України від польського панування забезпечили підтримку повстанців більшістю населення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника та конспект; внести до хронологічної таблиці найважливіші дати; на контурній карті відмітити місця та дати найвідоміших виступів др.. чверті XVII ст., а також маршрути пересування козацьких та польських військ.

ДОДАТОК А

...Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятувати,
Обізвався орел сизий,
Та й дав ляхам знати!»
...Обізвався пан Трясило:
«А годі журиться!
А ходім лиш, пани-браття,
З поляками биться!»
...Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата;
Прокинулись ляшки-панки —
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки,
Та й не повставали:
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали. (Шевченко Т. Г. Тарасова ніч // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 35–37)

ДОДАТОК Б

Не схотіли пани-ляхи
Попустити й трохи,
Щоб їздили в Січ бурлаки
Та й через пороги, —
Спорудили над Кодаком
Город-кріпосницю
Ще прислали в Кодак військо,
Чужу-чужаницю.
Їде бурлак чи комишник
Порогом-водою,
Його лове чуже військо
Й оддає в неволю.
Зажурились запорожці,
Що нема їм волі  Ні на Дніпрі,
Ні на Росі,  Ні в чистому полі.
Обізвався серед Січі
Курінний Сулима:
«Гей, давайте, хлопці, зварим
Вражим ляхам пива!»
Обізвавсь Павлюк-хорунжий:
«Допомоги дати!
Щоб ту людську перепону
Нащент зруйнувати!»
Добре Павлюк та Судима
Ляхів частували —
Військо вибили дощенту,
Кодак зруйнували.
Як зачув це Конєцпольський,
Зібрав своє військо,
Обступили пани-ляхи
Всю Січ Запорізьку.
А ще й взяв той Конєцпольський
З козаків данину —
Хорунжого Павлюка
Ще й Павла Сулиму.
Та й повезли ж у Варшаву
Павлюка й Сулиму
Та й на тяжку муку-кару,
Всім ляхам на диво.

ДОДАТОК В

Конспект уроку на тему: «Козацько - селянські повстання 20- 30 рр. XVII ст». Презентація

Завантажити презентацію

Презентація до уроку на тему: «Козацько - селянські повстання 20- 30 рр. XVII ст»

Презентація до уроку на тему: «Козацько - селянські повстання 20- 30 рр. XVII ст»

Презентація до уроку на тему: «Козацько - селянські повстання 20- 30 рр. XVII ст»

 

 

 

 

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович