Науково – методична стаття «Засоби формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури»

Тип матеріалу: 

Копанєва Наталія Геннадіївна, учитель української мови та літератури Навчально – виховного комплексу Новоайдарська школа – гімназія Новоайдарського району Луганської областіКопанєва Наталія Геннадіївна,
учитель української мови та літератури

Навчально – виховного комплексу Новоайдарська школа – гімназія
Новоайдарського району Луганської області

План

 І. Формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури.

ІІ. Формування соціокультурної компетенції у старшокласників.

ІІІ. Формування мовної та мовленнєвої компетенції учнів в процесі викладання української мови.

ІV. Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури для розвитку  мовленнєвої компетенції.

V. Формування комунікативної компетентності учнів – мета вивчення мови в школі.

І. Формування ключових компетентностей  на уроках української мови та літератури.

Виховання та навчання людини — планомірна цілеспрямована робота, яку не можна порівняти ні з якою іншою. Учитель має справу з безцінним, найдорожчим, найскладнішим, що є в житті — дитиною. Від нашого уміння, майстерності, мудрості, навіть мистецтва залежать життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське та інтелектуальне обличчя, його місце і роль у житті, його щастя.

Слово стає предметом інтелектуальної діяльності, предметом спрямування уваги, встановлення зв’язків, абстрагування, узагальнення. Мовлення не просто супроводжує дитяче сприйняття, мовно-мислительна діяльність бере участь у формуванні особистості, стимулює саморозвиток, самореалізацію, але щоб навчати учнів треба, щоб учитель був сам компетентним. Для вчителя-мовника дуже важливо мати мовну, мовленнєву та соціомовленнєву компетенції, тільки тоді він може розвивати та формувати особистість учня. Беручи участь у реалізації проблеми школи, проблемою для своєї роботи обрала таку: «Компетентність учителя в організації розвитку учнів в процесі самостійної роботи».

Я вражаю, що  одним із основоположних принципів у процесі вивчення української мови є  комунікативний лінгводидактичний принцип. У процесі формування комунікативних умінь учні повинні навчитися вибирати  мовні засоби відповідно до стилю, типу і жанру мовлення з урахуванням ситуації спілкування, дотриманням мовного етикету.

З метою наближення умов спілкування до реальних життєвих ситуацій  намагаюся ширше використовувати групові форми і види роботи : складання діалогів, полілогів. Засвоєння  учнями фонетичних, орфоепічних, лексичних, граматичних і стилістичних норм української літературної мови проводиться у зв’язку із засвоєнням відповідних розділів програми. На кожному уроці приділяю увагу розвитку мовлення, навчаю аналізувати власне і чуже мовлення, зіставляти з вимогами літературних норм, вчасно запобігати помилкам і виправляти їх. Для вироблення навичок красномовства велике значення має формування вміння швидко і виразно читати, що виявляється в умінні учнів правильно наголошувати слова, інтонувати речення, обирати темп мовлення, тому тексти, що опрацьовую на уроках, читаю виразно й емоційно. Вважаю словникову роботу на уроках літератури важливою складовою.

ІІ. Формування соціокультурної компетентності  у старшокласників.

Одним із важливих складників та фундаментом становлення системи мовної освіти під час вивчення української мови є соціокультурний принцип, який передбачає вивчення мови в контексті оновлення і розширення її функції, зростання інтересу учнів  до народознавства, української літератури, народних звичаїв, традицій, етнопедагогіки. Соціокультурна лінія являє собою перелік тем, які орієнтують на добір відповідних текстів, що знайомлять учнів з історією, звичаями і традиціями, духовними скарбами і видатними постатями народу, із загальнолюдськими моральними нормами. Я впевнена, що зміст цих текстів має стати  зразком і опорою дітям під час створення власних висловлювань. Соціокультурний принцип належить до базових, тому я намагаюся реалізувати його на кожному уроці.

Умови розвитку, які мають місце в Україні, сприяють утвердженню загальнолюдських, гуманістичних цінностей, актуалізації гуманітарних знань. Сьогодні під гуманітарним розуміють не тільки все те , що стосується людини, її культури, суспільства, в якому вона живе, але й різноманітні способи практичного вдосконалення реального життя, боротьбу за мир, співробітництво, культурні обміни між народами, забезпечення прав людини, покращення екологічної ситуації на планеті. За умови трансформації українського суспільства підвищується роль інформації як джерела знань про країну та світ і статус навчального предмета          « українська мова», основною метою якого є формування національної свідомості, духовно багатої мовної особистості, що володіє вміннями й  навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови, вільно орієнтується у всезростаючому інформаційному потоці, обстоює власну думку, громадянську позицію щодо тих чи інших подій чи явищ, -- тобто формувати комунікативну компетенцію та її важливий складник – соціокультурну компетенцію.

Для досягнення ефективності в міжособистісному та міжкультурному спілкуванні  недостатньо лише засвоїти мовну систему й набути мовленнєвих умінь і навичок. Необхідно навчити учнів користуватися мовою відповідно до умов соціокультурного середовища носіїв цієї мови. У старших класах існують найбільш сприятливі дидактично – методичні умови для формування соціокультурної компетенції відповідно до вікових особливостей учнів. В основу створюваної соціокультурної компетенції покладено принцип інтеграції як системи взаємодії між  функціонально – стилістичними шарами мови та різновекторними мовленнєвими ситуаціями. У контексті формування соціокультурної компетенції важливо усвідомлювати, як навчити учнів сприймати, аналізувати  та оцінювати прочитані та почуті соціокультурні тексти, відомості про Україну й світ, як добирати й використовувати ті з них, що необхідні для досягнення певної пізнавальної , експресивної, комунікативної мети.

Мотиваційний компонент складається з:

  • енциклопедичної довідки про те, як сформувалася побутова  лексика загалом і сленг як різновид молодіжного мовленнєвого побуту зокрема;
  • слів – реалій, які репрезентують зазначені шари лексики;
  • національно – культурного компонента мови, наприклад, визначення, які мовні одиниці творяться  носіями української мови, а які – запозичуються;
  • системи мовленнєвих і комунікативних умінь і навичок та сфери комунікативної діяльності (теми й проблеми спілкування), що,  власне, логічно пов’язує змістовий компонент із процесуальним.

Етапами навчання, формами їх реалізації  є:

  1. Оголошення теми уроку, мотивації навчального процесу, окреслення проблемного питання (бесіда, аналіз соціокультурних ситуацій, помилок).

Наприклад, приступаючи до вивчення теми « Дієслово», ставлю такі питання : чи потрібне дієслово? Чи можна обійтися без нього? Як за допомогою самих лише дієслів описати картину? І т. д. Вирішуючи ці питання діти приходять до висновку, що без дієслів не завжди можна побудувати речення, а описати картину можна, хоч опис буде дещо невиразний.

2.Подання нового матеріалу (бесіда з елементами наочності: карток, таблиць).

3.Закріплення матеріалу (прослуховування зразків діалогічного мовлення та їх рольова презентація).

4. Застосування набутих знань у різних мовленнєвих ситуаціях (програвання мікродіалогів із визначенням соціокультурних ситуацій та їх аналіз).

5. Моделювання соціокультурних рольових ігор, ситуацій, міні – досліджень, міні – драм про культуру, робота в парах, тріадах, командах.

6. Організація самостійної роботи щодо виховання соціокультурної компетенції (визначення можливих режимів самостійної роботи).

Трактування соціокультурної компетенції як системи дозволило представити процес формування соціокультурної компетенції в учнів старшої школи у вигляді багаторівневої педагогічної моделі, що дало можливість описати основні властивості процесу в структурно – функціональній єдності. Модель процесу формування соціокультурної компетенції в старшокласників побудовано на основі принципів, актуальність яких умотивована дидактичними характеристиками навчального процесу та функціями мови. Це, зокрема, такі принципи: цілісність загальної освіти, підготовки з української мови й культурного розвитку учнів; системності; інтеративності; активної комунікації; відповідності формування соціокультурної компетентності пізнавальним інтересам старшокласників; індивідуалізації та диференціації процесу навчання; раціонального врахування рідної мови; дієвості результатів навчання.

Відповідно до вказівних принципів , визначено структуру моделі за такими компонентами:

  • мета формування соціокультурної компетентності – розвиток умінь необхідних для сприйняття , інтерпретації та використання української мови з урахуванням культурного та соціального контекстів країни, мова якої вивчається;
  • умови формування соціокультурної компетенції – наявність чи відсутність мовного середовища, місце української мови  в системі загальноосвітньої підготовки молоді, етапи навчання,  між предметні зв’язки;
  • форми організації навчального процесу – модель зорієнтована на урок як основну форму організації навчального процесу;
  • засоби формування  соціокультурної компетентності, до яких віднесено підручник, тексти, технічні засоби та наочність;
  • методи, прийоми та способи формування соціокультурної компетенції, які обумовлені загальною концепцією навчання української мови в середніх навчальних закладах України.

Важливою є соціальна й дидактична значущість проблеми формування соціокультурної компетенції саме учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи відповідно до основної мети навчання української мови –формування національної свідомості, духовно багатої мовної особистості.  Яка володіє вміннями й навичками вільно. Комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

ІІІ. Формування мовної та мовленнєвої компетентностей учнів в процесі викладання української мови.

Рідна мова – безцінний скарб народу, його духовність, філософський розум, слід великої інтелектуальної праці, історія від початку до сучасності. Як основа духовності народу мова є джерелом існування нації: без мови не існує нації, без мови нація гине.

Мова – це серце кожного народу, який відрізняється своєю ментальністю, культурою, історією, духовними началами, що передаються з покоління в покоління. І. Огієнко писав: « Світ Божий великий і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ—окреме закінчене ціле. І в тому – краса Всесвіту ,що народи зберігають свою окремішність, як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах».

Своєрідність української мови як навчального предмета полягає насамперед у тому, що вона реалізує дві важливі соціально – буттєві функції розвитку школяра, його навчання та виховання – функцію пізнання й налагодження комунікації з суспільством та функцію забезпечення інтелектуального, духовно – морального й емоційного планів формування особистості. Важлива роль української мови в процесі становлення майбутнього члена суспільства полягає в тому, що вона слугує головним засобом налагодження її взаємодії з іншими людьми, із суспільством.

Головне завдання вивчення української мови – підготовка мовно грамотної людини  з високим рівнем комунікативних компетентностей, що ґрунтується на системі знань про мову та її граматичну будову; самостійної мовної особистості, яка має значний словниковий запас, засвоїла головні норми літературної мови,здатна вільно виражати свої думки та почуття в усній та писемній формі, у будь – якому стилі й жанрі, що якнайкраще відповідають ситуації спілкування. Вивчення української мови має спрямовуватися на глибинне засвоєння молодим поколінням звучання, граматичної будови та лексико – фразеологічного багатства української мови, на вироблення умінь бездоганно й високомайстерно послуговуватися рідним словом. Його слід вибудовувати з урахуванням усіх методологічних та загально дидактичних  особливостей української мови як навчального предмета, тобто передбачати співвідношення засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності з е перевагою саме мовленнєвої практики, вироблення в учнів мовленнєвої компетентності як комплексної якості особистості, що проявляється в умінні вести діалог, сприймати й будувати висловлювання різних видів, типів, стилів та жанрів. З метою формування мовної компетенції учнів старшої школи на уроках української мови доцільно використовувати такі форми організації навчання: лекції;  семінарські заняття; практичні заняття; самостійна робота учнів.

Використовуючи ефект новизни й  оригінальності інтерактивних методів, розвиваю та підвищую цікавість до процесу навчання. На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

У своїй практиці впроваджую такі  інтерактивні методи:

1. Робота « на дружбу».

Для виконання певного завдання формую групи з 4 -5 осіб, « у всіх зошитах  все повинно бути однаковим, крім почерку». Завдання в кожної групи своє. Учні домовляються, обговорюють як правильно писати, пояснюючи одне одному правопис. Робота команд переривається за годинниковою стрілкою, перевіряється й оцінюється . обмін інформацією відбувається за лічені хвилини.

2.Гра « зошит із плівки».

У файл кладуть аркуш із завданням. На плівці учні пишуть маркером.  Хто швидше й правильно зробить свою роботу. В цій грі можна використовувати завдання вставити букви,  розділові знаки, виправити помилки, знайти неправильно вжите слово тощо.

3. Орфографічні вітрила.

Правила морської мандрівки такі: записувати слова чи  словосполучення треба дуже швидко, перепитувати й розмовляти не можна – плавання одиночне! Спитав у товариша. Повернувся назад – ваш човен перевернувся. Ви вибуваєте з гри , отже втрачаєте можливість отримати оцінку. Слова писати в стовпчик. Кожне слово загортати. Загинаючи папірець. Поки пишемо – на морі шторм, отже згортаємо вітрила. Запис зроблено! Шторм закінчився! Море стихло. Підняти вітрило!. (треба розгорнути папірець). Читаються слова, пояснюється кожна орфограма. На місці помилки робиться олівцем дірка. Щоб залатати вітрило, треба швидко знайти правило і пояснити правопис даного слова, записавши його в зошит без помилок. Робота сам на сам мотивована правилами гри і дуже швидким темпом.

4.Робота в парах.

Учні працюють у парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думок й дозволяє швидко виконати вправи. Які у звичних умовах потребують багато часу або просто не неможливі (обговорити подію, твір, певну інформацію, взяти  інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один із партнерів доповідає перед класом про результати.

  1. Робота в трійках.

По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи, навпаки, виділення несхожих думок.

  1. 2 + 2 = 4.

Дві пари окремо працюють над вправою протягом часу (2- 3 хв.) обов'язково доходять до  спільного рішення, потім об’єднуються й діляться висновками. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки в вісімки, або перейти до групового обговорення.

  1. Робота в малих групах.

Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: « спікер» -- керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення. Зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), « секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), « посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), « доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи).

     8. Акваріум.

Цей метод передбачає окрему роботу однієї групи в центрі кола, яка після обговорення виголошує результат, а решта груп слухає не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи, яка була в центрі, і власні думки.

Ефективними є також фронтальні методи:

  1. Учні сидять у колі й по черзі за бажанням висловлюються. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Учитель може взяти слово  після обговорення. Наприклад, такий метод можна запропонувати при вивченні прошарків лексики та доцільність вживання у мовленні тих чи інших груп у різних стилях.
  2. Мікрофон.

Це різновид « великого кола». Учні швидко по черзі висловлюються, вирішуючи проблеми й передаючи один одному  уявний « мікрофон».

  1. Незакінчені речення.
  2. Дещо ускладнений варіант  «великого кола»: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу: « Можна зробити такий висновок..» , « Я зрозумів, що..»,  « Результатом є..» і т. д.
  3. Мозковий штурм.

Загальновідома технологія, яка полягає в тому, що всі учні висловлюють  абсолютно всі, навіть нелогічні думки, вирішуючи проблеми. Висловлене не обговорюється і не критикується до закінчення висловлювань.

     6.Аналіз дилеми (проблеми).

Учні в колі обговорюють певну дилему чи проблему. Кожен виголошує варіанти , що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, « Чи варто платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?»)

     7.Мозаїка.

Це метод, що поєднує групову і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала реквізити вивчених документів; після переформування перша нова група повинна узагальнити сукупність усіх опрацьованих реквізитів  документів, друга – вимоги до наявності реквізитів у певних документах. Третя – систему розташування реквізитів у документах тощо).

На уроках ставлю  за мету на основі засвоєних систематичних знань включати учнів у різні види самостійної діяльності – практичну, інтелектуальну, предметну. Саме практична діяльність учнів забезпечує використання ними знань, умінь і навичок у різних ситуаціях,участь у них відкриває багато можливостей для прояву й розвитку індивідуальних нахилів. Передбачаю виконання неоднакових за змістом і характером практичних завдань, що відповідають програмному матеріалу курсу й містять навчальні матеріали зі стилістики, лексики, граматики, фразеології української мови, а також вправи на оволодіння нормами усного та писемного мовлення.

Приводжу зразки завдань, які можна використовувати у середній та старшій ланці загальноосвітньої школи.

  1. Напишіть розписку про отримання книг у книгарні.
  2. Перекладіть слова і запишіть їх українською мовою.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, память, отъезд, кровью, любовью, семья, съездить, подъезд, девять, оловянный, славянский, связать, межгорье, разъяснить, развязывать.

  1. Поясніть зміст крилатих висловів.

Буря в склянці води; Випити гірку чашу; Перейти Рубікон.

  1. Продовжте синонімічний ряд.

Адекватний _

Рівний - 

Ефектний –

Рентабельний –

Стимулювати –

Диференціювати –

Концентрувати –

  1. Запишіть слова скорочено.

Кілометр, тонна, кілограм, центнер, сантиметр, мільярд, мільйон, грам, міліграм, кубічний метр, квадратний метр, область, район, місто, наприклад, тридцять дві сторінки, п’ята сторінка, параграф.

  1. Складіть діалог офіційного характеру.
  2. Запропонуйте  мовну ситуацію з використанням прямої мови й потрібними формулами ввічливості (тема: ви запізнилися на заняття).
  3. Відредагуйте речення.

Роботу відложили на місяць.

Місцеві власті заборонили проведення зустрічей.

У минулому році закупили 10 т сировини, а цього року закупимо все наринку.

Виробництво скоротилося із-за нехватки сировини. Але в наступному році планується збільшити.

  1. Напишіть формули мовленнєвого етикету, якими супроводжується знайомство.
  2.  Доберіть українські відповідники до слів.

Аргумент, акция, корреспонденция, вексель, синтез, фермер, аудиенция, интервью.

  1. З’ясуйте різницю між поняттями.

Уява – уявлення; особа – особистість.

  1.  Запишіть слова в алфавітному порядку, з двома із них складіть речення.
  2.  Провідміняйте власне прізвище, ім’я. по батькові.
  3.  Поясніть значення приказки: «Відрізану скибку не притулиш».

Виконання таких завдань допоможе учням поглибити знання з  української мови та сприятиме формуванню їхньої мовленнєвої культури.

Крім наведених вправ широко використовую найрізноманітніші тестові завдання. В умовах сучасних технологій за допомогою тестування маю змогу організувати роботу з оцінювання знань учнів з кожної теми навчальної дисципліни.

Використовую тести, де потрібно вибрати  одну правильну відповідь з кількох можливих, наприклад,

Офіційно – діловий стиль – це

А.) мова ділових паперів;

Б). єдність художніх образів і форм її вираження;

В.) письмове знаряддя, яке використовували в часи Середньовіччя.

Успішно реалізується навчальна функція при постановці запитання, яке вимагає негативної відповіді,  наприклад:

Укажіть, що не належить до ознаки  літературної  мови

А) варіативність;

Б) черговість;

В) унормованість.

Вивчення української мови та літератури забезпечує єдність навчання та виховання з цілеспрямованим інтелектуальним розвитком особистості у діалектичному зв’язку з культурою мовлення, передбачає створення умов для самореалізації й саморозвитку особистості.

ІV. Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій на уроках української мови для формування мовленнєвої компетенції.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства педагогічна наука потребує глибокої перебудови відповідно до реалій сучасного життя , в усі сфери якого дедалі глибше проникають інформаційні технології.

Проблеми шкільної практики навчання української мови потребують модернізації, кардинальних змін у технології навчання, реалізації сучасного підходу в комунікативно – діяльнісному,  особистісно  зорієнтованому, функціонально –стилістичному аспектах.

Сучасна школа потребує фахівця, який би володів різними варіантами побудови навчального процесу, знав не один універсальний, а кілька шляхів досягнення мети.

Використання мультимедійних та комп’ютерних технологій на уроках української мови передбачає пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення мовних об’єктів і процесів, включення відео сюжетів, можливість виявлення навчальних досягнень учнів, забезпечення диференціації, індивідуалізації навчання, мовленнєвого  розвитку учнів, широке наведення зразків мовленнєвого етикету, формування мотивованого ставлення до вивчення мови, оперативний самоконтроль школярів у процесі виконання вправ, тестів тощо.

Уроки з використанням мультимедійних та комп’ютерних технологій потребують значної підготовки як учителя, так і учнів, оскільки непідготовленість обох сторін призведе до бездумного натискання клавіш і зміни картинок на мультимедійній дошці. Добре підготовлений урок з використання мультимедійних та комп’ютерних технологій сприятиме його успішному проведенню з урахуванням особистісно зорієнтованого навчання, забезпечить мотивацію навчання, рефлексію на рівні самоствердження, саморегуляції, самореалізації (самоаналіз навчальної діяльності). Досвід використання комп’ютерних технологій виявив і негативні моменти, пов’язані з психологічними аспектами. З’ясувалося, що після двохгодинного заняття за комп’ютером у 80% учнів знижуються психічні процеси запам’ятовування, відбувається також перевтома очей. Тому вчителеві слід ураховувати ці особливості, передбачати періодичні перерви в роботі, переключатися на інші види роботи  або робити музичні паузи.

Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій на уроках української мови сприяє підвищенню мовленнєвої компетенції школярів, дає змогу реалізувати особистісні цілі в оптимальному режимі, кардинально поліпшує контроль і самоконтроль на основі зворотного зв’язку, робить навчання глибшим і різноманітнішим.

Використовуючи мультимедійні технології, готуючись до уроку на тему:  «Редагування тексту», доцільно підготувати для учнів методичні поради щодо підготовки до практичного заняття. Наприклад,

  1. З’ясуйте, що передбачає поняття « культура мовлення», зазначте тезово, які є норми  літературної мови. У цьому вам допоможуть підручники з української мови.
  2. При підготовці до практичного заняття з теми « Редагування тексту» слід навчитися розрізняти стилі сучасної української літературної мови, визначити основні специфічні особливості кожного з них. необхідно опрацювати самостійно тему підручника « Форми і стилі мови» і, користуючись художньою, науковою літературою, періодичними виданнями бібліотеки, підібрати текст до кожного стилю мови.

Використовуючи на уроці комп’ютери, мультимедійну дошку для актуалізації опорних знань можна використати  такі  тестові  завдання.

І. Тестові завдання з теми « Стилістика та культура мовлення».

1.Вища форма загальнонародної мови – це

А територіальні  діалекти;

Б наріччя;

В сучасна українська літературна мова.

2. Мовний стиль – це

А різновиди текстів певного стилю;

Б сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

В різновид національної мови, який є засобом спілкування людей, об’єднаних спільністю території.

3. Літературна мова – це

А національна мова;

Б унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

В нижча форм загальнонародної мови.

4. Офіційно – діловий стиль – це

А мова ділових паперів;

Б єдність художніх образів і форм їх вираження;

В письмове знаряддя, яке використовувалося в часи Середньовіччя.

5. Сукупність правил вимови – це

А орфоепічні норми;

Б орфографічні норми;

В морфологічні норми.

6. Основоположником сучасної літературної мови вражають

А І. П. Котляревського;

Б Т. Г. Шевченка;

В Лесю Українку.

7. Мовний етикет – це

А використання різноманітних засобів вираження думок;

Б типові формули вітання, побажання, прощання,запрошення;

В виділення найважливіших місць свого висловлювання.

 Працюючи над реалізацією теми та  мети уроку, можна запропонувати колективну роботу такого типу:

1) Послухайте байки П. Глазового й визначте, до якого функціонального стилю належить кожний із запропонованих текстів. Визначте, які види мовлення висміює автор у них. Поясніть значення виділених слів.

Темнота

Після лекції Кіндрат запитав Мартина:

  • Що таке дегенерат ?Риба чи рослина?
  • Темнота! – сказав Мартин і махнув рукою.

Це такий же чоловік, як і ми з тобою.

Дивовижне слово

Десь на вулиці матусю запитав хлопчина:

- А чи може без бельзину  їхати машина?

Мати вражена спинилась, вдарила в долоні:

-Звідки слово це взялося в твоїм силіконі?

З подсобного цеха.»

2) Відредагуйте речення та словосполучення, правильні варіанти запишіть у зошити.

Урок розпочнеться в 13 годин. Дошку вимили чистою тряпкою. Самий кращий малюнок. Хрустальний світильник. Я не получаю газет .Мішати спілкуватися. Бувший директор. Хочу сказати слідуюче.  і т. д.

Крім цього, можна використовувати такі види самостійної роботи.

3) Запишіть подані словосполучення українською мовою.

Арендные отношения –

Без зазрения совести –

Безналичный расчет –

Бросать на произвол судьбы –– и т.д.

Можна також використовувати роботу в парах та групах. Наприклад :

4) Робота в парах.

  1. доберіть потрібне слово: вимагати чи потребувати.

      _...сплатити борг своєчасн. Ця справа …наших рук і розуму. Сплативши гроші за покупку, …від касира чек. Квартира хороша,але…ремонту.

Для колективної роботи можна використати вправу « Я – редактор», відредагувати запропонований текст, а після закінчення роботи порівняти його з оригіналом і т. д.

V. Формування комунікативної компетентності учнів – мета вивчення мови в школі.

Щоб учні опанували вміння самостійно здобувати знання, працювати з науковою і довідковою літературою, у процесі засвоєння курсу широко практикую розв’язання проблемно-пошукових завдань, які подаються в програмі як перелік орієнтовних тем  усних і писемних висловлювань учнів паралельно з тематикою текстів. Використання цих завдань індивідуалізую, даючи змогу кожному самостійно сформулювати відповідь на проблемне запитання по тему. Цей принцип безпосередньо спрямований на саморозвиток особистості. Велике значення для інтелектуального розвитку учнів має розвиток у них умінь здійснювати мислитель ні операції (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, систематизація, узагальнення, формування самостійних висновків), що знаходить своє вираження у системі завдань (проблемно-пізнавальних,проблемно-пошукових,конструктивних,творчих),

які  визначають характер роботи учнів з мовним і мовленнєвим матеріалом.     Дуже цікаво пройшов урок розвитку мовлення з української літератури за повістю Григора Тютюнника «Климко» на тему :«Ідея самопожертви, морально – етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.», відповідаючи на питання, поставлене темою уроку, діти не тільки охарактеризували образ  Климка , а й дали оцінку його поведінці та вчинкам. Прочитавши оповідання В. Винниченка «Федько -халамидник» учні чітко відповіли на питання : «Чи дійсно благородним  був  Толя?», «Що таке благородство?», вони були впевнені , що благородство не у походженні , це стан душі людини..

       Усвідомлення учнями власної пізнавальної діяльності відображено у діяльнісній змістовній  лінії, яка має суто процесуальний характер, тобто її зміст подано на рівні узагальнених умінь і реалізується через систему вправ комплексного характеру, як її органічний складник,що забезпечує  цілеспрямоване набуття учнями досвіду творчої діяльності.

          У процесі вивчення української мови та літератури  поєдную вивчення теоретичного матеріалу, розвитку культури мови і мовлення, спілкування з одночасним формуванням креативної компетенції - здатності до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання й уміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань. У 9 класі впроваджую в практику творчі вправи, дослідницько-пошукові завдання, мовні спостереження, лінгвістичні ігри, уможливлюючи тим самим поглиблене вивчення матеріалу. Одним з пріоритетів загальноосвітньої школи є профілізація старшої школи. Вона здійснюється через профільну освіту, тобто освітній заклад, який обрав для себе  певну спеціалізацію.

Концепція профільного навчання передбачає поглиблене й професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів у школі. До одного з таких  курсів належить література рідного краю. Темою таких уроків є осягнення спадщини митців – земляків, прищеплення почуття пошани і любові до Батьківщини, інтерес до її минулого і сучасного.

Найбільшим виявом поваги до місцевих письменників є те, що про них знають, читають, організовують з ними творчі зустрічі. Зацікавлені учні залюбки складають сценарії, готують вечори поезії. Працюючи над цим питанням, я роздала учням  завдання зібрати матеріал про поетів – земляків: поцікавитися сторінками біографії, знайти збірочки поезії та прози. На уроці позакласного читання прозвучали повідомлення про Івана Приблудного (діти побували в селі Безгинове на Батьківщині поета, знайшли місце де була його хата), пройшла цікава зустріч з  Володимиром Мартиновим, Володимиром Глазуновим та іншими земляками. Дуже цікаво пройшов вечір поезії, присвячений  творчості Микити Чернявського.

Наш світ стає складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство й пошук свого місця в житті вимагають від кожної людини дедалі більших зусиль і компетенцій. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими допоможе учням у вирішенні проблеми в професійному і соціальному житті .До ключових компетентностей сучасної людини належать: комунікативні, полікультурні, саморозвитку і самоосвіти,соціальні, інформативні  компетенції й компетенція продуктивної творчої діяльності.

Формування компетентностей – «володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне ставлення до неї й предмета діяльності»(2.7.)—є однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти. Компетенція мовної освіти в Україні орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина, людини, яка шанує українську мову як державну, дбає про належний рівень мовної культури. Це привертає увагу до мовленнєвого розвитку учнів. Розвитку комунікативних компетентностей—«здатностей, пов’язаних з ефективним спілкуванням» (6.2).

Педагогічний досвід свідчить, чим глибша прірва між знаннями, потрібними в житті, і тими, що подаються школою, ти менший вплив навчання на дитину. Тому  першочерговим завданням учителя є вдосконалення вмінь учнів, що становлять основу комунікативних компетентностей:

  1. виправдане використання засобів мови для сприймання й створення висловлювань;
  2. установлення й підтримання контакту зі співрозмовниками, формування запитань і чітка відповідь на них;
  3. аргументоване доведення власних думок, участь у дискусіях, дебатах.

 Достатньо ефективним для формування комунікативних компетентностей є технологія розвитку критичного мислення. Як результат, школярі вміють: визначати проблему  та наявність підтексу; перевіряти використані  дані; аналізувати твердження, що лежить в основі інформації; урахувати альтернативні погляди; синтезувати здобуті знання, робити висновки; приймати оптимальні рішення; складати висловлювання до ситуації спілкування.

Реалізація технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє формуванню комунікативних компетенцій, міцному засвоєнню програмного матеріалу.

Якщо діти механічно сприймають матеріал, вони не вміють критично мислити, отже, я планую свої уроки так, щоб ати учням можливість розмірковувати, робити припущення, установлювати очевидність. Уроки розвитку критичного мислення ґрунтуються на трьох етапах:

І. Виклик.

1) актуалізація наявних знань з теми;

2) актуалізація пізнавальної діяльності;

3) визначення учнями напрямів нової теми.

ІІ. Фаза реалізації побудови знань.

На цьому етапі учні знаходять відповіді на поставлені запитання. Тому необхідно навчити дітей вирішувати такі задачі:

    1. Як організувати роботу з новою інформацією?
    2. Як співвіднести новий матеріал з уже відомим і раніше засвоєним?.

Тут доцільні такі  завдання як « Обмін проблемами» (« Придумай завдання та передай другові»)—вид роботи, у ході якої учні однієї групи готують завдання чи питання для іншої, воно спрямоване на читання з обдумуванням.

ІІІ. Фаза рефлексії.

На цій фазі «вбудовується» новий досвід, здобуті знання в систему особистісних  компетенцій. Учні мають змогу обмінюватися думками, ставити запитання, оцінювати процес навчання. При роботі на цьому етапі можна використовувати такі види робіт: незавершені речення; дошка запитань та роздумів; твір - п’ятих, « запитаю й відповім».

Привертають увагу кооперативні форми технології критичного мислення, які сприяють зацікавленості кожного учня в результатах навчальної діяльності  всього класу:

1.Спільна творча робота. Залиште за мною останнє слово. Лінія цінностей .Кути. Обмін завданнями. Кажи та переключайся. Репетиція.  Навчання разом. Формулюй. Ділись. Слухай. Створюй.

Використовуючи їх, доцільно планувати роботу в команді, особливо на уроках зв’язного мовлення. За таких умов школярі розуміють, що від їхніх знань залежить результат групи, відчуватимуть власну відповідальність.

Формуючи комунікативні компетентності учнів, слід пам’ятати, « технологія майбутнього вимагає не мільйонів поверхово підготовлених людей, готових до одноманітної роботи, не тих, що, не змигнувши оком, виконають вказівки, усвідомлюючи, що ціна хліба—не механічна покора владі, а людей, які можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, які досить швидко встановлюють стосунки в реальності, що постійно змінюється» [2.26.]

Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури сприяє формуванню навичок мислення й мовлення учнів, розвиткові їхніх творчих здібностей, умінь визначити тему конкретної навчальної діяльності, реалізувати план роботи, оцінювати результати власної діяльності, можуть відокремити головне від другорядного. Вони долають сумніви, ставлять запитання, будують судження на доказах,  шукають зв’язок між предметами.

На своїх уроках багато уваги приділяю збагаченню словникового запасу учнів, розвитку зв’язного мовлення. На уроках розвитку мовлення намагаюся навчити монологічного та діалогічного мовлення, пропоную реалізувати ту, чи іншу ситуацію, висловити свою думку з певних питань, дати відповіді на проблемні питання мотивуючи їх. З метою виховання інтересу до предмету подаю цікаву інформацію щодо походження слів, термінів, висловів.

Я вважаю, що важливо не тільки те, щоб діти засвоїли певну суму знань і навчилися знаходити потрібну інформацію, тобто здобувати знання, а й оцінювати свої знання, але без розуміння способів навчання, механізмів пізнання і розумової діяльності учні не зможуть засвоїти здобутих знань. Оцінювання предметних знань, умінь і навичок за нормами спонукає до оцінювання процесу навчання, визначення рівня умінь мислити, комунікативних умінь, саморефлексії,самооцінки, умінь працювати в групі, рівня старанності та активності. Засвоєння відбувається лише тоді, коли включається рефлексія, завдяки якій і виділяються схеми діяльності - способи вирішення завдань чи розмірковування. Отже,засвоєння і є наслідком такого рефлексивного процесу. Під поняттям рефлексії позначається аналіз результату навчання, процесу  діяльності, пов’язаних із нею почуттів і особистісних змін. Мета рефлексії – пригадати й усвідомити цілі та процес діяльності (способи, проблеми, шляхи їх розв’язання), співвіднести отримані результати із запланованими й відкоригувати послідовність подальших кроків, осмислити свої почуття в процесі діяльності. Вимірюємо й особистісне зростання, а також ступінь навченості. Говорячи про рефлексії, розглядаємо та застосовуємо рефлексивно – оцінювальні вміння, бо саме від здатності учня самостійно аналізувати й оцінювати діяльність залежить успіх формування життєвих компетенцій, розвиток особистості. Я вважаю, що важливо порівнювати досягнення учнів не тільки з нормою, а й з їх попередніми  успіхами чи невдачами. Оцінювання на уроках мови та літератури діалогу і монологу є «домінантною формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами… які відбуваються на  всіх етапах навчальної діяльності ідо яких залучає учитель, спонукаючи  розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати». Серед  загально навчальних умінь, до яких я зараховую й  рефлексивно - оцінювальні, треба відокремити здатність проводити ціле визначення та планувати власну діяльність, що обумовлено  нерозривністю і взаємообумовленістю процесу діяльності,бо не можна перевірити знання учнів, якщо не зрозуміло, які якості знань повинні бути сформовані в результаті навчання. Початковим пунктом для оцінки знань є визначення цілей навчання, а також кінцевих і проміжних результатів. Гадаю, що до переліку , крім здатності оцінки й самооцінки,  мають також входити вміння працювати в групі та комунікативні. Потреба такого підходу зумовлена сутністю інтерактивного навчання, « засвоєного на суб’єкт - суб’єктних стосунках педагога - учня (паритетності); багатосторонній комунікації, конструюванням знань учнем; використанні самооцінки та зворотного зв’язку; постійній активності учня». На  уроках проводжу з’ясування емоційного стану  учнів, використовуючи прийом « Незакінчене речення», асоціативні ряди, кольоровий . словесний напрям, вільне письмо. У старших класах можна запропонувати есе на тему:  «Сьогоднішній урок літератури», « Мої побажання вчителю» або « Мій шлях до успіху».  На мою думку, треба виокремити здатність активно слухати, що передбачає розуміння сутності технології, сформованості емоційно-ціннісного ставлення до цього вміння, спроможності перефразовувати почуте, висловлювати й обговорювати власну думку. Формується реальний інструментарій оцінювання не лише діалогічних умінь, а й їх становлення. Важливо донести до свідомості учнів розуміння. Що наявна сьогодні освітня система не має чітких критеріїв оцінювання знань, умінь та навичок. Однак без їх сформованості досягти життєвого успіху неможливо.

Важливим елементом становлення рефлексивно –оцінювальних  умінь є аналіз визначення цілей. Як відомо, ціль вказує на конкретний очікуваний результат навчальної діяльності. Формуючи цілі, визначаючи бажану оцінку в балах. Зіставляючи запланований і здобутий результат, учень, по - перше, формує цілісне бачення процесу й розуміння важливості загально навчальних умінь, по – друге, вчиться визначати наскільки успіх чи неуспіх залежить від правильно обраних цілей. Виставивши оцінку, учень встановлює причини невдач або запоруку успіху, що допомагає йому визначити подальші кроки самоформування.

Література

1.Бухлова Н. Як навчити учня вчитися: поради та рекомендації -  Київ: Шкільний світ,- 2007.

2.Гавловська Л. Розвиток соціокультурної компетентності старшокласників на уроках української мови.// Українська мова та література. –Київ: шкільний світ. – 2011. - №717-718. – с.11 – 12.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти //Освіта України. – 2004. -№5.

4.Іванов Д. Комплексний підхід в освіті. Проблеми, поняття, інструментарій. // Зарубіжна література в школі. – 2006.- №23,- с. 16 – 27.

5. Коростельов В. Формування ключових компетенцій учнів на основі психолого – педагогічної діагностики особистості учня на уроках української мови та літератури // Вивчаємо українську мову та літературу в школі. – 2008. - № 16 – 18. – с. 86 – 90.

6.Нагрибельна І. Формування мовленнєвої компетенції учнів на уроках зв’язного мовлення. // Зарубіжна література в школах. – 2006.- №23. – с. 28 – 38.

7.Лященко М. Формування мовної компетенції майбутніх педагогів у процесі викладання української мови. // Українська мова та література. – Київ: Шкільний світ. – 2011. - №696. – с. 3 – 6.

8.Лященко М. Формування мовленнєвої компетенції засобами використання комп’ютерних та мультимедійних технологій на уроках української мови  // Українська мова та література. – Київ: Шкільний світ. – 2011. - №696. – с.7 – 11.

9.Ракільна С. Комунікативні компетенції учнів на уроках мови та літератури //           Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - № 34. – с.2 – 6.

10. Руденко О. Життєва компетенція учнів у вимірі освітніх інновацій. // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. -№ 24. – с.2 – 10.

11.Савчук Н. Формування та розвиток літературно – художніх компетенцій учнів у процесі шкільної літературної освіти. // Українська мова та література. – Київ: Шкільний світ. – 2010. -№ 13. – с. 9 – 15.

12. Терновська Н. Компетентнісно спрямоване вивчення літератури рідного краю  // Українська мова та література. – Київ: Шкільний світ. – 2010. – с.19-27.

13. Тімченко С. Формування комунікативних компетентностей учнів за допомогою технології розвитку критичного мислення .// Українська мова та література. – Київ: Шкільний світ. – 2009. – с. 23 – 30.

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович