Розвиток критичного мислення на уроках історії як шлях до нової української школи

Тип матеріалу: 

Лінник Алла Миколаївна, учитель історії Комунального закладу «Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»  Мереф’янської міської ради Харківської області Лінник Алла Миколаївна,
учитель історії
Комунального закладу «Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»
Мереф’янської міської ради Харківської області

В умовах сучасної школи перед кожним вчителем стоять непрості завдання. Це пояснюється тим переломним станом, на якому перебуває освіта сьогодні. Йде ломка старих систем і концепцій. В результаті практичної діяльності вчителів, наукових досліджень і теоретичних узагальнень науковців у 90-х рр. ХХ століття склалася нова критично-креативна парадигма освіти. На відміну від старої, адаптивної парадигми, вона запропонувала кардинально нові погляди на роль освіти в житті людини, її зміст, принципи, мету, завдання.

Відповідно до цих змін у розумінні історії як науки, головною метою сучасної шкільної історичної освіти визначається не засвоєння певної суми знань, а розвиток особистості учня:

  • формування історичних знань та розвиток історичного мислення;
  • вироблення навичок наукового  сприйняття історії, її суті та впливу;
  • виховання учнів як свідомих громадян, усвідомлення ними важливості загальнолюдських цінностей;
  • підготовка учнів до свідомої творчої участі у суспільному житті.

Отже, відповідно до нової мети шкільної історичної освіти пріоритет надається не предметному аспекту, а мотиваційному. Учні на уроках мають навчитися розуміти природу і суть історичних подій, критично сприймати інтерпретації історичного процесу істориками, бути здатними на власне бачення та аргументоване відстоювання своєї позиції.

Тож на сучасних вчителів історії покладається дуже відповідальна місія, адже саме предмети суспільствознавчого циклу покликані відігравати провідну роль у формуванні ключових компетентностей учнів. В таких умовах дуже багато залежить від особистого підходу вчителя до своєї праці, усвідомлення ним завдань, які стоять перед школою взагалі та шкільною історичною освітою зокрема на сучасному етапі.

Продовжуючи практично працювати над формуванням в учнів історичного мислення, на сучасному етапі я зосередила основну увагу на такому його аспекті, як критичне мислення. Чому саме формування навичок та розвиток критичного мислення були обрані мною як предмет дослідження та практичного втілення?

Насамперед тому, що без розвитку критичного мислення сьогодні не можливо досягти тієї мети, яку ставить перед собою шкільна історична освіта, неможливе формування громадянської компетенції, оскільки саме розвиток критичного мислення забезпечує громадянам здатність усвідомлювати та відстоювати власну позицію, уміння визначити проблеми й знаходити шляхи їх розв’язання.

Слід детальніше зупинитися на змісті терміну «критичне мислення». Під критичним мисленням розуміють не огульно - негативне ставлення до будь-чого, а наукову оцінку позитивних та негативних рис явищ дійсності. Критичне мислення – це наукове мислення, суть якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: мусимо ми його сприйняти чи відкинути, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо. Критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а зважений розгляд різноманітних підходів до проблеми.

Критично мисляча людина нічого не сприймає на віру, бо вона здатна оцінювати різні твердження та робити об’єктивні судження на основі добре обґрунтованих доказів.

Критичне мислення – це здатність ставити нові запитання, знаходити різноманітні аргументи, приймати незалежні та продумані рішення. Критичне мислення проявляється у 2-х напрямках:

1) як орієнтація на пошук правди,

2) як розуміння різноманітності.

Критичне мислення неможливо відділити від творчого. Почавши аналізувати проблему, ми одразу будуємо гіпотезу, шукаємо альтернативні способи розв’язання.

Все це є актами творчості. Тому точніше буде називати цей тип мислення творчим критичним мисленням.

Проблема розвитку навичок критичного мислення у учнів шкіл стоїть дуже гостро. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів визначив як одне із головних завдань сучасного суспільствознавства. Про важливість і необхідність розвитку критичного мислення сьогодні вже є ряд вітчизняних публікацій, серед яких слід виділити роботи О.Пометун, О. Тягло, С.Терно, Н. Вукіної.

Це в значній мірі допомагає вчителям втілювати в життя основні завдання історичної освіти. Але, безумовно, кожен вчитель має шукати власні шляхи та підходи до реалізації такої непростої проблеми, створювати власну систему роботи, спрямовану на формування та розвиток критичного мислення.

Формуючи власну систему роботи, я поставила перед собою 3 питання:

1 – коли слід розпочинати формування в учнів основ та навичок критичного  мислення; (коли?)

2 – за допомогою яких методів та прийомів слід працювати над формуванням критичного  мислення ? (як)

3 –  які результати слід очікувати (навіщо?)  (рефлексія);

Зупинюсь детально на першому питанні.

У науковій літературі відповіді на це питання різняться. Є точка зору, що починати у спрощеній формі над формуванням критичного мислення можна вже на етапі молодшої школи. Проте більшість дослідників вважають за можливе формувати критичне мислення на етапі старшої школи. Спробую обґрунтувати власне бачення цієї проблеми.

Вивчення історії як окремої шкільної дисципліни відбувається у середній та старшій ланках школи. У 5-му класі учні вивчають пропедевтичний курс історії, який покликаний познайомити школярів з історичними поняттями (історичні джерела, простір, час), ознайомити з державними та національними символами, історичними героями, визначними подіями.

В 6-7 кл. учні вивчають період стародавньої історії та середньовіччя. Це яскравий, насичений матеріал, який створює основу інформаційно-осмислювального курсу. Проте особливості фізичного і психічного розвитку учнів підліткового віку, нестійкість уваги, несформованість інтересів не дають можливості на цьому етапі перейти до осмислювально-узагальнюючого вивчення історії. Але саме на цьому етапі формуються основні навички історичного мислення, що вже у 8-му  класі, дозволяє використовуючи їх починати формування в учнів навичок порівняння, аналізу, синтезу. Саме ці навички є висхідними  для формування основ критичного мислення.

Навчальний матеріал історії 8-го -9-го класів насичений проблемними питаннями, саме в цьому курсі вивчаються основні поняття, які є базовими у формуванні системи історичних цінностей. Так, наскрізними  проблемами через курс всесвітньої історії проходять питання революцій та становлення демократії, науково-технічний прогрес та його наслідки, національно-визвольна боротьба народів світу, через курс історії України – національно-визвольний рух, становлення української нації та державотворення.

Отже, саме на цьому навчальному етапі, для успішного та результативного засвоєння матеріалу вкрай необхідним є формування основ критичного мислення та його подальший розвиток у старшій школі. Перехід від репродуктивного рівня використання  знань до реконструктивного і творчого вимагає використання на уроці нових методів навчання.

Але слід зазначити, що психологічні передумови для розвитку критичного мислення слід закладати у молодшій школі. Оскільки, привчені у початковій школі до авторитарних методів учні значно повільніше стають на шлях розвитку критичного мислення у середній та старшій ланці.

Таким чином, ми переходимо до розгляду другого питання – практичні методи та прийоми формування критичного мислення. Навчальний процес на засадах критичного мислення повинен бути побудований так, щоб учні:             

  • висловлювали власні судження,
  • виділяли головне та робили порівняння,
  • оперували доводами та конкретними фактами,
  • відокремлювали правдиву інформацію від неправдивої, факти від суджень,
  • самостійно ставили питання, формулювали проблему й альтернативні шляхи її творчого розв’язання,

Розвитку цих умінь і навичок сприяє застосування на уроках таких методів навчання, як:

  • ситуаційнорольові ігри,
  • метод відкритої трибуни,
  • метод проектів,
  • метод «Сократівського опитування»,
  • «дошка запитань»,
  • «асоціативний кущ»,
  • «знаємохочемо дізнатися – дізналися,
  • «займи позицію»,
  • «так і ні»,
  • «мозковий штурм»,
  • «складання сенканів»,
  • метод дискусій (дебати),
  • метод дослідження документів (історичних джерел),
  • читання тексту з позначками,
  • читання тексту в парах, спрямоване читання.

Вибір методів розвитку критичного мислення на уроці залежить від типу уроку і його структури. На одному уроці може бути використано декілька методів розвитку критичного мислення, а саме, на етапі актуалізації опорних знань, мотивацій навчальної діяльності, вивчення нового матеріалу, осмислення нових знань, систематизації й узагальнення нових знань і умінь.

Та ключовим моментом є розуміння того, що методи розвитку критичного мислення мають застосовуватися системно і виконувати свою функцію на різних етапах уроку.

Пропоную до уваги таблицю, в якій я зробила спробу впорядкувати можливі варіанти застосування конкретних форм та методів розвитку критичного мислення на окремих етапах уроку.

Етап мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань

Етап вивчення нового матеріалу, осмислення нових знань та умінь

Систематизація та узагальнення нових знань та умінь

Методи:

  • «Знаємо – хочемо дізнатися»,
  • «дошка запитань»,
  • «мозковий штурм»,
  • «Сократівське опитування»,
  • «асоціативний кущ».

Методи:

  • «читання тексту з позначками»,
  • «читання тексту в парах, спрямоване читання»
  • «дослідження документів»,
  • «ситуаційна рольова гра»,
  • «перегляд відеоджерел + дошка запитань»,
  • «підсилена лекція».

Методи:

  • «складання сенканів»
  • «займи позицію»
  • «дискусія»
  • «асоціативний кущ»
  • «дискусійна сітка»

Форми роботи:

  • індивідуальні,
  • групові,
  • колективні.

Форми роботи:

  • індивідуальні,
  • групові,
  • колективні.

Форми роботи:

  • індивідуальні,
  • групові,
  • колективні.

Види діяльності:

  • усні,
  • письмові.

Види діяльності:

  • усні,
  • письмові.

Види діяльності:

  • усні,
  • письмові.

 

Системне застосування методів та форм, спрямованих на розвиток критичного мислення допомагають школярам розвинути не лише загальнонавчальні вміння і навички, а й навички комунікацій, плідної співпраці та зорієнтувати особистість на такі демократичні цінності як плюралізм, толерантність, діалог і компроміс. До того ж практичне застосування методів формування критичного мислення на уроці підвищує мотивацію учнів, допомагає раціонально використати навчальний час.

Так, наприклад, через весь урок можна провести використання методу «Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися». На етапі актуалізації  опорних знань заповнюємо на дошці колонку «Знаємо», це дозволяє замінити традиційне опитування і настроїти учнів на дослідницький настрій.

Заповнюючи графу «Хочемо дізнатися» – створюємо позитивну мотивацію і намічаємо основні проблеми. На етапі систематизації отриманих знань заповнюємо графу «Дізналися». Цей метод дозволяє задіяти більшу частину учнів у класі і винести на розгляд різні версії кінцевих знань.

Як різновиди цього методу я також застосовую такі прийоми, як «Дошка запитань», коли учні протягом уроку або на початку формують запитання і проблеми, які їх найбільше зацікавили.

На етапі отримання нових знань результати дає метод читання тексту з позначками та аналізу документу. Найчастіше я пропоную використовувати «+» – згодні з позицією, «–» – не згодні, «?» – не можу визначитися, або «Ф» – факти, «С» – судження. Слід відзначити, що підручники 10-11 класу мають достатню кількість документів для розвитку навичок критичного мислення

З метою закріплення, систематизація, осмислення вивченого матеріалу а також перевірки отриманих знань можна організувати проведення дискусії, диспуту. В залежності від ситуації дискусію можна організовувати в групах, за участю всього класу (коли вчитель застосовує Сократівські питання) у вигляді «Торнадо»,   «Займи позицію»  «Атака на вчителя», складання сенканів.

Це далеко неповний перелік методів, які допомагають формувати та розвивати навички критичного мислення. Але головне, що об’єднує ці методи, це наявність елементу проблемності та атмосфера творчої співпраці вчителя та учнів на уроці. Шукаючи відповідь або задаючи питання, учень має не боятися помилитися чи протягом уроку змінити свою позицію.

Досить цікавим в цьому плані є завдання, які я час від часу пропоную учням у вигляді творчих домашніх завдань або з метою психологічного розвантаження на уроках. Так, вивчивши тему де фігурувала видатна історична особа, яка зробила певний вибір, що вплинув на подальший хід історії, можна запропонувати учням:

а) дати своє розв’язання проблеми, зробити власний вибір замість історичного персонажу.

б) спрогнозувати, як би це могло змінити історію.

Такі вправи називаються ретроальтернативістика. В радянській історії такий підхід був заборонений та вважався неетичним. Але сучасний підхід до викладання історії передбачає можливість альтернативи як у минулому так і у майбутньому

Систематичне застосування на уроках методів, що сприяють розвитку в учнів критичного мислення, має сформувати у них переконання, що недостатньо лише знати історичні факти, а дуже важливо уміти оцінювати їх значення для долі країни і світу. Учні також мусять зрозуміти, що вкрай потрібно розуміти й приймати іншу точку зору за наявності переконливих аргументів, тобто бути толерантними.

Отже, критичне мислення привчає учнів до самостійності, творчості, толерантності, вчить ставити запитання і шукати на них відповіді, привчає до переконливої аргументації, вчить відокремлювати факти від суджень.

І на завершення хотілося б зауважити, що розвиток критичного мислення є не лише освітнім завданням, а й суспільною необхідністю. Адже відповідально ставитися до прийняття рішень, об’єктивно оцінювати ситуацію, бути толерантним може лише громадянин, який вміє критично мислити.

 

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович