Стаття «Ергономіка як фактор підвищення ефективності виробництва»

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

Гнатишин Андрій Володимирович, викладач вищої категорії Бердичівського коледжу промисловості, економіки та праваГнатишин Андрій Володимирович,
викладач вищої категорії
Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права

Розробка призначення для коледжів.

Розглянуті особливості впливу ергономіки на підвищення ефективності виробництва на промисловому підприємстві.

В основі лежить аналіз організації робочих місць, конструювання технологічного обладнання з урахуванням системи «людина-машина».

Ключові слова:  система «людина-машина» при конструюванні нових зразків обладнання.

Актуальність питань: система «людина-машина» дає змогу проаналізувати оптимальне співвідношення ручної та автоматизованої праці при роботі на технологічному обладнанні з метою підвищення продуктивності праці.

Мета статті:  полягає в ознайомленні з практичним використанням антропометричних, біомеханічних та інженерно-психологічних вимог до нових зразків технологічного обладнання, що сприятиме підвищенню ефективності виробництва.

Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва, окрім інновацій в технічній та технологічній галузях, є побудова оптимального співвідношення та взаємозв’язку в системі «людина-машина».

В процесі роботи від машини до робітника надходить велика кількість інформації у вигляді певних закодованих сигналів.

Для їх передачі призначені різноманітні табло, датчики, шкали і т.д.

Після отримання необхідної інформації оператор передає обладнанню командну інформацію за допомогою важелів, кнопок, тумблерів і т.ін.

Отже, діяльність оператора полягає в отриманні, обробці та відправленні інформації в певній послідовності та в зазначений проміжок часу.

Використовується сучасна система «людина-машина».

В цій системі машина в залежності від її рівня автоматизації може виконувати різноманітні функції, проте у всіх випадках конструкція машини повинна відповідати вимогам ергономіки як одного з найважливіших розділів наукової організації праці.

В рамках ергономіки конструктор нової техніки повинен розглядати людину-оператора як елемент, складову частину в системі «людина-машина».

Обов’язково враховується перелік вимог: антропометрія, інженерна психологія, біомеханіка.

Ці вимоги лежать в основі рекомендацій конструкторам, технологам.

Нова техніка повинна відповідати природнім можливостям людини і сприяти раціональній організації трудових процесів.

Біометричні вимоги.

Біомеханіка враховує особливості трудових рухів: рухів пальців та зап′ястя, плеча, передпліччя, корпусу та їх поєднання.

Бажано надати перевагу рухам пальців, плеча, передпліччя, а рухи корпусом бажано обмежити, особливо в масовому виробництві, тому що це призводить до передчасної втоми працюючого і спричиняє професійні захворювання.

Біомеханіка досліджує траєкторії, направлення і швидкість руху рук, передпліччя, величини максимальних зусиль, що прикладаються до органів управління.

Тобто, головна теза біомеханічних вимог – максимальне скорочення трудових рухів людини з метою економії їх зусиль.

Інженерно-психологічні вимоги.

Інженерна психологія аналізує функції людини в системах управління, вивчає процеси прийому людиною інформації про стан управлінських об’єктів, процеси обробки отриманої інформації, вивчає прогнозованість та надійність людини при виконанні покладених на неї функцій.

Інженерна психологія досліджує пріоритети людини або машини в системі «людина-машина». Наприклад, машина краще за людину виконує такі функції як: контроль за ходом виробничого процесу, за витратами всіх видів енергії, швидкий підрахунок великої кількості інформації, швидке реагування на сигналізацію тощо.

Людина перевищує машину в таких питаннях: здатність діяти в несподіваних ситуаціях, в здатності імпровізувати, змінювати характер дій, узагальнювати окремі спостереження.

При проектуванні нового обладнання необхідно всіляко уникати монотонно повторюваних дій.

Це негативно впливає на психіку людини. Саме тому слід враховувати такі правила:

  • періодична зміна ритму роботи;
  • періодична зміна робітника;
  • періодична зміна робочого місця;
  • об′єднання дуже простих і монотонних операцій в більш складні і різноманітні за змістом;
  • зміна послідовності і способів виконання робіт;
  • внесення до складу процесів розрахунковоаналітичних, контрольних, регулюючих функцій, що потребують вдумливої діяльності.

У зв’язку з підвищенням рівня автоматизації виробництва у всіх галузях економіки особливу роль в організації робочих місць операторів автоматизованих систем управління відіграє інженерна психологія.

Органи контролю і органи управління повинні розміщуватися на щитах і пультах з таким розрахунком, щоб забезпечити оператору найбільш сприятливі умови і для зчитування інформації, і для маніпулювання органами управління (і те і інше повинно бути зручним для оператора).

Зосередженість на окремих пультах органів контролю і управління має ряд переваг, що дозволяють надійно і централізовано керувати автоматизованими і іншими складними виробничими системами в цехах, на дільницях та окремих виробничих лініях.

Антропометричні вимоги.

При конструюванні будь-якого агрегата, який підлягає обслуговуванню оператором, необхідно врахувати антропометричну характеристику людини – зріст, розміри рук, ніг, корпусу, що приймають участь в трудових процесах, а також позицію робітника при виконанні робіт.

Врахування цих даних – необхідна умова для того, щоб праця обслуговуючого робітника була мінімально важкою і не сприяла втомі, була найбільш продуктивною.

В процесі врахування антропометричних вимог при конструюванні обладнання використовують метод соматографії, макетування і моделювання.

Досліджується робоча зона на основі двох факторів : розмірами досяжності рук і робочої позиції.

Питання позиції робітника на робочому місці вирішується з урахуванням всієї сукупності умов праці, зокрема маси виробу, часу активного спостереження за роботою машини. Наприклад, при масі деталі 5-10 кг зручніше працювати сидячи або стоячи; при масі деталі більш 10 кг  працювати легше стоячи. У випадках, коли слід тривалий час вести активне спостереження, доцільно працювати сидячи.

При проектуванні робочої зони необхідно передбачати можливість її періодичної зміни, зокрема роботи як сидячи, так стоячи, тому що доцільно змінювати навантаження на різні групи м′язів. Завдяки цьому знижується загальна втомлюваність робітника.

Аналізуються максимальні та оптимальні робочі зони.

Максимальна зона обмежена дугами, що описуються кожною витягнутою рукою при її повернені в плечовому суглобі.

Оптимальна зона обмежуються дугами, що описуються рукою при її повороті в ліктьовому суглобі.

На найбільш відповідальних ділянках роботи ретельно досліджуються два варіанти робочих зон і можливості їх зміни та доповнення.

Для машинобудівних підприємств однією з важливих проблем є боротьба з вібрацією (механо-складальні цехи, котельно-зварювальні, ливарні, ковальські і т.д.).

При випробувані нового зразка машин на експериментальній дільниці необхідно прагнути до максимального зниження шуму і вібрації, обов’язково дотримуватись діючих санітарних норм.

До обов’язкових попереджувальних мір відносимо: використання спеціального взуття з вібропоглинанням ; перерви в роботі через кожні 1-1,5 години; спеціальні гімнастичні вправи; працювати в зоні вібрації не більше 50% робочого часу; забезпечення робітників м′якими рукавицями з подвійними прокладками на долонях; в перервах приймати теплі водяні ванни для рук.

Впровадження технічної естетики.

Важливим  завданням в організації роботи  цеху є внутрішнє оформлення виробничих приміщень: лабораторій, конструкторського та технологічного відділів, допоміжних служб, майстерень, технічних архівів, тощо.

При організації робочих місць у виробничих цехах найбільше уваги слід приділити розміщенню технологічного обладнання, виділенню та організації раціональних вантажопотоків і транспортних ліній.

При розміщені обладнання завжди можна враховувати елементи виробничої естетики без збільшення площ цехів і не порушуючи технологічного процесу.

Необхідно продумувати доцільність впровадження і розміщення предметів декору і рослин для створення комфортних умов.

При оформленні приміщень велику роль відіграє наочність, засоби агітації, художнє оформлення зон відпочинку і т.д.

Створення хорошого психологічного мікроклімату в колективі лежить в основі резервів зростання продуктивності праці.

Література:

  1. Бойчик I.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів економічних спецільностей вищих навчальних закладів I-IV piвнів акредитації. Третє видання. - К. : Кондор - Видавництво 2016. - 378 с.
  2.  Горбонос Ф.В. Економіка підприємств : Підручник. /Горбонос Ф.В.  Бандурка О.М. / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов. - К. : Либідь, 2012. - 230 с.
  3. Захарченко В. I. Економіка підприємства. Теорія. / В.I. Захарченко,
  4.   М.М. Меркулов, О.В. Балахонова. - 2011. - 324 с.
  5.   Kpyш П.В. Організація виробництва: Підручник, - К. :Каравела, 2010 – 536 с.

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Ректор університету 
Копилов
Сергій Анатолійович – 
доктор історичних наук, професор