Сценарій години пам’яті «Небесна сотня»

Навчальний рівень: 

Капітанчук Людмила Степанівна,
педагог-організатор 

Дзвиняцької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Борщівського району
Тернопільської область


Ведуча. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європей­ських цінностей   у  нашій  державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами сво­боду й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молоді, сильні. Ті, що тільки почина­ли жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом'янути й вшанувати Небесну Сотню.

Ведучий. Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо порівняно з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок - то велика жертовна любов. І якщо ми збаг­немо це - не буде поміж нами зла .

Головним у світі є любов, і люди, яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога й до своєї країни, свого народу.

Небесна Сотня – цвіт країни,
Тобі схиляємо уклін.
У наших серцях “Кача плине”,
А Вам в церквах лунає дзвін !

Ви дивитесь на нас з небес,
А ми сумуємо за Вами.
Та Вас не буде поруч з нами.

Не буде тих страждань і мук,
Що Вам судилося прийняти,
А буде сум і біль розлук,
І на порозі – сива мати.

Ви змусили здригнутись світ,
Змінили долю рідної країни.
Небесна Cотня – правди цвіт !
Героям Слава ! Слава Україні!

Ведуча. Події останніх місяців 2013 і по­чатку 2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудила­ся приспана роками національна свідомість людей.

Ведучий. Українська національна спільнот поза межами українських земель, відчуваючи духовнийзв'язок з Україною, висловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі нежив би Українець, ніщо не зможе зламати тої дух, ту жагу до свободи, які генетично закладено у його душі.

Це моя і твоя війна
За мою і твою свободу.
Я із Заходу ти із Сходу -
Ми щаслива одна сім'я.
І ніхто нас не роз'єднає.
Нас ніколи ніхто не здолає,
Бо ми разом - могутня сила.
Це моя і твоя Україна.
І весь світ нас з тобою знає.
Нас з тобою весь світ поважає,
Бо ми биті, та не подолані,
Ми з тобою ніким не підкорені!
А нам брешуть, а нас обманюють,
Нас, мов звірів, з тобою стравлюють,
Але марно - дешева акція,
Я і ти - то Велика нація!
І ніхто нас не роз'єднає,
Нас ніколи ніхто не здолає.
Ми тут вільні,
Царям не вклонимось,
Ми ніколи їм не підкоримось!
Бо нам воля дорожча золота
Наше слово б'є краще молота.
Я і ти - це велика сила
Я і ти - це є Україна.
(Пісня «Не спи, моя рідна земля» ).

Небесна Сотня - то в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная, свою дитину
Пташиним співом, шелестом трави,
Блакитним небом, золотим колоссям,
Останній раз, як мати пригорне
Чоло високе в обранку волосся.
Небесній Сотні шана й молитви
За чисті душі, що злетіли в небо,
їм шлях високий, Боже, освяти,
І в мирі, Господи, прийми до себе.
(Звучить пісня «Небесну Сотню, Господи прийми» ).

Ведуча. Усі герої Небесної Сотні були про­стими людьми - не депутатами, не політика­ми, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізора просто дивитися на те, що коїться на вулицях сто­лиці.

Ведучий. Вони не думали про те, що можуть загинути. Вони лише знали, що так, як є, так далі бути в Україні не може.

Їм амуніції не треба,
Хоч не закінчилась зима.
Сьогодні сотня йде на небо,
Без командира йде, сама.
На небі, хмари, розійдіться.
Весна іще не почалась.
Всі на Майдані розступіться,
Щоб Сотня в небо піднялась.
Земну покинувши родину,
Вони ідуть в останню путь.
За честь, за волю, за Вкраїну
Ідуть, щоб Богу присягнуть.
Веде їх всіх незламна віра
І торжество великих діл.
Тепер їм там за командира
Буде архангел Михаїл.

Читець .

Не плач і не ридай, родино,
Хоч біль ніколине пройде.
Пишайся, ненько Україно -
Найкраща Сотня в небо йде.
Борись, Вкраїно, за свободу,
бо кров і сльози пролились.
І пам'ятай своїх героїв,
їх шанувати поклянись.
Залишиться кривавий лютий
в серцях вкраїнських громадян.
Не панувати злу в країні!
Хоч стогне вся земля від ран

Ведучий. Одного з волонтерів вразила роз­повідь лікаря, який виносив з-під куль мо­лодого пораненого хлопця. Попри біль він співав Гімн України і помер, не дочекавшися швидкої.

«Ще не вмерла України...» -
Помирав він та співав.
За свободу Батьківщини
Молоде життя віддав.
«Згинуть наші воріженьки,
їм лише до пекла шлях,
А брати до перемоги
На Майдані хай стоять.
Прощавай, моя кохана,
Обійми моїх синів,
Розкажи їм все про тата,
Я прийду до ваших снів.
«Душу й тіло ми положим..
Не плач, матінко моя,
Я пішов з життя героєм
З сотнею таких, як я»
(Звучить пісня «Небесна Сотня» гурту «Вітер знає» ).

Ведуча. Коли ховали хлопців, що загинули у Києві, за ними журилися всі українці, не­залежно від того, де вони живуть. Хто гроші, хто речі, хто ліки - посилають нові емігранти додому, намагаючися хоч чимось допомогти рідному краю у боротьбі. Галичанка Оксана Максимишин посилає в Україну свої вірші. Вже понад 30 народилося їх у далекій Порту­галії, куди закинула її доля з рідного Яворо­ва. Один із цих віршів - «Мамо, не плач» - у скорботні дні почула вся Україна.

Ведучий. Біль, помножений на відстань, відчувають українці, що опинилися далеко від рідної землі у найчорніший для неї час. Коли всією Україною ховали хлопців з Не­бесної Сотні, Оксана Максимишин не була на Майдані, але там лунав крик її серця.

(Пісня «Мамо, не плач»).

Ведуча. Що відчувала пані Оксана, коли по­чула свій вірш зі сцени Майдану?!

«Боже милий! У мене таке враження, що від 29 листопада я плачу кожен день. Пла­кала, кричала. А тоді взяла ручку й папір і сказала: «Я буду боротися. Це моя зброя. Я буду боротися з ними словом».

Ведучий. Вірш Оксани Максимишин помі­тили в Інтернеті, його поширив «Євромайдан 808», прочитали і поділилися з друзями тисячі людей. Пані Оксана, яка виростила в Україні двох дітей і нині з чоловіком живе у Португалії вже два роки, планує видати свої вірші в Украї­ні, і вірить, що жертви не були даремними.

Ведуча. «Я - борець. Я вірю, що з такими людьми, які йшли на смерть, наша Україна буде достойною країною, і вона буде найкра­щою на цілій землі», - говорить українка з Португалії, яка носить Україну в серці.

Звернення сина до матері

Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись
Від підступної снайпера кулі,
Не почую повік, як у нашім саду
Навесні закує зозуля.
Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан
Навіть супроти твоєї волі.
Я хотів, усім серцем юначим бажав
Для Вкраїни щасливої долі.
Вибач, ненько, за те, що в чорному вбранні
Ти згорьована будеш ходити.
Що серденько твоє споловинилось враз
І до віку буде боліти.
Я наблизить зумів світлий завтрашній день,
Коли буде земля розцвітати.
Ти у мене одна, як одна для усіх
Україна - страждальная мати.
Вибач, мамо, за те, що терпіти не зміг
Я холодне і дике свавілля.
Збунтувавсь гордий дух, нескоренна душа
І глибоке козацьке коріння.
Нам тут добре в раю, побратимам усім,
Що в бою за Вкраїну упали
Ненависний режим злих і лютих катів,
Ми ціною життя подолали.
( Пісня-балада «Про мальви»).

Ведуча. Кожна значна історична подія має притаманні лише їй символи. Але самі не ві­даємо, чому такий знак ураз з'являється. Ось десятки, а може, сотні років тому співали лемки про те, як пливе кача тисиною. Про розмову матері з сином, який сам не знав, де погине, але відчуває, що таки поляже, й мо­гилу «виберуть йому» «чужі люди».

Ведучий. Ці слова видаються водночас із своєрідним кодом, умовні знаки чи сигнали якого несуть у століття певні відомості. Мож­ливо, героя пісні кликали фронти Першої чи Другої світових воїн, а можливо, національ­но-визвольні змагання, зокрема у лавах укра­їнського стрілецтва чи Української Повстан­ської Армії.

Ведуча. Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардій-ська терція» стала тугою, смутком, неофіцій­ним жалобним гімном України. Під цей пісен­ний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні, і тепер цей твір повів наш народ у пам'ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

 Ведуча.

Вшануй хвилиною мовчання,
Вкраїнцю, тих, що полягли.
Вони за тим злетіли в небо,
Щоб в мирі й щасті ми жили...

(Хвилина мовчання).

(Лунає пісня «Пливе кача по тисині»).

Ведуча. Ми сьогодні в скорботі й з вели­кою нашою вдячністю згадуємо Героїв світлої пам'яті Небесної Сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками.

Ведучий. Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали сво­єрідним поштовхом для переосмислення гли­бокої суті людського буття.

Нам треба об'єднатись воєдино, Бо мрії й прагнення в нас одні -Щоб стала вільна й сильна Україна, Ми скажем усі разом: «Ні - війні».

(Лунає пісня «О Мати Божа» ).                          

 

 

 

 

 

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.