Виховний захід «Коштовні перлини нашої мови»

Навчальний рівень: 

Ковальчук Людмила Степанівна, учитель української мови та літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.  Любешівського району Волинської областіКовальчук Людмила Степанівна,
учитель української мови та літератури
загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. 
Любешівського району Волинської області

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Франсуа Вольтер).

Міжнародний день рідної мови відзначають 21 лютого. Пропоную матеріал, який можна взяти за основу для конкурсних завдань тематичних позакласних заходів.
Народні прислів’я та приказки вражають нас своєю влучністю, лаконічною поетичною формою, багатством змісту, високою концентрацією думки. Вони – своєрідна скарбниця знань, специфічний народний дидактичний і моральний кодекс, «коштовні перлини», за влучним висловом Івана Франка. Це своєрідна енциклопедія народного життя.

А чи володієте ви цим багатством? Ви мали завдання: підібрати прислів’я, у яких використані числівники. Прокоментуйте їхній зміст.
Матеріал для вчителя.
Один, помножене на будь-яке число, дає це саме число; унаслідок послідовного додавання одиниці утворюється весь натуральний ряд чисел. Одиницю стародавні греки вважали духом, із якого виходить увесь світ, «пращуром усього сущого, бо все суще існує завдяки одиниці».
Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
В одній кишені пусто, а в другій нема нічого.
Одному й на трісці прядеться, а другому й веретенце не хоче.
Одною рукою воли поганяє, а другою сльози утирає.
З одного вола двох шкур не деруть, а з бідного і сім шкур знімуть.
Одна доля, одне лихо людей до купи зводить.
Одному сонце світить, а другому й місяць не зблисне.
Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце.
Один скаче, другий плаче.
Одна головня і в печі гасне, а дві і в полі горять.
Осінь одного заморозить, а весна – двох.
Одне літо ліпше, як сто зим.
Перше м'ясо – свинина, перша риба – линина.
Як одна, то й талану нема.
Одна голова, та десять язиків.
Один дурний, а другий і того розуму не має.
Один дурний зіпсує так, що десять мудрих не направить.
Одна голова добре, а дві ліпше.
Однією рукою в долоні не поплещеш.
Один за всіх, усі за одного.
Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.
Одна квітка не робить вінка.
Один в полі не воїн.
Один дуб у полі – не ліс.
Один кіл плота не держить.
Одна бджола меду не наносить.
Одним оком спить, а другим бачить.
Один купець торгу не робить.
Два – це перше парне число. Стародавні китайці шанували його як знак жіночності. Піфагорійці вважали двійку символом матеріального атома, оскільки двійка утворюється з одиниці. Насправді ж число два є початком нерівності, суперечності, бо там, де є дві думки, народжується суперечка.
Де два українці – там два гетьмани.
Двоє недужих сіли та й хліб поїли.
Тягни рядно на двох одно.
Два голі третього не вберуть.
Двом панам служить, а сорочки не має.
Розірвись надвоє – скажуть, чому не начетверо.
Двох обідів нараз і багач не їсть.
Двічі з неправдою не пройдеш.
Двох правд не буває.
Не женися за двома зайцями, бо й одного не піймаєш.
Де дві газдині, там голодні й свині.
Двічі молодим не бути.
Мудрому два слова досить, а дурневі й копа не допоможе.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Що два, то не один.
Де два б’ються, третій не мішається.
Два коти в одному мішку не помиряться.
Три. Перше непарне число є символом мужності. Три вважали першим справжнім числом, бо трійка має початок, кінець і середину.
Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся і вбрав.
Три дні молотили – шеляг заробили.
Три пани, два отамани, а один підданий.
Мандрував три дні, вимандрував злидні.
Зігнувся в три погибелі.
Три голови, а до пуття не довели.
Чотири пори року; чотири апостоли, які писали Євангеліє (Матвій, Марк, Лука, Іоанн); чотири вершники Апокаліпсису (Голод, Війна, Чума, Смерть). Чотири – фігурне число, як і трійка. Трійка утворює трикутник, а четвірка утворює квадрат, прямі кути й рівні сторони якого символізують справедливість.
Не всі осли ходять на чотирьох ногах.
П’ять. У стародавньому Китаї число 5 шанували як символ одруження, оскільки 5 = 2 + 3 – сума першого парного (жіночого) та першого непарного (чоловічого) чисел.
Знає, як свої п’ять пальців.
Сім присутнє всюди, де є таємниця: сім днів творіння, сім кольорів веселки, сім музичних нот, сім днів у тижні, Сім чудес світу. Сім – це цілісність і досконалість.

Працювати до сьомого поту.
Зійшлося сім бід на один обід.
В осінній час сім погод у нас.
Сім ятерів – ні однієї риби.
У семи няньок дитина без носа.
Сім синів годую, всім і щастя готую.
Намолотив сім міхів гречаної вовни, а всі неповні.
Сім миль сходив і нікому не догодив.
Усім по сім, а нам по вісім.
Сім разів відміряй, а раз відріж.
Дев’ять вважали числом мудрості, долі, символом знань, мужності, постійності та сталості.
Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в котрім місці.
Десять – число гармонії та краси, принаймні так вважали в Давній Греції.
У ведмедя десять пісень – і всі про мед.
Погану людину десятою дорогою обходь.
Десять раз угодиш, а одинадцятий не вгодиш – усе твоє пропало.
Кричить – на десятій вулиці чутно.

Гра «Пазли». Подані слова складіть у прислів’я, прокоментуйте їх.
1 група.
Гори роботящі вернуть руки.
Без діла одубіти сидіти можна – то.
Без сила діла слабіє.
Без нема труда плода.
Відповіді.
Роботящі руки гори вернуть.
Без діла сидіти – то можна одубіти.
Без діла слабіє сила.
Без труда нема плода.
2 група.
Була б наладиться охота – кожна робота лише.
Взявся не дуж – не кажи, за гуж що.
Добрий діла – половина початок.
Кінець вінець – ділу.
Відповіді.
Була б лише охота – наладиться кожна робота.
Взявся за гуж – не кажи, що не дуж.
Добрий початок – половина діла.
Кінець – ділу вінець.
3 група.
Якщо честь і славу добре, матимеш працюватимеш.
Не той починає молодець, що, а той кінчає, що.
Праця марнує годує, а чоловіка лінь.
Не відкладай можеш зробити, що на завтра сьогодні.
Відповіді.
Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.
Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Не відкладай на завтра, що сьогодні можеш зробити.
4 група.
Чесне сміло діло роби.
Що й пожнеш посієш, те.
Треба з напитися криниці нахилитися, щоб води.
На ласий чужий труд не будь.
Відповіді.
Чесне діло роби сміло.
Що посієш, те й пожнеш.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
На чужий труд ласий не будь.
5 група.
Бджола та працює, а й мала.
Діло величає майстра.
Щоб в воду їсти, треба рибу лізти.
Не навчишся в вуха води плавати, поки не набереш.
Відповіді.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
6 група.
Ліниве як мокре так робить, горить.
Хочеш їсти сиди не калачі на печі.
Хто що їсти ледащо, тому і нема.
Ранні пізні росу ллють, а слізки п’ють пташки.
Відповіді.
Ліниве так робить, як мокре горить.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Хто ледащо, тому і їсти нема що.
Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

Завдання: відгадати другу частину прислів’я, приказки.
Мудрим ніхто не вродився, а … (навчився).
Книга вчить, як на світі … (жить).
Одна голова – добре, а дві – … (краще).
Не кажи «Не вмію», а кажи … («Навчуся»).
Вік живи – вік … (учись).
Вчення світло, а невчення – … (тьма).
Наука в ліс не веде, а з лісу … (виводить).
Учений іде, а неук слідом … (спотикається).
Грамотний – видющий і на все … (тямущий).
Гарна птиця пером, а людина … (умом).
Чого навчився, того за плечима … (не носить).
Хто знання має, той мур … (ламає).
Чоловік без розуму, що сніп без … (перевесла).
З розумним поговори, то розуму наберешся, а з дурним, то і свій … (загубиш).
За чужим розумом довго не … (проживеш).
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що … (каже).
Більше думай, а менше … (говори).
Не краса красить, а … (розум).
Розумний учить, а дурень … (повчає).
Розуму і за морем не купиш, коли його вдома … (нема).

Увідповідніть поняття.
 
1. Там земля мила, …
2. Дерево міцне корінням, …
3. Рідна земля і …
4. Грудка рідної землі …
5. У чужім краю і …
6. Кожному мила …
7. За рідний край …
8. У чужій сторонці навіть …
9. Рідна сторона – мати, …
10. Кожна травичка на своєму …
11. Батьківщина – мати, …
12. Добре тому, …
А) а людина – родом і народом.
Б) в жмені мила.
В) солов’ї не співають.
Г) життя віддай.
Д) де мати народила.
Е) своя сторона.
Є) корені росте.
Ж) не звідти сходить сонце.
З) дорожча за золото.
И) чужа – мачуха.
Ї) хто в своєму дому. 
Й) умій за неї постояти.
Відповіді.
Там земля мила, де мати народила.
Дерево міцне корінням, а людина – родом і народом.
Рідна земля і в жмені мила.
Грудка рідної землі дорожча за золото.
У чужім краю і солов’ї не співають.
Кожному мила своя сторона.
За рідний край життя віддай.
У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.
Рідна сторона – мати, чужа – мачуха.
Кожна травичка на своєму корені росте.
Батьківщина – мати, умій за неї постояти.
Добре тому, хто в своєму дому.
Мова – це не просто слова. Це – голос народу. І доки цей голос звучатиме, доти житиме народ.
Відкриваймо для себе скарби нашої мови, адже рідну мову людина має вчити все життя.

Література

Прислів’я та приказки: Природа. Господарська діяльність людини / Упоряд. М. М. Пазяк. – К.: Наук. думка, 1989. – 480 с.
Уроки з народознавства: Посібник / Упор. М. К. Дмитренка, Г. К. Дмитренко. – К.: Ред. часопису «Народознавство», 1995. – 224 с. 
 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович