Використання елементів арт-терапії на уроках музичного мистецтва з метою підвищення зацікавленості учнів у мистецькій діяльності

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

Фартушна Світлана Миколаївна,
учитель мистецтва та музичного мистецтва
Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 42
Харківської міської ради Харківської області

Провідна наукова ідея

Мистецтво з винятковою силою дає поштовх до реалізації внутрішніх ресурсів людини, сприяє гармонійному розвитку її особистості і психіки.
Арт-терапевтичні прийоми в роботі з дітьми та підлітками дають можливість їм висловити свій внутрішній світ через художні прийоми і творчість, відкрити в собі нові здібності, застосування цих прийомів на уроках музичного мистецтва розвиває креативне мислення, можливості нестандартного самовираження, самореалізації через відкриття нового в собі. Арт-терапевтичні методи не мають обмежень і протипоказань, тому часто використовується в педагогіці.

Провідна педагогічна ідея

Пошук і впровадження інноваційних підходів до навчання; удосконалення засобів і форм навчально-виховного процесу; сприяння самореалізації та самовираженню кожного школяра, розвитку креативного мислення та творчої фантазії; зняття емоційної напруги під час навчально-виховного процесу.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

У сьогоднішньому житті все менше уваги приділяється мистецькому розвитку дитини, особливо в музичній сфері. Життя в нашому столітті постійно урізноманітнюється та ускладнюється, тому успішність сучасної людини потребує не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, творчого підходу до вирішення поставлених завдань, нестандартних ідей. Саме мистецька діяльність здатна розвинути креативне мислення, творчу фантазію, виховати почуття задоволення від новаторства. Ще В.Сухомлинський зазначав: «Музика – фантазія – казка – творчість – отака доріжка розвитку духовної сили». Арт-терапевтичні прийоми на уроках музичного мистецтва здатні зацікавити дитину мистецькою діяльністю, надати величезний плацдарм для вираження творчого потенціалу кожного школяра, розвитку нестандартного мислення. Арт-прийоми також направлені на перетворення в емоційній сфері людини, сприяють зниженню емоційної напруги в класному колективі, що дає можливість самовиразитися кожній дитині, зрозуміти свій внутрішній світ, свої творчі можливості, реалізувати себе. 
Науково-теоретична база
В основу досвіду покладені теоретичні та практичні дослідження використання арт-терапевтичних методів при роботі з підлітками, які висвітлено в працях психологів та педагогів В.І.Петрушина, , Г.П.Овсянкіної, О.В.Сусоєвої, В.Уільямсон, Л.С.Брусиловського, А.Н.Стрєльнікової, Л.Д.Лєбєдєвої, М.Л.Лазарєва, С.В.Шушарджан, О.М.Михайлова, Л.Д.Назарова, Г.І.Побережної. Також в роботі над темою опираємося на роботи педагогів-практиків М.Андерсен-Уоррен, Р.Грейнджера, М.Бетенскі, Ю.Брюкнер, І.Медераке, Т.Зінкевича та ін.

Використання елементів арт-терапії на уроках музичного мистецтва
з метою підвищення зацікавленості учнів у мистецькій діяльності

Сьогодні, в епоху стрімкого технічного прогресу, активного поширення мережі Інтернет, мультимедійних засобів навчання молодь втрачає дещо цінне та незамінне – чуттєве сприймання явищ навколишньої дійсності. Надмірне навантаження раціонального начала та недовантаження емоційного, творчого призводить до серйозних відхилень не лише в поведінці, а й у психіці сучасного школяра.
Завдання кожного педагога в загальноосвітній школі – допомогти учню не лише засвоїти конкретний предмет, але й зберегти психологічне здоров’я дитини, допомогти розвинути свої здібності та розкрити кращі сторони свого «Я». Завдання вчителя мистецтва – залучити школярів до мистецької діяльності, що дасть змогу розвивати творчу здатність мислення, чуттєве пізнання навколишнього світу, сприятиме самовираженню школяра через його неповторну фантазію, а також зміцнюватиме психологічне здоров’я дитини засобами мистецтва, яке має для цього багатий та сильний потенціал. Сучасні умови, в які поставлені вчителі музичного мистецтва сьогодні, вимагають і сучасних методів навчання, серед яких заслужене місце посідає і арт-терапія.
Ідея про необхідність взаємодії педагогіки й психотерапії була обґрунтована ще в 1927 році німецьким психіатром А.Кронфельдом у статті «Психогогіка, або Психотерапевтичне навчання про виховання». Автор призивав до розробки такого методу, що націлював би людину на духовне оздоровлення й особистісний ріст. Використання арт-терапевтичних прийомів цілком доступно для педагога сучасної школи, їх можна розглядати як одну з інноваційних форм роботи з учнями.
Термін «арт-терапія» (буквально – терапія мистецтвом) був уведений А.Хіллом (1938) при описі власної роботи з туберкульозними хворими в санаторіях. По М.Лібману, арт-терапія – це використання засобів мистецтва для передачі почуттів та інших проявів психіки людини з метою зміни структури її світовідчування. У своєрідній символічній формі: через малюнок, гру, казку, музику − дитина здатна дати вихід власним емоціям, переживанням, отримати новий досвід у вирішенні суперечливих ситуацій. У процесі творчої діяльності виникає почуття емоційної насиченості, відбувається більш глибоке розуміння себе і свого внутрішнього світу.
Особливо хотілось би зазначити ефективність застосування арт-терапевтичних прийомів у роботі із дітьми та підлітками з метою соціальної адаптації. Ми навіть у дорослому житті відчуваємо, як нелегко знайти спільну мову із незнайомими людьми, налагодити контакт, презентувати себе певній соціальній спільноті. Тож, неважко уявити, що в таких ситуаціях відчуває дитина. Саме тут арт-терапія і стає корисним помічником. Вона допомагає подолати сором’язливість, невпевненість, безініціативність, яка стоїть вагомою перешкодою до налагодження соціальних контактів. Сприяє розвитку вмінь вибудовувати взаємовідносини між людьми, дає можливість сформувати більш активну життєву позицію, розвиває комунікативні навички.
Практичну реалізацію цієї ідеї представимо на деяких прикладах роботи з учнями нашої школи. Так, мною були впровадженні елементи арт-терапії на уроках музичного мистецтва в 5−7 класах. У своїй роботі я використовую наступні прийоми арт-терапії:

  •  ізотерапія (малювання, аплікації, ліплення з паперу, формографія, кольорова терапія тощо);
  • казкотерапія (створення казки, розповіді, пригод до прослуханого музичного твору, театралізація, ігри на кшталт «Сніжний ком пригод» тощо);
  • танцювально-рухові прийоми (передача почуттів через рух, ритмічні та рухові загадки, ритмічно-руховий супровід до пісні, вірша з музичним супроводом, іншого музичного твору тощо); 
  • музична терапія (вокалотерапія, дихальні вправи, гра на музичних інструментах тощо).

Під час ознайомлення з музичним твором часто пропоную дітям охарактеризувати прослуханий твір різними способами: через рух, через кольори та форми, через слово, уявлені образи, фантастичні описи. Діти залюбки виражають своє ставлення до того чи іншого музичного твору незвичними для них способами, наприклад: зліпити образ з аркуша папера, створити мозаїку з обраних геометричних фігур, накреслити «кардіограму» музичного твору, намалювати кольорову пляму з подальшим реставруванням її в певний образ, «вишити» рушник музичних вражень, створити ритмічний супровід тощо.
Підлітки із зацікавленістю реагують на вправу «Якого кольору музика?». Ця вправа допомагає учням розібратись, який емоційний стан виникає у них під час слухання музичного твору, яку емоцію несе сама музика і яку емоцію вона викликає в кожного особисто. Значний ефект на вивільнення власних емоцій справляє малювання під музику. Це в основному абстрактні малюнки, де головною ознакою виступає вибраний колір, форма, штрих. Часткова інтерпретація окремих учнівський творів може проводитися за проективними методиками М.Люшера, М.Дукаревич, І.Сеченова та інших.
Не менш цікавими є прийоми казкотерапії, де фантазія змикається з музикою через образи казкових героїв, казкові теми й сюжети. Казка деякою мірою задовольняє три природні психологічні потреби дитини: в автономності (у казці герой діє самостійно), в компетентності (герой виявляється здатним перебороти неймовірні перешкоди), в активності (герой завжди активний, перебуває в дії). Казка, фантастична розповідь стимулює творче мислення, активізує процеси уяви та фантазії, а також в процесі змушує учнів співпереживати персонажам, у результаті чого вони отримують новий емоційний досвід. 
Під час таких вправ поступово в усіх учасників пробуджувався інтерес до мистецької діяльності. Спочатку багато хто боявся приступати до виконання завдань, відмовлялися малювати, ліпити, вигадувати, сумнівалися в результаті, не вірили у свої можливості. Але поступово на зміну страху, невпевненості прийшла зацікавленість у мистецькій діяльності як процесі, а потім − й  інтерес до творчого самовираження (у результаті своєї діяльності). Цьому сприяв і процес обговорення робіт, де кожен учасник міг не лише представити свою роботу, але й висловитися з приводу бачення образів робіт інших учнів.
Особливо вдалими, на мій погляд, та цікавими для учнів були арт-завдання при вивчені наступних тем: «Музичні жанри в театрі та кіно», 6 клас (прийом − «вишивання» емоцій та почуттів); «Симфонічний оркестр, симфонічна музика», 5 клас (прийоми – музично-ритмічна гра, «пазл вражень»); «Музика стародавніх епох»,  5 клас (прийом – «кольорова музика»); «Джаз», 7 клас (прийом – ліплення з папера); «Рапсодія як жанр», 6 клас (прийом – «кардіограма» музики).
Результативність впровадження досвіду
Якщо спиратися на невеликий досвід використання прийомів арт-терапії на уроках музичного мистецтва, то можна зазначити ефективність та  результативність цих технік, що виражається у підвищенні активності учнів на уроках під час мистецької діяльності, більшій зацікавленості школярів у самовираженні через мистецтво, зростанні нестандартних ідей втілення своїх думок, розширенні меж для самореалізації власної креативності учнів. 
Результати моніторингових досліджень показують, що більшість учнів із задоволенням відвідують уроки музичного мистецтва, беруть участь у завданнях арт-направленості, проявляють творчі здібності на уроках і поза ними. 

Висновок

Використання арт-терапевтичних прийомів на уроках музичного мистецтва забезпечує психологічний комфорт у шкільному колективі, сприяє підвищенню зацікавленості учнів у мистецькій діяльності, що в свою чергу впливає на розвиток процесів уяви, творчого мислення, бажання самовиразитися, сприяє формуванню «Я-концепції» і підвищенню упевненості в собі школярів, полегшує соціалізацію учнів та їх самореалізацію на тлі креативних ідей.
 

Додати новий коментар

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.