Застосування  міжпредметної інтеграції на уроках історії як крок до нової старшої школи

Тип матеріалу: 

Лінник Алла Миколаївна, учитель історії Комунального закладу «Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Мереф’янської міської ради Харківської області Лінник Алла Миколаївна,
учитель історії
Комунального закладу «Мереф’янська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №1»
Мереф’янської міської ради Харківської області

Всі знання виростають з одного
коріння –навколишньої   дійсності,
мають між собою зв’язки,
а тому повинні вивчатися у зв’язку.
Ян Амос Коменський

Одним із головних завдань сучасної шкільної освіти є  формування у дітей цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду. Для розв’язання цього завдання потрібно створити таку систему освіти, де було б подолано відокремленість окремих уроків та предметів. Сучасний напрямок реформування системи шкільної освіти дає надію на реалізацію цього завдання.

Так, з 01.09.2018 новими навчальними планами та освітніми програмами передбачено впровадження  в старшій школі інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ». Також освітні програми передбачають виділення наскрізних змістовних ліній, що мають стати засобом інтеграції ключових  і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та циклів.

 Проте, в умовах реформування освіти дуже багато залежить від особистого творчого підходу вчителя до своєї праці. Кожен вчитель повинен насамперед сам зрозуміти та усвідомити, чого саме він прагне навчити своїх учнів, з’ясувати для себе, яке місце та роль буде відігравати його предмет в подальшому формуванні  особистості дитини.

Історія як предмет відіграє одну з провідних ролей в подальшому формуванні особистості учня. Саме на уроках історії формуються не лише предметні та надпредметні, а й такі ключові компетентності, як громадянська, загальнокультурна, підприємницька. Шкільний курс історії  органічно пов’язаний з навчальними курсами, адже історія як наука спирається на кращі досягнення людства в усіх галузях. Сама тому на уроках історії завжди широко використовувалися міжпредметні зв’язки. На сучасному етапі є як можливість, так і необхідність перейти від міжпредметних зв’язків до міжпредметної інтеграції. Саме над впровадженням міжпредметної інтеграції на уроках історії в 10-11 класах я працюю протягом останніх років. За цей час мною були розроблені практичні рекомендації щодо впровадження міжпредметної інтеграції на уроках історії в старшій школі, визначені найбільш дієві форми та методи сучасних інтегрованих уроків.

Завданнями  своєї роботи я вважаю:

  • висвітлення  можливостей застосування міжпредметної інтеграції на уроках історії у 10-11 класах у відповідності до діючих навчальних програм та планів;
  • дослідження можливостей поглиблення міжпредметної інтеграції в ході впровадження навчальних планів та програм, що наберуть чинності з 01.09.2018 року.;
  • розкриття конкретних форм та методів, що сприяють міжпредметній інтеграція на уроках історії.

На першому етапі роботи над проблемою я виділила блоки навчальних предметів,  матеріали яких певним чином пов’язані з матеріалом з історії:

  • Історія + предмети галузі «Суспільствознавство» (Історія України, Всесвітня історія, правознавство, «Людина і світ»);
  • Історія + українська література, зарубіжна література, художня культура;
  • Історія + географія, економіка, біологія, хімія, екологія;
  • Історія + математика, інформатика, фізика;

 

Очевидність міжпредметних зв’язків та можливостей для міжпредметної інтеграції в цих блоках відрізняється. Якщо в першому блоці ці можливості  легко прослідковуються майже на кожному уроці, то в інших блоках ці можливості не такі помітні, але їх пошуки та використання необхідні. Так, систематичне використання міжпредметних зв’язків  історії з літературою, мистецтвом дає можливість емоційно наповнити історичну картину, підвищити зацікавленість учнів, сприяє формуванню історизму.

Поєднання історії та географії дає можливість закріплювати вміння та навички  працювати з картами, історико – географічними об’єктами.

Використання зв’язків з предметами природничого циклу сприяє кращому розумінню учнями рівня  науково - технічного розвитку суспільства на окремих етапах історичного розвитку.

Також вкрай важливо для розуміння історичного поступу  людства застосовувати знань з економіки.

Використання інформаційних технологій та математичних схем вкрай необхідне для практичної підготовки та опрацювання навчального матеріалу на уроках історії.

Таким чином, виділивши блоки предметів, між якими можно прослідкувати зв’язки,  я перейшла до наступного етапу роботи. На цьому етапі в самих блоках предметів я відслідкувала теми, події, персоналії, які проходять через навчальний курс. Для цього я ознайомилася з навчальними програмами предметів, проконсультувалася з вчителями – предметниками. Слід окремо виділити етап консультування вчителів між собою, у випадках коли теми їх уроків пересікаються. Наприклад: Історія України «Дисидентський рух», українська література «Поети шістдесятники. Нова хвиля; В.Симоненко. В.Стус. І.Драч». Важливо, щоб вчитель  історії мав уяву про внесок поетів, письменників дисидентів в українську літературу, а вчитель літератури уявляв роль дисидентського руху в тогочасному житті суспільства. Лише таким чином їм вдасться досягти спільної мети – сформувати цілісну уяву учнів з даних тем.      Отже, виділивши предмети, теми, персоналії, провівши попередні консультації, вчитель може перейти до третього етапу і підібрати оптимальні форми та методи поєднання навчального матеріалу на конкретних уроках.

Виходячи з реальних потреб та можливостей, це можуть бути як  використання елементів, фрагментів окремих навчальних тем з інших предметів, так і бінарні уроки,  уроки - проекти, уроки дослідження, уроки кейси, під час яких учні та вчитель від фрагментарного використання міжпредметних зв’язків переходять до створення цілісної картини бачення світу. Саме таким чином відбувається процес міжпредметної інтеграції.

Форми та методи навчання, спрямованого на інтеграцію знань, мають відповідати  сучасним вимогам часу та потребам учнів. Оптимальними  в цьому плані є інтерактивні методи. Досить цікавим способом концентрованого  застосування інтерактивних методів навчання з метою найбільш повної  навчальної інтеграції є  технологія уроків  кейсів. В ході примінення цієї технології вчитель об’єднує учнів навколо певної проблеми, ситуації з історії, яку вони намагаються розглянути з різних точок зору, застосовуючи всю доступну їм інформацію та намагаючись знайти власні відповіді. При цьому можна застосовувати методи ситуативного аналізу, методи інциденту, ситуативно – рольової гри, проблемної дискусії  та інші. Наприклад, на уроці з історії України за темою «Проголошення незалежності України» вчитель пропонує  учням кейс (ситуацію) «Проголошення незалежності України – невідворотність чи випадковість» застосовуючи метод ситуативного аналізу, учні задіюють навчальний матеріал з історії України, всесвітньої історії, правознавства, економіки, географії.  Вчитель готує роздаткові  матеріали та відеоматеріали для роботи в групах (витяги з документів, статистичні економічні та соціологічні дані, хроніки подій серпня 1991 року ) В результаті комплексного опрацювання наведених матеріалів учні приходять до висновків про закономірність та невідворотність розпаду  СРСР та роль України у цьому процесі.

Цікавими є уроки кейси за темами  «Дисидентський рух»: «Українські дисиденти – предтечі змін чи «зайві люди»; «Спроби реформування командної економіки в другій половині 60-х рр. економічне становище УРСР у 1970-ті – на початку 1980-хрр.»: «Чому провалилися реформи Косигіна?»

Нестандартною, але дуже цікавою  формою міжпредметної інтеграції є коментований перегляд кінофільму С.Параджанова «Тіні забутих предків». В ході перегляду та обговорення кінофільму вчитель інтегрує знання з історії України (теми «Культура» та «Дисидентський  рух», з української літератури,   художньої  культури).

Таким чином, вчитель необмежений у виборі  сучасних форм та методів для проведення якісних, цікавих, результативних інтегрованих уроків. На власному досвіді можу засвідчити, що зацікавленість та результативність учнів на цих уроках значно вища, ніж на звичайних уроках. Підтвердженням цього є також те, що протягом останніх років мої учні підтверджують рівень навчальних досягнень та сформовані компетентності під час складання зовнішнього незалежного оцінювання. Протягом 3-х останніх років від 20% до 30%  учнів складають ЗНО з історії на високому рівні, відсутні учні, які мають низький рівень навчальних досягнень. Проте, головним критерієм для мене як для вчителя є позитивне ставлення учнів до предмету, зростання зацікавленості у вивченні історії, усвідомлення учнями зв’язку історії з сучасністю, активна життєва та громадянська позиція випускників школи.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Національний фармацевтичний університет у м.Харкові

ФАРМАЦІЯ СЬОГОДЕННЯ – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД МАЙБУТНІМ
Ректор університету
Черних В. П. Черних
Валентин Петрович –