Конспект уроку на тему: «Сучасна проза»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

 

Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 11 класу.

 

Тема: «Сучасна  проза»

Цілі заняття:

Методична: Втілення  проблемно-пошукового методу навчання

Дидактична: Навчити  читати «розумну» літературу, акцентувати на грамотному виборі творів

Виховна: Виховувати та розвивати художні смаки

Вид заняття: лекція

Тип заняття: узагальнююча лекція

Методи та форми проведення заняття: евристична бесіда

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі: Історія України, Філософія, Культурологія

Забезпечувані: Українська та Світова літератури

Технічні засоби навчання: Комп’ютер

Методичне забезпечення: роздатковий матеріал, опорні конспекти, тексти поезій

Література

1.     Агєєва В. Модернізація 90-х: теоретична рефлексія // Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. – К.: Факт, 2003. – С. 271–276.

2.     Бондар-Терещенко І. Про «ізвращчьонцев» Богдана Жолдака // Слово і час. – 1998. – № 6. – С. 23–26.

3.     Голобородько Я. Переформатування слова. Театральний антитеатр Леся Подерев’янського // Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент. – К.:Факт, 2006. – С. 140–158. 

4.     Гундорова Т. Гротески київського андеґраунду // Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005. – С. 105–124; 159–176.

5.     Діброва В. Принц Гамлет хамського повіту // Критика. – 2001. – № 5. – С. 27–28. 

6.     Жулинський М. Чи відчуваємо ми катастрофу у простій українській душі? // Жулинський М. Подих 3-го тисячоліття. – Луцьк: Терен, 2000. – 48 с. 

7.     Зборовська Н. Сміхові елементи у сучасній українській прозі // Сатира і гумор в українській літературній традиції. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Чернівці, 11-12 травня 1994 р.). – 1999. – С. 162–166. 

8.     Зборовська Н. Завершення епохи, або українська літературна ситуація 1980 – 1990-х років // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – № 61–64. – С. 76–83.

9.     Кознарський Т. Із суржикіади // Жолдак Б. Бог буває. – К., 1999. – С. 86–94. 

10. Костюк В., Денисенко В. Модерн як поле експерименту (Комічне, фрагмент, гіпертекстуальність). – К., 2002. – 176 с. 

11. Курилів О. Трагічні відтінки комічного в сучасній українській прозі // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. Вип. 22. Ч. 1. – К.: Акцент, 2005. – С. 350–358.

12. Опудало: Українська прозова сатира, гумор, іронія 80-90-х р. ХХ ст. / Упоряд., передмова В. Даниленка. – К.: Ґенеза, 1997. – 384 с. 

13. Семків Р. Іронія непокірної структури // Критика. – 2001. – № 5. – С. 29. 

14. Скуратівський В. Замість післямови: Національний контекст «альтернативної прози» // Прапор. – 1990. – № 5. – С. 88–90.

15. Стусенко О. Іронія як модус метатексту // Дивослово. – 2007. – № 2. – С. 52–55. 

16. Харчук Р. Передпостмодерні явища у сучасній українській прозі. Іронія, гротеск, колаж, соц-арт, суржик у прозі письменників «київської іронічної школи» 70-х // Харчук Р. Лекції «Сучасна українська проза» // Бібліотечка «Дивослова». – 2007. – № 5. – С. 57–64. 

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційна частина:

відмітка в журналі відсутніх;

перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії, обладнання;

перевірка виконання домашнього завдання з черговими.

2. Актуалізація опорних знань з раніше вивченого матеріалу

Фронтальне опитування за попередньою темою «Сучасна українська поезія».

3. Викладання нового матеріалу.

3.1.Тема заняття:

Сучасна українська проза.

3.2 Мотивація вивчення теми:  перевірити рівень засвоєння вивченого матеріалу теми; формувати вміння роботи з різнорівневими завданнями; розвивати навички узагальнення й ана­лізу вивченого матеріалу; виховувати прагнення самовдосконалювання.

3.3. План вивчення нового матеріалу:

·        Загальна характеристика прози на сучасному етапі

·        Жолдак Богдан Олексійович

·        Іздрик Юрій Романович

·        Прохасько Тарас Богданович

4. Виклад нового матеріалу.

Тарас Прохасько Богданович (16 травня 1968)
Прозаїк, журналіст, публіцист

Народився 16 травня 1968 р. у м. Івано-Франківськ. Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (тепер — Львівський національний університет ім. І. Франка) (1992). Спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, а згодом — у рідному місті учителював, був барменом, сторожем, ведучим на радіо РМ «Вежа». Співпрацював також із львівськими газетами «Експрес» та «Поступ». У 1992-1994 рр. був мандрівним співредактором журналу «Четвер». Лауреат видавництва «Смолоскип» (1997). Член Асоціації українських письменників. Живе в Івано-Франківську.

Тарас Прохасько — автор прозових книг: «Інші дні Анни» (К.: Смолоскип, 1998) та «РМ «Галичина» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001). До книги «Інші дні Анни» ввійшли повісті «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)», «Довкола озера», «Некрополь» та «Від чуття при сутності». В Івано-Франківському видавництві «Лілея-НВ» підготовлена до друку окремою книгою повість Тараса «Непрості».

Його повісті опубліковані: «Некрополь» та «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)» — у «Четверзі» (відповідно: 1993. — Ч.4 та 1996. — Ч.7 — так званому «Псевдо-Перевалі», себто проект-імітації під назвою «Перевал». — 1995. — Ч.1), а «Довкола озера» та «Від чуття при сутності» — у «Сучасності» (відповідно: 1994. — Ч.12 та 1996. — Ч.10). У часописі «Критика» вміщені «Радіоновели з циклу «РМ «Галичина» (2001. — Ч.6) та в альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — Ч.2).

Його твори ввійшли в антології: прози «Тексти» (К.: Смолоскип, 1995: повість «Некрополь»), дев'яностих «Іменник» (К.: Смолоскип, 1997: повість «Essai de deconstruction та хрестоматійний додаток «МУЕАЛ» (Плерома. — 1998. — Ч.3: уривок з повісті «Від чуття присутності»). Низка оповідань та філософських есе опубліковані у часописах «Четвер» (1992. — Ч.1(3), «Кур'єр Кривбасу» (1999. — Ч.119-121), альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1) та ін.

Твори Тараса перекладені польською мовою і вийшли окремою книгою «Inne dni Anny (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2001) (переклади Лідії Стефанівської та Ренати Руснак). Повість «Некрополь» перекладена англійською мовою й опублікована в антології «Two Lands, New Visions» (1998).

Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.

Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. Тарас по-своєму трактує і саму філософію: «ФІЛОСОФІЯ. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше нема нічого, вона є Всім» (Прохасько Т. ЛЕКСИКОН таємних знань//Четвер. — 1992. — Ч.1 (3). — С.81).

Іздрик Юрій Романович (16 травня 1962 р.)
Прозаїк, поет, культуролог

Юрій Іздрик народився 16 серпня 1962 року в Калуші. В 1984 році закінчив Львівську політехніку. Працював інженером.

У 1989 році заснував «часопис текстів і візії» «Четвер», який з 1992-го року редагує разом із Юрієм Андруховичем.

Активно включився в мистецьке життя наприкінці 80-х. Брав участь у багатьох виставках та акціях, працював над оформленням книжок та журналів, записував музику. В той же час з'явилися перші публікації в журналі «Четвер» — цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину».

Автор прозових творів «Острів Крк» (1993), «Воццек» (1997), «Подвійний Леон» (2000), «Інший формат: Юрко Іздрик» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003), «AMTM» (Львів: Кальварія, 2004), «3:1» – це «Острів Крк», «Воццек» і «Подвійний Леон» (Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2009).

2007 року вийшла збірка есеїстки «Флешка» (2007). Разом із Лідією Стефановською переклав Чеслава Мілоша «Родинна Європа» (2007).

 

Жолдак Богдан Олексійович
(13 лютого 1948 р.)
Драматург, журналіст, перекладач, прозаїк, кіносценарист

Богдан Жолдак – найбільший письменник на Україні – власна вага 154 кілограми. Народився 13.02.1948 р. в сім’ї письменників-незаможників. Має вищу філологічну освіту (Закінчив у 1972 році Київський держуніверситет ім. Т.Г. Шевченка).

Викладав у школі українську мову та літературу, потім організував дві дитячі кіностудії. Писати прозу почав іще в 60-і, однак опублікуватися тоді не вдавалося, друкував лише карикатури, оприлюднився лише в 82-у році як драматург: “Гопак-опера Конотопська відьма” (Академічний театр ім. Франка в Києві), “Хто зрадить Брута?” (там же), та багато інших п’єс у різних театрах України. Перемагав неодноразово з п’єсами на республіканських конкурсах.

Автор сценаріїв до кінофільмів “Козаки йдуть”, “Відьма”, “Іван та кобила”, “Дорога на Січ” та безлічі короткометражних ігрових, анімаційних, документальних, відео стрічок.

Створив перший на Україні майстер-клас з кінодраматургії на кінофакультеті КДІТМу.

Був шоуменом кількох телевізійних програм, зараз - ведучий щотижневої радіопередачі “Брехи – літературні зустрічі з Богданом Жолдаком” (щопонеділка на 1-ому каналі Національного радіо).

Прозу друкував у багатьох часописах та газетах України, увійшовши до течії “Нова хвиля”. Прозові збірки “Спокуси”, “Яловичина – макабрески”, “Як собака під танк”, “Бог буває”. Публікувався в прозових перекладних альманахах США, Канади та Німеччини.

Брав участь у багатьох мистецтвознавчих конференціях та семінарах, а також в прямих мистецьких радіо- та телеефірах.

Друкує в газетах та часописах мистецтвознавчі статті. Окрім того дуже плідно працює в жанрі мистецтвознавчого оповідання. Має й чималий доробок у специфічному жанрі “мистецтвознавстві-через-пародію”, де предмет дослідження аналізується за допомогою гротескової пародії на нього. Учасник Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України.

5. Закріплення нового матеріалу:

Висловлювання власних думок до почутого.

6. Підсумки заняття.

Фронтальне опитування.

7. Домашнє завдання:

1.       Випишіть тези із монографій: Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – С. ; Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент. – С. 47–60. 

2.       Проаналізуйте засоби комічного відображення у 3 творах на вибір: «Бурдик» В.Діброви, «Дзеньки-бреньки» В.Даниленка; новелі М.Рябчука «До Чаплі на уродини»; циклі новел «Прощай, суржику!» Б.Жолдака та ін. 

3.       При виконанні завдання зверніть увагу на такі риси іронічної літератури: поєднання трагічного і комічного, тобто трагіфарс; предметом висміювання є залишки радянської психології у свідомості постколоніального суб’єкта; автори вдаються до використання всієї палітри комічного: сарказму, іронії, чорного гумору, карнавальності. 

4.       Простежте у творах Б.Жолдака поєднання трагічного світовідчуття з іронією, грою, сміхом – суто постмодерністськими художніми прийомами («На небі», «Анатолій Марчук», «Відблиски», «Прощай, суржику!», «Шле колє бульо красте гріх», «Яблука з райського саду», «Ля», «Немає»).

5.       На основі творчості Б.Жолдака прокоментуйте тезу К.Москальця: «Б.Жолдак – один із нечисленних українських авторіві, що має «світле» око – найкарколомніші, най безвихідніші ситуації завжди знаходять прийнятне етичне розв’язання, добро торжествує над злом і навіть найбільших негідників автор, досхочу відмастивши, врешті-решт відпускає з миром» Москалець К. Питання без відповіді? // Критика. – 1998. – № 6. – С. 15. 

6.       У творах М.Рябчука проаналізуйте художнє дослідження впливу радянської моралі подвійних стандартів на деградацію особистості («До Чаплі на уродини»).

7.       Розгляньте роман В. Діброви «Бурдик» як утілення класично української теми про пропащу силу. Образ Бурдик проаналізуйте крізь призму естетики абсурду. Простежте широкий спектр засобів комічного зображення – від гротескного зображення асоціальної поведінки у студентському гуртожитку, на вулиці, в магазині – до саркастичного опису спроб дисидентської діяльності чи «найрожевішої» мрії втекти на Захід. 

 

Муравльова Оксана Володимирівна

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -