Конспект уроку на тему "Естери та жири"

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

Осінська Л.І., учитель хімії Харківського торговельно-економічного ліцею, канд. хім. наук, доцент ХДУХТ

Цілі уроку: сформулювати та скоректувати знання про будову, склад і властивості естерів і жирів; розвинути вміння і навички в написанні рівнянь реакцій, розширити знання про розповсюдження і застосування естерів і жирів.

Тип уроку: комбінований.

Форма роботи: індивідуальна, групова, повідомлення, домашні завдання.

Обладнання: картки, таблиці, схеми, повідомлення.

Просто знати — це не все. Знання потрібно використовувати.

Й. Ґете

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація навчальної діяльності

1. Повідомлення теми і мети.

2. Учні діляться на чотири групи.

3. Виділяються чотири учні-консультанти для аналізу й оцінювання робіт учнів на уроці.

4. Вступне слово вчителя.

II. Актуалізація опорних знань

(Інтерактивна форма роботи, метод «мозкова атака»)

Учні повинні дати відповіді й аргументувати їх.

• Які речовини називаються етерами й естерами?

• У чому полягає відмінність у будові етерів і естерів?

• Естери — це продукти взаємодії:

1) двох спиртів;

2) спирту й кислоти;

3) двох кислот.

• Укажіть загальну формулу естеру, залишок кислоти та спирту.

• Як називається реакція одержання естерів?

• У реакцію етерифікації вступають:

а) спирти одноатомні та багатоатомні;

б) феноли;

в) альдегіди.

• Для одержання естерів використовують кислоти:

а) неорганічні;

б) органічні;

в) основи.

• Жири — це:

а) естери;

б) спирти;

в) кислоти.

• До складу жирів входять: етанол, етиленгліколь, гліцерин.

• Укажіть кислоти, що називаються:

а) вищими;

б) насиченими;

в) ненасиченими.

• Що означає:

а) жир — рослинний, тваринний, рідкий, твердий, рафінований;

б) сало;

в) саломас;

г) маргарин;

д) мило;

е) мийні засоби?

• Який процес називається гідруванням жирів?

• Якою реакцією можна розрізнити рідкий і твердий жир?

Консультанти оцінюють усні відповіді учнів.

III. Робота в групах

(Проблемно-аналітична форма роботи)

Кожній групі видані завдання.

Варіант І

1. Напишіть рівняння реакції етерифікації між пропановою кислотою і метанолом. Укажіть умови протікання реакції. Як збільшити вихід продукту реакції. Назвіть продукт реакції.

2. Отримайте рідке мило з тристеарину.

3. Яка маса естеру утворюється в результаті взаємодії 30 г оцтової кислоти і 40 г пропанолу за присутності сульфатної кислоти.

4. Чи можна віднести нітрогліцерин до естерів? Відповідь мотивуйте.

Варіант ІІ

1. Для одержання твердого мила з трипальмітину можна використовувати: K2CO3, NaOH. Напишіть рівняння реакції і назвіть сполуки.

2. Які естери можна одержати в результаті нагрівання сульфатної кислоти із сумішшю метанолу, мурашиної та оцтової кислот? Напишіть рівняння реакції і назвіть сполуки.

3. Яка маса стеаринової кислоти утворюється з 30 г олеїнової кислоти, якщо вихід продукту реакції дорівнює 90 %?

4. Чи може етанол взаємодіяти із сульфатною кислотою? Що при цьому утворюється? Назвіть продукт реакції.

Варіант III

1. Напишіть рівняння реакції отримання ізоамілацетату. Вкажіть умови протікання реакції і назвіть початкові сполуки.

2. Здійсніть схему перетворення:

.

Назвіть одержані сполуки.

3. Яка маса метилацетату утворюється з 15 г оцтової кислоти і 16 г метанолу за присутності сульфатної кислоти?

4. У результаті окиснення яких сполук виділяється більше енергії:

а) білків; б) жирів; в) вуглеводів?

Варіант IV

1. Напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких можна здійснити перетворення:

етан → етилен → етанол → етаналь → етанова кислота → пропілацетат.

2. Якими реакціями можна розрінити тристеарин і триолеїн?

3. Яка відмінність між милом і мийними засобами?

4. Виходячи з фізичних властивостей і розчинності жирів, запропонуйте метод видалення жирної плями з одягу.

Консультанти перевіряють виконання завдань (порівнюють з відповідями) і оцінюють їх.

IV. Повідомлення учнів

Кожна група одержала домашнє завдання і підготувала повідомлення (випереджальний частково-пошуковий метод роботи).

Перша група. Естери

На дошці — плакати, схеми, таблиці, набір ароматичних масел.

Учень. Поширення естерів у природі — рослини, квіти, плоди.

Зумовлюють смак і специфічний запах. (Використовує таблицю «Склад, назви і запахи естерів».)

Дегустація ефірних масел (набір) — м’ятне, апельсинове, трояндове, лавандове та ін.

Учень. Ефірні масла широко застосовувалися в давнину (Греція, Рим, Єгипет) для ароматерапії (ванни, інгаляції, компреси, масаж), осйльки вони мають бактерицидну, антисептичну і протизапальну дію.

Естери (масла) одержують з рослинної сировини — процес трудомісткий, з малим виходом.

3 4 т квіток троянди одержують 1 кг трояндової олії.

Синтетичні естери одержують з різних спиртів, фенолів, органічних і неорганічних кислот.

Учень. Застосування естерів

• Розчинники лаків: етилацетат, пропілацетат.

• Водостійкі тканини (естери ортотитанової кислоти).

• Пластифікатори, пластмаса (естери фосфорної кислоти).

• Вибухові речовини (естери нітратної кислоти).

• Термостійкі каучуки, смоли (вінілацетат, естери ортосилікатної кислоти).

• Харчова промисловість (есенції, напої, ароматизатори).

Обговорення, доповнення.

Учні роблять висновок: естери знаходять широке застосування в побуті й промисловості: кондитерська, парфумерна, полімерні матеріали.

Друга група. Жири

Історична довідка

Учень. Виділення і застосування жирів і масел з рослин і тварин відомі давно. У роботах Техенія (XVIII ст.), Шеєле (1778) і Шевреля (1811) було показано, що жири складаються з кислот і солодкої речовини, названої гліцерином. У 1854 p. Бертло і В’юрц встановили формулу гліцерину, і в тому ж році Бертло синтезував жири зустрічним синтезом, довів хімічну будову жирів і пояснив суть реакції омилення.

Учень. Склад жирів

Жири належать до естерів гліцерину і вищих карбонових кислот.

Жири містять різну кільйсть насичених і ненасичених кислот, які визначають консистенцію і склад жирів.

Таблиця «Склад і властивоспгі рослинних і тваринних жирів»

Чим більший процентний уміст ненасичених кислот, тим жир м’якше.

Оливкове — 80—90 % олеїнової кислоти; соняшникове — 30—40 % олеїнової кислоти, 50—60 % лінолевої кислоти. Свинячий жир — 41 % олеїнової кислоти; 5 % лінолевої кислоти; 30 % міристинової кислоти; 12 % стеаринової кислоти.

Учень. Отримання жирів

• Виморожування;

• віджимання;

• екстракція розчинником;

• витоплювання (сухе і мокре);

• рафінування.

Третя група. Хімічні властивості жирів

Уч е н ь. Жири вступають в різні реакції:

1) гідрогенізацп

рідкий → твердий (саломас) → жири кулінарні (маргарин)

2) гідроліз → гліцерин + кислоти → стеарин

3) омилення → гліцерин + мило

4) окиснення жирів → термостійкість

Окиснення жирів

• Під дією кисню повітря відбувається утворення перекисних сполук, різних продуктів окиснення: спиртів, альдегідів, кислот.

• Під дією мікроорганізмів утворюються кетони і кислоти (згіркнення).

• Унаслідок нагрівання жирів відбувається процес окиснення з утворенням полімерних продуктів, які належать до канцерогенних речовин (окиснені жирні кислоти).

Четверта група. Роль жирів у життєдіяльності організмів

Жири відіграють величезне значення в життєдіяльності нашого організму Жири:

• джерела отримання енергії і жиророзчинних вітамінів (A, D, Е, К), незамінних жирних кислот (лінолева, ліноленова, арахидонова).

• матеріал для побудови клітин, клітинних мембран, тканин (мозк у, нервової);

• резервний матеріал (відкладається в тканинах);

• змащувальний, теплоізоляційний, амортизуючий засіб;

• зберігач антиоксидантів (вітаміну Е та фіторечовин (жирова тканина)).

Учень. Жири беруть участь в обмінних процесах в організмі — сукупність процесів перетворень жирів та їх біосинтез в організмі людини.

1) Розщеплювання в шлунку і кишечнику під дією ферменту ліпази і жовчі.

2) Синтез жирів і ліпідів у кишечнику.

3) Надходження у лімфатичну систему і загальне коло кровообігу і в підшкірну клітковину.

4) У ході обмінних процесів у тканинах жири розкладаються на гліцерин і кислоти, які під час окиснення виділяють велику кількість енергії і накопичуються у вигляді АТФ. Крім того, на цьому етапі відбувається перетин жирового вуглеводного і білкового обміну, за якого синтезуються жири.

Порушення жирового обміну призводить до утворення жирових відкладень, порушення переходу жирів з тканини і крові і їх виділення, з’являються хворобливі зміни в організмі.

Учень. Людині необхідно щодня вживати жирів тваринних 30–40 г, рослинних — 20–30 г.

Нестача жирів спричиняє зниження імунітету, функціональні розлади центральної нервової системи. Надмірне вживання жирів порушує обмін холестерину, посилює здатність зсідання крові, спричиняє ожиріння, атеросклероз, жовчнокам’яну хворобу, захворювання серцево-судинної системи.

Найбільш цінними є рослинні жири, що містять поліненасичені жирні кислоти, які сприяють виведенню холестерину, покращують проникність і еластичність стінок кровоносних судин.

Обговорення повідомлень.

Учні роблять висновок: жири широко поширені в природі й мають важливе значення в живленні, різних галузях промисловості та життєдіяльності людини.

Оцінюючи повідомлення, консультанти враховували ілюстративний матеріал, виклад, відповіді на питання.

Учитель. Кожна група одержала практичне домашнє завдання: «читаючи склад», в якому необхідно було розшифрувати хімічний склад косметичних засобів, використовуючи опорні знання:

Мило «Бузок»

Склад:

• пальмовий стеарин;

• яловичий жир;

• кокосова олія;

• пальмова олія;

• вода;

• гліцерин;

• титан (IV) діоксид;

• лауринова кислота;

• антиоксидант;

• ароматизатор;

• барвник.

Хімічний склад:

Стеарин: C17H35COOH

Яловичий жир:

Лауринова кислота:

CH3(CH2)10COOH

Вода: H2O

Кокосова олія: C17H33COOH

Титан(IV) оксид: TiO2

Гліцерин:

Підсумовування балів за всіма завданнями.

Виставлення оцінок.

Підбиття підсумків уроку.

Домашнє завдання.

Хімія. – 2007. – №8.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -