Конспект уроку на тему: «Людина і влада»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Соціально-економічні та політичні зміни, що сталися протягом останніх років в Україні, потребують політичної культури та громадянської ініціативи. Як відомо, плюралізм економічний не може існувати без плюралізму політичного. Демократії, виваженого ставлення до влади необхідно навчати. Так, інтеграція громадянської освіти можлива щодо певних тем з історії, «Основ правознавства», «Основ філософії», курсів «Людина І світ», «Людина і суспільство», і запропонована розробка уроку може бути використана при викладанні цих курсів.

Матеріал для вчителя

Ставлення людини до політичного життя і до влади була та є предметом, тривалих суперечок. Чому окремі люди цікавляться політикою і прагнуть влади, а інші – ні? Що сприяє такій позиції. У політології існують два підходи до даної проблеми. Перший – визначення статусу людини і влади, другий – з’ясування того, як відбувається «залучення» особи до політики. Потім – визначення мотивів політичної поведінки особи, способи і напрямки її дій у системі владних відносин.

Великий вплив на розвиток вчення про владу і людину мали погляди Конфуція (551–479 рр. до н. е.), Платона (427-342 рр. до н. е.), Аристотеля (384-322 рр. до н. е.). Так, Платон уважав, що вчення про владу і людину має ґрунтуватись передусім на вивченні людини, але визнавав безумовне верховенство держави над індивідом. Державою повинні керувати найбільш розумні та благородні люди, а від небажаних осіб необхідно «звільнятись» за допомогою смертної кари та вигнання. Платон порівнював людину з лялькою-маріонеткою і питання про її політичну діяльність цілком виключалося. Аристотель, навпаки, вважав, що людина мусить бути політичною і колективістською істотою. Держава, за Аристотелем,– найвища форма спілкування громадян, вона будується на взаємодії вільних і рівних громадян, людина стає складовою цілого організму – Держави. Як бачимо, Аристотель ще відокремлює особу і суспільство від держави. Ліберальні погляди на людину і владу – основні цінності сучасної політичної культури Заходу. Держава – засіб вираження та узгодження інтересів усіх груп суспільства, засіб підтримки соціального миру та справедливості, засіб забезпечення гідності і соціального захисту всіх громадян. На сьогодні значного розвитку набула концепція соціальної держави (втручання держави в процес розподілу прибутків з метою утвердження принципу соціальної справедливості тощо), утверджується ідея активної ролі держави у взаєминах з особою на засадах пріоритету прав людини над правами держави, законності, парламентської демократії тобто

Політична діяльність – це сукупність дій окремих осіб, спрямованих на завоювання та утримання у своїх руках політичної влади. Проблема влади існувала завжди, силою влади, її авторитетом здійснюються політичні акції, загострюється чи послаблюється соціальна напруженість та конфронтація. Із станом влади, рівнем її організації люди пов’язують розв’язання своїх економічних, соціальних проблем. Наділяючи носіїв влади пільгами, які матеріально та юридично ставлять останніх у привілейоване становище, людина тим самим перетворює владу на предмет потаємних бажань і боротьби за неї. Не дивно, що в історії людства влада – одне з небагатьох суспільних явиш, яке принесло багато зла і розбрату, трагедій і потрясінь. Ніщо не вимагало стільки жертв, скільки боротьба за владу, за політичне, економічне і духовне панування. Варто згадати твір Ю. Яновського «Вершники». У політології не існує чіткого визначення поняття «влада». Прийнятним, може бути визначення «влади» як реальної, можливості групи людей (або окремої людини) здійснювати свою, волю, в соціальному житті інших людей за допомогою політики і правових норм. Важливо визначити та зрозуміти природу влади. Загальноприйнято, що волевиявлення народу є першоджерелом влади (наприклад, референдум). Джерелом влади с політичні сили, які для того, щоб завоювати владу, спочатку стають реальною політичною силою та обирають шлях і форму завоювання влади., Особливим джерелом влади є авторитет – він ґрунтується на довір’ї, на добровільному підкоренні. Чим вища влада авторитету, тим менша необхідність вдаватися до насильства і примусу.

Створюючи владні структури, народ (об’єкт влади) бере на себе обов’язок підкорятися рішенням, право ухвалювати які  він сам делегував цим владним структурам.

Тобто спочатку народ (об’єкт влади) створює безпосереднього носія влади (суб’єкта влади); наділяє його повноваженнями, який, у свою чергу, зумовлює та організовує поведінку об’єкта відповідно до його і своїх власних інтересів. Відповідно існують різні сфери прояву влади – політична, економічна, духовна, сімейна. У центрі уваги політологів перебуває проблема ефективності державної влади. Об’єктом влади є людина. Інтерес людини до своєї сутності існував завжди. Сьогодні 150 наук вивчають сутність людини.

«Пізнай самого себе» – казав Сократ ще у V ст. до н. е. Якось у давньогрецького філософа Платона запитали: «Що таке людина? «Це,– відповів Платон,– тварина, що ходить на двох ногах. Але учні заперечили йому, що птахи також ходять на двох ногах, Тоді Платон уточнив своє визначення: «Людина – це істота, яка ходить на двох ногах, але без пір’я». Жартівники підкинули йому обскубаного півня, з дощечкою на шиї на якій було написано: «Людина, за Платоном». Платон зосередив увагу на біологічній суті людини. То необхідно було зосередити увагу на соціальній (суспільній) її суті. Існує постійне протиріччя між біологічними потребами (їжа, відпочинок) та соціальними (спілкування, виконання обов’язків тощо). Чим більше людина здатна керувати своїми біологічними потребами, тим більше в ній переважає соціальний статус.

Мета уроку: визначити сутність влади, її природу і походження; визначити біологічну, соціальну, політичну сутність людини; розкрити взаємозв’язок людини і влади та умови і чинники, які впливають на позицію індивіда чи групи людей; визначите поняття: «громадянин», «влада», «авторитет», «переконання», «примус», «лідерство», «еліта», «політичність», «аполітичність», «життєва позиція»; напрацьовувати навички вести дискусію, аналізувати, порівнювати, моделювати характер поведінки, висловлювати своє ставлення до проблеми, вміти залучати додаткову літературу та інформацію, розвивати мовлення; вчити критичного ставлення до тенденційної інформації; виховувати активну громадянську Позицію.

Обладнання уроку: схеми, малюнок (корабельна катастрофа), цитати та вислови про сутність людини і влади, робочі зошита.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Рольова гра «Встановлення влади на безлюдному острові».

«...всяка влада псує людину, абсолютна влада псує її абсолютно».

Цицерон

Уявіть, що ви пасажири корабля, який затонув внаслідок аварії. Вам пощастило.  Поблизу від місця аварії розташовані два безлюдні острови! Частина пасажирів дісталися до одного; острова, а інші – до другого з них. Проблема: як організувати своє життя, щоб вижити?

Можливий розвиток ситуації. На одному з островів потерпілі пасажири обирають лідера за принципом особистих якостей та організовують владу на демократичних засадах. Перебування, на цьому острові (до порятунку) не буде для пасажирів таким болісним, незважаючи на ситуацію, бо кожний з них зробить свій посильний внесок у головне – вижити (хтось будує житло, хтось шукає їжу тощо). На другому острові владу захопить найсильніший і диктаторськими методами організує виживання пасажирів.

Пасажири виконуватимуть завдання диктатора незалежно від своїх умінь і уподобань;

Таким чином, на обох островах є влада, кінцева мета якої – організувати виживання людей, але природа цієї влади – різна, і ставлення людей в обох ситуаціях до влади неоднакове.

Вирішення завдання: яка влада і чому краща, справедливіша і чому стала можлива ситуація встановлення саме такої влади?

Розповідь вчителя про владу

Коли виникає влада?

Коли виникає державна влада?

Хто створює владу?

Цитати та вислови про владу, які приготували до уроку учні.

Розповідь вчителя про людину та її сутність

Бесіда з учнями про Людину

(підкреслити соціальний характер людини).

Ставлення людини до влади  (див, схему)

«Проблеми»

Чому одні люди прагнуть політичної влади понад усе?

І що змушує одних людей підкорятися, а інших – боротися за  владу?

Чому окремі люди байдуже  ставляться до політичної влади?

Які чинники визначають місце Людини в системі влади?

Необхідно визначити, що ставлення людей до влади в суспільстві залежить від її характеру (демократія, деспотія тощо).

Також варто підкреслити чинники місця людини в системі влади:

- соціальні становище;

- рівень освіти й освіченості;

- риси характеру;

- політична культура;

- членство в партіях;

- участь у громадських організаціях тощо.

Питання для обговорення

Чому в Україні знижується рівень політичної активності населення?

Хто з українських чи зарубіжних державних діячів відповідає, на ваш погляд, ідеалу носія влади. Відповідь обґрунтуйте.

Наведіть приклади з історії, коли влада для людини ставала понад усе.

Чому в демократичному суспільстві складаються більш привабливі умови в системі влади.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати в зошит риси яких державних лідерів вам найбільше імпонують. Чи хотіли б ви керувати державою або колективом? Обґрунтувати, чому і як.

Дух Л. І., викладач Харківського інституту безперервної освіти

Дух Л. І. Людина і влада Правознавство. 10 клас [Текст]: Науково-методичний журнал / А. Ю. Гузеватий // Історія та правознавство. – 2005. – № 16-18      с. 49-50

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович