Конспект уроку на тему: «Соціальна активність громадян».

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Мета: учні повинні засвоїти зміст понять даної теми, з’ясувати свою громадянську позицію; сприяти вихованню в учнів рис гуманності, національної самосвідомості, формуванню особистісних рис громадян України, розвиткові моральності, правової культури, індивідуальних здібностей учнів.

Обладнання: Конституція України; картки із завданнями; плакати; олівці.

Тип уроку: урок-практикум вивчення нового матеріалу.

Понятійний апарат:

- Громадянин – це особа, що має політико-правовий зв’язок з державою, внаслідок якого вона володіє всіма правами та свободами, користується захистом держави і має щодо неї обов’язки.

- Громадянство – це стійкий правовий зв’язок особи з конкретною державою.

- Громадянське суспільство – це сукупність суспільних відносин, які не регламентуються державою.

ХІД УРОКУ

Громадянином у загальному розумінні є той, хто причетний як до влади, так і до підпорядкування (Арістотель)

Учитель. Глобальне поширення демократії стало відповіддю на історичні виклики принципово нової ситуації, що склалась у світі на порозі XXI ст., основу якої становить безпрецедентний розвиток постіндустріального суспільства та гуманітарних технологій. Постіндустріальне суспільство потребує відповідної форми політичної організації, яка б забезпечила умови для розкриття творчих можливостей людини, що можливо лише за умов вільного демократичного суспільства, яке сповідує максиму – «вільна людина – розвинене громадянське суспільство – сильна держава».

Пригадуємо: яке суспільство називається громадянським?

Учитель. Основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити свій потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Саме за демократії розквітає громадянське суспільство. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усвідомлення нею власної ролі і знання в житті суспільства, а також дії відповідно до власних переконань і цінностей.

Саме такі часи переживає сьогодні Україна на шляху розбудови нового демократичного суспільства. Історія ніби робить нам виклик: чи зможемо ми створити нове, орієнтоване на загальновизнані гуманістичні цінності та ідеали суспільство? При цьому великі сподівання покладаються на молодь, яка в недалекому майбутньому визначатиме, яким бути суспільству.

Пригадаймо, що означає поняття «громадянин».

Як ми, пересічні громадяни, можемо здійснювати якийсь вплив на державну владу? (Участь  у виборах, об’єднання в політичні партії та громадські організації.)

Учитель. Коли під час виборів вкидаємо картки до виборчої урни, на хвилину ми стаємо дійсними можновладцями демократичної держави. Потім, однак, ця влада переходить в інші руки: Президента, парламентарів, а ми змушені чекати декілька років, щоб знову взяти участь в управлінні державою.

Отже, в демократії особливого значення набуває активність громадян, котра не може зводитися виключно до участі у виборах. Не менш важливим є вираження своїх поглядів, звернення уваги влади на істотні проблеми, протестування проти помилкових і несправедливих рішень.

Люди можуть брати участь у громадському житті в різноманітних формах і різною мірою. Ділимо клас на 7 команд. Кожна команда отримує картку з описом фіктивної постаті. Діти повинні зобразити свою постать та відповісти на питання:

1. Чи громадянин X цікавиться справами, котрі виходять за межі його інтересу?

2. Чи намагається впливати на рішення влад? Яким чином?

Всі групи коротко презентують «своїх» громадян, а решта учнів задумуються, чи цих осіб можна назвати справжніми громадянами.

1. Виборець. Пані В. завжди бере участь у виборах місцевих, парламентських, президентських. Ходить на передвиборчі зустрічі з кандидатами. Бере участь у виборах навіть не для того, що вірить, що її голос буде вирішальним, а тому, що вважає це своїм обов’язком як громадянки України.

2. Політичний діяч. Пан П. Д. – це вроджений діяч. Він бере активну участь у передвиборчій кампанії своєї партії. Вважає, що не можна дивитись із складеними руками на те, що робиться, і вірить, що політика – це не тільки справа Президента, парламенту й уряду, а також пересічних громадян.

3. Сторож демократії. Пані С. Д. любить знати, що відбувається в політиці. Читає газети, охоче розмовляє про поточні події в політиці зі знайомими. Коли на одній з вулиць вирізали 20 старих дерев, написала повний обурення лист до влади міста. Її протест почули, і решта дерев залишились недоторканними.

4. Бунтівник. Пан Б. вважає, що виконувати всі рішення влади немає сенсу. Веде активну діяльність. Так, він збирав підписи, щоб перейменувати вулиці, постійно відвідує всі мітинги і т. д. Живе, керуючись гаслом: «Якщо влада видає погані рішення, не потрібно їм підпорядковуватися».

5. Організатор. Пані О. жила в містечку, де багато років не було церкви (колись зруйнували Коли почався процес відбудови церков, створила фонд, завдяки якому церкву відбудували. Тепер до неї звернулися люди із сусіднього села, щоб вона допомогли їм.

6. Приспаний активіст. Пропонується самим зобразити основні риси такої людини.

7. Громадянський лідер. Пан Г.Л. не цікавить нічим що виходить за межі його приватного життя. Нічого не читає переглядає лише Телетурніри ті серіали, не любить навіть дискусії про політику. Не бере участі у виборах і дивується щодо інших, яким подобається «у це бавитися».

Учитель. Хоча зображені нами постаті є фіктивними, однак подібних осіб можна побачити щодня.

Подумайте, а кожна група нехай виділить одну рису людини, яка визначить особу як активного громадянина. Записуємо на дошці риси активного громадянина.

Ми повинні жити так, щоб нас не називали «ідіотами». Звідки походить слово «ідіот»? Стародавні греки, що приділяли велику увагу участі у громадському житті, вважали, що тільки робота для добра громадян гідна похвали. Натомість вони критично ставились до тих, хто ігнорував політику. Тих людей, які тільки користувалися тим, що давав їм поліс, і нічого не робили самі, називали idiotes – визначення людини, яка обмежується колом своїх справ та проблем. Звідси й походить слово «ідіот».

Смагіна Т.М. Соціальна активність громадян. Тема курсу «Громадянське суспільство». 10-й клас // Історія та правознавство: Наук.-метод журнал. – 2005. – № 19–21. – С. 61–62.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович