Конспект уроку на тему: "Атлантичний океан"

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

І. П. Ащеулова, Глухівська спеціалізована школа-інтернат, ім. І. М. Жужоми, Сумська обл.

Мета:

Вивчити особливості розташування океану, історію його дослідження; сформувати уявлення про геологічну будову та рельєф дна;

Розвивати вміння порівнювати, робити висновки, працювати з картами атласу, контурною картою, підручником, додатковою літературою.

Виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, інтерес до предмета, що вивчається.

Обладнання: Фізична карта світу, атлас, підручник, контурна карта, мультимедійна презентація

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма проведення: заочна подорож

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їхня підготовка до уроку, організація уваги. Учитель перевіряє наявність в учнів на партах необхідного для уроку обладнання. Урок супроводжує презентація

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

·        Що таке Світовий океан? Назвіть його складові частини?

·        Покажіть на карті океани, починаючи з найбільшого?

·        Хто і коли дав назву Тихому океану?

·        Назвіть і покажіть на карті найбільші моря і затоки Тихого океану?

·        Які моря омивають береги двох частин світу?

·        Назвіть моря, у назві яких присутні назви держав?

·        Протока, що з’єднує два океани, два моря і водночас розділяє два материки, дві частини світу й дві країни?

·        Назвіть найглибшу западину Тихого океану?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух тут найінтенсивніший. Мабуть, це найбільш вивчений науковцями океан. Протягом двох уроків ми ознайомимося з природою Атлантичного океану. (Записування в зошит теми уроку).

Колись великий мандрівник, дослідник Центральної Азії Микола Пржевальський говорив: «…А життя прекрасне, ще й тому, що можна подорожувати». Щоб переконатися в справедливості цих слів, я пропоную вирушити в подорож до Атлантичного океану.

Мета подорожі: дізнатися про дійсні розміри океану, його положення, зануритися на дно, ознайомитися з його будовою.

Завдання подорожі:

• вивчити особливості географічного положення Атлантичного океану;

• скласти порівняльну характеристику Тихого та Атлантичного океанів;

• ознайомитися з етапами дослідження океану;

• дослідити особливості геологічної будови та рельєф дна.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Ми вирушаємо у подорож, і на борту нашого корабля зібрались «кореспонденти», «науковці», «дослідники». На початку подорожі з'ясуємо, звідки ж походить назва Атлантичного океану.

1. Походження назви

Доповідь «кореспондентів»

Легенда про Атлантиду

1-й кореспондент. Понад дві тисяч років існує цікава легенда про загадкову країну – Атлантиду, в якій жив мудрий і щасливий народ. Проте він не витримав, на жаль, випробувань гарним життям і розпалив у собі жадібність і потяг до завоювань. За що і був покараний богами, причому жорстоко: за один день і лиховісну ніч, як оповідає легенда, Атлантида разом зі своєю прекрасною столицею і численними жителями зникла в глибинах океану. Ця трагічна подія відбулась нібито близько 12 тисяч років тому. За однією із версій Атлантичний океан саме від Атлантиди запозичив свою назву

Легенда про Атланта

2-й кореспондент. Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. За уявленнями стародавніх греків, океан оточував Землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього ховаються всі світила – Сонце, Місяць, зірки. За грецькою міфологією, там, на крайньому заході, за високими горами, у щасливій країні Аркадія жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння.

З ім'ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.

Робота з картою

Чи можна з України потрапити в Атлантичний океан тільки водним шляхом? (З порту Одеса, розташованого у Чорному морі, через протоки Босфор і Дарданелли потрапляємо в Середземне море, через протоку Ґібралтарську - в Атлантичний океан.)

2. Географічне положення

Практична робота

Потрібно скласти порівняльну характеристику Тихого й Атлантичного океанів. Кожна група учнів отримує завдання: «кореспонденти» визначають площу та межі океанів, «науковці» визначають положення щодо екватора, нульового меридіана та географічні пояси, «дослідники» - материки та великі острови, які омивають океани, найбільші моря.

Порівняльна характеристика географічного положення Тихого та Атлантичного океанів

План характеристики

Тихий океан

Атлантичний океан

1. Площа

178,7 млн. км2

91,7 млн. км2

2. Межі океану

 

 

3. Положення відносно екватора; розташування у півкулях та географічних поясах

 

 

4. Материки та великі о-ви, які омиває океан

 

 

5. Найбільші моря та затоки океану

 

 

Висновок. Атлантичний океан майже вдвоє менший, ніж Тихий. Однак, як і Тихий, протягається з півночі на південь і розташований у і географічних поясах. Океани пролягають у Північній та Південній півкулях. В Атлантичні океані, на відміну від Тихого, берегова лінія менше порізана, тому і менше морів.

Доповідь «дослідників»

Азовське море

1-й дослідник. Назва моря вірогідно походить від арабського його найменування Бархе Азов, що означає «сине море». Є й інше тлумачення: від міста Азова, що було розташоване на його березі.

Балтійське море

2-й дослідник. Походження назви остаточно ще не з'ясоване. За однією із версій назва по дить від латинського «балтус» - пояс і означає таке, що оперізує Землю.

Чорне море

3-й дослідник. Щодо походження назви моря існують різні думки. Завоювавши в X XVI ст. Причорномор'я, турки назвали море Караденіз, тобто зле, чорне не лише за те, що воно було бурхливим і небезпечним для мореплавства; а й через місцеве населення, що чинило впертий опір завойовникам. За іншою гіпотезою, назва пов'язана з кольором: чорним народи Азії здавна позначали північ. Чорне море – північне море

Саргасове море

4-й дослідник. У Світовому океані існує лише одне море без берегів, і воно знаходить в Атлантичному океані. Це море – справжнє царство одного з різновидів водоростей. Межі моря утворюють океанічні течії. Португальські мореплавці експедиції X. Колумба назвали водорості «сарґасо», оскільки бульбашки повітря на водоростях за своєю формою нагадують сорт винограду, з такою назвою.

3. Доповідь «науковців»

1-й науковець. Перший етап досліджень розпочався в стародавні часи і тривав до 1749 року. Атлантичним океаном фінікійці – кращі мореплавці античного світу – плавали ще у XII ст. до .н. Карфагеняни вийшли у його води в V ст. до н. І греки - у ІV ст. до н. е., римляни – у III ст. до н. е. Їхні подорожі дозволили одержати дані про прибережні води Європи та Африки. Відомості про дальні морські плавання фінікійців до берегів Великої Британії є в описах давньогрецького вченого Геродота. Далеко на захід від Європи плавали в Атлантичному океані ірландці та скандинави (нормани і вікінги). Нормани дісталися до Північної Америки, таким чином дослідивши північну частину океану. Початок епохи Великих географічних відкриттів відомий такими значними експедиціями, як подорожі Бартоломеу Діаша, Христофора Колумба, Джона Кабота, Васко да Ґами. 1520 року експедиція Фернана Маґеллана дісталася з Атлантичного океану до Тихого. Північні частини океану продовжили вивчати експедиції Джона Дейвіса, Генрі Гудзона, Вільяма Баффіна та інших, тобто на початок XVIII ст. територія Атлантичного океану була досить детально вивчена.

2-й науковець. Другий етап тривав з 1749 р. до 1873 р. Цей період поклав початок вивченню властивостей вод Атлантичного океану та його глибин. 1749 р. Генрі Елліс уперше здійснив систематичні виміри температури води на різних глибинах океану, потім такі виміри здійснювали експедиції Джеймса Кука, Івана Крузенштерна тощо. Це дозволило скласти карту течії Гольфстрім, згодом карти всього Атлантичного океану.

3-й науковець. Третій етап – це період комплексних океанографічних досліджень з 1873 року до нашого часу. Цей період характеризується вивченням дна океану, органічного світу, температури води та повітря, їхнього руху тощо. Цей період розпочався науковими дослідженнями експедицій «Челенджера» (1872-1876), «Витязя» (1886-1889), «Метеора» (1925-1927), «Діскавері» (з 1931). Вели-чезний внесок у вивчення природи Атлантичного океану зробили дослідження вчених СРСР, прове-дені під час Міжнародного геофізичного року (1958) на кораблях «Об», «Севастополь», «Ломоносов».

4. Особливості геологічної будови та рельєф дна океану

Прийом «Географічна розминка»

1. На території яких літосферних плит розміщений Атлантичний океан? (Північноамериканської, Південноамериканської, Євразійської, Африканської.)

2. В якому напрямку рухаються літосферні плити? (Від центра до периферії, тобто розходяться.)

3. Що утворюється внаслідок розходження літосферних плит? (Тріщина (рифт), якою піднімається магма, утворюючи серединноокеанічні хребти.)

4. Які особливості рельєфу має дно Атлантичного океану? (Майже меридіонально проходять хребти: Північноатлантичний, Південноатлантичний. Крім хребтів є улоговини та глибоководні западини.)

5. Назвіть найглибшу западину Атлантичного океану. (Жолоб Пуерто-Ріко - 8742 м.)

Прийом «Проблемне запитання»

Чому на острові Ісландія існують гейзери та активні вулкани?

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

Прийом «Географічний практикум»

Потрібно нанести на контурну карту номенклатури Атлантичного океану. Виконують протягом уроку.

Прийом «Вірю – не вірю»

·        Чи вірите ви в те, що Атлантичний океан найбільший у світі?

·        Чи вірите ви в те, що в Атлантичному океані знаходиться найбільша западина Світового океану?

·        Чи вірите ви в те, що в Атлантичному океані знаходиться найдовший гірський хребет світу?

·        Чи вірите ви в те, що в Атлантичному океані знаходиться найбільша кількість морів?

·        Чи вірите ви в те, що Атлантичний океан омиває південну частину материка Австралія?

·        Чи вірите ви в те, що з Азовського моря можна потрапити до Атлантичного океану на кораблі?

VI. Підсумок уроку

Учитель аналізує відповіді учнів, виставляє оцінки.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф

2. Творчі завдання:

«кореспондентам»- підготувати повідомлення про представників органічного світу океану;

«дослідникам» - скласти кросворд з географічної номенклатури океану;

«науковцям» - підготувати пропозиції щодо заходів збереження природи океану.

Географія.-2012.-№ 19.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -