У. М. Гула, м. Львів

Мета:

• Формувати поняття про кліматичні ресурси, закріпити знання про сезонні особливості клімату;

• Розвивати навички дослідницької роботи, вміння робити висновки, узагальнення у роботі з різними джерелами знань; розвивати комунікативну, соціальну компетентності;

• Виховувати почуття відповідальності за майбутнє країни.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, мультимедійна презентація, словник термінів до теми уроку.

Емблема уроку: хлібне колосся - головна культура України, символ життя.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Термінологічний диктант

1. Температурний показник, який збільшується із заходу на схід.

2. Лінії, які з'єднують точки з однаковою кількістю опадів.

3. Повітряні маси, які несуть сухе та різне за температурою повітря.

4. Територія України, де випадає найбіль кількість опадів.

5. Межа території, північ та захід від якої знаходяться під впливом переважно західних вітрів, а південь та схід – східних вітрів.

6. Місцевий вітер, який двічі на добу міняє прямок.

7. Відношення річної кількості опадів до випаровуваності.

8. Зменшення впливу Атлантичного океану із заходу на схід.

9. Замкнені області високого тиску, які підсилють дію вісі Воєйкова.

10. Кількість днів дії цього показника зменшується з північного заходу до південного сходу

11. Повітряні маси, які цілий рік несуть вологе повітря.

12. Зона України, для якої характерним є коофіцієнт зволоження менше 1 (недостатнє зволоження).

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Дивлячись у календар, ми з вами знаємо, що панує зима. Але погода, наприклад у нашій місцевості не дуже відрізняється у листопаді, лютому або березні, коли на календарі – осінь, зима або весна. Інша картина – на півночі України. Таким чином, календарні сезони не збігаються з природними. Крім того, у різних частинах країни різна тривалість того чи іншого сезону. Як у даному випадку працювати комунальним службам коли вмикати чи вимикати опалення? Коли й сіяти хліборобам? І ще багато життєво важливих питань. Весна рухається з півдня на північ із швидкістю 50 км за добу, що визначено спостереженнями за суцвіттями окремих рослин. Тривалість весни змінюється від 100 днів на заході до 50 днів на сході, коли середні температури +7…+10 °С підіймаються до +15 °С. Літо починається на півдні з початку травня та закінчується наприкінці вересня (140 днів). На заході і півночі літо триває 100 днів, наближаючись до тривалості календарного літа. Найтриваліша осінь у Карпатах та на Південному березі Криму – 100 днів. Найменша – на північному сході – 6о днів. Поступово знижується температура. +12 °С – так зване «бабине літо», потім +5°С, та коли середньодобова температура переходить межу 0°, знову наступає зима.

Тепло-гігант

На 1 м² щохвилини падає стільки сонячного тепла, скільки потрібно для того, щоб скип'ятити склянку води.

Для працівників котельних

Опалювальний сезон починається при середньодобовх показниках нижче +8 °С і закінчується при температурі вище +8 °С. Число днів опалювального сезону змінюється з півночі на південь – відповідно від 200 до 150 днів у середньому. Але, хоч роки й бувають різними, простежується загальна тенденція на скорочення опалювального сезону, пов'язана з потеплінням клімату.

Додаток 2

Додаток 3

Слова для довідки: центральний і східний лісостеп, південний степ, гірська кліматична поясність Криму та Карпат, Полісся та західний лісостеп, північний степ

Відповідь

Географія.-2012.-№21.