Конспект уроку на тему: «Основи міжнародного права»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Мета уроку: ознайомити учнів з основами міжнародного права, основними галузями та засадами міжнародного права; формувати уміння відрізняти основні законодавчі поняття міжнародного права; розвивати кругозір учнів; виховувати культуру поведінки, повагу до принципів міжнародного права.

Тип  уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиці, прапор ООН, картки, політична карта Світу, Загальна Декларація прав людини

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Друга світова війна поставила питання про закріплення та забезпечення прав людини в масштабах світової спільноти. Жахливі наслідки цієї війни спонукали світове товариство до створення всесвітньої організації, яка б регулювала міжнародні відносини. Тому в 1945 р. було створено Організацію Об’єднаних Націй (ООН). Статут ООН закріпив загальні принципи і цілі міжнародного права.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Принципи і цілі міжнародного права здобули свій подальший розвиток у прийнятій ООН 10 грудня 1949 р. Загальній Декларації прав людини. У 1966 р. права людини були затверджені й у Міжнародних пактах про громадянські та політичні права. Ці пакти були прийняти Генеральною Асамблеєю ООН і після здачі перших 35 ратифікованих грамот набули чинності на початку 1975 р.

Таким чином, з моменту визнання основних прав людини кожний індивід отримав, статус відповідно до міжнародного права.

1. Поняття міжнародного права .

Поруч з національним правом конкретної держави, яке регулює внутрішньодержавні відносини, існує й міжнародне право, яке не відноситься до системи національного права жодної країни. Основним суб’єктом міжнародного права є держава. Також суб’єктами можуть бути об’єднання держав, міжнародні організації; нації, які ведуть боротьбу за створення національної держави; вищі посадові особи держав, уповноважені приймати важливі рішення; дипломати й консули; біженці; громадяни й апатриди.

Міжнародне право – це система договірних та звичаєвих норм, загальновизнаних засад, які представляють узгоджену волю суб’єктів і регулюють відносини між ними в усіх сферах міжнародного життя, що становлять взаємний інтерес.

Міжнародне право як особлива система норм не входить до будь-якої національної системи та не містить норм національного права.

Основними джерелами міжнародного права є міжнародні договори й міжнародно-правові звичаї. Обов’язкової сили нормам міжнародного права надає авторитет цих норм й універсальне погодження держав, яке втілюється в принцип «pacta servanda sunt» (договори треба виконувати).

Джерела міжнародного права:

- міжнародно-правовий звичай (правило, яке тривалий час застосовувалося у взаємозв’язках всіх або декількох держав, якщо ці взаємовідносини не врегульовані міжнародним правом);

- міжнародний договір (угода між двома або декількома державами або іншими субєктами міжнародного права щодо встановлення, зміни або припинення їх взаємин, прав та обов’язків в політичних, економічних чи інших сферах).

Міжнародний договір -  родове поняття, яке охоплює такі поняття:

- договір;

-угода;

-пакт;

-трактат;

-конвенція;

-декларація;

-комюніке;

-протокол та ін.

Твердо встановлених тих чи інших назв не існує. Незалежно від назви всі міжнародні договори мають однакову юридичну силу. За кількістю учасників міжнародні договори діляться на двосторонні та багатосторонні (регіональні та універсальні).

Якщо в міжнародному договорі можуть брати участь (вступити до нього) зацікавлені держави, то він називається відкритим.

2. Принципи міжнародного права

Суб’єкти міжнародного права дотримуються певних принципів міжнародного права, які були прийняті 22 жовтня 1970 р. на XXV ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН:

- принцип надання допомоги ООН в діях, які вона здійснює;

- принцип співдружності держав;

- принцип незастосування сили та загрози силою;

- принцип територіальної цілісності держав;

- принцип мирного вирішення міжнародних спорів;

- принцип самовизначення народів та націй;

- принцип непорушності кордонів;

- принцип суверенної рівності;

- принцип загальної поваги прав та основних свобод людини;

- принцип невтручання до внутрішніхсправ іншої держави;

- принцип екологічної безпеки;

- принцип поваги державного суверенітету;

- принцип добросовісного виконання міжнародних домовленостей.

Міжнародні відносини – це сукупність відносин, спрямованих на рішення питань міжнародного значення,що виникають між суб’єктами міжнародного права.

3. Галузі міжнародного права

Сфера міжнародно-правового регулювання охоплює дипломатичні, воєнні, екологічні, соціальні, економічні, культурні, науково-дослідницькі, поліцейські питання, що мають тенденцію до подальшого поширення. Відповідно й міжнародне право ділиться на галузі:

- міжнародне морське право;

- міжнародне гуманітарне право;

- міжнародне митне право;

- міжнародне кримінальне право;

- міжнародне податкове право;

- міжнародне економічне право;

- міжнародне екологічне право та ін.

4. Пріоритет міжнародного права над внутрішньодержавним

Фактори, що визначають первісність міжнародного права над внутрішньодержавним правом:

1) ціннісний фактор, тобто пріоритет загальнолюдських цінностей над всіма іншими цінностями;

2) фактор економічного характеру – інтернаціоналізація виробництва, міжнародний розподіл праці, створення світового ринку;

3) політичний фактор - наявність засобів масового ураження, які представляють небезпеку для всього людства.

5. Основні завдання внутрішньодержавного права

1) Внутрішнє конституційне законодавство, враховуючи умови своєї країни, повинно включати той обсяг основних прав і свобод людини й громадянина, який відповідає міжнародним стандартам і прийнятим на себе державою обов’язком перед міжнародною спільнотою.

2) Внутрішнє законодавство не може суперечити зафіксованим у міжнародних актах основним  правам людини  і загальнолюдським цінностям.

3) Немає абсолютної свободи й абсолютних прав; вони можуть бути зменшені, але тільки на підставі закону і в тій частині, в якій це передбачає конституція відповідно до вимог міжнародного права і в точно визначених цілях (забезпечення громадського порядку, публічної моралі, здоров’я населення і т. ін.).

4) Забороняється зловживання правами, тобто використання їх з метою завдання шкоди правам і законним інтересам інших фізичних та юридичних осіб.

5) Права особи обмежені правами інших осіб.

6) Права і свободи повинні бути забезпечені гарантіями юридичними й матеріальними тією мірою, в якій це дозволяють умови країни.

6. Міжнародне законодавство

Основним інструментом Міжнародного законодавства є міжнародні договори, які підписуються відповідними посадовцями держав. У демократичних країнах усі міжнародні договори, підписані главами держав, проходять особливу процедуру у своїй країні.

Імплементація – фактичне здійснення міжнародних обов’язків на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм в національні закони та підзаконні акти.

Ратифікація – затвердження верховним органом державної влади країни міжнародного договору, підписаного її уповноваженим. Ратифікації підлягають лише найбільш важливі договори.

Денонсація – найбільш поширений спосіб припинення дії двостороннього або вихід з багатостороннього міжнародного договору. Являє собою повідомлення учасника про його розірвання в порядку і строки, передбачені в такому договорі.

7. Поняття міжнародних правопорушень

Міжнародне правопорушення - це свідома й неспровокована поведінка суб’єкта міжнародних відносин, внаслідок якої сталося порушення міжнародного правопорядку.

Міжнародні злочини:

- злочини проти людства – це найтяжчі міжнародні правопорушення, які ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів;

- злочини проти миру - це планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни, участь у загальному плануванні або угоді, спрямованій на вчинення будь-яких з перерахованих вище дій;

- воєнні злочини – це злочини, пов’язані з п порушенням законів та традицій ведення війни, використання забороненої зброї, невиправдане військовою необхідністю руйнування населених пунктів, використання дітей як військової сили; катування військовополонених, убивство заручників тощо.

Серйозні міжнародні правопорушення-  це такі правопорушення норм міжнародного права, які, хоча безпосередньо й не ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів, але стосуються їх суттєвих інтересів. Наприклад, радіоактивне забруднення навколишнього середовища, порушення свободи відкритого моря (державне піратство), передача ядерною країною зброї неядерній і т. д.

Ординарні міжнародні правопорушення -  це такі порушення міжнародно-правових норм, які стосуються інтересів окремих держав і народів. Наприклад, порушення угоди про розподіл водних ресурсів прикордонної річки.;

Від міжнародних правопорушень слід відрізняти:

- недружній акт – це така умисна поведінка держави, яка спрямована проти інтересів іншої держави, але при цьому не порушує міжнародного права. Наприклад, підвищення митних податків;

- спірна ситуація – це така ситуація в розвитку міжнародних відносин, коли. між державами у певних питаннях виникли суперечки, але порушення міжнародного права з їхнього боку немає;

- злочинні дії окремих фізичних осіб проти міжнародного права – це такі дії окремих фізичних осіб, які заборонені нормами національного права держав і боротьба з якими ведеться також згідно з міжнародними угодами, та загальновизнаними міжнародно-правовими звичаями. Наприклад, піратство, тероризм, наркобізнес, виготовлення валюти.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Фронтальна бесіда

1) Які ви знаєте міжнародні організації, що працюють під егідою ООН?

2) Чи знаєте ви міжнародні правоохоронні органі?

3) Назвіть міжнародні суди. ;

4) Який орган у нашій, країні ратифікує міжнародні договори?

5) Пригадайте основні засади правової держави і скажіть, чи стосуються вони міжнародного права.

6) Як ви розумієте юридичне висловлювання: «Правосуддя повинно здійснитися, навіть якщо загине світ».

Розгадування анаграм

Поставте правильно букви у словах і ви прочитаєте деякі з понять міжнародного права

1) КТАП (пакт)',

2) ОВІРДОГ (договір);

3) ЦЯДЕНОНІСА (денонсація)-,

4) ЛЯРЕЦАДІАК (декларація).

Визначте мету діяльності наведених міжнародних організацій.

1) ІНТЕРПОЛ

2) ЮНЕСКО

3) СОТ

4) ЮНІСЕФ

5) МОК,

6) СООЗ,

7) Червоний Хрест.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1) Що таке міжнародне право і яка його роль?

2) Які джерела міжнародного права вам стали відомі?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати відповідний матеріал у підручнику. Записати в зошиті відомі вам міжнародні договори,

Література

1. Демисоп В, ІН., Евинтов В. И, Международное сообщсство и правопорядок. – К.: 1992.

2. Мацко А , С. Міжнародне право: посібник: Навч. посібник.– .К.: МАУП, 2002.

3. Международное право: Учебник / Подред. Г. В. Игнатенко. – М.: Норма, 2006.

4. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежньїхртран: Учебник. –І М.і Юристі, 2002.

5. Юридичні терміни. Тлумачнийсловник / За ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Либідь, 2003.

Література з теми «Законодавчий та бюджетний процес»

1.Дрожжина С. В. Лодбров И. Я. Основы государства и права. –Д.: Центр подготовки абитуриентов, 2004.

2. Конституція Україна із змінами. – X.: Ранок, 2006.

3. Наровлянський О. Д. Основи правознавства. 9 клас: Методичний посібник. – X.: Ранок, 2003.

4. Правознавство: Підручник / За ред. В. В. Копєчикова.К.:Юрінкой Інтер, 2003.

5. Світ права: Навч. посібник з основ правознавства / За ред. Р. А Калюжного, 0.1. Пометун. – К.: А.П.Н., 2004.

Федоров С. П., м. Луганськ

Федоров С. П. Основи міжнародного права. 9 клас / С. П. Федоров // Історія та правознавство. – 2007. – № 10. – С. 18-20.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович