Конспект уроку на тему: «Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Косенко Наталія Петрівна,

учитель української мови та літератури

Смілянської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів

Черкаської обласної ради

Мета: охарактеризувати національну проблематику в творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ»; опрацювати ідейно-художній зміст поеми «Кавказ», з’ясовуючи узагальнену ідею твору, його сатиричну спрямованість; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння коментувати фрагменти поеми, визначаючи епізоди з ліричним, інвективним забарвленням, вміння робити підсумки; виховувати почуття солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, зневажливе ставлення до насильства, жорстокості, прагнення до збагачення шляхом воєн.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: журнал «Шевченкіада»; пазли з портретом Т. Шевченка та Кавказу, презентація до уроку, портрет Якова де Бальмена, фізична карта світу, фотоілюстрації до твору, міні-виставка творів письменника періоду «Трьох літ», клоуз-тести на комп’ютері, аудіозапис кантати-симфонії С. Людвіга, тлумачний словник, куб з написами.

Хід уроку

 «Кавказ» — найкраще свідоцтво могутнього,

 всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета.

І. Франко

І. Організаційний момент

         В наш сучасний світ з’являється багато засобів масової інформації, зокрема газет, журналів. Я хочу сьогодні вам прорекламувати новий журнал «Шевченкіада». Спільно з вами ми ознайомимося зі змістом цього журналу, переглянемо основні рубрики.

Ознайомлення з планом уроку: СЛАЙД

·        Сторінка 1: Т.Г. Шевченко: хто він? (гра «Пазли»)

·        Сторінка 2: Період трьох літ «Живе інтерв’ю»

·        Сторінка 3: У нас в гостях історики, бібліографи та міфологи.

·        Сторінка 4: Поема «Кавказ».

·        Сторінка 5: Я знаю літературні визначення…(метод кубування)

·        Сторінка 6: Актуальність чи застарілість питання.

·        Сторінка 7: Клоуз-тест «Я запам’ятав..»

·        Сторінка 8: Поміркуємо вдома. Есе “В чиїх руках минуле і майбутнє України”

ІІ. Актуалізація опорних знань

І сторінка:  Т.Г. Шевченко: хто він? (гра «Пазли») СЛАЙД

Групова робота: (об’єднання в ІІ групи методом «Ким був художник: письменник і художник» одна група-письменники; ІІ група – художники).

Завдання: кожна група отримує по 6 пазлів з питаннями. Відповівши на запитання, вони можуть скласти пазл і приклеїти його на першу сторінку.

Питання І групи:

·        Чим знаменний 1814 рік? (народження Шевченка)

·        Назва першої балади Шевченка?  (Причинна)

·        Твір «Гайдамаки» за жанром?  (поема)

·        Головні герої поеми «Гайдамаки?  (Ярема, Залізняк, Гонта, повсталий народ)

·        Місто, де відбулося вінчання Яреми та Оксани, героїв твору «Гайдамаки». (Лебедин)

·        Соціальне становище малого Тараса. (Кріпак)

Питання для ІІ групи:

·        Рання творчість Шевченка припадає на роки… (1837-1843)

·        Село, яке вважав Шевченко своєю батьківщиною (Моринці)

·        Український письменник, якому Тарас Григорович присвятив поезію. (І. Котляревський)

·        Який історичний період взято за основу в поемі «Гайдамаки» (Коліївщина)

·        Посада Тараса у пана Енгельгардта. (Козачок)

·        Яку назву мала перша збірка і скільки творів вона містила («Кобзар» 8)

Таким чином ви склали два малюнки-пазли: портрет Т.Шевченка і Кавка́з, гориста територія поміж Чорним і Каспійським морем в Росії, Грузії, Вірменії та Азербайджані.

 А хто може на фізичній карті показати цю територію?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Недарма саме портрет Шевченка і зображення Кавказу, адже сьогодні тема нашого уроку «Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ»» . Ознайомившись з його поемою «Кавказ»,  ми зможемо з’ясувати  ідею твору, його сатиричну спрямованість; оцінимо широту мислення письменника і глибину його громадянської мужності.

ІV. Основний зміст уроку

Сторінка 2: Період трьох літ «Живе інтерв’ю» СЛАЙД

         Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні.

І сьогодні молодий Тарас Шевченко особисто завітав до нас і розкаже про свій творчий і життєвий період «Трьох літ». А ви після його розповіді, якщо забажаєте, можете задати йому питання.

Завчасно підготовлений учень, переодягнений в Шевченка, від його імені розказує про період «Трьох літ»:

 1843 р. я поїхав на Україну, де не був 14 років. Відвідав рідну Кирилівку, був і в інших місцях на Київщині, на Чернігівщині, на Полтавщині. Перебування в Україні тривало дев’ять місяців.

У лютому 1844року я повертаюся в Петербург.  Там прожив більше року, закінчивши навчання в Академії мистецтв. За підсумками подорожі я видаю в Петербурзі “Живописну Україну” — серію картин, на яких відображено історичні місця рідної землі

У 1845 році знову приїжджаю на Україну, оскільки після закінчення Академії мені вдалося встановити зв’язки з Київською археографічною комісією. У листопаді того ж року був офіційно призначений її співробітником. Ця робота дала йому можливість відвідати різні куточки нашого краю.

До осені 1845 року постійно подорожую, відвідую друзів та знайомих.

Займаюся улюбленою справою — пишу, малюю. Але чим більше приглядаюся до існуючого ладу в рідному краї, тим більше втрачаю надію на добрих, освічених панів.

Мене глибоко вразило тяжке становище закріпаченого селянства. Адже тепер я дивився на життя народу не очима підлітка-кріпака, а очима дорослої освіченої людини з передовим політичним світоглядом. Від оспівування героїчного минулого й подвигів славних предків я переходжу до сатири, спрямованої проти царизму та поміщиків.

         З 1843 по 1845 р. я написав значну кількість літературних творів, частину яких сподівався видати, назвавши другим «Кобзарем». До майбутньої збірки навіть написав передмову, яка являла собою критичний огляд тодішньої української літератури. Але єдиним виданим твором другого періоду стала поема російською мовою «Тризна, присвячена Варварі Рєпніній.

         Інші твори увійшли до рукописної збірки «Три літа».

Слово вчителя:

Під час арешту збірку у Шевченка було вилучено і до 1907 року вона пролежала в жандармських архівах, але більшість одиничних творів з неї було надруковано за кордоном.

         У вірші «Три літа» поет описує зміни у власному світогляді, показує процес свого прозрівання за три роки (з 1843 по 1845)

Учень-Шевченко декламує:

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, й не співаю,

А вию совою.

         У 1846 р. письменник приєднався до Кирило-Мефодіївського товариства в Києві й очолив його радикальне крило. Після арешту його було відправлено до Петербурга. 
         З-під пера поета виходять сатири, сповнені великого революційного гніву: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…». Мотиви революційної боротьби посіли значне місце в ліриці цих років («Три літа», «Заповіт», «Холодний Яр»).

 З одним із творів періоду «Трьох літ» ми ознайомимося сьогодні — це поема «Кавказ».

Проблемне питання: Чи актуальна проблематика цього твору нині?

Сторінка 3: У нас в гостях історики, бібліографи та міфологи СЛАЙД

Історична епоха, відтворена у «Кавказі» (матеріал для вчителя й учнів).

         Для політики російського царату характерними були загарбницькі війни і одна із них у 1840-1845 роках – за приєднання Кавказу.

Випереджувальне завдання отримали окремі учні – це група історики:

Історики:

Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864).

         Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати, нищити — стало їхньою професією, органічною потребою, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства.

         Кавказька війна була дуже жорстокою. За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно тубільців, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубали сади й виноградники. Особливо жорстоко розправлялися з «непокірним» місцевим населенням. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків і дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство ногайцям близько двох тисяч полонених кавказців по 150–250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, за що платив солдатам по десять карбованців за одну, а черепи відправляли до Петербурга в Академію наук.

         Довгі десятиліття горці відчайдушно захищали свій край, але встояти перед численним і добре озброєним ворогом не мали змоги. Нечисленні поселення, які не чинили опору завойовникам (так звані мирні), були пограбовані також, а їхні мешканці перетворені в напіврабів, проте й серед них убито чимало.

 На «звільнених» землях царі селили «надійних людей»: росіян, козаків, «героїв» та інвалідів цієї війни, усіляких злочинців і приблуд. Найплодючіші землі дарувалися російським дворянам.

Шевченко не міг на це не відгукнутися, особливо коли прийшла звістка про загибель у війні проти горців його друга Якова де Бальмена, художника, що ілюстрував «Кобзар», познайомившись влітку 1843 р., Бальмен і Шевченко щиро заприятелювали.

Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність.

Товариш, воюючи в складі російської армії загинув від рук кавказців, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив саме царат. Тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.

Хто такий Яків де Бальмен?

Про це нам повідомлять бібліографи: СЛАЙД

Рід де Бальменів походив із Шотландії. Складними шляхами один із представників цього роду потрапив до Росії, де довгий час служив у гвардійському полку. Вислужився до високого чину. Дістав маєтки. Один із його нащадків — Петро де Бальмен — поселився в Україні в с. Липовці на Полтавщині, де і народився Яків.

  Майбутній товариш Шевченка блискуче закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, яка справедливо вважалася одним із найкращих тогочасних навчальних закладів.

 Молодий випускник Ніжинської гімназії вищих наук став офіцером. Щоправда, військова служба не особливо вабила юнака, головними пристрастями якого була література та малювання. В обох галузях мистецької діяльності він виявив неабияку обдарованість.

 Незважаючи на іноземне походження свого роду і на свій графський титул, Яків де Бальмен не тільки перейнявся повагою до України та її простого люду, а й став патріотом нашої землі.

 Уперше він зустрівся з Шевченком наприкінці червня 1843 р. під час іменитого балу княгині Т. Волховської.

 Яків де Бальмен змушений був відбувати військову службу на Кавказі. Його розум, освіченість, високий гуманізм, співчутливість до народів, що виборювали волю, робили його противником загарбницької політики імперської Росії. Про це свідчить малюнок митця, на якому в карикатурній формі зображено Миколу І. Відомо, що всіх, хто не влаштовував царя та його наближених, посилали, як тоді говорили, «під черкеські кулі». Для охоронців самодержавства це був один зі способів позбавлятись інакомислячих.

         У липні 1845 року Яків де Бальмен взяв участь у так званому Даргинському поході. Ті, хто там був і добре пам’ятав воєнну ситуацію, свідчили, що його послали на певну смерть. Так воно і сталось: 14 липня Шевченків товариш загинув.

Слово вчителя:

Так, загинув побратим Шевченко, граф і бунтар. Це він був натхненником «Закону Божого» або «Книги буття українського народу»- програмного документа Кирило-Мефодіївського братства. Це він був натхненником одного з найсильніших творів Тараса Шевченка «Кавказ»…

Сторінка 4: Поема “Кавказ” СЛАЙД

Твір починається образом Кавказу – картиною гірських вершин, сповнених величі. В уяві поета-революціонера і гуманіста Кавказ вимальовується країною, де гори "засіяні горем, кровію политі".

І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою (Робота з епіграфом)

Сторінка 5: Я знаю літературні визначення СЛАЙД

За жанром – це поема (робота в зошитах); сатирична поема з елементами ліричного. Хоча цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими;

Словникова робота. Метод «Кубування»

 

ІІ грань куба: Інвектива - ( з лат. нападати, лайлива промова) – пряме, найгостріше засудження певної вади.

ІІІ грань куба: Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка

IV грань куба: Сарказм – пряма, дошкульна насмішка

V грань куба: Гіпербола -  вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки. 

VІ грань куба: (робота з тлумачним словником) Реквієм - (лат. — траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі і на тексти заупокійної меси. Оскільки традиційно в католицькій церкві богослужіння велося латинською мовою. Саме слово «Реквієм» дослівно означає «спокій».

Робота з текстом:

Виразне читання поеми «Кавказ» в книжці (уривок) («Джерела…» стор. 299 до слів Великого Бога)

Отже, яка головна тема твору?

Головна тема твору: викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу, зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської культури.

          Хто такий Прометей?

Міфологи:

За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам.

Слово вчителя:

У творі Т. Шевченка, образ Прометея — символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея.

         Прометей у поемі — це філософський образ, що звернений був до революційних сил народу і закликав їх до самоусвідомлення своєї історичної ролі та активної дії, до оптимізму й віри в перемогу над самодержавством.

 Прометей — народи гірські, що їх мучить самодержавство.

Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя.

         Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії.

Робота з текстом:

Продовжуємо читати  2 уривок до слів: «..А правда наша п’яна спить…»

Як автор називає ворогів?

Кати – інвектива.

Продовжуємо читати 3 уривок до слів: Борітеся-поборимо!

Основна думка: «Борітеся — поборете!».

Композиція твору:

Твір написаний у формі революційно-викривального ліричного монологу, сповненого ораторських, агітаційно-закличних інтонацій надзвичайної пристрасної сили. Це монолог, точніше — цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер і ступінь поетової пристрасті.

         Вся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках.

Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.

Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду в зв’язку з цим.

Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.

Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

Самостійна робота учнів з текстом:

Зверніть увагу на багаторазове повторення займенника «НАША» у поемі . Прочитайте самостійно уривок на стор. 301 до слів: «..У нас навчіться…»

Скільки разів Шевченко використав цей займенник і як ви гадаєте чому саме НАША: (7)

(Це символізує підкреслює солідарність з поневоленими народами, спільність їхньої долі з долею українців)

Зверніть увагу як закінчується поема?

І тебе загнали. Мій друже єдиний,

Мій Якове добрий! Не за Україну…

Чому закінчення «Кавказу» — це реквієм? Через що Т. Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство, а не горців?

Слово поета сповнене пристрасної оповiдi  про  те,  що  дiялося  на Кавказi.

Не залишила байдужим поема нікого.  СЛАЙД

Стороженко Микола Андрійович (24.09.1928) – народний художник України, графік, лауреат Державної премії України вм.Тараса Шевченка. Художник, як той апостол, художніми засобами прагне донести до сучасників і Заповіт Поета, і вогонь, і клич “Кавказу”, вкотре нагадують трагічні сторінки нашої історії. Бо, як зазначав він в одній зі своїх статей, “сучасне і минуле — єдиний ланцюг у колообігу культури”. 

СЛАЙД

Станіслав Пилипович Людкевич — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог створив  кантату-симфонію «Кавказ».

Кантата-симфонія “Кавказ” (1902-1913) С. Людкевича створена на підставі поеми Т. Шевченко. Основними її ідеями є ідеї нескореності народу, бунтарського свободолюбства, пафосу революційної боротьби. В українській музиці “Кавказ” – перший вокально-симфонічний твір такої масштабної і єдиної художньої концепції, втіленої з опори на принцип симфонізму.

Звучить кантата

СЛАЙД

         На початку уроку ви почули проблемне питання:

«Чи актуальна проблематика цього твору нині?»

Вправа «Займи позицію» (з обґрунтуванням.)

Так       Не визначився        Ні

 У наш  час  Росiя  продовжує  полiтику  наведення  конституційного  порядку, залучаючи до ганебної справи свою армiю. Черговою  жертвою такого порядку стала Чечня.  Народи відстоюють свою незалежнiсть.  А  синi гори так i залишилися нескореними понинi.

V. Закріплення вивченого матеріалу СЛАЙД

1. Проведення тестового опитування

1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема «Кавказ»:

 а) ранньої;

 б) «Трьох літ»;

 в) останніх років;

 г) «У казематі».

2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони:

 а) надто високі;

 б) засіяні горем;

 в) дуже старі;

 г) дивують своєю красою.

3. З питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається до:

а) справедливості;

б) долі людської;

в) свідомості кавказців;

 г) совісті гнобителів.

4. кому присвячена поема Т. Шевченка «Кавказ»:

а) Квітці-Основ’яненку;

б) І. Котляревському;

в) Я.Де Бальмену;

 г) твір не має присвяти

5. Характеризуючи правду, Т. Шевченко обурено проголосив, що вона:

 а) закута в кайдани;

 б) кров’ю полита;

 в) п’яна спить;

 г) химерна і підступна.

6. «Ненагодованою і голою» в поемі є:

 а) мудрість людська;

 б) ріка зі сльозами і кров’ю муштрованих;

 в) хмара за горами;

 г) сердешна воля.

7. Поема написана у формі революційно-викривального ліричного:

 а) діалогу;

 б) полілогу;

 в) монологу;

 г) трактату.

8. Символічними у творі є образи:

 а) Прометея та орла;

 б) чуреку і саклі;

 в) правди і волі;

 г) храму і каплиці.

9. Головна думка поеми:

а) Просвітились! Та ще й хочем других просвітити!;

б) Борітеся – поборете!

в) Усі ми в золоті і голі; 

г) Дери та дай, і просто в рай!

10. Композитор, який написав на Шевченкову поему симфонію-кантату «Кавказ» (1902–1913):

 а) М. Лисенко;

 б) Б. Буєвський;

 в) С. Людкевич;

 г) М. Васильєв.

11. Яків де Бальмен, як і Т. Шевченко:

 а) був членом Кирило-Мефодіївського товариства;

 б) з дитинства залишився сиротою;

 в) гарно малював;

 г) умів грати на флейті.

12. Як називається художній засіб, де йдеться про пряме, найгостріше засудження певної вади.

а) інвектива;

б) сарказм;  

в) гіпербола;  

г) персоніфікація

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

VІ. Підсумок уроку

Немає сумніву, такі твори, як Шевченків «Кавказ», залишаться в духовній скарбниці людства. І навіть тоді, коли наші далекі нащадки із сумнівом, недовірою і жахом дізнаватимуться про часи, сповнені кривавих трагедій, такі пам’ятки красного письменства не втратять своєї принадності, залишаючись ідеальним втіленням істинної людяності й художньої гармонії.

Ми з вами переглянули сторінки журналу «Шевченкіада».

·        Яка зі сторінок журналу вам запам’яталася?

·        Чим саме і чому?

·        І яку б сторінку журналу ви ще доповнили або хотіли б змінити?

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

1.     Знати зміст твору Т. Шевченка «Великий льох»

2.     Написати есе “В чиїх руках минуле і майбутнє України” (сильнішим учням)

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -