Конспект уроку – конференції на тему: «Значення вищих спорових рослин у природі та житті людини»

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

 

Міклуха Н.І.,
учитель біології вищої категорії,
учитель-методист НВК №12
 ( м. Коростень, Житомирська обл.)


Мета:

 Навчальна : з’ясувати роль вищих спорових рослин у природі та житті людини.

Розвивальна: розвивати в учнів світогляд , логічне мислення, творчі здібності, вміння самостійно отримувати знання, працюючи з підручником, з інтернет-джерелами, з додатковою літературою, готуючи реферати, повідомлення.

Виховна: формувати в учнів бережливе ставлення та любов до природи.

Обладнання:

Таблиці : « Мохоподібні», «Хвощі та плауни», «Папоротеподібні».

Гербарій вищих спорових рослин, колекція «Торф», Червона книга України, фізична карта України.

Хід уроку:

I.      Мотивація навчальної діяльності.

 Учитель. На сьогоднішньому уроці географи, історики, науковці, технологи виробництва, екологи, агрономи, фармацевти, інспектор охорони природи ознайомлять нас зі значенням вищих спорових рослин в житті людини та в природі.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Географи.

Учень показує на фізичній карті України райони, на території яких зустрічається найбільше боліт (північ та північний захід України), де поширені мохоподібні. Болота утворюються в низинах, котлованах, де застоюється вода, чи близько до поверхні залягають ґрунтові води, із заростаючих озер, повільно текучих річок. Сфагнові болота отримують воду лише з атмосфери ( дощ, сніг), шар торфу в таких болотах може сягати від 5 до 10 м. Папоротеподібні, плауни зустрічаються в вологих широколистих і мішаних лісах півночі та заходу України. Найбільше хвощів зустрічається в Карпатах та на Поліссі.

Історики.

Всі предмети, які потрапили до торфу, що утворений відмерлим сфагнумом, зберігаються майже без змін багато століть;  торф гарно консервує органічні залишки, які довго в ньому не гниють. Так, в Шотландії, на торфовищі були знайдені рештки людини, яка жила понад 700 років тому назад.  Найбільший інтерес для науки становить пилок дерев, кущів, спори мохів папоротей, хвощів, плаунів, що збереглися в торфі. Розглядаючи під мікроскопом спори та пилок, можна визначити, яка рослинність оточувала болото в різні періоди його життя. Завдяки деревовидним папоротям, хвощам, плаунам, які жили на нашій планеті близько 400 млн. років тому, утворилися поклади кам’яного вугілля.

Учень демонструє відбиток листка деревовидної папороті на шматку кам’яного вугілля та  показує на фізичній карті України родовища кам’яного вугілля.

Науковці.

Пропонують учням виконати самостійну роботу по вивченню сфагнуму та зозулиного льону. Використовуючи підручник, гербарні екземпляри рослин сфагнуму і зозулиного льону, які знаходяться на кожному столі, таблиці, учні відповідають на питання :

Чим відрізняється сфагнум від зозулиного льону по зовнішньому вигляду?

Яку будову має листок сфагнуму?

В чому полягає взаємозв’язок його будови і виконуваної функції?

Знайдіть рослини зозулиного льону чоловічої та жіночої статі. Чим вони відрізняються?

Що домінує в життєвому циклі мохоподібних?

Екологи.

Мохи, хвощі, плауни, папороті, як і інші рослини, виділяють кисень, беруть участь в колообігу  речовин та енергії на Землі, входять до складу біоценозів. Сфагнові болота –це місця проживання багатьох тварин та зосередження ягідників. Особливо велика роль боліт як резервуарів гідрологічного режиму території. В 60-70  роках ХХ століття на Житомирщині активно проводилась меліорація , були осушені великі площі боліт, а тепер наша область має негативні наслідки меліорації. Це і обміління річок, малих озер, зниження рівня ґрунтових вод.

Мохи, як і лишайники, є рослинами – піонерами, так як вони першими оселяються на камінні, піску, створюючи субстрат для інших рослин. Сфагнові мохи досить часто є причиною лісових пожеж. Мохи – рослини-геологи, тому що  ростуть на ґрунтах ,де є поклади міді.

Наявність хвоща на городі свідчить про закисання ґрунту. Кислі ґрунти потрібно вапнувати.

Фармацевти.

Мох сфагнум можна використовувати як перев’язувальний матеріал.

Хвощ польовий – цінна лікарська рослина. У народній медицині  його використовують як сечогінний , кровоспинний засіб, при ревматизмі, атеросклерозі, подагрі, при наявності каменів у сечовидільних шляхах, ним лікують рани, фурункули, лишаї, екземи та інші хвороби шкіри.

Плаун булавовидний . У науковій медицині  застосовують спори плауна, відомі під назвою  лікоподій, їх використовують для приготування найякіснішої дитячої присипки. У народній медицині спори використовують як ранозагоювальний засіб для лікування трофічних виразок, а стебла – при захворюваннях сечового міхура, печінки, верхніх дихальних шляхів, проти облисіння. В анестезії використовують медичні препарати з плаунів, в психіатрії – також.

Папороть щитник чоловічий. Із кореневища папороті виготовляють глистогінні препарати ( препарат фліксан ) . Ним виганяють бичачих та свинячих ціп’яків.

Технологи промислових підприємств.

Спори плаунів використовують в металургії для обсипання форм при фасонному литті і в піротехніці. Стебла дають синю фарбу для фарбування тканин.

Хвощі застосовують для шліфування дерева, полірування меблів, чищення металевих виробів.

Торф є сировиною для  виробництва парафіну, спирту, оцтової та карболової кислот. Використовують торф і як топливо. Папороті.

Кореневище орляка містить 46% крохмалю, дубильні речовини, сапоніни, ефірну олію. Орляк є сировиною для хімічної промисловості, з нього виготовляють клей, мило , скло.

Агрономи.

Мохи використовують як добриво на полях. Пасічники застосовують  сфагнум для боротьби  з кліщем Вароа,  який є злісним паразитом бджіл.  Торфокрошка – цінне органічне добриво.

Довжина кореневища хвощів може бути 20-30 м,  через це дуже важко з ними вести боротьбу.

Інспектор охорони природи.

Показує зображення вищих спорових рослин, занесених до  Червоної книги України:

  • з відділу Мохоподібні – десматодон Ранда ;
  • з відділу Плауноподібні – дифізіаструм сплюснутий , плаун колючий, лікоподієлла заплавна, баранець звичайний;
  • з відділу Папоротеподібні – гронянка  півмісяцева, сальвінія палаюча, вудсія альпійська , адіант венерин волос, марсилія чотирилиста. 

Розповідає про  правила поведінки , яких необхідно дотримуватися, знаходячись біля торфовищ, щоб не допустити пожежі  та про поведінку і правила безпеки при  перебуванні біля торф’яного болота.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу .

Представники кожної з груп ставлять запитання  учням класу .

Географи.

Де в Україні зустрічаються вищі спорові рослини?

Історики

Дати наукове пояснення тому факту, що в торф’яних болотах знаходять нерозкладені  трупи тварин?

Фармацевти.

Як використовують спорові рослини в медицині?

Агрономи.

Які спорові рослини використовують в сільському господарстві?         

Технологи промислового виробництва.

Що виготовляють з торфу?

Екологи.

Які вищі спорові рослини можна вважати екологічними барометрами?

IV. Завдання додому:

повторити параграфи 28 – 34

(Ільченко В. Р. та ін. Біологія: підручник для 7 класу  загально-освітніх навч. закл. Полтава «Довкілля – К», 2007, - 240с.: іл.).

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -