Головне меню
Наукова робота
Рідкісні та цінні видання
Ми в соціальних мережах
Календарі
Інформація для кафедр
Шекспірознавство
Випадкове фото
Хто на сайті
На сайті 1137 гостей та 0 користувачів
Uncategorised
У Тернополі створили мурал з парою військових
Мурал намалювали студентки ТНПУ ім. В. Гнатюка за три дні
Новий мурал з’явився на вул. Олени Кульчицької, 9 у Тернополі. Пару військових намалювали студенти 2 курсу спеціальності “Графічний дизайн” Тернопільського національного педагогічного університету в межах навчальної практики.
Від університету нам дали завдання на навчальну практику зробити матеріал до свята Покрови Пресвятої Богородиці. 2 тижні ми робили ескізи. Ми планували зробити мотанку, але вибрали військових, - розповідає одна з учасниць проекту - Марта.
Ескіз муралу
Процес створення муралу
Автор Дмитро Юрас
Фото Терену
Випускниця ТНПУ стала срібною призеркою Олімпіади-2024 у вільній боротьбі
- 10 серпня 2024 р.
Ірина Коляденко завоювала другу в кар'єрі нагороду на Олімпійських іграх.
Українська борчиня вільного стилю Ірина Коляденко здобула срібну медаль на Олімпійських іграх-2024 в Парижі, повідомляє ТСН.
У фіналі змагань (вагова категорія до 62 кг) 25-річна українка поступилася японці Мотоці Сакурі, яка є другим номером світового рейтингу. Сутичка за «золото» завершилася з рахунком 1:12.
На шляху до фіналу Коляденко в 1/8 фіналу здобула перемогу над Орхон Пуревдорж з Монголії (8:7), у чвертьфіналі здолала представницю Болгарії Біляну Дудову (7:3), а в півфіналі подужала представницю Киргизстану Айсулу Тининбекову (9:2), яка є срібною призеркою Олімпіади-2020 у Токіо.
Таким чином, Коляденко взяла реванш у Тининбекової за поразку в півфіналі Олімпіади-2020. На Іграх у Токіо українка здобула «бронзу».
Чемпіонка світу
Крім того, Ірина є триразовою чемпіонкою Європи (2021, 2023, 2024), вигравала «бронзу» на ЧЄ-2020, а також «срібло» (2019) та «бронзу» (2023) на чемпіонатах світу.
Медаль Коляденко стала 12-ю для українців на Іграх у столиці Франції. У скарбничці «синьо-жовтих» три золоті, п'ять срібних та чотири бронзові нагороди.
Україну на ХХХIII літній Олімпіаді представляють 140 атлетів, які виступають у 23 видах спорту. Ігри в Парижі триватимуть до 11 серпня.
Випускниця тернопільського університету
Із перемогою Ірину Коляденко привітав рідний університет.
Ірина Коляденко — випускниця факультету фізичного виховання ТНПУ. Раніше в Університеті розповідали, що спортсменка нагороджена Орденом Княгині Ольги. За олімпійську перемогу Ірині належала ще одна нагорода - власна однокімнатна квартира. Ірина потребувала житла, тож ця нагорода була дуже доречна і бажана. Але Ірина Коляденко вважала за необхідне віддати цю нагороду своєму тренеру Володимиру Яременко!
Випускник ТНПУ - чемпіон світу з літнього біатлону!У гонці Віталій став лідером, "чисто" провів стрільбу лежачи, у стрільбі стоячи також не допустив промахів. Він упевнено прийшов до фінішу першим на радість нашим уболівальникам. Ось такий чудовий подарунок зробив Віталій нашій Батьківщині на День Незалежності.
Академічна спільнота ТНПУ щиро вітає Віталія і бажає йому міцного здоров'я, успіхів, щастя та підкорення нових спортивних вершин!
До слова, нещодавно Дмитро Підручний, також випускник ТНПУ, виграв золото суперспринту на чемпіонаті світу з літнього біатлону.
Відділ у справах молоді ТНПУ
У Тернополі студенти зібрали дрони для ЗСУ на знак пам'яті про військового Олега Барну
Студенти й викладачі історичного факультету Тернопільського педуніверситету передали 28 дронів 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Так вони долучилися до акції "Брат за брата", яку командир відділення бригади Степан Барна організував на знак пам'яті про загиблого брата — Олега Барну. Сьогодні, 18 квітня, йому мало би виповнитися 57 років. Колишній нардеп загинув рік тому під час штурму на Вугледарському напрямку. Він був бійцем 68 єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
"Мій брат Олег загинув напередодні свого дня народження рік тому. Він пішов у класичні штурмовики і під час штурму загинув. Тоді, відновлюючи українські позиції, загинули 15 бійців, і з них четверо — з Тернопільської області. На жаль, така ціна війни", — каже Степан Барна.
Декан історичного факультету Володимир Кіцак каже, загальна вартість безпілотників, які передали студенти військовим — 775 тисяч гривень. 21 FPV-дрон виготовив тернополянин Святослав Журовський.
"Від 1 січня, відколи був оголошений збір, ми назбирали 345 тисяч гривень і купили 21 FPV-дрон. Це повна комплектація, тобто є блоки акумуляторів, хороші, місткі. При тій комплектації, яка тут є, дрон може нести до півтора кілограма вибухівки на відстань 8-10 кілометрів. При швидкості до 60 кілометрів можна вирахувати час перебування у повітрі. Це хороший дрон ближньої дії. Камера потужна. Це все збирали й робили для 10 бригади, під їхнє обладнання. І ще один позитив — це все облітане. Кожен дрон має комплект: ремінчик і пропелери. Воно все літає і його не потрібно буде доналаштовувати, додумувати щось, клепати щось на місці, воно готове до використання", — розповів Володимир Кіцак.
Гроші на ще 7 дронів зібрали завдяки підтримці з-за кордону, каже заступниця декана історичного факультету Леся Алексієвиць.
"Долучився фактично весь історичний факультет, а також наші колеги з українського товариства з Польщі. Особливо хочу відзначити роботу студента, який зараз навчається в Чехії та зміг зорганізувати парафіян церкви в місті Брно і який теж активно долучився. Один дрон з тепловізором коштує 212 тисяч гривень вже зі знижкою, а шість FPV — 156 тисяч гривень. Те, як зорганізувалися всі студенти — хочеться, щоби так об'єдналася Україна, а вона єднається, то ж ми щиро віримо, що перемога буде скоро".
Студентка-магістрантка історичного факультету Тетяна Петрик розповідає, організовували різні акції в Тернополі, щоб зібрати необхідну суму.
"Справа була нелегкою, студенти вигадували різні ініціативи, щоб якось зібрати гроші, бо сума справді надзвичайно велика. Але ми вкотре довели, що маленькими кроками робляться великі справи. Студенти зверталися і до релігійних організацій, стояли в центрі Тернополя й співали, щоб інші люди могли долучитися до нашого збору".
Командир відділення мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Степан Барна каже, за один день бійці можуть використати від 10 до 30 FPV-дронів-камікадзе. За його словами, все залежить від інтенсивності бойових дій.
"Дронів багато не буває і чим більше — тим краще, бо кожен дрон несе 1,2 кілограма смерті для окупанта. Фактично цей подарунок, який тут є, може бути використаний за один день активних штурмових дій. Ми перебуваємо на так званому Сіверському напрямку як 10 окрема гірсько-штурмова бригада. У межах батальйону маємо зону відповідальності 5 кілометрів. І по цих 5 кілометрах працює підрозділ безпілотних авіаційних комплексів — це підрозділ "Барні", який я сьогодні представляю".
Серед безпілотників, які передали студенти, є й дрон із тепловізором.
"Мавік-термальний дає можливість здійснювати спостереження в нічну пору та скидати вибухівку на голови окупантів вночі. Це доволі ефективний засіб ураження. Буквально декілька днів тому я віддав свій термальний дрон побратимам на Запорізькому напрямку, вони з Кременця, у них була критична ситуація і я змушений був поділитися. Але я не знав, що мене очікує такий подарунок і це буде певна компенсація. Бачите, як Бог дає? Коли віддаєш — отримуєш", — розповів військовослужбовець.
Степан Барна каже, наразі під час акції "Брат за брата" батальйону передали більше 200 дронів.
Що відомо
Олег Барна народився 18 квітня 1967 року в селі Нагірянка Чортківського району в родині вчителів. Закінчив фізико-математичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету.
У жовтні 1990 року брав участь у "Революції на граніті". У 1999 створив Білобожницьку правозахисну групу (загалом займався правозахисною діяльністю з 1996 року). У 2002-2010 роках був Нагірянським селищним головою.
Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році від "Блоку Петра Порошенка". Голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Олег Барна був учасником Євромайдану в Чортківському районі та в Києві. Отримав поранення внаслідок протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.
У липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, був бійцем 128-ї окремої гірськопіхотної бригади, командиром мінометного розрахунку (псевдо "Дядько Олег").
Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році пішов добровольцем у військкомат. З 25 лютого був зарахований на посаду командира гранатометного відділення.
У Тернополі презентували книжку загиблого захисника Любомира Крупи про Андрея Шептицького
У Тернополі презентували книжку загиблого захисника, історика Любомира Крупи. Це історична наукова робота під назвою "Вплив митрополита Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ — першої половини ХХ століття". Монографію зробили на основі кандидатської дисертації, яку Любомир захистив у 2003 році, розповіла Суспільному його дружина Ірина Крупа.
За її словами, тоді суспільна і культурно-просвітницька діяльність Андрея Шептицького була складною темою.
"Його захист справді нагадував бій, тому що більшість тих науковців і тих старих діячів науки — це все колишні комуністи, колишні партійні діячі. Тобто, це все люди з радянською прошивкою. І тому вийти перед ними і сказати, що Шептицький був героєм, який за українську державність боровся — це було, як махати червоною шматою у них перед очима" — розповідає Ірина.
Літературним впорядкуванням збірки займалася сестра Любомира, доцентка кафедри журналістики Тернопільського педуніверситету Наталія Дащенко. За її словами, надрукувати монографію Любомир хотів ще до того, як пішов до війська.
"Одразу після захисту питання видання дисертації не піднімалося. Але через кілька років, коли Любомир уже був викладачем у Тернопільському економічному інституті, напевно колеги підштовхнули його до цього. І Любомир звернувся до мене, щоб літературно впорядкувати текст. Я не знаю, з яких причин він потім поставив на паузу друкування монографії. І повернулися ми до цього аж в кінці 2023 року. Разом з Марією та Іриною Крупами, по суті, ми за чотири місяці підготували цю монографію до оприлюднення".
Виконувач обов’язків декана історичного факультету Тернопільського педуніверситету Володимир Кіцак каже, вони з Любомиром були одногрупниками, захищали кандидатські дисертації в один рік.
"Любомир захищав дисертацію про Андрея Шептицького. Казав, що це йому близьке. Через те, що Шептицький у міжвоєнний період і під час Другої світової війни був такою неординарною потужною особистістю, що, фактично все культурне і політичне життя вертілося довкола нього. Любомир вважав, що це цікаво і це питання треба розкрити не з популістської точки зору, а за фактами: так, як воно, власне, було. Через те праця Любомира ґрунтована на серйозних наукових джерелах. І те, що він написав, цікаво читати, попри необхідний для історичної монографії науковий стиль".
Як повідомила Наталія Дащенко, примірники монографії надіслали у 15 бібліотек України, зокрема в Бібліотеку Верховної ради України, Національну бібліотеку України імені Володимира Вернадського, а також в Державний архів Тернопільської області. Всього книжку видали тиражем 300 примірників.
Нагадаємо, Любомир Крупа був депутатом Тернопільської облради. Коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, він добровільно вступив до 105-ї бригади тероборони.
Любомир Крупа загинув 23 березня 2023 року на Харківщині. Майже рік вважався зниклим безвісти. 6 березня 2024 року Тернопільський міськрайонний суд визнав його загиблим.
Рідкісні українські періодичні видання у фондах наукової бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка
У педагогічному університеті Тернополя презентували колективну монографію «Тернопільська фалеристика XX-XXI століття»
Книгу, яка розповідає захоплюючу історію фалеристики регіону презентували у стінах Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.
До навчального закладу в рамках презентації завітали автор монографії “Тернопільська фалеристика XX – початку XXI століття: історія становлення, виробники продукції, різновиди, особистості» Михайло Тимошик та співавтор Микола Москалюк.
– Дуже продуктивна і цікава була презентація! Приємно бачити як і молодь майбутніх науковців істориків та краєзнавців,і поважних докторів наук, професорів та ректора, – ділиться Михайло Тимошик. – Маю щиру надію, що така цікава наука як “фалеристика” зацікавить молодь. Це є теж наша історична та краєзнавча спадщина.
Роки роботи і результат, який можна показати зацікавленим!
Ця робота є результатом довгих досліджень, аналізу та глибокої любові до історії Тернопілля.
Фото з особистого архіву Михайла Тимошика
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 57
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2020 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2021 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2022 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2023 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2024 р. Кількість статей: 10
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Ресурси ТНПУ
Міністерство освіти і науки України
Всеукраїнські ресурси
Світові бази даних
Наукометрія
Бібліотеки України
