Головне меню
Наукова робота
Шекспірознавство
Інформація для кафедр
Календарі
Випадкове фото
Хто на сайті
На сайті 721 гість та 0 користувачів
Uncategorised
У Тернополі студенти зібрали дрони для ЗСУ на знак пам'яті про військового Олега Барну
Студенти й викладачі історичного факультету Тернопільського педуніверситету передали 28 дронів 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Так вони долучилися до акції "Брат за брата", яку командир відділення бригади Степан Барна організував на знак пам'яті про загиблого брата — Олега Барну. Сьогодні, 18 квітня, йому мало би виповнитися 57 років. Колишній нардеп загинув рік тому під час штурму на Вугледарському напрямку. Він був бійцем 68 єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
"Мій брат Олег загинув напередодні свого дня народження рік тому. Він пішов у класичні штурмовики і під час штурму загинув. Тоді, відновлюючи українські позиції, загинули 15 бійців, і з них четверо — з Тернопільської області. На жаль, така ціна війни", — каже Степан Барна.
Декан історичного факультету Володимир Кіцак каже, загальна вартість безпілотників, які передали студенти військовим — 775 тисяч гривень. 21 FPV-дрон виготовив тернополянин Святослав Журовський.
"Від 1 січня, відколи був оголошений збір, ми назбирали 345 тисяч гривень і купили 21 FPV-дрон. Це повна комплектація, тобто є блоки акумуляторів, хороші, місткі. При тій комплектації, яка тут є, дрон може нести до півтора кілограма вибухівки на відстань 8-10 кілометрів. При швидкості до 60 кілометрів можна вирахувати час перебування у повітрі. Це хороший дрон ближньої дії. Камера потужна. Це все збирали й робили для 10 бригади, під їхнє обладнання. І ще один позитив — це все облітане. Кожен дрон має комплект: ремінчик і пропелери. Воно все літає і його не потрібно буде доналаштовувати, додумувати щось, клепати щось на місці, воно готове до використання", — розповів Володимир Кіцак.
Гроші на ще 7 дронів зібрали завдяки підтримці з-за кордону, каже заступниця декана історичного факультету Леся Алексієвиць.
"Долучився фактично весь історичний факультет, а також наші колеги з українського товариства з Польщі. Особливо хочу відзначити роботу студента, який зараз навчається в Чехії та зміг зорганізувати парафіян церкви в місті Брно і який теж активно долучився. Один дрон з тепловізором коштує 212 тисяч гривень вже зі знижкою, а шість FPV — 156 тисяч гривень. Те, як зорганізувалися всі студенти — хочеться, щоби так об'єдналася Україна, а вона єднається, то ж ми щиро віримо, що перемога буде скоро".
Студентка-магістрантка історичного факультету Тетяна Петрик розповідає, організовували різні акції в Тернополі, щоб зібрати необхідну суму.
"Справа була нелегкою, студенти вигадували різні ініціативи, щоб якось зібрати гроші, бо сума справді надзвичайно велика. Але ми вкотре довели, що маленькими кроками робляться великі справи. Студенти зверталися і до релігійних організацій, стояли в центрі Тернополя й співали, щоб інші люди могли долучитися до нашого збору".
Командир відділення мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Степан Барна каже, за один день бійці можуть використати від 10 до 30 FPV-дронів-камікадзе. За його словами, все залежить від інтенсивності бойових дій.
"Дронів багато не буває і чим більше — тим краще, бо кожен дрон несе 1,2 кілограма смерті для окупанта. Фактично цей подарунок, який тут є, може бути використаний за один день активних штурмових дій. Ми перебуваємо на так званому Сіверському напрямку як 10 окрема гірсько-штурмова бригада. У межах батальйону маємо зону відповідальності 5 кілометрів. І по цих 5 кілометрах працює підрозділ безпілотних авіаційних комплексів — це підрозділ "Барні", який я сьогодні представляю".
Серед безпілотників, які передали студенти, є й дрон із тепловізором.
"Мавік-термальний дає можливість здійснювати спостереження в нічну пору та скидати вибухівку на голови окупантів вночі. Це доволі ефективний засіб ураження. Буквально декілька днів тому я віддав свій термальний дрон побратимам на Запорізькому напрямку, вони з Кременця, у них була критична ситуація і я змушений був поділитися. Але я не знав, що мене очікує такий подарунок і це буде певна компенсація. Бачите, як Бог дає? Коли віддаєш — отримуєш", — розповів військовослужбовець.
Степан Барна каже, наразі під час акції "Брат за брата" батальйону передали більше 200 дронів.
Що відомо
Олег Барна народився 18 квітня 1967 року в селі Нагірянка Чортківського району в родині вчителів. Закінчив фізико-математичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету.
У жовтні 1990 року брав участь у "Революції на граніті". У 1999 створив Білобожницьку правозахисну групу (загалом займався правозахисною діяльністю з 1996 року). У 2002-2010 роках був Нагірянським селищним головою.
Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році від "Блоку Петра Порошенка". Голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Олег Барна був учасником Євромайдану в Чортківському районі та в Києві. Отримав поранення внаслідок протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.
У липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, був бійцем 128-ї окремої гірськопіхотної бригади, командиром мінометного розрахунку (псевдо "Дядько Олег").
Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році пішов добровольцем у військкомат. З 25 лютого був зарахований на посаду командира гранатометного відділення.
У Тернополі презентували книжку загиблого захисника Любомира Крупи про Андрея Шептицького
У Тернополі презентували книжку загиблого захисника, історика Любомира Крупи. Це історична наукова робота під назвою "Вплив митрополита Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ — першої половини ХХ століття". Монографію зробили на основі кандидатської дисертації, яку Любомир захистив у 2003 році, розповіла Суспільному його дружина Ірина Крупа.
За її словами, тоді суспільна і культурно-просвітницька діяльність Андрея Шептицького була складною темою.
"Його захист справді нагадував бій, тому що більшість тих науковців і тих старих діячів науки — це все колишні комуністи, колишні партійні діячі. Тобто, це все люди з радянською прошивкою. І тому вийти перед ними і сказати, що Шептицький був героєм, який за українську державність боровся — це було, як махати червоною шматою у них перед очима" — розповідає Ірина.
Літературним впорядкуванням збірки займалася сестра Любомира, доцентка кафедри журналістики Тернопільського педуніверситету Наталія Дащенко. За її словами, надрукувати монографію Любомир хотів ще до того, як пішов до війська.
"Одразу після захисту питання видання дисертації не піднімалося. Але через кілька років, коли Любомир уже був викладачем у Тернопільському економічному інституті, напевно колеги підштовхнули його до цього. І Любомир звернувся до мене, щоб літературно впорядкувати текст. Я не знаю, з яких причин він потім поставив на паузу друкування монографії. І повернулися ми до цього аж в кінці 2023 року. Разом з Марією та Іриною Крупами, по суті, ми за чотири місяці підготували цю монографію до оприлюднення".
Виконувач обов’язків декана історичного факультету Тернопільського педуніверситету Володимир Кіцак каже, вони з Любомиром були одногрупниками, захищали кандидатські дисертації в один рік.
"Любомир захищав дисертацію про Андрея Шептицького. Казав, що це йому близьке. Через те, що Шептицький у міжвоєнний період і під час Другої світової війни був такою неординарною потужною особистістю, що, фактично все культурне і політичне життя вертілося довкола нього. Любомир вважав, що це цікаво і це питання треба розкрити не з популістської точки зору, а за фактами: так, як воно, власне, було. Через те праця Любомира ґрунтована на серйозних наукових джерелах. І те, що він написав, цікаво читати, попри необхідний для історичної монографії науковий стиль".
Як повідомила Наталія Дащенко, примірники монографії надіслали у 15 бібліотек України, зокрема в Бібліотеку Верховної ради України, Національну бібліотеку України імені Володимира Вернадського, а також в Державний архів Тернопільської області. Всього книжку видали тиражем 300 примірників.
Нагадаємо, Любомир Крупа був депутатом Тернопільської облради. Коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, він добровільно вступив до 105-ї бригади тероборони.
Любомир Крупа загинув 23 березня 2023 року на Харківщині. Майже рік вважався зниклим безвісти. 6 березня 2024 року Тернопільський міськрайонний суд визнав його загиблим.
Рідкісні українські періодичні видання у фондах наукової бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка
У педагогічному університеті Тернополя презентували колективну монографію «Тернопільська фалеристика XX-XXI століття»
Книгу, яка розповідає захоплюючу історію фалеристики регіону презентували у стінах Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.
До навчального закладу в рамках презентації завітали автор монографії “Тернопільська фалеристика XX – початку XXI століття: історія становлення, виробники продукції, різновиди, особистості» Михайло Тимошик та співавтор Микола Москалюк.
– Дуже продуктивна і цікава була презентація! Приємно бачити як і молодь майбутніх науковців істориків та краєзнавців,і поважних докторів наук, професорів та ректора, – ділиться Михайло Тимошик. – Маю щиру надію, що така цікава наука як “фалеристика” зацікавить молодь. Це є теж наша історична та краєзнавча спадщина.
Роки роботи і результат, який можна показати зацікавленим!
Ця робота є результатом довгих досліджень, аналізу та глибокої любові до історії Тернопілля.
Фото з особистого архіву Михайла Тимошика
Тернопільщина 18 століття: польські волонтери-археологи привезли карти фон Міґа
Польські волонтери-археологи привезли до Тернопільського національного педагогічного університету копії мапи Фрідріха фон Міґа. Це військово-топографічні карти Галичини, які укладали австрійці.
Про це Суспільному розповів викладач кафедри історії України Богдан Строцень.
"Ці карти ціні тим, що вони зафіксували ситуацію на нашій території та на території тогочасної Австрії другої половини 18 століття. Щодо Тернопільщини, то тут ситуація 1779-1783 рік. Була ціла австрійська експедиція, керували тим військові, робили військові топографії, а завершував ці роботи Фрідріх фон Міґ обер-лейтенант".
Карти фон Міґа. Фото: Суспільне Тернопіль
Богдан Строцень каже, мапи мають три частини.
"Є і зображення укріплень, і дороги, і мости, і села. Ми навіть можемо знаходити кургани, які були в полі на той час. Зараз вони можуть бути розорені, а вони на цих картах зображені. Через це вони і цінні. Також тут є нанесенні населені пункти, яких вже немає. Наприклад, вигляд Тернопільського замку кінця 18 століття: є там прямокутним, а не такий як ми бачимо зараз. Якщо розкрити, то бачимо, що від руки написано, бо в ті часи все креслили чорнилами, ліси, ставки, озера все це воно є. В цих трьох папках майже вся Тернопільська область".
Богдан Строцень. Фото: Суспільне Тернопіль
За його словами, опис до цих карт двома мовами – німецькою і польською.
"Описано, які дороги, з якого матеріалу, польові з твердим покриттям, населені пункти, річки".
Одна з карт. Фото: Суспільне Тернопіль
Карти привезли польські волонтери фундації "Relikta" з міста Познань.
"Привезли карти, які недавно видали у Польщі. Це мапи австрійські з другої половини 18 століття. Вийшло нам ці карти купити і привезти до Тернопільського університету, на них зображений цілий Тернопільський край", — каже голова фундації "Relikta" Марчін Кшепковський.
Марчін Кшепковський. Фото: Суспільне Тернопіль
Ірина Моргун, Тетяна Панченко
Опубліковано на сайті https://suspilne.media/
У педагогічному університеті організували збір книг для бібліотек Херсонщини
- 8 березня 2024 р.
- В Тернополі, у педагогічному університеті, збирають книги для бібліотек Херсонщини.
- Акцію влаштували для студентів і працівників вишу, але принести літературу можуть і тернополяни. Куди потім її відправлять і як долучитися до збору – дізнались журналісти «20 хвилин».
На початку березня у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка стартувала акція «Один студент – одна книжка для Херсона». Всіх охочих закликають поділитися літературою для доброї справи – відновлення книжкового фонду бібліотек Херсонщини.
– Ідея акції не належить нам. Ми проводимо її з ініціативи Міністерства освіти і науки України. На електронну адресу університету надійшов лист із закликом доєднатися до такого проєкту. Виші в інших містах теж беруть у ньому участь. Ми організували збір літератури від студентів і працівників. Однак і пересічні містяни, якщо у них виникне таке бажання, також можуть приносити нам книги, – розповіла в. о. начальника відділу у справах молоді ТНПУ імені В. Гнатюка Надія Раківська.
Жінка додає, що молодь і викладацький колектив університету активно підтримали акцію. Вже принесли кілька десятків книг. За словами пані Надії, чимало з них – нові. Це книжки сучасних українських й іноземних письменників, на історичну, психологічну, економічну тематику тощо.
– Ми звернулися до студентів і викладачів з проханням приносити вже прочитані, вживані, книги. Але чимало хто віддає нові. У рамках акції ми збираємо будь-яку літературу, незалежно від жанру. Збір книг в університеті триватиме упродовж березня – травня 2024 року, – говорить пані Надія.
Далі усю зібрану літературу надішлють до Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської ОВА. Книги, як каже Надія Раківська, після припинення активних бойових дій на територіях громад Херсонщини, передадуть у різні бібліотеки. А частину з них використають для створення мобільних бібліотечних куточків в укриттях деокупованих населених пунктів.
– Це у рамках молодіжної ініціативи херсонців Вook Shelter. Ця акція для того, щоб покращити психоемоційний стан людей, які там знаходяться під щоденними обстрілами. А ще аби просувати ідею читання саме україномовної літератури і популяризувати українську мову, – пояснює жінка.
За її словами, можна приносити в університет й російськомовну та російську літературу. Ці книги теж збиратимуть, а опісля віддадуть на переробку. Виручені кошти задонатять на ЗСУ.
Віддати книги у педагогічному університеті можна у робочі години в будь-який день. Їх збирають у відділі в справах молоді – кабінет №27, головний корпус ТНПУ імені В. Гнатюка.
Опубліковано на сайті 20 хвилин
Повномасштабне вторгнення росії стало причиною стресу та психологічного навантаження чи не для кожного українця. Найуразливіші – діти, яким довелося познайомитися із звуками повітряних тривог, вибухів та обстрілів. Все це залишає свій відбиток на ментальному здоров’ї маленьких українців. Cаме про це наш третій сюжет нового проєкту TV-4 “Вижити – перемогти!”. Про те, як допомогти дітям пережити стрес, спричинений війною, читайте далі...
Сьогодні в Україні немає дитини, яка б не зазнала впливу війни. Мільйони з них змушені були покидати рідну домівку, залишати друзів, бачити втрати, переживати страх. Сховища замінили дітям їхні кімнати, а лавки чи крісла – м’які ліжка...
Протягом двох років повномасштабної війни, понад два мільйони українських дітей покинули рідну домівку, аби врятуватися. Багатьом довелося пережити втрату рідної людини.
Психологи кажуть: у такі непрості моменти дітям важливо відчувати, що вони перебувають у безпеці. Існують базові правила, як підтримати дитину у стресовій ситуації, щоб стабілізувати її стан.
“Бути поруч і не вимагати, щоб підліток розповідав, не стимулювати до розповідей. Якщо підліток мовчить, то просто в міру потреби обійняти, підійти. Задовольняти елементарні потреби дитини, щоб вона поїла, лягла спати, щоб була в теплі. І демонструвати дитині, що я поруч, ти в безпеці і що є кому допомогти”, – радить Наталія Савелюк професорка кафедри психології ТНПУ ім.В.Гнатюка.
Наталія Савелюк каже: коли дитина відчуває гнів і смуток, то важливо прийняти ці почуття, та дозволити їм бути. Адже так дитина зможе швидше пережити свій біль. Також фахівчиня радить повернутися, до звичного ритму життя, відновити навчання, відвідування гуртків та спілкування з друзями.
“Треба дати можливість підлітку комунікувати з тими друзями, котрі залишились там. І ще дуже важливо, якщо тато лишився, або пішов воювати, чи змінили домівку, робити сімейні вечори, зберегти традиції. Традиції це те, що дає відчуття стабільності”,- зазначила Наталія Савелюк.
До слова, сьогодні в області існує безліч програм, які допомагають дітям під час війни адаптуватися до нового місця проживання. програми можна на офіційній сторінці Тернопільської обласної військової адміністрації.
Опубліковано : на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 55
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2020 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2021 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2022 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2023 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2024 р. Кількість статей: 8
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Ресурси ТНПУ
Міністерство освіти і науки України
Разумков центр
Електронні бази даних
Наукометрія
Партнери
Ми в соціальних мережах
